Умови організації модульно-рейтингового навчання
Концепція модульно-рейтингового навчанняне передбачає обов'язкового семестрового екзамену для всіх студентів. Протягом вивчення певної дисципліни студенти складають модульну контрольну роботу (модуль). Кількість модульних контрольних робіт визначається у відповідності з кількістю навчальних модулів, що передбачається модульно-рейтинговою програмою. Підсумкова оцінка визначається загальним рейтингом за результатами НТД студентів протягом усього семестру.
Процес оволодіння змістом дисципліни за МРТ передбачає комплекс контрольних заходів у системі вхідного, поточного, проміжного, підсумкового та позатермінового контролю знань. Одним з основних методів зворотного зв'язку в навчальному процесі є ігровий метод контролю з використанням нетрадиційних ігрових форм: дидактичних і ділових ігор; рольового моделювання виробничих ситуацій; складання та рішення тематичних кросвордів; проведення семінарів в активній формі; дебатних турнірів; комплексного тестування за рівнями знань тощо. Реалізація цієї системи поточного контролю сприяє більш ефективному налагодженню міжтематичних і міжпредметних зв'язків у процесі засвоєння матеріалу, дозволяє максимально розширити творчі компоненти діяльності майбутніх фахівців. Основні вимоги щодо організації модульного й семестрового контролю сформовані за такими принципами.
Методика рейтингового оцінювання
1. Об'єктами контролю при рейтинговій системі оцінювання доцільно вважати: а) позааудиторну навчально-творчу діяльність студентів (виконання курсових робіт, складання кросвордів, написання рефератів тощо); б) роботу студентів на семінарських і практичних заняттях; б) виконання модульних контрольних робіт, складання заліку або іспиту.
2. Об'єкти контролю визначаються кафедрою на основі моделі засвоєння бази знань із певної дисципліни.
3. Перелік об'єктів контролю, його періодичність, методи, форми, методика контролю та критерії оцінювання успішності навчання визначаються в модульно-рейтинговій програмі дисципліни.
4. До критеріїв оцінювання об'єктів контролю відносять активність та ініціативність самостійної позааудиторної роботи студентів; міцність знань програмного матеріалу; високий рівень
вмінь та навичок розв'язувати типові задачі та виробничі ситуації; відсутність помилкових дій, правильність та якість відповідей при поточному, модульному і семестровому контролі.
5. Для кожного об'єкта контролю кафедра встановлює ранжо-вану кількість балів, яка характеризує рівень якості засвоєння навчального матеріалу.
6. Найбільша сума балів, яку може набрати студент за семестр, визначається сумою максимально можливих балів за кожне завдання, яке є об'єктом контролю протягом семестру.
Модульний контроль
1. Контрольні заходи мають забезпечити вимірювання та оцінку рівня засвоєння студентами програмного матеріалу в процесі навчання за певними модульними блоками й змістом дисципліни в цілому.
2. Об'єктами оцінювання успішності навчання можуть бути як діяльність студента під час практичних і семінарських занять, індивідуальної та самостійної роботи, так і результати цієї діяльності за певні періоди (тиждень, місяць, семестр, рік тощо).
3. Розроблення об'єктів модульного контролю (контрольних завдань) передбачає визначення їх переліку, форм і змісту. Після визначення форми контрольних завдань розробляється їх зміст.
4. Систему оцінювання об'єктів контролю та шкалу оцінок контрольних завдань, тестів тощо розробляє ведучий курсу.
5. Розроблення об'єктів контролю має завершитися виданням необхідного методичного забезпечення, а також технологічної картки-пам'ятки, з якої кожен студент має можливість дізнатися про особливості МРТ і сформувати індивідуальну стратегію навчання.
6. Після апробації МРТ важливо оптимізувати її окремі параметри для удосконалення моделі рейтинг-контролю. Робота з удосконалення МРТ має бути спрямована на поліпшення технологічного процесу навчання, підвищення рівня автоматизації обчислювальних робіт і забезпечення організаційно-методичними засобами, а також проведення соціологічних досліджень, пропаганди та роз'яснювальної роботи з впровадження педагогічної технології.
7. Об'єкти контролю, його періодичність, методи та критерії оцінювання успішності навчання визначаються в модульно-рейтинговій програмі дисципліни (розділ «Форми та засоби поточного, проміжного та підсумкового контролю»).
8. Система оцінювання успішності НТД студентів має виконувати навчальну, виховну, розвивальну, профілактично-попереджувальну та управлінську функції, що можливо лише за умов систематичності, регулярності і неперервності модульного контролю.
9. Рейтингова система передбачає оцінювання в балах результатів, яких студент досяг на кожному етапі поточного, проміжного або підсумкового контролю. Підсумовуючи всі набрані бали, складається індивідуальний рейтинг студента. Мета студента — набрати максимальну кількість балів за певний період вивчення дисципліни.
10. Модульний контроль проводиться протягом семестру за графіком технологічної картки-пам'ятки, затвердженою завідувачем кафедри.
11. Модульний контроль проводиться за навчальним матеріалом окремих модулів після завершення лекційних і практичних занять. Він містить три рівні складності запитань:
1) програма-мінімум (оцінювання знань на рівні впізнавання та відтворення матеріалу дисципліни у формі тестування);
2) стандартна програма (оцінювання репродуктивного та дійового рівня знань на основі програмних запитань);
3) творча програма (оцінювання творчого рівня знань на основі рішення ситуаційних практичних завдань в умовах невизначеності). Кожен рівень складності має відповідний ваговий коефіцієнт у балах рейтингу.
Перехід до вищого рівня складності здійснюється ступенево (складання студентом на «відмінно» завдання нижчого рівня складності).
12. Контрольні завдання з конкретного модуля повинні мати однакову складність, їх слід уніфікувати для конкретного напряму базового рівня підготовки.
13. Викладачі, які працюють за МРТ, визначають базу знань із дисципліни, яка має бути засвоєна у відповідності до змісту курсу, який вивчається.
14. Перелік основних елементів бази знань та рівнів їх засвоєння складає модель засвоєння бази знань дисципліни (приклад v табл. 18).
15. Тривалість проведення модульного контролю становить дві академічні години.
16. Критерії оцінювання контрольних завдань доводяться до відома студентів на початку семестру та перед проведенням модульного контролю.
17. Модульний контроль проводиться в письмовій або у письмово-усній формі. Письмовий компонент модульного контролю обов'язковий і проводиться шляхом виконання контрольних завдань для перевірки засвоєння фактичного матеріалу відповідних модулів і розв'язування практичних задач.
18. Модульний контроль проводить лектор із даної навчальної дисципліни (можливо, за допомогою викладачів, які ведуть лабораторно-практичні заняття).
19. Виконання контрольних завдань здійснюється кожним студентом індивідуально у відведений термін за розкладом.
20. Під час контрольного заходу студенту забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами або використовувати матеріали конспекту чи навчальних посібників.
21. Присутні викладачі зобов'язані контролювати самостійність виконання студентом індивідуального завдання та дотримання встановленого порядку проведення контрольного заходу. Якщо викладач виявить порушення встановленого порядку з бо-
Таблиця 19
ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ СКЛАДНОСТІ ПИТАНЬ (Р,) ТА РІВНЯ ЗНАНЬ (Р2) НА ЗАЛІКУ (іспиті)
| Складність питань | Рі | Рівень знань, оцінка | Р2 |
| Підвищена складність (практичне завдання, що потребує творчого підходу) | 1,25 | Творчий, «5» (відмінно) | 1,0 |
| Стандартна програма (білет із трьома тематичними питаннями по курсу) | 1,0 | Дійовий, «4» (добре) | 0,8 |
| Програма-мінімум (тестове контрольне завдання) | 0,5 | Репродуктивний, «3» (задовільно) | 0,6 |
Примітка. Заедания підвищеної складності мають можливість отримати ті студенти, які отримали «допуск» до цісї програми — складання програми-мінімум та стандартної програми на «відмінно».
52. Уніфікована рейтингова шкала оцінювання за національною шкалою на шкалою ЄСТS.
З метою активізації самостійної роботи студентів та стимулювання її ритмічності, а також для підвищення об’єктивності оцінки якості навчання, паралельно з модульною організацією навчального процесу вводиться рейтингова система оцінювання ступеню засвоєння навчального матеріалу за 100 бальною шкалою.
Рейтингова система, крім іншого, використовується для узгодження оцінок за національною шкалою та шкалою ECTS.
Таблиця 3.2.Критерії оцінок та узгодження їх за національною та європейською шкалами
| Оцінка ЕСТS | Критерії оцінок | Оцінка в балах | Традиційна оцінка | ||||||
| А | ВІДМІННО – студент володіє глибокими і дієвими знаннями навчального матеріалу, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях, виявляє неординарні творчі здібності в навчальній діяльності; вільно володіє науковими термінами, уміє знаходити джерела інформації, аналізувати їх та застосовувати у практичній діяльності або у науково-дослідній роботі; здатний за допомогою викладача підготувати виступ для студентської наукової конференції, визначити програму своєї пізнавальної діяльності. | 96-100 | Відмінно | Зараховано | |||||
| В | ДУЖЕ ДОБРЕ – студент володіє глибокими і міцними знаннями, здатний використовувати їх у нестандартних умовах, може робити аргументовані висновки, практично оцінювати окремі нові факти, явища, процеси. Вирішує творчі завдання, здатен сприймати іншу позицію, як альтернативу, знає суміжні дисципліни, в навчанні користується додатковими джерелами інформації. Відповідь його повна, логічна і обґрунтована. | 86-95 | Відмінно | Зараховано | |||||
| C | ДОБРЕ – студент володіє достатньо повними знаннями, вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних умовах; розуміє основоположні теорії і факти, логічно висвітлює причинно-наслідкові зв'язки між ними; вміє аналізувати, робити висновки з технічних та економічних розрахунків, складати прості таблиці, схеми. Вміє працювати самостійно, підготувати реферат і захищати його положення. Відповідь його повна, логічна, але з деякими неточностями. | 67-85 | Добре | Зараховано | |||||
| D | ЗАДОВІЛЬНО – студент розуміє суть дисципліни, виявляє розуміння основних положень навчального матеріалу; може поверхово аналізувати події, ситуації, робити певні висновки, самостійно відтворити більшу частину матеріалу. Відповідь може бути правильна, але недостатньо осмислена. | 61-66 | Задовільно | Зараховано | |||||
| Е | ДОСТАТНЬО – студент має початковий рівень знань, володіє необхідними уміннями та навичками для вирішення стандартних завдань; виявляє розуміння основних положень навчального матеріалу; здатний з помилками дати визначення понять та категорій, що вивчаються; може самостійно оволодівати частиною навчального матеріалу, але висновки робить нелогічні, непослідовні. | 51-60 | Задовільно | Зараховано | |||||
| FX | НЕЗАДОВІЛЬНО – з можливістю складання іспиту: студент мало усвідомлює мету навчально-пізнавальної діяльності; слабо орієнтується в поняттях, визначеннях; самостійне опрацювання навчального матеріалу викликає значні труднощі; робить спробу розповісти суть заданого, але відповідає лише за допомогою викладача на рівні "так" чи "ні"; однак може самостійно знайти в підручнику відповідь. | 35-50 | Незадовільно | Незараховано | |||||
| F | НЕЗАДОВІЛЬНО – з обов'язковим повторним курсом: студент не володіє необхідними знаннями, уміннями, навичками та науковими термінами, демонструє низький рівень комунікативної культури. | < 35 | Незадовільно | Незараховано | |||||
При складанні рейтингових карток слід додержуватись таких основних правил:
1.Методична комісія кафедри, яка визначає всі види контрольних заходів для кожного змістовного модуля, здійснює розподіл балів між ними та складає „Рейтингову картку контролю успішності студента”, яка має уніфіковану загальноуніверситетську форму (Додаток 3).
2.У кожному тетраместрі за всі змістові модулі, на які розділена дисципліна, студент може набрати максимально 100 балів. Курсовий проект (робота) також оцінюється в 100 балів.
3.В рейтинговій картці для кожного конкретного тижня відображаються всі види поточного та модульного контролю засвоєння елементів змістових модулів, а також їх максимальний рівень рейтингу. Зміст навчальних матеріалів курсового проекту (роботи) наводиться окремо, разом з діапазоном оцінювання його основних розділів та графічної частини.
4. Рекомендується на модульний контроль у вигляді поточних контрольних заходів виділяти до 60 балів, а на модульний контроль у вигляді окремого заходу, наприклад КМР, до 40 балів. Але остаточне рішення стосовно розподілу балів між різними видами контролю приймає кафедра.
5. Кафедра може передбачити штрафи або заохочування за окремі дії студента. Наприклад, якщо заліковий модуль складено невчасно з неповажних причин, то викладач може знизити рейтинг до 50 % від отриманого студентом, але не нижче рівня заліку, якщо завдання виконано на відмінно, і рівня допуску, якщо завдання виконано на задовільно. Не допускається зняття балів за дисциплінарні порушення.
Якщо завдання виконано достроково або з видатною якістю, то воно може оцінюватися з коефіцієнтом 1,25 до одержаних балів, крім того за активну роботу на заняттях окремим студентам можливе нарахування додаткових балів.
Для деяких дисциплін, де на аудиторних заняттях відбувається активна робота студентів (наприклад “Іноземна мова”, “Фізичне культура”) або застосовуються творчі та активні форми навчання, такі як ділові ігри, диспути і т. і. враховується присутність студентів на заняттях в межах від 0,5 до 2-х балів за одну академічну годину.
6. Крім обов’язкового циклу робіт, які повинен виконати студент , за рішенням кафедри у рейтинговій картці може бути зазначений додатковий цикл робіт з заохочувальним рейтингом до 25 балів. Наприклад: за І, ІІ, ІІІ місце в олімпіадах, за участь у наукових конференціях, за наукові публікації з даної дисципліни, за розв’язання задач підвищеної складності тощо. Додаткові роботи за рішенням викладача можуть або замінити частку обов’язкових робіт, або підвищити рейтинг студента.