Схема аналізу уроку з фізики та критерії оцінки уроків, проведених студентами

Аналіз відкритого уроку з фізики, його обговорення та звітнадокументація.

Головною задачею аналізу уроку є встановлення результату навчальновиховної діяльності вчителя (студента) та учнів; при цьому необхідно показати, що сприяло досягненню мети уроку, а що заважало, які недоліки мали місце на уроці та їх причини. Аналізуючи урок, потрібно мати на увазі, що метою Аналізу будь-якого уроку є не тільки виявлення його недоліків, але й з'ясовування позитивних сторін в роботі кожного вчителя (студента), чому можна навчитися в нього.

В процесі спостереження уроку потрібно занотовувати якомога більшу кількість відомостей, що стосуються різних сторін уроку. Одночасно необхідно фіксувати і свої зауваження та узагальнення. З цією метою рекомендується сторінку зошита, в якому ведуться записи уроку, ділити вертикально на дві частини: основна частина (три чверті) для фіксації фрагментів уроку та чверть сторінки для відміток позитивних і негативних моментів та попутних порад.

Ці матеріали дадуть можливість після уроку детально провести його аналіз.

Обговорення уроку рекомендується починати з самооцінки студентом свого уроку. В зв'язку з цим перше слово надається тому, хто проводив урок (вчителю чи практиканту). Він же відповідає на питання, якщо вони будуть. Після цього слово надається по черзі всім практикантам та вчителю, що були присутніми на уроці. Потім методист висловлює свої зауваження, відмічає позитивні сторони уроку. Підводячи підсумки обговорення, він же оцінює урок та оголошує оцінку.

Обговорення уроку протоколюється практикантом призначеним методистом на папері формату А4 (папером забезпечує студент, що проводив відкритий урок). Протокол відкритого уроку, підписаний методистом, додається до його конспекту.

Аналіз та обговорення уроку проводиться за такими питаннями:

А. Організація уроку.

1. Своєчасний прихід учнів та вчителя-практиканта в клас.

2. Форма привітання та перевірка присутніх на уроці учнів.

3. Наявність дошки, крейди, вологої ганчірки.

4. Готовність учнів до уроку (наявність на партах зошита з фізики, підручника, ручки тощо).

5. Чи підготовані наочні посібники, технічна апаратура.

6. Чи точно за дзвоником починався та закінчувався урок.

Б. Тип, структура, зміст та методика його проведення.

1. Тип уроку, відповідність вибору типу уроку освітній меті.

2. Відповідність структури уроку його типу.

3. Відповідність змісту уроку вимогам програми.

4. Методичний та науковий рівень уроку.

5. Відповідність змісту дидактичного матеріалу віковим особливостям учнів та рівню їх підготовки.

6. Наочність на уроці. Ефективність її використання. Рівень методики та техніки демонстраційного експерименту.

7. Вивчення нового матеріалу. Створення проблемно-пошукової ситуації. Передбачення вчителем можливих труднощів та шляхи їх подолання.

8. Шляхи активізації розумової діяльності учнів на уроці.

9. Наявність зв'язку між матеріалом, що вивчається, та вивченим.

10. Самостійна робота учнів на уроці.

11. Методи закріплення нових знань на уроці. Використання матеріалу, що вивчався, в різних ситуаціях.

12. Облік знань, умінь та навичок, що формуються на уроці. Якість отриманих знань учнів. Помилки, що були допущені учнями та способи їх виправлення. Культура мовлення учнів.

13. Завдання додому. Інструктаж вчителя про раціоналізацію прийомів розумової діяльності учнів вдома.

14. Досягнення мети уроку.

15. Раціональність використання часу на уроці.

16. Освітня та виховна цінність уроку.

17. Якими прийомами роботи практикант забезпечив дисципліну, увагу, контакт з класом, інтерес учнів до уроку? Яким було відношення учнів до уроку в цілому та їх поведінка на окремих етапах?

18. Які педагогічні якості практиканта проявилися на уроці?

19. Практикант на уроці. Культура мовлення. Поза та манери під час викладання. Голос, міміка, дикція, ритм викладення. Наявність педагогічного. Такту та авторитет. Зовнішній вигляд практиканта.

20. Загальна оцінка уроку. Поради практиканту.