ТЕМА 16. Закінчення розслідування

Завдання до самостійної підготовки

Час– 10 годин.

Опорні поняття:обвинувачення, обвинувальний висновок, завершення розслідування, закриття справи, звільнення від кримінальної відповідальності

Вивчення нормативних актів та навчально-методичної літератури за темою рекомендовано з позиції наступних питань:

1. Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримі­нальної справи.

1.1. Умови, за яких досудове слідство у справі можна вважати закінченим складанням обвинувального висновку.

1.2. Процесуальне значення та порядок ознайомлення учас­ників процесу з матеріалами справи.

1.3. Процесуальні права учасників процесу під час ознайом­лення з матеріалами справи.

1.4. Процесуальне оформлення оголошення учасникам про­цесу про закінчення досудового слідства та пред'явлення їм матеріалів справи для ознайомлення.

1.5. Розв'язання клопотань, заявлених при ознайомленні з ма­теріалами справи.

2. Обвинувальний висновок.

2.1. Поняття і значення обвинувального висновку.

2.2. Структура обвинувального висновку.

2.3. Додатки до обвинувального висновку.

3. Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком.

3.1. Питання, які перевіряє прокурор у справі з обвинуваль­ним висновком.

3.2. Рішення прокурора у справі з обвинувальним висновком.

Методичні рекомендації

Для відповіді на перше запитання слід знати, що слідчий, визнавши, що в ході досудового слідства виконано всі завдання, повинен ознайомити певних учасників стадії з усіма ма­теріалами кримінальної справи.

Перед тим, як зробити це, слідчий має додатково перевірити:

• чи роз'яснено учасникам процесу їхні права та обов'язки;

• чи немає підстав для зміни або доповнення обвинувачення;

• чи немає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу;

• чи виділено матеріали щодо обвинувачених, злочини яких слід розслідувати в іншій кримінальній справі;

• чи зібрано всі дані, що характеризують особу обвинуваченого;

• чи закрито кримінальну справу (за наявності до того підстав) щодо окремих осіб або щодо окремих фактів злочинів, обвинува­чення за якими не підтвердилося;

• чи правильно підшито та пронумеровано матеріали кримі­нальної справи;

• дотримання всіх інших вимог закону.

Перевіривши ці обставини, слідчий, перед тим як розпочати складання обвинувального висновку, повинен виконати сукупність дій щодо ознайомлення учасників досудового слідства. Оскільки ці дії виконують у послідовності, чітко визначеній кримінально-процесуальним законом (статті 218—223 КПК), можна стверджувати, що вони утворюють у своїй єдності певну процедуру.

Кожну із проведених дій фіксують у певному документі.

Як свідчить досвід викладання, положення щодо процедури оз­найомлення заінтересованих учасників досудового слідства з ма­теріалами кримінальної справи студенти найкраще опановують у вигляді таблиці.

№ з/п	Назва процесуальної дії	Обов'язкова чи факультативна	Процесуаль­ний документ
	Повідомлення потерпіло­му, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві та їх представникам про закін­чення досудового слідства і роз'яснення їм права на ознайомлення з матеріалами справи (ч. 1 ст. 217 КПК).	Обов'язкова	Повідом­лення
	Ознайомлення потерпіло­го, цивільного позивача, ци­вільного відповідача та їх представників з матеріалами кримінальної справи (потер­пілого і його представника — з усіма матеріалами; цивіль­ного позивача, цивільного від­повідача і їх представників — з матеріалами, що стосуються цивільного позову).	Факульта­тивна, бо виконується тільки в разі заявлення клопотання	Протокол
	Оголошення обвинувачено­му про те, що: • слідство у його справі закінчено; • він має право ознайомитися з усіма матеріалами справи як особисто, так і з допомогою захисника; • він може заявити клопотання: — про доповнення досудо­вого слідства; — про розгляд криміналь­ної справи у суді першої інс­танції (місцевому суді) одно­особово суддею чи колегі­ально судом у складі трьох суддів у випадках, передбаче­них законом (ч. 2 ст. 17 КПК – якщо санкція статті КК передбачає більше 10 років позбавлення волі)	Обов'язкова	Протокол
	Пред'явлення обвинуваче­ному для ознайомлення всіх матеріалів кримінальної справи. Якщо обвинувачених де­кілька, то матеріали пред'яв­ляють кожному з них у ви­значеній слідчим послідов­ності. Якщо у справі бере участь захисник, слідчий надає мож­ливість ознайомитися з мате­ріалами справи і захисникові.	Обов'язкова	Протокол (мо­же бути скла­дено і єдиний протокол про оголошення про закінчення досудового слідства і про пред'явлення обвинувачено­му і його захис­никові мате­ріалів справи).
	Розгляд клопотань, заявле­них під час ознайомлення з матеріалами справи. Клопо­тання учасників задовольня­ють у разі, якщо обставини, для з'ясування яких їх заяв­лено, мають значення для справи.	Факульта­тивна	Задоволення клопотання документально не оформлю­ють (складають документи про провадження процесуальних дій на вико­нання клопо­тання); відмо­ва (повна або часткова) оформлюється постановою.
	Пред'явлення обвинуваче­ному та іншим учасникам матеріалів виконання клопо­тань (додаткових матеріалів), а якщо учасники заявляють клопотання про ознайомлен­ня з усіма матеріалами кри­мінальної справи, то їм на­дають таку можливість.	Факультатив­ні для всієї процедури і обов'язкові щодо заявле­них клопо­тань	Протоколи

Загальні правила ознайомлення заінтересованих учасників досудового слідства з матеріалами кримінальної справи.

1. Матеріали справи пред'являють для ознайомлення у підши­тому та пронумерованому вигляді.

2. Учасникам надають можливість ознайомитися з усіма мате­ріалами кримінальної справи (винятки становлять тільки матеріали про застосування заходів безпеки, які зберігають окремо від кримі­нальної справи). Це правило стосується і тих випадків, коли у справі розслідували кілька епізодів злочинної діяльності, а учасник про­цесу має стосунок тільки до одного чи кількох із них.

3. Ознайомлювані з матеріалами справи учасники мають право робити з них виписки. Таке право надано особам з метою забез­печення можливості посилатися на докази у суді із зазначенням аркушів справи, на яких їх викладено.

4. Час ознайомлення із матеріалами справи зараховують у строк досудового слідства і тримання особи під вартою.

5. Пред'являючи додаткові матеріали досудового слідства (мате­ріали виконання клопотань учасників), заборонено змінювати попе­редній порядок розміщення документів у справі.

Для відповіді на друге запитання необхідно пам’ятати, щообвинувальний висновок— це кримінально-процесуальний акт, в якому відображено рішення слідчого, затверджене прокурором, чи самого прокурора про закінчення досудового слідства і направ­лення кримінальної справи до суду для вирішення питання про винність обвинуваченого.

В обвинувальному висновку:

• підбивають підсумки проведеного розслідування;

• дають юридичну кваліфікацію злочину;

• викладають аналіз зібраних доказів.

Підставами до складання обвинувального висновку є:

1) встановлення особи, яка вчинила злочин;

2) пред'явлення їй обвинувачення;

3) обґрунтованість обвинувачення достатньою сукупністю доказів;

4) відсутність підстав до закриття кримінальної справи або направлення її до суду для вирішення питання звільнення обвину­ваченого від кримінальної відповідальності.

Форма обвинувального висновку — це його внутрішня структура. Згідно з ч. 2 ст. 223 КПК обвинувальний висновок складається з описової та резолютивної частини і додатків. Об'єктивно в обвинувальному висновку є і вступна частина, де містяться відмітка про затвердження висновку прокурором, назва документа ("обвину­вальний висновок"), вказується номер кримінальної справи, хто є обвинуваче­ний у справі. Цю частину законодавець не регламентує.

В описовій частині зазначають:

— обставини справи, як їх встановлено на досудовому слідстві;

— місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених (як їх викладено у постанові про при­тягнення як обвинуваченого), а також зібрані у справі докази та відомості про потерпілого;

— показання кожного із обвинувачених по суті пред'явленого обвинувачення, доводи, наведені на свій захист, і результати їх пе­ревірки;

— наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують по­карання.

Існує чотири способи викладення у описовій частині фактичних обставин справи: 1) систематичний; 2) хронологічний; 3) поепізодний; 4) змішаний.

У резолютивній частині:

— наводять відомості про особу кожного із обвинувачених (ан­кетні дані);

— коротко викладають суть обвинувачення із зазначенням статті кримінального закону, її кваліфікуючих ознак (якщо вони є).

До обвинувального висновку додають:

1) список осіб, що підлягають виклику в судове засідання, з зазна­ченням їх адрес та аркушів справи, де викладено їх показання або висновки. У списку з метою нерозголошення відомостей про осіб, щодо яких у порядку, передбаченому статтями 52-1 та 52-3 КПК, застосовано заходи безпеки, замість їх справжніх прізвища, ім'я і по батькові зазначають псевдонім, а замість адреси — назву органу, який здійснює заходи безпеки, та його адресу;

2) довідку про рух справи та про застосування запобіжного за­ходу з зазначенням часу і місця тримання під вартою кожного з обвинувачених, якщо їх заарештовано;

3) довідки про речові докази, про цивільний позов, про заходи, вжиті до забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна;

4) довідку про судові витрати в справі за час досудового слідства з посиланням на відповідні аркуші справи;

5) переклад обвинувального висновку мовою, якою володіє об­винувачений (якщо обвинувальний висновок складено мовою, якою не він не володіє).

Кількість примірників обвинувального висновку визначають із такого розрахунку: по одному — у кримінальну справу (оригінал), прокуророві, який здійснює нагляд за досудовим слідством, об­винуваченому (кожному). Якщо у справі притягнено як обвинува­ченого неповнолітнього, то слід виготовити примірники обвину­вального висновку для законного представника обвинуваченого (якщо їх декілька, то для кожного).

Питання для самоконтролю

1. Які можливі форми закінчення досудового слідства?

2. Кого передусім повідомляє слідчий про закінчення досу­дового слідства у справі, яка підлягає направленню до суду, і яким способом?

3. Чи існує для учасників процесу обмеження в обсязі мате­ріалів справи при ознайомленні? Якщо так, то для кого?

4. Про що повідомляється обвинувачений в разі закінчен­ня досудового слідства і зібрання доказів, достатніх для складання обвинувального висновку?

5. Які права мають учасники процесу при ознайомленні з матеріалами справи?

6. Яким процесуальним документом оформляється оголо­шення обвинуваченому про закінчення досудового слід­ства і пред'явлення йому матеріалів справи для ознайом­лення?

7. Яким є порядок ознайомлення обвинуваченого з матеріа­лами справи, коли він заявив клопотання про участь у спра­ві захисника або коли участь останнього є обов'язковою?

8. Як має вчинити слідчий, коли участь обраного обвину­ваченим захисника в ознайомленні з матеріалами спра­ви неможлива?

9. Чи можна обмежити обвинуваченого і його захисника в часі при ознайомленні з матеріалами справи?

10. Які права має захисник при ознайомленні з матеріалами справи?

11. У якій формі заявляються клопотання слідчому обвину­ваченим та його захисником при ознайомленні з ма­теріалами справи і яким є порядок їх вирішення?

12.Яким є порядок проведення додаткових слідчих дій та ознайомлення учасників процесу з додатковими мате­ріалами?

13.Що становить собою обвинувальний висновок як проце­суальний документ і якою є його структура?

14.Яким є зміст описової частини обвинувального висновку?

15.Які методи використовуються у слідчій практиці для викладення описової частини?

16.Яким є зміст резолютивної частини обвинувального вис­новку?

17.Які матеріали обов'язково додаються до обвинувального висновку?

18.Яким процесуальним документом реагує слідчий на при­чини та умови, що сприяли вчиненню злочину?

19.Які питання з'ясовує прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком?

20.Які рішення вправі прийняти прокурор у справі з обви­нувальним висновком?

21.Яким є порядок внесення прокурором змін до обвину­вального висновку?

22.Що розуміється під поняттям «більш тяжке обвинува­чення»? Яке обвинувачення слід вважати більш тяжким як одну із підстав повернення прокурором або його за­ступником справи на додаткове розслідування під час перевірки ними справи з обвинувальним висновком (ч. 1 ст. 231 КПК України)?

23.Розкрийте зміст поняття «обвинувачення, що істотно від­різняється від пред'явленого за фактичним обставинами» як підставу для повернення прокурором кримінальної справи на додаткове розслідування? Яким є співвідно­шення цього поняття з поняттям «більш тяжке обвину­вачення» (ч. 1 ст. 231 КПК України)?

24.Якими є дії прокурора після затвердження обвинуваль­ного висновку?

25.Протягом якого часу має розглянути прокурор справу з обвинувальним висновком і прийняти по ній рішення?

Задачі та завдання

1. Мисливці Іванов та Зайцев, повертаючись надвечір із по­лювання після невдалих пошуків дикого кабана, почувши у лісі за 20 м від себе тріск сухих гілок, одночасно вистрілили у цьому напрямі, вважаючи, як вони показали згодом на допиті, що то був кабан. Але замість кабана вони виявили там людину — ще одного мисливця — Кротова, смертельно пораненого. Доставивши потерпілого до лікарні, де лікарі констатували його смерть, Іванов та Зайцев повідомили про те, що сталося, у мі­ліцію. У результаті слідчий міліції порушив кримінальну справу щодо них за фактом необережного вбивства.

Проведеним розслідуванням було встановлено: смерть Кро­това настала від того, що йому в голову потрапила куля; ще одну кулю виявлено у дереві біля якого був потерпілий у мо­мент пострілів. Однак ні огляд місця події, ні відтворення обстановки та обставин події, ні проведені балістичні і трасологічні експертизи не дозволили відповісти на запитання, від чийого ж пострілу — Іванова чи Зайцева — загинув Кротов.

Як повинен діяти у цій ситуації слідчий?

Складіть проект рішення, яке має бути прийняте за опи­саних обставин.

2. Неповнолітній Бровченко Василь був притягнутий як обвинувачений за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Відповідно до зібраних у справі доказів Бровченко вчинив хуліганські дії з використанням металевого прута, вийшовши у двір будинку після святкування свого дня наро­дження. Цього дня йому виповнилося 14 років.

Після пред'явлення обвинувачення захисник порушив кло­потання про зміну кваліфікації своєму підзахисному. Оскільки останній залізний прут знайшов випадково на місці вчинення злочину і ним завдав кількох ударів потерпілим, то його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 296 КК.

Після надходження справи з обвинувальним висновком до прокурора, останній, вивчивши всі матеріали справи, дійшов висновку, що кримінальну справу необхідно направити до суду для застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. Він сам виніс постанову про закриття справи та застосування до неповнолітнього Бровченка приму­сових заходів виховного характеру і направив її до суду.

Якими є порядок і умови направлення справи до суду для звільнення неповнолітнього від кримінальної відпові­дальності у зв'язку із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру?

Оцініть законність дій слідчого і прокурора.

Варіант: неповнолітньому Бровченку в день вчинення ним описаних дій виповнилося 11 років.

3.15 вересня 2005 р., біля 19 год. 30 хв., Лимаренко Володимир Васильович, 15 серпня 1984 року народження, уродженець м. Житомира, мешканець м. Львова, вул. Топольна, буд. 18, кв. 124, робітник СП «Іскра», неодружений, освіта загальна середня, раніше не судимий, громадянин України, допризовник,
перебуваючи у нетверезому стані, перевернув кіоск, що розмішувався на розі вулиць Зеленої і Бондарської у м. Львові і належав товариству з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Імпекс». Як пояснив на допиті Лимаренко, мотивом, що спонукав його до таких дій, стала нетактовна, на його думку, поведінка
продавця кіоску. На його (Лимаренка) пропозицію продати де­шевше цигарки продавець відповіла, що хай він іде на ринок і там торгується. Розгнівавшись за таку відповідь, він перевер­нув кіоск.

Своїми діями Лимаренко умисно пошкодив майно, запо­діявши ТОВ «Імпекс» збитки в сумі 3 000 грн. На другий день після вчиненого Лимаренко вибачився перед керівництвом ТОВ за свою поведінку і частково (2 000 грн) відшкодував за­вдані збитки.

27 вересня (ще до пред'явлення обвинувачення) Лимаренко був призваний на службу до Збройних Сил України. За пові­домленням командування військової частини, він добросовіс­но несе службу, дисциплінований, вже має заохочення.

Чи є за описаних обставин підстави для закриття кримі­нальної справи?

Що є тут підставою для звільнення від кримінальної відповідальності?

У якому порядку вирішується питання про звільнення від кримінальної відповідальності?

4. 26 грудня 2004 р. слідчий, на підставі п. 2 ст. 213 КПК України, виніс постанову про закриття кримінальної справи про обвинувачення Андрошука у вчиненні злочину, передбаче­ного ч. 1 ст. 185 КК України. Андрошуку було направлене пові­домлення такого змісту: «Повідомляю, що кримінальна справа про обвинувачення Вас у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, закрита 26 грудня за недоведеністю Вашої участі у вчиненні злочину». Це повідомлення Андрошук одер­жав 29 грудня.

Повідомлення про закриття кримінальної справи було та­кож направлене потерпілій Зварич Т. М., яка його одержала в той же день, що й Андрошук.

8 січня Андрошук оскаржив прокуророві постанову слідчого про закриття кримінальної справи. У скарзі він просив поста­нову скасувати, довести досудове слідство до кінця, передати справу в суд, щоб останній підтвердив його невинуватість, по­становивши виправдувальний вирок.

Ще раніше, 4 січня, скаргу на постанову про закриття кри­мінальної справи подала прокуророві потерпіла Зварич. У ній вона вказувала, що кримінальна справа закрита безпідставно. У справі «є достатні дані, які свідчать про вину Андрошука у вчиненні крадіжки». Крім того, слідчий відмовився надати їй та її представникові — адвокатові Злобіну — матеріали справи для ознайомлення. Потерпіла скаржилася також на те, що вона не була визнана цивільним позивачем попри те, що злочином їй була завдана істотна матеріальна шкода. Такі дії слідчого по­збавили її можливості домогтися відшкодування шкоди. 8 лютого прокурор повідомив обох скаржників про те, що їх скарги є безпідставними і не підлягають задоволенню. При цьому він зазначив, що його рішення щодо скарг є остаточним.

Чи може бути закрита кримінальна справа за недоведен­істю участі обвинуваченого у вчиненні злочину?

Яким є порядок закриття кримінальної справи?

Які обов'язки покладає на слідчого (прокурора, суд) кри­мінально-процесуальний закон у випадку закриття кри­мінальної справи (вкажіть окремо за нереабілітуючими підставами і реабілітуючими)?

Якими є порядок та строки оскарження постанови про закриття кримінальної справи?

Дайте правову оцінку відповідям прокурора на скарги.

5. Визнавши досудове слідство у справі закінченим, слідчий телефоном повідомив про це дружину потерпілого Зубарєва і просив її передати чоловікові (потерпілому у справі), що він може ознайомитися з матеріалами справи 10 лютого у при­міщенні прокуратури з 10 до 14 години. В установлений час потерпілий Зубарєв до прокуратури не з'явився. Слідчий, після того як ознайомив обвинуваченого і його захисника з мате­ріалами справи, склав обвинувальний висновок і направив справу до прокурора.

Через день до прокурора надійшла заява потерпілого, у якій він, відзначивши, що йому нічого не було відомо про закінчен­ня досудового слідства, просив ознайомити його з матеріалами справи в лікарні, де він перебуває з 7 лютого на лікуванні.

Яким є порядок ознайомлення потерпілого з матеріалами справи?

Чи були допущені порушення кримінально-процесуально­го закону з боку слідчого?

Як, на вашу думку, має реагувати прокурор на заяву по­терпілого?

6. Закінчивши досудове слідство у справі про обвинувачен­ня Вовченка у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, слідчий надіслав письмове повідомлення про це ци­вільному позивачеві — керівництву товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Імпекс».

Коли директор «Імпексу» з'явився для ознайомлення з мате­ріалами справи, слідчий надав йому можливість ознайомитися лише з тими матеріалами, які стосуються цивільного позову, заявленого у справі. Після ознайомлення з ними директор заявив усне клопотання про накладення арешту на майно обвинуваче­ного для забезпечення цивільного позову і можливої конфіска­ції майна. З результатами арешту й опису майна він просив його ознайомити.

Слідчий відмовив у задоволенні клопотання, усно роз'яс­нивши цивільному позивачеві, що санкція ч. 1 ст. 194 КК не передбачає можливості конфіскації майна, а тому немає необ­хідності накладати арешт на майно обвинуваченого.

Які процесуальні права мають учасники процесу під час ознайомлення з матеріалами справи?

Яким є порядок заявлення та вирішення їх клопотань?

Чи можна оскаржити постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання?

Яким процесуальним документом оформляється озна­йомлення учасників процесу з матеріалами справи?

Дайте правову оцінку діям цивільного позивача і слідчого.

7. Після закінчення досудового слідства у справі про вби­вство громадянина Волошина слідчий ознайомив із матеріалами справи дружину вбитого, громадянку Волошину, а потім обвинуваченого Чорного. Обвинувачений заявив декілька клопотань про доповнення слідства, які були слідчим задоволені.
Після цього обвинувачений знову був ознайомлений з усіма ма­теріалами справи. Дізнавшись про доповнення слідства, громадянка Волошина заявила клопотання про ознайомлення і її з додатковими матеріалами слідства.

Яке рішення повинен прийняти слідчий?

8. Зробіть аналіз наведеного нижче процесуального акта. З'ясуйте, чи відповідає він вимогам кримінально-процесуального закону.

Протокол