Повторне читання тексту учнями. 1 страница

4) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Якими ви уявляєте хлопчиків? Знайдіть їх опис.

— Як довго вони дружать? Що автор говорить про їх дружбу?

— Як ви розумієте виділений вислів?

— У чому поклялись одне одному Олесь і Костик?

— Яку професію вони собі обрали?

— Чому вирішили бути штурманами, а не капітанами?

— Де провели літо хлопчики?

— Який подарунок приготували їм батьки?

— Чому хвилювалися хлоп’ята?

— Яка неприємність трапилась у Костика?

— Як ви гадаєте, чи одягне Олесь форму 1 вересня?

VІ.Підсумок уроку

— Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто його автор?

— Що нового ви дізналися про письменника?

VІІ.Домашнєзавдання

Переказувати 1-шу частину оповідання (с.137–138).

Урок № ____ Дата ______

Тема: Костянтин Паустовський «Кошик з ялиновими шишками»

(Перлинка с. 100 – 106)

Мета:ознайомити учнів з красою і своєрідністю творів Костянтина Паустовського; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

1. Розучування лічилки

Зозуль, зозуль, зозулиця,

Порахуй, хто жмуриться.

Де літала, кому яйця підкидала.

Раз — вільшанці, два — очеретянці,

Три — плисці, чотири — горихвістці.

Ти літаєш, то й літай,

Хто жмуриться, угадай.

2.Гра «Шифрувальники»

— Читайте, «вивертаючи» слова правильно.

амам, анар, ашак, атав, ялук, афаш, атад, апал, агав, акйам, акйаб, абраф, акшач, акйач, акпап, апмал, атрап, акрам, талас, талах, нажак, нараб, акшатп, акравс, йавмарт.

III.Перевірка домашнього завдання

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми будемо знайомитися з творчістю письменника Костянтина Паустовського. Сподіваюсь, вас зацікавить творчість цієї неординарної особистості.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

2. Опрацювання статті проКостянтина Паустовського(с. 100)

Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання статті учнями

3. Опрацювання оповідання Костянтина Паустовського «Кошик з ялиновими шишками» (с. 100–106 )

1) Гра «Передбачення».

— Про що йтиметься в оповіданні з такою назвою?

2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання частини оповідання учнями.

— Хто є головними персонажами оповідання?

Фізкультхвилинка

Словникова робота.

4) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».

5) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.

4. Підсумок уроку

— З творчістю якого письменника почали ознайомлення на сьогоднішньому уроці?

VII. Домашнєзавдання

Виразно читати оповідання у Перлинці (с.100–106).

Урок № _____ Дата _______

Тема: Пригоди.МиколаТрублаїні «Яшка іМашка»

Мета:ознайомити учнів з творчістю Миколи Трублаїні; розкрити красу і своєрідність його оповідань; удосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; розвивати спостережливість, творчу уяву, мовне чуття; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Джміль на склянку з джемом сів,

Ґедзь до нього підлетів,

І дзвінка пішла розмова.

Першим ґедзь промовив слово:

«Що, солодкий джем із грушки?»

«З’їм його я самотужки!»

Джміль дзижчав, що було сили,

Поки склянку не закрили.

2.Гра «Утвори слово»

— Додайте до складу букви, утворіть нові слова.

Очі — (ов)очі;

рій — (об)рій;

він — (дз)він;

міль — (дж)міль;

кіл — (со)кіл;

так — (лі)так;

парк — парк(ет);

жир — жир(аф);

крок — крок(одил);

лимон — лимон(ад);

кит — кит(иця).

III.Перевірка домашнього завдання

Вправа «Мікрофон»

Учні обмінюються думками про те, хто такий справжній друг.

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми поринемо у захопливий світ мандрів. Допоможе нам у цьому письменник — мандрівник Микола Трублаїні.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка (див. додаток на с. 100)

2. Опрацювання статті проМиколуТрублаїні (с. 139)

Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання статті учнями

— Де пролягали маршрути подорожей Миколи Трублаїні?

— Які збірки оповідань для дітей належать перу письменника-мандрівника?

Фізкультхвилинка

3. Опрацювання оповіданняМиколиТрублаїні «Яшка іМашка» (с. 139–140)

1) Гра «Передбачення».

— Прочитайте заголовок: із захопленням; з радістю; зі здивуванням.

— Про кого йтиметься в цьому оповіданні?

Загадка-помічниця

На дереві грається,

Угору піднімається,

На хвості гойдається.

І зветься це малятко

Веселе... (мавпенятко).

2) Виразне читання оповідання вчителем.

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Які почуття воно у вас викликало?

— Хто є головними персонажами оповідання?

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парах одне одному.

Негр	вниз
боцман	миттю
звисаючи	вправний
фізкультурник	улюбленцями

— Прочитайте тлумачення слова боцман у підручнику (с.140).

— Назвіть два найкоротших слова. (Негр, вниз)

— Яке слово найдовше? (Фізкультурник)

— Назвіть слово з подовженим м’яким приголосним звуком. (Миттю)

4) Читання тексту учнями «ланцюжком».

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Як мавпочки опинилися на пароплаві?

— Прочитайте опис мавпочок. Хто дав їм імена?

— Як команда пароплава ставилася до мавпочок?

— Що найбільше любив Яшка?

— Які уподобання були у Машки?

— Чи симпатизує автор мавпочкам? Доведіть свою думку.

6) Гра «Хвиля».

Ведучий задає «тон» і «темп» гри. Вірш читається так, ніби хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо.

VI. Підсумок уроку

— Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто його автор?

— Що нового і цікавого дізналися?

VII. Домашнєзавдання

Переказувати оповідання (с.139–140).

Урок № _____ Дата ______

Тема: Пригоди.МиколаТрублаїні «Омар»

Мета:продовжити ознайомлення учнів з творчістю письменника-мандрівника Миколи Трублаїні; вчити розмірковувати над текстом, уявляти описані картини, пройматися почуттями; розвивати здатність мислити словесно художніми образами; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Індики іволзі белькочуть:

— Індики до зерна охочі.

І борода індику личить,

Ідем — Іванка їсти кличе.

2. Читай виразно!

Коники

За городами у лузі

Славні коники живуть.

Добре нам уже відомі,

Хоч нікого не везуть.

— Це тварина?

— Ні!

— Це птаха?

— Ні! Така собі комаха!

О.Палійчук

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парі повертаються одне до одного і переказують зміст оповідання Миколи Трублаїні «Яшка і Машка» (с.139–140).

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з неймовірними пригодами кумедних мавпочок Яшки і Машки, про яких так захоплююче розповів нам письменник-мандрівник Микола Трублаїні.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання оповіданняМиколиТрублаїні «Омар» (с. 140–141)

1) Гра «Передбачення».

— Спробуйте передбачити, які пригоди чекають на мавпочок.

2) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Які почуття воно у вас викликало?

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів буксиром за вчителем, потім — напівголосно в парі одне одному

Ляснув	викидала
Зойкнула	клешнями
Довжелезні	дражнячись
Розмальований	розставленими

— Прочитайте всі дієслова.

— Знайдіть іменник, прикметник.

— Знайдіть слова із префіксом роз-. Поясніть правопис цих слів.

Фізкультхвилинка

4) Читання оповідання учнями «ланцюжком».

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Як відбулося «знайомство» Яшки з омаром?

— Чим завершилося їхнє «спілкування» для мавпочки?

— Як поводився Яшка біля омара, що сушився на сонці?

— Поміркуйте над словами боцмана. Як ви їх розумієте?

— Знайдіть опис омара.

— Що ви знаєте про цього рака?

2. Цікаво знати!

Біля берегів Африки, Америки і Європи живуть величезні раки — омари. Європейський омар буває завдовжки до 50 см і масою 11 кг. Американський омар — завдовжки до 60 см, масою до 15 кг. На передній парі ходильних ніг омара знаходяться потужні клешні. Одна з них сильніша — дробляча, інша — ріжуча.

Європейський омар зустрічається в Чорному морі на скелястих і галькових грунтах на глибині 30–80 м. Удень омар ховається серед каменів, а вночі полює на молюсків, черв’яків, креветок та інших морських безхребетних. Зростає він повільно, досягаючи статевої зрілості тільки на шостому році. Самка відкладає (на черевні ніжки) близько 32 тисяч ікринок, з яких через рік виходять личинки, що плавають.

Американський омар мешкає біля берегів Північної Америки.

Омари мають здатність до аутотоміі (самокалічення) і до регенерації. У великих омарів повна регенерація клішнів відбувається тільки через два роки після їх утрати. Омарів розводять у спеціальних водоймах.

3. Гра «Буксир»

Створюється пара з «сильнішого» і «слабшого» учнів. «Сильніший» учень веде у читанні, а «слабший» намагається досягти темпу читання «сильнішого» учня.

VI. Підсумок уроку

— Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Що вас найбільше здивувало?

— Що примусило усміхнутися?

— Що повчального є в цьому оповіданні?

VII. Домашнєзавдання

Переказувати оповідання (с.140–141):

1-ша група — від імені Яшки;

2-га група — від імені боцмана.

Урок № ____ Дата _____

Тема: Пригоди.МиколаТрублаїні «Шоколадбоцмана»

Мета:продовжити ознайомлення учнів із творчістю письменника-мандрівника Миколи Трублаїні; вчити розмірковувати над текстом, уявляти описані картини, пройматися почуттями; розвивати здатність співпереживати, мислити словесно художніми образами; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над чистомовкою

Рі-рі-рі — що ти бачиш угорі?

Рю-рю-рю — бачу ясную зорю.

Рі-рі-рі — ще що бачиш угорі?

Ря-ря-ря — небо синє, як моря.

Рі-рі-рі — ще що бачиш угорі?

Ри-ри-ри — там літають комарі.

Ра-ра-ра — з комарами мошкара.

Ра-ра-ра — розбігаймось до утра!

Робота над скоромовкою

Соня смажила млинці,

Ось і тісто на руці.

Як з роботи прийде тато —

Хай він з’їсть млинців багато.

3. Прочитай і зрозумій!

Хто розплутає слова?

За струмком дзюрчить село,

Небо

В сонечко зійшло,

У ставку сплеснувся шпак,

У садку співа щупак,

Вистрибнув на півня пліт,

Кукурікнув сірий кіт,

Сіла квітка

На бджолу,

Дуб старий

Спиляв пилу...

Хто ж розплутає слова?!

Ви не зможете бува?

В.Шаройко

III.Перевірка домашнього завдання

Робота в групах. Гра «Хто краще?»

Учні в групах переказують оповідання Миколи Трублаїні «Омар» (с.140–141):

1-ша група — від імені Яшки;

2-га група — від імені боцмана.

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Дивовижні пригоди Яшки і Машки тривають. Сьогодні ми дізнаємося про ще одну витівку цих невгамовних мавпочок.

— Відгадайте загадку — і ви дізнаєтеся, на що спокусилася Машка.

Чорна плитка, y

Золота накидка,

Подарунок до свят,

Це — ... (шоколад).

Фізкультхвилинка

V. приймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання оповіданняМ.Трублаїні «Шоколад боцмана» (с. 141–142)

1) Гра «Передбачення».

— Прочитайте назву оповідання.

— Спробуйте здогадатися, кому дістанеться шоколад. Чому ви так уважаєте?

2) Читання учнями зачину оповідання (с. 141).

Довідкове бюро

Каюта — житлове приміщення на кораблі для команди та пасажирів.

Робота в групах.

— Розгляньте малюнок і складіть продовження оповідання.

4) Гра «Хто краще?».

Кожна група презентує складене продовження оповідання.

5) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання учнями оповідання до кінця (с.142).

— Що вас розвеселило?

— Які картини ви уявляли, дочитуючи оповідання?

— Якою ви уявляєте Машку на початку оповідання?

— Спробуйте описати почуття Машки в ті хвилини, коли вона сиділа на щоглі.

— Які пригоди (несподівані, непередбачені події) трапилися з Яшкою і Машкою під час морської подорожі?

2. Хвилинка творчості

Гра «Актори»

— Продемонструйте один із епізодів про неймовірні пригоди Яшки і Машки за прочитаними творами Миколи Трублаїні.

VI. Підсумок уроку

— Чим сподобалися вам твори Миколи Трублаїні?

— Чи хотіли б ще зустрітися з героями його творів?

VII. Домашнєзавдання

Читати та переказувати оповідання

Уявіть себе режисерами. Як би ви побудували сценарій кінофільму за прочитаними творами Миколи Трублаїні? Яким би показали автора оповідань, яку роль йому відвели б?

Урок № ______ Дата ______

Тема: Урок позакласного читання. «Бережіть природу, діти!»

Мета:розширити читацькі інтереси школярів, ознайомлюючи їх з творами про природу; розвивати вміння уважно слухати — розуміти читання вчителя та навички правильного свідомого читання; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, чуйність і доброту.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми та мети уроку

— Прочитайте записану на дошці тему уроку. Перед вами — «павутинка» зі складів. Поєднуючи їх, прочитайте слова, що стануть темою нашого уроку.

Бе жіть ро ді

ре при ду, ти!

(Бережіть природу, діти!)

— Як ви розумієте ці слова?

Шановні друзі! Сьогоднішня наша зустріч носить пізнавальний характер. Ми будемо читати твори про природу. І, сподіваюсь, ще більше переконаємось, що ми природі не сусіди, ми — часточка природи, і від знань про неї і бережливого ставлення до неї залежить і наше щасливе життя, майбутнє всієї нашої планети Земля.

III.Актуалізація читацького досвіду школярів

Робота з виставкою книжок

— Чи відповідають темі представлені на виставці книжки?

— Книжки яких авторів представлені на виставці?

— Твори яких авторів ви вже читали?

— Які назви мають книжки? (За завданням учителя учні вчаться самостійно визначати зовнішні показники змісту кожної книжки (заголовок, автор, ілюстрації), вибирати потрібну книжку за окресленими показниками, співвідносити їх і на основі цього робити загальний висновок про тематику, зміст, характер, кількість уміщених у книжці творів.Така діяльність сприяє швидшому входженню дитини в текст, який вона буде читати самостійно.)

ІV. Обговорення прочитаних творівза темою

1.ВіршПетраСотниченка «Вмійте природу любити»

— До чого нас закликає автор?

— Що кожен з вас може зробити для збереження природи?

2. Вірш Лідії Компанієць «Бідолаха»

— Чому вірш має таку назву?

— Прочитайте, як дівчинка звертається до маленької пташки. З якою інтонацією ми будемо читати ці слова?

— Доведіть, що герой вірша любить і береже природу.

— Давайте разом спробуємо розгадати анаграми.

РОВОНА	ЦЯНИСИ	ГОБЕЦЬРО	РОКАСО	ТЕЛДЯ	ТІЛАСВКА
(ворона)	(синиця)	(горобець)	(сорока)	(дятел)	(ластівка)

3. Гра «Склади прислів’я»

На картках написані слова, з яких, розставивши їх у певному порядку, діти мають скласти прислів’я і прочитати його.

багато Де там немає пташок, комашок.

(Де багато пташок — там немає комашок.)

4. Вірш Надії Красоткіної «Бережімо»

1) Словесне малювання картин, які викликав цей вірш.

2) Робота над виразністю читання.

Фізкультхвилинка

V. Опрацювання нового твору — п’єси-казки АнатоліяДавидова «Лісовий народець»

Словникова робота

Хащі — густий, непрохідний ліс.

Сопілочка — український народний духовий музичний інструмент з дерева або очерету, що має форму порожнистої трубочки з отворами.

Юннати — юні дослідники природи.

Розпач — почуття безнадії, відчай.

2. Читання та обговорення п’єси-казки

— Хто з персонажів вам сподобався? Чому?

— Як звали казкового хлопчика-лісовичка? Хто його помічники?

— Знайдіть опис лісових помічників. За допомогою чого він збирає своїх помічників?

— Хто прийшов у гості до лісовичка?

— Яку обіцянку дали юннати Озивайку?

— Що цікавого зі світу природи розповів автор?

3. Читання п’єси-казки за особами

Визначення головної думки

— Чого вчить нас казка? Чому потрібно берегти природу?

4. Робота в групі.Гра «Установи порядок подій»

Петько Чебрець привів юннатів.

Будемо дбайливо охороняти ліс.

Давненько не збирав я своїх помічників.

5. Інсценізація зустрічі хлопчика з юннатами

VI. Підсумок уроку

— Які твори про природу, про красу і дбайливе ставлення до природи вам найбільше сподобалися? Хто їх автори? Яка основна думка об’єднує ці твори?

— Любов до природи виявляється не тільки в красивих словах, але й у красивих учинках. Чи замислювалися ви над цим раніше? (Відповіді учнів.)

VII. Домашнєзавдання

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Рідна мати моя...».

Урок № _____ Дата ______

Тема: Загадки в природі.ЄвгенГуцало «Прелюдія весни» (уривок)

Мета:ознайомити учнів із творчістю українського письменника Євгена Гуцала; удосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати розуміти і уявляти описані письменником картини; розмірковувати над текстом, пройматися почуттями; розвивати спостережливість, творчу уяву, мовне чуття; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над чистомовкою

Ло-ло-ло — я люблю своє село. Ічка-ічка-ічка — протікає в ньому річка. Си-си-си — є зелені в нас ліси.

Бе-бе-бе — є і небо голубе. Хи-хи-хи — ми маленькі дітлахи. Емо-емо-емо — ми природу збережемо.

Робота над скоромовкою

Гном в гаю гуляв годину, Назбирав грибів корзину. Йшла Ганнуся в гастроном,

Крокував назустріч гном. Ніс з грибами він корзину, Дав Ганнусі половину.

III.Перевірка домашнього завдання

Робота в групах. Гра «Кращий режисер»

Учні пропонують побудований сценарій кінофільму за прочитаними творами Миколи Трублаїні. Обирають кращий сценарій.

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

Бесіда

— Чи любите ви загадки?

— Які загадки ви знаєте?

— З раннього дитинства, з перших своїх кроків до пізнання навколишнього світу і до глибокої старості людина послуговується загадками як стимулювальним засобом для гармонійного розвитку особистості.

У загадках — цих краплинах мудрості поколінь — з великою повнотою віддзеркалюються творчий геній, душевна краса, гострий розум, доброзичлива фантазія українського народу, його художня обдарованість, бо невичерпною є криниця народної мудрості.

— Сьогодні ми почнемо ознайомлення з творчістю українського письменника Євгена Гуцала, який учитиме нас знаходити загадки у навколишньому світі.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка (див. додаток на с. 100)

2. Опрацювання статті проЄвгенаГуцала (с. 142)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями

— Які книжки створив митець для дітей?

— Які з них ви читали?

3. Опрацювання оповіданняЄвгеніяГуцала «Прелюдія весни» (с. 143–145)

1) Читання оповідання комбінованим способом (учитель, учні).

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Які картини ви уявляли, читаючи його?

— Які почуття воно у вас викликало?