Ову-ову-ову — у подорож казкову

Яти-яти-яти — щоб мудрість перейняти

Ати-ати-ати — і добрими нам стати.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парах переказують одне одному казку «Лисиця та Рак» .

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Прочитайте слова В. О. Сухомлинського, що супроводжують нас протягом усіх уроків вивчення казок.

«Казка невіддільна від краси, сприяє розвитку естетичних почуттів, без якого немислиме благородство душі, щира чуйність».

— Відомий український педагог Василь Сухомлинський уважав: «Казка — животворне джерело дитячого мислення. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. Казки, прочитані у дитячому віці, назавжди відкладають у серці зернятка людяності, з яких складається совість».

— Ви, напевно, теж помітили, що казки приносять не лише естетичне задоволення, а й змушують нас замислитися над проблемою реального життя — вибором друзів, поведінки, правильного рішення. До таких роздумів спонукають нас казки, де герої проявляють хвалькуватість, користолюбство, нечесність, хитрування, пихатість, підлість — ось риси вдачі казкових персонажів,які викликають у нас осуд, іноді навіть і сміх.

Сьогодні ми поговоримо про чарівні казки.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Читання тексту ≪Чарівні казки≫ (с. 77)

— Що поєднується у чарівних казках?

— З чого вони розпочинаються?

— Які «чарівні помічники» зазвичай допомагають героєві?

Фізкультхвилинка

2. Розповідь учителя

— Казка вчить сміливості, доброти і всіх інших людських чеснот, але робить це без нудних повчань: просто показує, що може статися, якщо людина поводиться погано, не по совісті.

У чарівній казці людина спілкується з істотами, яких не зустрінеш у житті: Кощієм Безсмертним, Бабою Ягою, багатоголовим Змієм, велетнями, чаклунами-карликами. Тут — і небачені звірі: Олень-Золоті роги, Свинка-Золота щетина, Сивка-бурка, Жар-птиця. Нерідко до рук людини потрапляють чарівні предмети: клубочок, гаманець-самотряс, скатертина-самобранка,

кийок-самобийка. У такій казці все можливо!

3. Гра ≪Упізнай казку≫

• Стали її брати, бачать — у неї ніжка зламана. Вони взяли її, принесли додому, зробили їй гніздечко, обклали його пір’їнками, посадили в нього к а чечку,а самі знову по гриби пішли. («Кривенька качечка»)

• От дід запріг кобилу да посадив дочку на віз, і сам сів, та й поїхали. Їдуть лісом, аж там стоїть хатка на курячих ніжках. Дід узяв дочку та й повів у хату, а хата була одчинена, та й каже:

— Оставайся ж, доню, тут, а я піду, дровець нарубаю, щоб було чим кашу зварить.

Та сам пішов з хати, та й поїхав, тільки прив’язав до оконниці колодочку.

(«Кобиляча голова»)

• Приходить дід додому, аж глядь: нічого нема, стоїть та сама стара хата і баба коло неї. Так покарала липка за те, що ненажерлива баба хотіла людей батраками зробити. («Казка про липку і зажерливу бабу»)

• Як вийде на Дніпро мочити кожі (бо вій кожум’яка), то не одну несе, а дванадцять разом, і як набрякнуть вони водою у Дніпрі, то я візьму та й учеплюсь за них, чи витягне-то він їх? А йому байдуже: як поцупить, то й мене з ними трохи на берег не витягне. От того чоловіка тільки мені й страшно.

(«Кирило Кожум’яка»)

Робота в групах

— Хто пригадає більше зачинів і кінцівок казок?

Наприклад: «Сказала б казки — не вмію, сказала б приказки — не смію, сказала б небилиці — так багато плутаниці»; «Живуть і хліб жують, і постолом добро возять»; «Жив собі»; «Був собі»; «У якомусь царстві, в якомусь государств! був собі»; «І я там був, мед-вино пив, у роті не було, а по бороді текло»; «От вам казка, а мені бубликів в ’язка, мені — колосок, а вам — грошей мішок...».

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра «Пароль»

— Продовжте речення.

• Усне народне оповідання про вигадані, а часом і фантастичні події, що сприймаються як реальні,— це... (казка).

• Казка має своєрідну побудову: вона складається із... (зачину, основної частини, кінцівки).

• За змістом казки поділяються на такі види... (про тварин і чарівні).

• Казки, у яких звичне поєднується з неймовірним, фантастичним, є... (чарівними).

— Що завжди перемагає у казках? (Добро, справедливість)

— Як ви гадаєте, до якого виду казок належить казка «Кривенька качечка»? (До чарівних)

— Яке число найчастіше повторюється в казках і чому? (Число «три», бо його вважають магічним.)

— Чого казка вчить людину? (Кращих людських чеснот.)

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Намалювати ілюстрацію до своєї улюбленої чарівної казки.

Урок № ______ Дата ________

Тема: Чарівні перетворення. «Про Оха-чудотвора» (скорочено) (українська народна казка)

Мета: ознайомити учнів із поняттям ≪чарівна казка≫; розширювати уявлення про струк-

туру та зміст чарівних казок; удосконалювати навички поділу тексту на частини; виховувати любов і повагу до усної народної творчості.

ХІД уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Вправи на розвиток мовленнєвого апарата

1) Розчитування за складовою таблицею.

2) Дихальні вправи.

— Щоб ваші губи і язичок були слухняними, виконаймо дихальні вправи.

1 . 2 . 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо;

1 . 2 . 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби гасимо свічку;

1, 2, 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби із кульки виходить повітря.

2. Робота над скоромовкою

Стриб-стриб-стриб — підстрибує

по стерні рідня:

перепілка, перепел, перепеленя.

Читання скоромовки мовчки; хором ≪дощиком≫.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра «Ухудожньому музеї»

Учні презентують свої малюнки, називають улюблену чарівну казку.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми ознайомимося з новою чарівною казкою.

Пригадайте:

• Що поєднується у чарівних казках?

• Чим розпочинаються такі казки?

• Що допомагає героєві?

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

ОПРАЦЮВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ ≪ПРО ОХА-ЧУДОТВОРА≫

(с. 11-15)

1. Гра≪Передбачення≫

— Прочитайте назву казки. Про що може йтися у ній?

— Перегляньте ілюстрації до казки (с. 1 2,1 4).

— Чим можете доповнити свої передбачення?

2. Читання першої частини казки комбінованим способом

У процесі комбінованого читання ( читає учитель; діалог — заздалегідь

підготовлені у ч н і) учні ознайомлюються з і змістом казки до слів ≪Ну, йди додому та зроби мені копу тарілочок...≫ (с. 11 -1 2 ).

3. Перевірка первинного сприймання

— Хто є головними героями казки?

— З чого починається твір?

— Куди баба наполягала віддати сина?

— До кого дід привів сина?

— Як він потрапив до Оха?

— Яку плату вимагав Ох за навчання Сина?

— Чи погоджуєтеся ви із думкою, що син діда й баби потрапив у чарівний

світ?

Фізкультхвилинка

4. Робота в групах

— Відтворіть подальший розвиток подій, спираючись на схему, розміщену на першому форзаці підручника.

5. Читання другої частини казки (г. 12-13) до слів ≪...і пішли вдвох додому

й живуть собі≫

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту казки учнями

— Хто допоміг дідовому сину вирватися від Оха?

— Про що замислилися батько і син?

— Як їм вдалося заробити сто карбованців?

6. Читання третьої частини казки учнями вголос (г. 13-15)

Гра «Квіточка»

Читає учень, на парту якого впала квіточка.

7. Перевірка первинного сприйняття

Тестування

1. Кого продавав дід на ярмарку?

а) Коня; б) зайця; в) сокола.

2. Скільки мішків золота дали дідові?

а) Три; б) сім; в) п ’ять.

3. Хто був покупцем?

а) Цар; б) Ох; в) царська дочка.

4. Що прали дівчата?

а) Плаття; б) простирадла; в) сорочку.

5. На кого перетворився хлопець перед царською дочкою?

а) Яструбом; б) щукою; в) перснем.

6. Скільки років служив Ох у царської дочки?

а) Сім; б) три; в) дев’ять.

8. Робота в групі

— Поділіть казку на частини. Оберіть одну з них і прочитайте за особами.

9. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання

— Які чарівні перетворення відбуваються в казці?

— На кого Ох перетворював дідового сина?

— Які випробування Ох улаштував дідові? Навіщо він це зробив?

— Хто допомагав дідовому сину вирватися від Оха?

— Скільки разів йому допомагали? Через які випробування пройшов хлопець?

—Чим закінчилася казка?

— Що ж насправді загинуло?

— Чи погоджуєтеся ви з поданим ланцюжком міркувань:

Бідний чоловік стомився.

— Ох.

— Поневолення замість допомоги,

— Зло.

—Перемогло добро?

— Ох — позитивний чи негативний герой? Доведіть свою думку.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Яку казку вивчали?

— До якого виду казок належить ця казка?

— Кого і за що в цій казці доля нагородила, а кого — покарала?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказувати близько до тексту уривки казки, які відповідають малюнкам

(с. 12 ,14 ).

Урок № ______ Дата _______

Тема: УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.

≪КАЗКА — ЦЕ ДИВО, СПОВНЕНЕ КРАСИ≫

Мета: удосконалювати вміння творчо працювати над текстом; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати смислову та образну пам'ять, вміння узагальнювати; розвивати кмітливість, швидкість мислення, творчі можливості учнів; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми помандруємо у чарівний світ казок.

Казки — найпопулярніші в народі твори. їх люблять усі: від маленьких дітей, котрі ще ходити не вміють, але вже з великою цікавістю слухають «Курочку рябу», до стареньких дідусів і бабусь, які залюбки читають своїм онукам

та правнукам казочки.

Казка — це світ чарівний та незвичайний,

Наши рекомендации