Методичні рекомендації щодо вивчення історія, правознавства, етики, філософії, курсу «Людина і світ» у 2011 – 2012 навчальному році

Раїса Євтушенко,

головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;

Ірина Бондарук,

завідуюча навчально-методичним кабінетом

історії та правознавства;

Тетяна Гребенчук,

методист навчально-методичного кабінету

історії та правознавства;

Тетяна Шемшук, методист християнської етики

Місце кожної держави у світі сьогодні визначають за рівнем інтелектуалізації нації. Знання й компетентність стали найбільш цінними товарами, серед яких важливе місце посіли історичні знання. Вони стали невід’ємною складовою освіти громадянина, необхідною умовою розбудови економічно міцної та вільної держави.

Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. Таким чином, історична освіта покликана готувати молодь до самостійного життя у сповненому суперечностей сучасному світі, створити сприятливі умови для взаєморозуміння між людьми, що представляють різні культурні, етнічні й релігійні традиції, допомогти людині усвідомити себе не лише представником певної країни і регіону, але й громадянином Європи та світу.

Вивчення історії України та всесвітньої історії доцільно синх­ронізувати. Проте вчитель може організувати вивчення учнями про­грамного матеріалу зазначених курсів як послідовно так і паралельно. Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу. Відповідні шрифтові позначення не є обов’язковою схемою поділу на уроки, а стосуються лише змісту. Вчитель на власний розсуд може обирати їх за теми уроків. Вчитель також має право довільно визна­чати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших. Обласні, районні та міські методичні кабінети не вповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем.

Учням 5-7 класів важливо пояснити, що таке історія і чим займаються історики. Під час викладання історії України та всесвітньої історії на цих паралелях, передусім, необхідно сприяти тому, щоб учні мали можливість дізнатися більше про різні історичні факти, які визначають епоху і є основними, найсуттєвішими; постійно розвивати вміння і навички учнів працювати з історичними джерелами; формувати розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, відчуття епохи, неминучість руху суспільства до історичного прогресу; сприяти формуванню первинних уявлень про історичну карту.

У 6 класі історія України і всесвітня історія вивчається як єдиний інтегрований курс. Тому в класному журналі для записів відводиться одна сторінка. Запис робиться таким чином: Історія України. Всесвітня історія. (Інтегрований курс). Відводити дві різні сторінки та виставляти окремо оцінки з історії України та всесвітньої історії недоцільно.

Вивчення історії України у 8-9 класах має збігатися із загальним контекстом всесвітньої історії. Для обох курсів буде логічним звернутися до таких історичних понять: монархія, республіка, індуст­ріальне суспільство, соціальна структура суспільства, національно-визвольна війна, соціальна революція, технічний прогрес, гуманізм, національно-культурне відродження. Школярі повинні навчитись аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, визначати суть, причини, значення історичних подій, вміти самостійно працювати із різноманітними джерелами інформації, готувати доповіді та виступати перед однокласниками.

Щодо вивчення історії у 10 класі, варто зазначити, що у видавництві "Генеза" вийшов друком додаток до підручника "Історія України, 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень)" авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г., який містить навчальний мате­ріал, що охоплює події від 1921 до 1939 рр. Матеріал трьох тем вмі­щено в десяти параграфах і завершується повторювально-узагальню­ючим уроком. Структура навчального матеріалу та методичний апарат вміщені в додатку, відповідають будові підручника з історії України для 10 класу. Такий підхід має сприяти практичному застосуванню набутих умінь і навичок роботи з підручником, вдумливому та якісному опануванню навчального матеріалу, виконанню навчальних програм з історії України.

Також вийшли друком додаткові матеріали до підручника "Всесвітня історія", 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень) автора Полянського П.Б. "Драматичні тридцяті". У посібнику висвіт­люються питання економічного, соціального та політичного життя в 30-х роках ХХ ст. від початку Великої депресії й до початку Другої світової війни. Відтак, передвоєнне десятиріччя, що позначилося обвалом економічної моделі, заснованої на нічим не обмеженому вільному підприємництві, а також важливими процесами державного регулювання економіки в період світової економічної кризи 1929 – 1933 рр., встановленням нацистської диктатури в Німеччині та назрівання Другої світової війни. Посібник у доступній формі за­повнює прогалину в навчально-методичному забезпеченні викладання історії та може використовуватися під час уроків у 10-му класі як додаток до підручника з всесвітньої історії.

Вивчення історії України та всесвітньої історії у 10-11 класах - це етап удосконалення й розвитку набутих навичок, формування цілісної картини суспільного розвитку.

У старшій школі процес навчання необхідно зорієнтувати на активізацію пошукової та пізнавальної діяльності учнів. Проте не слід зменшувати уваги й до базового курсу. Оптимальним є впровадження в навчально-виховний процес на уроках історії таких форм роботи як лекції, робота з документами, аналіз статистичних матеріалів, що забезпечить підготовку учнів до творчої самостійної роботи. Одним із способів активізації навчального процесу може бути рольова гра, індивідуальні та групові форми роботи.

Вчителі історії повинні зосередити свою увагу на забезпеченні виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до україн­ського народу, сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських культурно-історичних традицій, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.

Нові можливості у вивченні історії відкривають інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Опора на візуальне сприйняття характерне для сучасного етапу розвитку цивілізації. Часто в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Тому використання комп’ютера на уроках історії полегшує процес запам'ятовування, дозволяє зробити урок більш цікавим і динамічним, "занурити" учня в обстановку будь-якої історичної епохи, створити ілюзію присутності, співпереживання, сприяє становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле.

Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників – атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допо­магають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.

Дієвим засобом розвитку інтересу до історії є показ взаємозв’язку минулого із сучасністю.

Велику роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча.

Перевагою при вивченні місцевої, регіональної історії є можли­вість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Можливість роботи в музеях, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення їхнього місця у більш широкому історичному контексті. Краєзнавство сприяє вихованню в учнів інтересу до вивчення і збереження навколишнього середовища, любові та поваги до "малої Батьківщини".

Історія України

У 2011/2012 навчальному році учні 5-9 класів навчатимуться за програмою "Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи". Для 10-11 класів академічного рівня та рівня стандарту чинними є програми "Історія України. 10-11 класи" авторів Пометун О.І., Гупана Н.М., Фреймана Г.О. (52 години (35год ) на рік, 1,5 години (1 год) на тиждень); для класів історичного профілю чинними є програми "Історія України. 10-11 класи" (140 годин на рік, 4 години на тиждень) авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г. Всі програми розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (www.mon.gov.ua), надруковані у фахових виданнях та вийшли окремою збіркою у 2010 році.

Звертаємо увагу на вивчення історії в 11 класі.

Важливою складовою історії України другої половини ХХ сто­ліття є Друга світова війна, один з найтрагічніших періодів історії.

Саме з Україною пов'язані основні, вирішальні події Великої Вітчизняної війни. Україна зазнала найбільших втрат у ході Другої світової війни. На території України вирішувалась доля війни в Європі. Український і південноросійський напрями постійно були головними на Східному фронті. Але й після визволення України багато наших співвітчизників продовжували воювати на Далекосхідному фронті – проти Японії, у складі Червоної армії, в західноукраїнських лісах у лавах Української повстанської армії.

Неймовірними зусиллями український народ намагався подолати тяжкі наслідки війни. Складний і суперечливий процес відбудови, зруйнованого під час війни народного господарства, потребував тита­нічних зусиль трудящих. Сталінський тоталітарний режим нама­гався зміцнити свої позиції, активізуючи пропагандистську обробку насе­лення. Погромні ідеологічні кампанії були формою зміц­нення то таль­ного ідеологічного контролю за суспільними процесами. Все це галь­мувало розвиток суспільно-економічного і політичного життя в країні.

Період другої половини 1950-х – середини 1960-х років, що має назву "відлига", розпочався після смерті Й. Сталіна. Характерними ознаками цієї доби був відхід від жорстокої сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямі демократизації, гуманізації політичного та громадського життя. Процес десталінізації супро­воджувався лібералізацією суспільного життя, припиненням терору та реабілітацією жертв політичних репресій, розширенням контактів із зовнішнім світом, спробами реформувати консервативну модель державної економіки. Такі процеси зумовили виникнення нової духовної атмосфери в суспільстві, відкривши можливості для позитивних змін у житті населення України.

Розвиток суспільства у другій половині 50-х – середини 60-х років ХХ століття відбувався в складних умовах. З одного боку, це були роки поступального розвитку української економіки, соціального та духовного життя, пошуку шляхів реформування командно-адмініст­ративної системи управління, лібералізації та демократизації радян­ського суспільства, а з іншого боку – посилення негативних тенденцій в суспільно-політичному, економічному і духовному житті, що поступово призвело до застою в усіх сферах життєдіяльності країни.

Період другої половини 60-х – першої половини 80-х років увійшов в історію як період "застою". Він характеризувався надмірною ідеологізацією суспільної свідомості, посиленням тоталітарних тен­денцій в адміністративно-державному управлінні, боротьбою з інакодумством. Розпочався тотальний наступ на "шістдесятників", прак­тично припинилася реабілітація репресованих сталінським режи­мом, пройшла хвиля арештів і судових процесів, посилилася русифікація України.

Новий етап в історії українського суспільства відкрила "пере­будова", покликана подолати негативні тенденції в розвитку Радянського Союзу.

Проголошення незалежності стало своєрідною точкою відліку нового етапу історії України, поклало початок періоду, суть якого – у переході на якісно вищий рівень суспільного розвитку, інтеграція зі спільнотою демократичних країн Європи.

Для вивчення історії України зазначених рівнів у 11 класі рекомендується до використання 3 підручники:

· авторів Гупана Н.М., Пометун О.І., Фреймана Г.О.;

· авторів Струкевич О.К., Дровозюк І.С., Романюк І.М.;

· авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г.

Для класів історичного профілю рекомендується підручник автора Турченка Ф.Г.

Всесвітня історія

Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми "Всесвітня історія. 10-11 класи (рівень стандарту/академічний рівень)" колективу авторів Ладиченко Т.В. та ін. Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень).

Для класів історичного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії (автори Ладиченко Т.В., Черевко О.С., Камбалова Я.М.), що розрахована на 3 години тижневі (105 годин на рік).

Період всесвітньої історії, що вивчатиметься в 11 класі загально­освітньої школи, хронологічно охоплює період з 1939 по 2011 роки і є продовженням "новітньої", або "модерної історії". За цей відносно недовгий проміжок часу в історії людства відбулись величезні зміни, що позначились на житті кожної людини в усіх куточках Земної кулі.

Світ у другій половині ХХ ст. зазнав найбільших змін, перетворень, катаклізмів за всю свою історію.

Головною та трагічною сторінкою історії середини століття стала Друга світова війна. Вона спричинила небачену раніше мобілізацію до діючих армій, застосування нових видів військової техніки й озброєнь, катастрофічні руйнування. Ця війна принесла із собою величезні втрати серед цивільного населення, яких раніше історія не знала. Велику частину людських втрат склало цивільне населення – жертви геноциду.

Вдруге в історії зіткнення наймогутніших держав світу та їх союзників захопило у вихор глобального катаклізму країни та людей з усіх континентів. Але вперше саме в ході Другої світової війни, фактично вирішувалась доля людства та базових цінностей людської цивілізації, які намагався зламати нацистський "новий порядок". Не тільки за масштабами людських втрат та соціальних потрясінь під час війни, але й за уроками війни, її наслідками людське суспільство зазнало докорінних змін.

Середина ХХ століття знаменувалася початком жорстокої конф­рон­тації між державами "соціалістичного табору" на чолі з СРСР та краї­нами західної демократії за на чолі з США. Тільки з кінця 1980-х рр. політика "холодної війни" на межі "гарячої" ядерної катастрофи змінилась розрядкою міжнародних відносин.

Період із середини ХХ ст. до початку ХХІ ст. знаменувався переходом від протистояння демократичних і тоталітарних держав до затвердження в світі демократичних принципів, ринкової економіки; переходу від "двополюсної" до "багатополюсної" моделі устрою світу. У ці десятиліття відбувся небувалий підйом боротьби народів за національну свободу та незалежність, що призвело до краху колоніальних імперій та побудови нових держав, докорінної зміни політичної карти світу.

Нечуваними темпами розвивається науково-технічний прогрес, який стає все більш важливим фактором суспільного розвитку та глобалізації.

Глобалізація є ключовим поняттям, яке характеризує процеси світового розвитку на початку ХХI ст. Феномен глобалізації виходить за чисто економічні рамки та охоплює практично всі основні сфери суспільної діяльності, включаючи політику, ідеологію, культуру, спосіб життя, а також самі умови існування людства. Разом з тим, наприкінці ХХ – на початку XXI століття з особливою переконливістю з’ясувалося, що стрімкий економічний і технічний прогрес не позбавлений і зворотного боку: в сучасному світі нагромадився комплекс глобальних проблем, спричинених негативними рисами та суперечностями сучасної цивілізації.

Для зазначених рівнів у загальноосвітніх навчальних закладах будуть використовуватися такі підручники:

Для класів рівня стандарту/академічного рівня:

· автора Ладиченко Т.В.;

· автора Полянського П.Б.;

· автора Щупака І.Я.

Для учнів 11-х класів історичного профілю рекомендується під­ручник "Всесвітня історія" авторів Ладиченко Т., Заблоцького Ю.І.

Філософія

Філософію можна визначити як вчення про загальні принципи буття, пізнання і стосунків людини і світу. Навчальний предмет «Філософія» включає і розгляд питання про те, що таке сама філософія, передбачає також вивчення її історії.

Вивчення філософії учнями загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень) розпочинається з історії філософії у 10 класі. Для профільного навчання учнів 10-11 класів чинною є програма "Філософія" авторів Огнев'юка В.О., Утюж І.Г., яка розрахована на 70 годин (2 години на тиждень); вчитель самостійно визначається із кількістю годин до кожної теми.

Курс "Філософія" покликаний продовжити процес введення учнів у сферу формування, функціонування і розвитку духовності, продукує знання з основних проблем буття, мислення і пізнання. Як теоретична основа світогляду, філософія відкриває учням перевірені багатові­ковою практикою духовні орієнтири для глибокого осмислення реальності. Цей курс дозволяє освоїти теоретичну і методологічну інтелектуальну спадщину та неоціненний, найбагатший категоріаль­ний апарат, необхідний для успішної теоретичної і практичної діяльності. Розглядаючи людину як рівновелику цінність, філософія покликана бути саморефлексією в усвідомленні людиною змісту і цілей свого життя, долі своєї нації та людської цивілізації.

Необхідною умовою формування світоглядної культури є активне усвідомлення ідей системного, узагальненого характеру, які виникають на основі сукупності знань, що їх набувають учні у школі. Високий рівень світоглядної культури можна забезпечити тільки тоді, коли випускник школи здатний самостійно зробити найзагальніший висновок стосовно свого місця, ролі і значення в світі. Тож важливішою формою навчання учнів є самостійна робота, основою якої відповідно до завдань курсу "Філософії" має стати вивчення філософської літератури та інших джерел, в яких знайшли відображення актуальні проблеми філософії.

Таким чином, головними складовими навчального процесу є розв’язання завдань пізнавального характеру, а також виконання прак­тичних робіт, що мають бути спрямовані на розвиток в учнів самостійності мислення, формування вмінь застосовувати набуті знання в житті.

Підручник з курсу– "Філософія. 11 клас" (автор Кремень В.Г.)

Автор прагнув ознайомити учнів, які вивчають філософію, з її різними напрямами, течіями, школами, системами та основною філософською проблематикою в процесі її виникнення, становлення та розвитку.

Мета підручника – допомогти учням сформувати уявлення про предмет "історія філософії", про найважливіші філософські системи та видатних мислителів, які зробили значний внесок у вирішення "вічних" проблем людства.

Людина і світ

У старшій школі знання про взаємозв'язки людей і суспільства, про моральний зміст культури та релігій, моральні цінності, історію та основні засади світових релігій учні отримують під час вивчення навчального предмета "Людина і світ", який з 2011/2012 навчального року став обов’язковим для учнів 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, що передбачає опанування філософських, світоглядних знань інтегрованого узагальнюючого характеру й має величезний виховний потенціал.

Для рівня стандарту, академічного рівня на вивчення предмета "Людина і світ" відводиться 17 годин на рік (0,5 годин на тиждень), а профільного рівня – 35 годин на рік (1 година на тиждень). Чинними є програми: "Людина і світ. 11 клас (рівень стандарту, академічний рівень)" та "Людина і світ. 11 клас (профільний рівень)" авторів Ладиченко Т.В., Бакка Т.В., Марголіної Л.В.

Предмету притаманний інтегративний характер. Він спрямований на узагальнення знань, отриманих учнями з різних навчальних предметів (літератури, історії, права, географії, біології, астрономії тощо) та досвіду, набутого в процесі життєдіяльності дитини; освоєння базових знань з філософії, політології, соціології, культурології, розвиток теоретичних та практичних умінь і навичок, формування самосвідомості особистості.

Важливість шкільного суспільствознавчого предмета «Людина і світ» зумовлюється змістом стратегічних завдань, які покликані вирішувати загальноосвітні навчальні заклади, готуючи особистість до життя у суспільстві. Даний курс має допомогти учням якомога краще збагнути природу суспільства і держави, в якій вони живуть, розкрити можливості й передумови для реалізації ними своїх прагнень та інтересів у суспільному житті.

Знання учнів про людину і світ як специфічну цілісність мають бути засвоєні на високому науковому рівні, тому в структурі курсу інтегровані знання цілісного циклу суспільних наук: соціології, політології, правознавства, етики, економічної теорії, соціальної психології, культурології, соціальної екології, філософії.

За результатами конкурсу для вищезазначених профілів в за­гально­освітніх навчальних закладах будуть використовуватися 2 під­ручники:

· авторів Марголіної Л.В., Бакки Т.В., Мелещенко Т.В.

· автора Назаренко Н.В.

При написанні підручника автори намагалися викласти матеріал, що запланований у програмі, не лише з наукової точки зору, але й таким чином, щоб під час його вивчення учням необхідно було розмірковувати, замислюватися, шукати власні відповіді на питання. Це допоможе їм осягнути свою роль у житті суспільства.

З метою реалізації особистісно орієнтованого навчання, створення умов для роз­витку нахилів та здібностей школярів, наближення освіти до потреб дітей у навчаль­них закладах України вивчення базових і профільних предметів доповнюється курса­ми за вибором. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонен­та змісту освіти.

При забезпеченні і розподілі годин варіативної складової необ­хідно врахувати накази Міністерства освіти і науки України від 24.12.2007 № 1166, від 01.09.2009 № 806 та накази Головного управління освіти і науки Київської облдержадміністрації від 12.02.2008 № 44 "Про викорис­тання навчально-методичної літератури в загальноосвітніх навчаль­них закладах", від 15.04.2011 № 134 "Про затвердження Положення про навчальні програми".

Відповідно до зазначених документів у реалізації варіативної складової навчальних планів потрібно використовувати програ­ми, навчальні та навчально-методичні посібники із спецкурсів і курсів за вибором, які мають гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (МОН України). В організації гурткової та інших форм позакласної і позашкільної роботи (факуль­тативів, групових та індивідуальних занять) також можливе ви­ко­ристання навчальних програм і навчально-методичних ви­дань, схвалених науково-методичною радою Київського облас­ного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Функцією курсів за вибором є формування у школярів правиль­ного вибору профілю навчання, визначення сфери майбутньої про­фесійної діяльності, усвідомлення учнями своїх переваг з позиції майбутньої діяльності.

За змістовим наповненням курси за вибором для допрофільної підготовки ознайом­люють учнів зі світом сучасних професій; розширюють знання учнів зі шкільних пред­метів; вчать оцінювати свої можливості щодо способів діяльності.

Курси за вибором у старшій школі забезпечують поглиблене та розширене вив­чення профільних предметів. Водночас вони можуть сприяти вивченню непрофіль­них предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання, який обрав учень. Наводимо перелік курсів за вибором для учнів основної та старшої школи, програми яких затверджені Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

ОСНОВИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ. Програма курсу за вибо­ром для учнів 10-11 профільних класів суспільно-гуманітарно­го напря­му.

Автори програми: О.Пометун, Л.Пилипчатина, І.Сущенко, В.Дюков; загальна редакція завіду­вача лабораторії суспільствознавчої освіти Інс­титуту педагогіки НАПН України, доктора пе­дагогічних наук, професора О.Пометун. 35 го­дин (1 година на тиждень протягом навчального року) чи 52 години (1,5 години на тиждень про­тягом навчального року). газета "Історія України" (Шкільний світ) №25-27, 2010, с.5.

"ТРИПІЛЬСЬКА ПРОТОЦИВІЛІЗАЦІЯ". Програма курсу за вибо­ром для учнів 10-11 профільних класів суспільно-гуманітарного на­пряму.

Автор програми – М.Відейко, кандидат іс­торичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України. (17 годин.) газета "Історія України" (Шкільний світ) №25-27, 2010, с.19

ВИДАТНІ ПОСТАТІ УКРАЇНИ. 10-11 клас.

Автор програми – І.Гирич, кандидат іс­торичних наук, завідувач відділу Інститу­ту української археографії і джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України. (17 годин.) газета "Історія України" (Шкільний світ) №46, 2010, с.1.

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВІД СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ДО ПОЧАТКУ НОВОЇ ДОБИ. Програма курсу за вибором для учнів 10-11 профільних класів суспільно-гуманітарно­го напряму.

Автор програми – В.Власов, кандидат педа­гогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії скспільствознавчої освіти Інститу­ту педагогіки НАПН України. 70 годин (по 35 в 10-му та 11-му класах). газета "Історія України" (Шкільний світ) №25-27, 2010, с.19.

ДОСЛІДЖУЄМО ІСТОРІЮ УКРАЇНИ. Програма курсу за вибо­ром для учнів профіль­них класів суспільно-гуманітарного напряму. Новітня історія України. 10 клас.

Автор програми – Ю.Малієнко, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробіт­ник лабораторії суспільствознавчої освіти Інсти­туту педагогіки НАПН України. (35 годин.) газета "Історія України" (Шкільний світ) №25-27, 2010, с.33.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX ст. В ОСОБАХ. Програма курсу за вибором для учнів 10-11 профільних класів суспільно-гуманітарного напряму.

Автор програми – Т.Чубукова, кандидат пе­дагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України. (70 годин.) газета "Історія України" (Шкільний світ) №25-27, 2010, с.47.

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО КІНЕМАТОГ­РАФА XX ст. Навчальна програма курсу за ви­бором для профільної школи. 11 клас.

Автор програми – А.Приходько, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробіт­ник лабораторії суспільствознавчої освіти Інсти­туту педагогіки НАПН України. (35 годин.) газета "Історія України" (Шкільний світ) №25-27, 2010, с.57.

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX СТОЛІТТЯ. Програма курсу за вибором для учнів 11 класу.

Автори програми: Ю.Василюк, учитель-методист Івано-Фран­ківського обласного лщею-інтер-нату для обдарованих дітей із сільської місцевості, М .Семкіяш, учитель-методист, Надвірнянської за­гальноосвітньої школи І-III ступенів № 4 Надвір­нянської районної ради (Івано-Франківська обл.), В.Островський, завідувач відділу суспільних дис­циплін лабораторії суспільно-філологічних дис­циплін Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. (17 годин.) газета "Історія України" (Шкільний світ) №46, 2010, с.5.

УКРАЇНСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ У ХХ СТОЛІТТІ.

Програма курсу за вибором для учнів 11 класу.

Автор програми: Т.І.Мацейків, старший науковий співробітник Інституту педагогікиНАПН України. (35 годин). Збірник навчальних програм для учнів 10-11 класів суспільно-гуманітарного напряму старшої школи. Частина ІІ. Київ. – 2010. – С.70-79.

СПЕЦІАЛЬНІ (ДОПОМІЖНІ) ІСТОРИЧ­НІ ДИСЦИПЛІНИ. Програма курсу за вибо­ром для учнів 10-11 класів.

Автори програми: Ю.Василюк, учитель-мето­дист Івано-Фран­ківського обласного ліцею-інтернату для обдарованих дітей із сільської місце­вості, В.Островський, завідувач відділу суспіль­них дисциплін лабораторії суспільно-філологіч­них дисциплін Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. 70 годин (по 35 в 10-му та 11-му класах). газета "Історія України" (Шкільний світ) №31, 2010, с.7.

ВИДАТНІ ПОСТАТІ УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII-ПОЧАТКУ XX ст. Програма допрофільного курсу для учнів 9 класу.

Автори програми: НЛівун, учитель-методист Пнівської загальноосвітньої школи І-III ступе­нів Надвірнянської районної ради (Івано-Фран­ківська обл.), В.Космірак, старший учитель Пнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступе­нів Надвірнянської районної ради (Івано-Фран­ківська обл.), В.Островський, завідувач відділу суспільних дисциплін лабораторії суспільно-фі­лологічних дисциплін Івано-Фран­ківського об­ласного інституту післядипломної педагогічної освіти. (35 годин.) газета "Історія України" (Шкільний світ) №2, 2011, с.8.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА СЕРЕДИНИ XVI-XIX ст. Програма допрофільного курсу для учнів 8-9 класів.

Автор програми – С.Загребельна, учитель-методист загально­освітньої школи І-ІІІ ступе­нів № 4 Калуської міської ради (Івано-Фран­ківська обл.). (35 годин.) газета "Історія України" (Шкільний світ) №30, 2010, с.13.

ВИДАТНІ ПОСТАТІ УКРАЇНИ КІНЦЯ XVI-XVIII ст. Програма допрофільного курсу для учнів 8 класу.

Автори програми: Н.Лівун, учитель-методист Пнівської загально­освітньої школи І-III ступе­нів Надвірнянської районної ради (Івано-Фран­ківська обл.), В.Островський, завідувач відділу суспільних дисциплін лабораторії суспільно-фі­лологічних дисциплін Івано-Фран­ківського об­ласного інституту післядипломної педагогічної освіти. (35 годин.) газета "Історія України" (Шкільний світ) №46, 2010, с.11.

МІФОЛОГІЯ. Програма допрофільного курсу для учнів 6-7 класу.

Автор програми – І.Нікітіна, вчитель-методист спеціалізованої школи № 10 м. Сум. (35 годин.) газета "Історія України" (Шкільний світ) №30, 2010, с.3.

Однією із найбільш традиційних позакласних та позашкільних форм організації історичної освіти є предметні олімпіади, участь у роботі територіальних відділень Малої академії наук України, участь у творчих конкурсах. Серед позитивних моментів Всеукраїнської олімпіади з історії 2010-2011 н.р. назвемо підвищення рівня пред­метних компетентностей учнів: хронологічної, логічної, мов­леннєвої, аксіологічної. Водночас зауважимо, що учням бракує системних знань з історичної картографії (просторова компетенція) та джере­лознавства (інформаційна компетенція). Очевидно, це пояснюється недостатньою кількістю додаткового хрестоматійного матеріалу, який опрацьовують учні. Крім того, учні краще володіють матеріалом з істо­рії України. Тому, при підготовці учнів до олімпіад вчителям необхідно звернути увагу на всесвітню історію. За підсумками ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з історії найкращі результати показали команди міст Білої Церкви, Ірпеня, Кагарлицького, Миронівського, Бородянського районів. Переможцями та призерами IV етапу XVІ Всеукраїнської олімпіади з історії стали Кириленко Максим, учень Державного ліцею м.Білої Церкви, вчитель Бурлака О.В.; Дещенко Богдан, учень Ново­олександрівського навчально-виховного комплексу "Загально­освітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок" Згурівського району, вчитель Дробот Н.Г; Панфілов Ілля, учень гімназії м.Білої Церкви, вчитель Коваленко Р.А. Переможцями обласного та призерами Все­ук­раїнського етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН України стали: Вареник Тамара, учениця гімназії м.Білої Церк­ви, (секція "Історія України"), науковий керівник Потильчак С.Й.; Шевченко Михайло, учень спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 з поглибленим вивченням інформаційних технологій м.Білої Церкви, (секція "Соціологія"), науковий керівник Шевченко С.М. Лідерами у підготовці учнів до творчих конкурсів, зокрема, присвячених Шевченківським дням та 20-річчю незалежності України стали вчителі Тетіївського, Миронівського, Києво-Святошинського районів. Відповідно, їхні вихованці стали переможцями обласного і Всеукраїнського етапів конкурсів.

Основним, в плані методичної допомоги, є сайт МОН України www. mon.gov.ua та освітній портал КОІПОПК www.kristti.com.ua, де розміщується інформація про програмні вимоги у викладанні нав­чальних предметів, інструктивні листи, методичні рекомендації тощо.

Правознавство

Одним з найважливіших чинників розвитку особистості, станов­лення громадянського суспільства і демократичної правової держави, умовою формування правосвідомості громадянина є правова освіта. Вона спрямована на отримання знань, формування навичок, ставлень і ціннісних орієнтацій, необхідних людині для ефективного соціального функ­ціонування, реалізації її життєвих цілей і завдань. Зважаючи на те, що формування правосвідомості учнівської молоді передбачає поєднання знань з внутрішньою позицією особи, умінням діяти відповідно до вимог права, закону, особливу увагу варто приділяти як засвоєнню системи знань учнями, так і розумінню ними обов’язковості правових норм для всіх членів суспільства.

У 2011/2012 навчальному році учні 9-х класів навчатимуться за програмою "Правознавство. Практичний курс" авторів Пометун О.І., Ремех Т.О., особливістю якої є створення вчителем на уроці умов не тільки для засвоєння знань чи формування навчальних умінь і навичок учнів, а й для розвитку їхнього позитивного ставлення до права, правомірної поведінки, для практичного апробування ефективних поведінкових моделей та досвіду такої поведінки. Тому, на відміну від інших навчальних курсів, "Правознавство. Практичний курс" перед­бачає, що учні набувають ряд основних умінь, зокрема: викорис­товувати правові знання для реалізації і захисту своїх прав, свобод та законних інтересів; оцінювати і регулювати свої взаємини з іншими; здійснювати вибір моделі поведінки у повсякденних життєвих ситуаціях, орієнтуючись на норми права, що стосуються неповно­літніх; опрацьовувати окремі положення нормативно-правових актів; застосовувати на правовому матеріалі критичне мислення, аналіз, синтез, оцінку, рефлексію, уміння спілкуватись, дискутувати, розв’я­зувати проблеми.

"Правознавство" як навчальний предмет у старшій школі має на меті формування системного уявлення в учнів про державу та право як основні засоби впорядкування суспільних відносин, формування в учнів навичок діяти згідно з нормами права у конкретних життєвих ситуаціях та використовувати набуті знання у практичному житті.

Для 10 класів рівня стандарту / академічного на вивчення правознавства відводиться 35 годин на рік (1 година на тиждень). Чинною є програма авторів Котюка І.І. та Палійчук Н.Й.

Для класів правового профілю чинною є програма авторів Ремех Т.О., Ратушняка С.С. "Правознавство. 10-11 класи (профіль­ний рівень)". Програма розрахована на 105 годин протягом навчаль­ного року (3 години на тиждень). Метою курсу "Правознавство" у профільних класах є формування в учнів розуміння права як відкритої системи, що базується на невід’ємності суспільства від держави, законів від повсякденного життя. Право представлене в курсі елементом цілісного світу, що складається з понять, переживань і практичних дій. Курс спрямований на розвиток правової і грома­дянської компетентності, відповідних ціннісних орієнтирів, умінь, навичок школярів.

Особливої уваги вчителя потребують способи організації навчаль­ної діяльності учнів на уроках правознавства. Поряд з лекційними та фронтальними формами роботи на уроках правознавства як в основній так і старшій школі слід широко використовувати інтерактивні педагогічні технології, за яких вчителеві відводиться роль організатора процесу навчання через ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, групову роботу тощо. Слід урізноманітнити й типи уроків, включивши до вже відомого арсеналу уроків такі як уроки – юридичні практикуми, уроки з використанням мультимедійного комплексу, уроки роботи з нормативними джерелами тощо. Це сприятиме максимальному досягненню запланованих навчальних результатів, розвиткові (формуванню) загальних і спеціальних компетентностей учнів.

Актуальними, практично значимими, орієнтованими на форму­вання компетентностей учнів профільних класів старшої школи є кур­си за вибором правознавчого та громадянознавчого спрямування, рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (див. таблицю).

Важливу роль у правовій освіті та вихованні учнів відіграють Всеукраїнська олімпіада та конкурс-захист науково-дослідниць­ких робіт учнів-членів Малої академії наук України з право­знавства. Цього року ІV етап Всеукраїнської олімпіади проходив у м. Рівне. Команда учнів Київської області була представлена учнями навчальних закладів, які традиційно посідають призові місця на ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з правознавства. За підсумками виконання завдань обласного етапу найкращі результати показали команди Ставищенського, Кагарлицького районів, міст Броварів, Славутича, Білої Церкви, Василькова, Обухова.

На ІV етапі Всеукраїнської олімпіади з правознавства команду Київщини представляли вихованці таких вчителів:

− Пліскунова Вікторія, Славутицький ліцей; учитель Зінченко В.А.;

− Грищук Ольга, Броварська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9; учитель Коба О. В.;

− Міщенко Вікторія, Ставищенський навчально-виховний комп­лекс № 2; учитель Животівська І. О.

Призерами IV етапу Всеукраїнської олімпіади з правознавства ста­ли Міщенко Вікторія (ІІ місце), учениця 11 класу Ставищенського навчально-виховного комплексу № 2 та Грищук Ольга (ІІІ місце), уче­ниця 9 класу Броварської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9.

Під час проведення конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України з правознавства найви­щий рівень підготовки показали учні Ставищенського (Ставищенський навчально-виховний комплекс № 2), Бориспільського (Ревнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів),містБілої Церкви (Білоцерківський колегіум), Броварів (СЗОШ І-ІІІ ст. №7, ЗОШ І-ІІІ ст. №9). Переможцем (нагороджена дипломом І ступеня) Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України з правознавства стала Міщенко Вікторія, учениця 11 класу Ставищенського навчально-виховного комплексу № 2.

Для ефективного вивчення правознавства та інших правознавчих курсів важливою є підготовка вчителя, досконале знання ним змісту предмета, володіння новими інноваційними педагогічними техно­логіями, потреба і зацікавленість у самоосвіті. Бажано щоб ці курси у загальноосвітніх навчальних закладах викладалися одним і тим самим учителем, а курси за вибором – відповідно підготовленими через самоосвіту або систему післядипломної освіти вчителями чи фахів­цями з юридичною освітою. До проведення уроків з правознавства, активізації правовиховної роботи варто залучати представників обласних (районних) управлінь юстиції, що сприятиме поповненню знань учнів із правових дисциплін, підвищенню їх зацікавленості в самоосвіті.