Мета і завдання педагогічної практики
МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО
Факультет філології та журналістики
Кафедра української мови та лінгводидактики
| «ЗАТВЕРДЖУЮ» Проректор з науково-педагогічної роботи _______________________Рехтета М.А. “______”___________________20___ р. | «СХВАЛЕНО»науково-методичною комісією факультету філології та журналістики Протокол № ___ від “____”_____________20___ р. _________________Рускуліс Л.В. |
ПРОГРАМА
ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА
Миколаїв – 2012
РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: Коч Н. В., доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та лінгводидактики МНУ імені В. О. Сухомлинського; Баденкова В. М., кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та лінгводидактики МНУ імені В. О. Сухомлинського.
Програма затверджена на засіданні кафедри української мови та лінводидактики
Протокол № ___ від “____”________________20__ р.
Завідувач кафедри ____________________________ (Н. В. Коч)
“___”___________________ 20___ р
Загальні положення
Відповідно до закону “Про вищу освіту” практична підготовка магістрантів, тобто виробнича практика, є необхідною складовою частиною підготовки фахівця у вищих навчальних закладах і повинна забезпечити набуття студентами практичних професійних навичок та вмінь.
Навчальним планом підготовки магістрантів — майбутніх викладачів філологічних дисциплін — передбачено проходження виробничої практики на базі вищих навчальних закладів освіти IV рівня акредитації та загальноосвітніх закладів нового типу.
Чинна програма передбачає проходження практики студентами, які отримують спеціальності, акредитовані за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр”. Тривалість практики за навчальним планом – 8 тижнів. Протягом цього терміну магістранти мають на практиці ознайомитися з професійною діяльністю викладачів вищої школи та загальноосвітніх закладів нового типу, реалізувати професійні знання та вміння щодо викладання окремих навчальних дисциплін. Виробнича практика створює умови для подальшого вдосконалення основних педагогічних вмінь і навичок, формування педагогічної свідомості, підготовки до подальшого проходження науково-педагогічної практики у вищій школі.
1. Настановчо-мотиваційний етап
Здійснення практичної підготовки магістрантів передбачає ряд організаційних заходів, а саме:
– деканат факультету як керівник практики здійснює контроль за рівнем підготовленості навчальних підрозділів до забезпечення якісної практичної підготовки магістрантів;
– перед початком практики декан факультету подає рапорт на ім’я ректора про розподіл магістрантів на виробничу практику та закріплення за ними методистів;
– на початку практики з магістрантами проводиться настановча конференція, яка визначає мету і завдання практики. Практикантам надається необхідний перелік документів, літератури та методичних рекомендацій щодо їх практичної роботи;
– керівники (методисти) здійснюють поточний контроль за забезпеченням умов та відповідності змісту виробничої практики поставленим завданням.
Мета і завдання педагогічної практики
2.1. Метою практики є:
– поглиблення і закріплення теоретичних знань студентів;
– профорієнтація і профосвіта;
– формування в майбутніх викладачів професійних умінь та навичок роботи в реальних умовах загальноосвітніх закладів нового типу та вищого навчального закладу;
– виховання в майбутнього фахівця потреби систематично поповнювати свої знання і творчо використовувати їх у практичній діяльності;
– ознайомлення із сучасним станом навчально-виховної та наукової роботи у загальноосвітніх закладах нового типу, оволодіння сучасними методами й формами організації роботи викладача вищої школи.
2.2. Педпрактика магістрантів передбачає виконання таких завдань:
– формувати професійно-педагогічні уміння, навички та досвід педагогічної діяльності у загальноосвітніх закладах нового типу та у вищих закладах освіти;
– сприяти становленню в майбутніх викладачів педагогічної свідомості та професійно значущих якостей особистості, творчого мислення, індивідуального стилю професійної діяльності, дослідницького підходу до неї тощо;
– розвивати професійну культуру викладачів вищої школи; збагачувати словниковий запас, формувати культуромовну особистість майбутніх викладачів філологічних дисциплін;
– сформувати у магістрантів-практикантів уміння у практичній діяльності застосовувати набуті теоретичні знання з літературознавчих, мовознавчих, психолого-педагогічних дисциплін під час навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах освіти у процесі виконання функцій викладача, а також у закладах освіти нового типу, зокрема тих, у яких ведеться поглиблене вивчення української мови та літератури;
– навчити планувати та аналізувати навчально-виховний процес із урахуванням сучасних вимог;
– виховувати професійно значущі якості особистості викладача-словесника, стійкий інтерес і любов до професії, потребу систематично займатися самоосвітою;
– сформувати адекватну професійну самооцінку майбутніх викладачів мовознавчих та літературознавчих дисциплін;
– виробити творчий, дослідницький підхід до педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі та у закладах освіти нового типу.
Студент-практикант повинен вміти:
– проводити різні види занять, зокрема моделювати структуру вузівської лекції та практичного, семінарського, лабораторного занять із мовознавчої, літературознавчої чи методичної дисципліни, за ними складати план-конспект лекції та проводити заняття;
– планувати роботу викладача; вміння складати робочу програму викладача на семестр із мовознавчої, літературознавчої дисципліни;
– визначити конкретні навчально-виховні завдання з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів та студентів та соціально-психологічних особливостей класного колективу чи академічної групи;
– аналізувати викладацький досвід та застосовувати його у власній педагогічній діяльності; вивчати передовий педагогічний досвід (нові педагогічні системи, сучасні технології навчання і виховання, альтернативні і варіантні програми і підручники);
– здійснювати аналіз та самоаналіз відвіданих та самостійно проведених занять із мовознавчих, літературознавчих чи методичних дисциплін;
– вивчити сучасний стан навчально-виховної роботи в вищому навчальному закладі та у закладах освіти нового типу;
– вести діагностичну та контрольно-корекційну діяльність викладача, зокрема рейтинговий контроль успішності студентів із визначених дисциплін;
– проводити науково-дослідну експериментальну роботу за матеріалами
магістерського дослідження;
– оформлювати робочу документацію;
– працювати з нормативними документами про освіту;
– упроваджувати у навчальний процес власні наукові ідеї;
– складати план роботи студентського гуртка, клубу, студії на семестр;
– застосовувати педагогічні технології і педагогічну техніку викладача вищої школи та закладу освіти нового типу;
– використовувати у навчальному процесі різні технічні засоби навчання, комп'ютерну техніку та наочні посібники;
– здійснювати індивідуальний підхід до студентів та учнів;
– розвивати потреби в педагогічній самоосвіті та постійному професійному саморозвитку.
По завершенні практики магістранти повинні знати:
– принципи організації навчального процесу в закладах освіти нового типу та у вищій школі;
– основні методи і форми роботи у ВНЗ, критерії і способи оцінювання студентських знань;
– психологічні основи роботи викладача;
– психолого-педагогічні характеристики учнівської та студентської аудиторії;
– засади ділового спілкування у викладацькому і студентському колективі;
– правила оформлення робочої документації;
– вимоги до проведення різних видів занять.