Функції групової навчальної діяльності

Функції групової навчальної діяльності: мотиваційна; навчальна; розвивальна; виховна; організаційна.

Важливу роль групова діяльність відіграє у досягненні ви­ховної функції навчання. У груповій навчальній діяльності формується вміння співпрацювати з ровесниками, моральні, гуманні якості особисті. Важливу роль у формуванні цих якостей відіграють особливості організації групової роботи: розподіл функцій і обов'язків між учасниками діяльності, обмін думка­ми, взаємна вимогливість і допомога, взаємоконтроль і вміння критично оцінювати свої можливості та інших.

Групова навчальна діяльність виконує й організаційну функцію. Полягає вона в тому, що учні вчаться розподіляти обов'язки, спілкуватися один з одним, розв'язують конфлікти, що виникають у спільній діяльності. У груповій роботі дитина бере на себе функції вчителя і виконує лідерську діяльність, проявляє ініціативу.

Таким чином, групова форма навчальної діяльності в порівнянні з іншими організаційними формами має ряд значних переваг:

1) великий обсяг виконаної роботи – зростає кількісний показник навчальної роботи;

2) висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;

3) формується вміння співпрацювати;

4) формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми;

5) відбувається розвиток як психічних, так і навчальних можливостей (планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль).

Значний внесок у теорію організації групової навчальної діяльності зробив І.Чередов. Він розподіляє її на парну, ланкову, бригадну, кооперативно-групову та диференційовано-групову форми. Дидактичні питання організації групової навчальної діяльності молодших школярів розроблено у працях І.Вітковської, В.Вихрущ, Є.Задої та ін. Дослідження цих учених і досвід роботи вчителів України виявили, що групова робота на уроках матиме ефективність, якщо дотримуватися таких вимог:

– методично обґрунтовано обирати той чи інший вид групової навчальної роботи на конкретному уроці, що визначається метою уроку, особливостями навчального матеріалу, що вивчається;

– вмінням правильно формувати групи за принципом провідної діяльності;

– ретельно продумувати структуру уроку з використанням групових форм навчальної праці;

– розробляти інструкції, пам'ятки, які спрямовують якісній організації гру­пової роботи;

– регулювати міру вчительської допомоги в групах;

– виховувати у школярів вміння співпрацювати, опираючись на моральні принципи (гуманізм, демократизм, доброзичливість, толерантність);

Формувати лідерські якості учнів.

Як свідчить дослідження О.Ярошенко, групову навчальну діяльність школярів можна застосовувати на всіх етапах процесу навчання. Проте на етапах первинного сприй­няття нового матеріалу належний рівень цієї діяльності досягається лише за умови, що всі учні класу характеризуються високим та середнім рівнем навчальних можливостей, добре володіють навичками самостійної роботи і виявляють велику працездатність. У протилежному разі більш продук­тивною виявляється фронтальна діяльність класу під керівництвом учителя. Для школярів найбільші можливості групової навчальної діяльності виявляються на етапах закріплення, поглиблення, систематизації знань.

Незважаючи на зазначені позитивні характеристики групо­вої діяльності, абсолютизувати її, підміняти нею індивідуаль­ну чи фронтальну роботу було б великою помилкою. Висвітлений порівняльний аналіз дидактичних можливостей фронтальної, індивідуальної та групової діяльності розкриває сильні й слабкі сторони кожної з них і показує, що в реаль­ному навчальному процесі вони не можуть функціонувати ізольовано одна від одної. І вчитель здійснює вибір найбільш вдалої форми діяльності на уроці чи на даному етапі уроку, яка принесе високий результат пізнавальної активності учнів і як наслідок – якісний поступ у навчально-виховній діяльності.

Наши рекомендации