Ову-ову-ову — у подорож казкову
Яти-яти-яти — щоб мудрість перейняти
Ати-ати-ати — і добрими нам стати.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах переказують одне одному казку «Лисиця та Рак» .
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Прочитайте слова В. О. Сухомлинського, що супроводжують нас протягом усіх уроків вивчення казок.
«Казка невіддільна від краси, сприяє розвитку естетичних почуттів, без якого немислиме благородство душі, щира чуйність».
— Відомий український педагог Василь Сухомлинський уважав: «Казка — животворне джерело дитячого мислення. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. Казки, прочитані у дитячому віці, назавжди відкладають у серці зернятка людяності, з яких складається совість».
— Ви, напевно, теж помітили, що казки приносять не лише естетичне задоволення, а й змушують нас замислитися над проблемою реального життя — вибором друзів, поведінки, правильного рішення. До таких роздумів спонукають нас казки, де герої проявляють хвалькуватість, користолюбство, нечесність, хитрування, пихатість, підлість — ось риси вдачі казкових персонажів,які викликають у нас осуд, іноді навіть і сміх.
Сьогодні ми поговоримо про чарівні казки.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Читання тексту ≪Чарівні казки≫ (с. 77)
— Що поєднується у чарівних казках?
— З чого вони розпочинаються?
— Які «чарівні помічники» зазвичай допомагають героєві?
Фізкультхвилинка
2. Розповідь учителя
— Казка вчить сміливості, доброти і всіх інших людських чеснот, але робить це без нудних повчань: просто показує, що може статися, якщо людина поводиться погано, не по совісті.
У чарівній казці людина спілкується з істотами, яких не зустрінеш у житті: Кощієм Безсмертним, Бабою Ягою, багатоголовим Змієм, велетнями, чаклунами-карликами. Тут — і небачені звірі: Олень-Золоті роги, Свинка-Золота щетина, Сивка-бурка, Жар-птиця. Нерідко до рук людини потрапляють чарівні предмети: клубочок, гаманець-самотряс, скатертина-самобранка,
кийок-самобийка. У такій казці все можливо!
3. Гра ≪Упізнай казку≫
• Стали її брати, бачать — у неї ніжка зламана. Вони взяли її, принесли додому, зробили їй гніздечко, обклали його пір’їнками, посадили в нього к а чечку,а самі знову по гриби пішли. («Кривенька качечка»)
• От дід запріг кобилу да посадив дочку на віз, і сам сів, та й поїхали. Їдуть лісом, аж там стоїть хатка на курячих ніжках. Дід узяв дочку та й повів у хату, а хата була одчинена, та й каже:
— Оставайся ж, доню, тут, а я піду, дровець нарубаю, щоб було чим кашу зварить.
Та сам пішов з хати, та й поїхав, тільки прив’язав до оконниці колодочку.
(«Кобиляча голова»)
• Приходить дід додому, аж глядь: нічого нема, стоїть та сама стара хата і баба коло неї. Так покарала липка за те, що ненажерлива баба хотіла людей батраками зробити. («Казка про липку і зажерливу бабу»)
• Як вийде на Дніпро мочити кожі (бо вій кожум’яка), то не одну несе, а дванадцять разом, і як набрякнуть вони водою у Дніпрі, то я візьму та й учеплюсь за них, чи витягне-то він їх? А йому байдуже: як поцупить, то й мене з ними трохи на берег не витягне. От того чоловіка тільки мені й страшно.
(«Кирило Кожум’яка»)
Робота в групах
— Хто пригадає більше зачинів і кінцівок казок?
Наприклад: «Сказала б казки — не вмію, сказала б приказки — не смію, сказала б небилиці — так багато плутаниці»; «Живуть і хліб жують, і постолом добро возять»; «Жив собі»; «Був собі»; «У якомусь царстві, в якомусь государств! був собі»; «І я там був, мед-вино пив, у роті не було, а по бороді текло»; «От вам казка, а мені бубликів в ’язка, мені — колосок, а вам — грошей мішок...».
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Пароль»
— Продовжте речення.
• Усне народне оповідання про вигадані, а часом і фантастичні події, що сприймаються як реальні,— це... (казка).
• Казка має своєрідну побудову: вона складається із... (зачину, основної частини, кінцівки).
• За змістом казки поділяються на такі види... (про тварин і чарівні).
• Казки, у яких звичне поєднується з неймовірним, фантастичним, є... (чарівними).
— Що завжди перемагає у казках? (Добро, справедливість)
— Як ви гадаєте, до якого виду казок належить казка «Кривенька качечка»? (До чарівних)
— Яке число найчастіше повторюється в казках і чому? (Число «три», бо його вважають магічним.)
— Чого казка вчить людину? (Кращих людських чеснот.)
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати ілюстрацію до своєї улюбленої чарівної казки.
Урок № ______ Дата ________
Тема: Чарівні перетворення. «Про Оха-чудотвора» (скорочено) (українська народна казка)
Мета: ознайомити учнів із поняттям ≪чарівна казка≫; розширювати уявлення про струк-
туру та зміст чарівних казок; удосконалювати навички поділу тексту на частини; виховувати любов і повагу до усної народної творчості.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Вправи на розвиток мовленнєвого апарата
1) Розчитування за складовою таблицею.
2) Дихальні вправи.
— Щоб ваші губи і язичок були слухняними, виконаймо дихальні вправи.
1 . 2 . 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо;
1 . 2 . 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби гасимо свічку;
1, 2, 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби із кульки виходить повітря.
2. Робота над скоромовкою
Стриб-стриб-стриб — підстрибує
по стерні рідня:
перепілка, перепел, перепеленя.
Читання скоромовки мовчки; хором ≪дощиком≫.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Ухудожньому музеї»
Учні презентують свої малюнки, називають улюблену чарівну казку.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося з новою чарівною казкою.
Пригадайте:
• Що поєднується у чарівних казках?
• Чим розпочинаються такі казки?
• Що допомагає героєві?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ ≪ПРО ОХА-ЧУДОТВОРА≫
(с. 11-15)
1. Гра≪Передбачення≫
— Прочитайте назву казки. Про що може йтися у ній?
— Перегляньте ілюстрації до казки (с. 1 2,1 4).
— Чим можете доповнити свої передбачення?
2. Читання першої частини казки комбінованим способом
У процесі комбінованого читання ( читає учитель; діалог — заздалегідь
підготовлені у ч н і) учні ознайомлюються з і змістом казки до слів ≪Ну, йди додому та зроби мені копу тарілочок...≫ (с. 11 -1 2 ).
3. Перевірка первинного сприймання
— Хто є головними героями казки?
— З чого починається твір?
— Куди баба наполягала віддати сина?
— До кого дід привів сина?
— Як він потрапив до Оха?
— Яку плату вимагав Ох за навчання Сина?
— Чи погоджуєтеся ви із думкою, що син діда й баби потрапив у чарівний
світ?
Фізкультхвилинка
4. Робота в групах
— Відтворіть подальший розвиток подій, спираючись на схему, розміщену на першому форзаці підручника.
5. Читання другої частини казки (г. 12-13) до слів ≪...і пішли вдвох додому
й живуть собі≫
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту казки учнями
— Хто допоміг дідовому сину вирватися від Оха?
— Про що замислилися батько і син?
— Як їм вдалося заробити сто карбованців?
6. Читання третьої частини казки учнями вголос (г. 13-15)
Гра «Квіточка»
Читає учень, на парту якого впала квіточка.
7. Перевірка первинного сприйняття
Тестування
1. Кого продавав дід на ярмарку?
а) Коня; б) зайця; в) сокола.
2. Скільки мішків золота дали дідові?
а) Три; б) сім; в) п ’ять.
3. Хто був покупцем?
а) Цар; б) Ох; в) царська дочка.
4. Що прали дівчата?
а) Плаття; б) простирадла; в) сорочку.
5. На кого перетворився хлопець перед царською дочкою?
а) Яструбом; б) щукою; в) перснем.
6. Скільки років служив Ох у царської дочки?
а) Сім; б) три; в) дев’ять.
8. Робота в групі
— Поділіть казку на частини. Оберіть одну з них і прочитайте за особами.
9. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Які чарівні перетворення відбуваються в казці?
— На кого Ох перетворював дідового сина?
— Які випробування Ох улаштував дідові? Навіщо він це зробив?
— Хто допомагав дідовому сину вирватися від Оха?
— Скільки разів йому допомагали? Через які випробування пройшов хлопець?
—Чим закінчилася казка?
— Що ж насправді загинуло?
— Чи погоджуєтеся ви з поданим ланцюжком міркувань:
Бідний чоловік стомився.
— Ох.
— Поневолення замість допомоги,
— Зло.
—Перемогло добро?
— Ох — позитивний чи негативний герой? Доведіть свою думку.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку вивчали?
— До якого виду казок належить ця казка?
— Кого і за що в цій казці доля нагородила, а кого — покарала?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати близько до тексту уривки казки, які відповідають малюнкам
(с. 12 ,14 ).
Урок № ______ Дата _______
Тема: УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
≪КАЗКА — ЦЕ ДИВО, СПОВНЕНЕ КРАСИ≫
Мета: удосконалювати вміння творчо працювати над текстом; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати смислову та образну пам'ять, вміння узагальнювати; розвивати кмітливість, швидкість мислення, творчі можливості учнів; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми помандруємо у чарівний світ казок.
Казки — найпопулярніші в народі твори. їх люблять усі: від маленьких дітей, котрі ще ходити не вміють, але вже з великою цікавістю слухають «Курочку рябу», до стареньких дідусів і бабусь, які залюбки читають своїм онукам
та правнукам казочки.
Казка — це світ чарівний та незвичайний,