Типи, структура та зміст уроку іноземної мови у початкових класах
Основними критеріями класифікації уроків ІМ є цілі уроків та рівень сформованості навичок і вмінь. На цей час в методиці узвичаєно поділ уроків на два основних типи. Перший тип – уроки, що спрямовані на формування мовленнєвих навичок користування мовним матеріалом. На таких уроках має місце ознайомлення з новим мовним матеріалом та тренування з метою його використання в аудіюванні, говорінні, читанні, на письмі. Проте тут може мати місце і практика на основі засвоєного матеріалу. Другий тип – це уроки, що спрямовані на розвиток мовленнєвих умінь. На уроках цього типу переважає практика в мовленнєвій діяльності. Однак їй може передувати певна кількість тренувальних вправ, котрі готують до неї.
Структура уроку визначається його змістом і місцем у циклі уроків. В його структурі виділяється початок, основна та заключна частини уроку. До основних компонентів початку уроку відносять організаційний момент та мовленнєву зарядку. Початок уроку виконує дві важливі функції: організацію класу до активної роботи на уроці (привітання, приведення учнів до готовності співпрацювати, повідомлення цілей уроку) та створення іншомовної атмосфери з метою переведення учнів на іншомовну діяльність. Особливу увагу слід приділяти мовленнєвій зарядці. Мовленнєва зарядка найчастіше проводиться у формі бесіди з учнями за певною ситуацією.
В ході основної частини уроку вирішуються його головні завдання. Вона може включати такі компоненти: подача нового матеріалу, тренування учнів у вживанні цього матеріалу в мовленні, практика в мовленнєвій діяльності, систематизація/узагальнення вивченого і контроль мовленнєвих навичок та вмінь.
Найбільшу частину уроку займає вправляння (тренування та практика в мовленнєвій діяльності). Це його провідні компоненти. Особливістю навчального процесу з ІМ є те, що на уроці має місце тренування як щойно введеного, так і раніше поданого, але ще не засвоєного матеріалу. Отже характер тренування чи практики буде залежати від поставленої учителем мети уроку. Мета уроку має бути реалізована у комплексі вправ, до якого органічно водять як умовно-мовленнєві (для формування навичок), так і мовленнєві (для розвитку вмінь) вправи.
Формування міцних навичок та вмінь неможливе без узагальнення вивченого, без приведення в систему засвоєних знань, навичок та вмінь. Тому в урок необхідно включати завдання на узагальнення вивченого. Контроль мовленнєвих навичок та вмінь здійснюється або безпосередньо в ході навчального процесу (поточний контроль), або на етапі завершення теми чи певного періоду навчання (тематичний та підсумковий контроль). У першому випадку на контроль, який залишається самостійним компонентом уроку, не відводиться спеціального часу, як це має місце у другому випадку, коли контроль може займати частину уроку або цілий урок.
Кінець уроку повинен підсумувати те, чого досягнуто на уроці. Його компонентами є повідомлення домашнього завдання та підбиття підсумків уроку. В даній структурі уроку не всі компоненти постійні. Не на кожному уроці має місце подача нового матеріалу, систематизація вивченого матеріалу. Певне співвідношення компонентів уроку, їх послідовність та взаємозв’язок залежить від типу уроку.
Структура уроку ІМ
Частини уроку | Компоненти уроку | Постійні компоненти | Змінні компоненти |
Початок уроку | Організаційний момент Мовленнєва/фонетична зарядка | + + | |
Основна частина уроку | Подача нового матеріалу Тренування у мовленні Практика у мовленні Систематизація вивченого Контроль навичок та вмінь: - поточний - тематичний, підсумковий | + | + + + + + |
Заключна частина уроку | Повідомлення домашнього завдання Підсумки уроку | + + |