Поняття системи оплати праці та її види

Система заробітної плати – це певний спосіб обчислення винагороди працівника у відповідності з установленим вимірювачем оплати праці. Тривалість робочого часу або кількість виробленої продукції.

2 системи заробітної плати, залежно від вимірювача:

· Відрядна (сдельная)

· Почасова

Ч. 1 ст. 97 КЗпП.

Почасова система – система заробітної плати при якій праця оплачується за тарифними ставками в залежності від фактично відпрацьованого робочого часу. Застосовується,як правило для службовців.

Види почасової системи:

В залежності від одиниці обчислення:

· Почасова-погодинна

· Почасова-поденна

· Почасово-помісячна (місячний оклад, місячний заробіток – тверда місячна ставка окладу незалежно від кількості днів в місяці)

В залежності від наявності нормування праці:

· Проста

· Почасова з нормованими виробничими завданнями (8 год. має відпрацювати і виконати відповідну норму роботи. Застосовується найчастіше для будівельників).

Відрядна(сдельная) – це система праці при якій оплата праці здійснюється за відрядною системою за одиницю продукції і залежить від кількості та якості виготовленої продукції або проведених операцій. Для більшості робітників.

Визначальним елементом є відрядна розцінка – це розмір оплати праці затраченої на виготовлення одиниці продукції або на проведення певної трудової операції.

Визначається відповідно до Правил встановлених ст. 90 КЗпП. 2 способи обчислення відрядної оцінки:

1. Шляхом ділення погодинної денної ставки на погодну денну норму виробітку

2. Множення погодинної тарифної ставки на встановлену норму часу

4 види відрядної системи оплати праці:

· Пряма відрядна оплата залежить прямо-пропорційно від кількості виготовленої продукції.

· Відрядно-прогресивназа якою зарплата за виготовлену продукцію в межах встановленої норми оплачується за загальною відрядною розцінкою,а за вироблену продукцію понад норму за збільшеною відрядною розцінкою.

· Побічно-відрядна– це така система яка застосовується для оплати праці працівників,які безпосередньо не виготовляють продукцію,а лише обслуговують основних працівників відрядників і одержують оплату праці за розцінками встановленими за одиницю продукції виготовленої працівником,якого обслуговують. (вантажники)

· Акордно-відрядно –розмір винагороду встановлюється заздалегідь визначений комплекс робіт,які як правило виконуються колективом робітників (бригадою).

За організаційною ознакою:

· індивідуальна відрядна оплата праці

· колективна відрядна система оплати праці

ч. 2 ст. 97 КЗпП Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Крім основних систем оплати праці і снують додаткові системи заробітної плати.

Преміальна система заробітної плати Застосовується не самостійно,а в сукупності з основною системою оплати праці. В вигляді відрядно-приміальної і почасово-приміальною. За досягнення заздалегідь визначених робіт. Найчастіше для державних працівників. Має найчастіше постійний характер.

Види преміальної системи:

· Основне поточне преміювання ч. 2 ст. 2 ЗУ Про оплату праці

· Додаткове поточне преміювання. За спеціальними системами оплати праці, покликано стимулювати окремі сторони діяльності. Ч. 2 ст. 97 КЗпП

Поточне – це означає що це містить постійний характер і виплачується систематично. На основі положення про преміювання,яке розробляється на підприємстві. Вказуються показники і умови преміювання, її розмір. В процентному відношенні до ставки чи окладу. Підстави для позбавлення премії.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму ВСУ №13При вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Підстави позбавлення премії:

· Підстави,які передбачені законодавством (прогул,поява на роботі в нетверезому стані– п. 26 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, розкрадання майна власника Указ від 3 грудня 1983 р. Об усуленииборьби с мелкимихищениями…, хуліганські дії Указ від 26 липня 1966 р. , порушення працівником законодавства про боротьбу з пияцтвом та алкоголізмом Указ від 20 травня 1985 р. )

· Підстави,які встановлюються самим роботодавцем. В положенні про преміювання: виробничі упущення.

Крім поточного,можуть застосовуватися одноразові премії. На розсуд роботодавця без встановлення будь яких працівників і умов преміювання,як вид заохочення.

Винагорода за підсумками річної роботи підприємства за рік– додаткова заробітна плата. Слід відрізняти від преміальною. 13 заробітня плата. Постанова ЦК КПРС від 4 жовтня 1965 р. –вперше. Рекомендації від 10 серпня 1983 р. Рекомендації Мін праці і соц. Політики від 1993 р. № 44. При визначені враховується стаж роботи працівника. За згодою профспілки можуть збільшувати або зменшувати таку винагороди. Здійснюється після підбиття підсумків роботи за рік. Може не залежати від показників конкретного працівника, а від показників,які показало само підприємство.

Інструкція зі статистики заробітної плати.

Винагорода за вислугу років – працівники,щодо яких прийняті спеціальні нормативні акти. Ст. 9-1 КЗпП. Додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги

Підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Підприємство може матеріально заохочувати працівників медичних, дитячих, культурно-освітніх, учбових і спортивних закладів, організацій громадського харчування і організацій, що обслуговують трудовий колектив і не входять до його складу.

Залежить від стажу роботи в конкретній галузі.

Постанова КМУ від 31 січня 2001 р. Порядок про виплату працівникам педогагічних...,ЗУ Про державну службу, Постанова КМУ від 27 липня 1991 р. №141.