Нормативні вимоги до змісту, структури і оформлення робочих зошитів
Нерідко автори та видавці недостатньо ознайомлені із загально-педагогічними та спеціалізованими вимогами до шкільних зошитів, внаслідок чого порушується їх функціональне призначення, розмиваються типологічні рамки: зошит існує для писання, а не для того, щоб частково замінювати підручник, хрестоматію, збірники задач чи вправ. Інакше порушуються максимальні розміри і обсяги шкільних зошитів, обумовлені санітарно-гігієнічними вимогами. Ці ж вимоги регламентують певні параметри поліграфічного виконання зошитів з друкованою основою, щодо щільності, якості та кольору паперу; стандартизовані вид лініювання; товщини ліній, які утворюють рядки і клітинки; колір основних ліній та його інтенсивність тощо.
Технологія створення робочих зошитів з друкованою основою базується на положенні, що дидактичний матеріал у вигляді навчальних завдань для робочих зошитів з друкованою основою, порівнюючи із звичайними стандартними завданнями підручника, має бути диференційованим.
Робочі зошити мають включати опорні схеми, конспекти, які допоможуть реалізувати такі важливі функції зошитів, як систематизацію та узагальнення знань. Сучасні підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів ґрунтуються на нових підходах щодо подання інформації й перетворення її на знання, на розроблену удосконалену систему тестів, адаптовану до умов сучасної загальноосвітньої школи.
Технологія створення зошитів з друкованою основою повинна базуватися на врахуванні характеру пошукової діяльності учнів, системі пізнавальних завдань, реалізації принципу укрупнення дидактичних одиниць (лекційно-семінарська система навчання).
Важливим аспектом створення робочих зошитів є чіткість і послідовність змістового наповнення їх навчально-інформаційного блоку. До змістового наповнення робочих зошитів відносимо: апарат організації оволодіння новими знаннями, апарат організації засвоєння знань, апарат організації контролю знань.[5]
Під час розробки вправ та завдань для робочого зошита враховується необхідність забезпечення учнів послідовним здійсненням різних видів пізнавальної діяльності, оскільки засвоєння змісту навчання можливе інформаційно-рецептивним, репродуктивним і продуктивним способами (в системі концепції методів навчання І. Я. Лернера). Таке засвоєння змісту навчання передбачає оволодіння не тільки знаннями, а й відповідними способами дій. Тому, в якості класифікаційного критерію, що лежить в основі системи вправ у робочому зошиті, є вид пізнавальної діяльності учнів, який забезпечується під час виконання вправ того чи іншого типу.
В залежності від призначення зошити з друкованою основою виконують навчальну, розвиваючу та виховну функції. Їх зміст та оформлення повинні відповідати віковим особливостям та пізнавальним можливостям учнів. При оформлені робочих зошитів учнів слід враховувати санітарно – гігієнічні вимоги до поліграфічної продукції для дітей та підлітків. Що стосується змісту зошитів з друкованою основою з кожного навчального предмету, то він не повинен дублювати зміст відповідних підручників, посібників, науково – популярних та довідкових видань, лише доповнювати їх. Завдання повинні сприяти засвоєнню сучасної наукової інформації, відповідати логіці навчального процесу, забезпечувати зв’язок теорії з практикою.[14]
Робочі зошити повинні включати питання і завдання на відтворення вивченого матеріалу, для розвитку розумових операцій, для практичного застосування отриманих теоретичних знань. Сюди також можна додати завдання різного рівня складності, завдання та вільне місце для самостійної роботи.
Завдання в робочому зошиті виконуються у вигляді малюнків, схем, таблиць, інструкцій для проведення самостійних занять. Для виконання робіт в зошитах рекомендується залишити достатньо вільного місця. Можна виділити загальні санітарно-гігієнічні вимоги, вимоги до шрифтового оформлення та поліграфічним виконанням до робочих зошитів. Так само виділена оцінка чіткості поєднань кольорів при виборі кольору написи і кольору фону.
Застосування робочого зошита в навчанні покращує якість освіти, підвищує ефективність навчального процесу на основі його індивідуалізації, з'являється можливість реалізації перспективних методів навчання. [20]