Національно-патріотичне виховання підростаючого покоління

В умовах соціально-економічної ситуації в Україні проблема патріотичного виховання підростаючого покоління є однією з пріоритетних. Життя переконує, що для розв'язання соціальних, політичних, економічних та інших завдань, які сьогодні стоять перед країною, недостатньо сформувати особистість, яка здатна тільки до продуктивної праці, необхідно виховувати патріотичні цінності. Ці цінності виконують функцію гармонізації особистих і суспільних інтересів.

Саме національно-патріотичне виховання закладає підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку на засадах гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

Виклики сучасного суспільства ставлять перед системою освіти завдання виховати громадянина-патріота нової формації (ініціативну особистість продуктивно-діяльнісного типу, яка бачить перспективи своєї держави, готова відстоювати її інтереси). Основним документом щодо національно-патріотичного виховання підростаючого покоління є Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена Указом Президента України від 13.10.2015 р. № 580/2015. Відповідно до положень зазначеної Стратегії, основними складовими національно-патріотичного виховання визначено: громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне й духовно-моральне виховання.

Як зазначає Чорна К.І., яка сформулювала методичні засади патріотичного виховання підростаючого покоління, «Межі виховання розширюються і охоплюють навчання і освіту як засоби виховання. Головна відмінність сучасного патріотичного виховання учорашнього – формування ціннісного ставлення, яке виступає альтернативою вчорашнім правилам поведінки з їх обов'язковим «правильно» і «мусиш».

Ціннісне сприйняття світу - це сприйняття дійсності, яке супроводжується проживанням відносин до об'єктів дійсності як деякої цінності для життя людини. Сучасна культурна людина має поєднувати предметне і ціннісне сприйняття об'єктів реальності, а точніше, предметне сприйняття має збагачуватись ціннісним.

Завдання навчальних закладів – так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності.

Завдання педагогів полягає у тому, щоб слова «Україна», «патріотизм» набували для дитини особливого смислу, тобто сприймалися не лише розумом, а й «серцем».

Практика свідчить, що для результативної виховної діяльності учнів, слід виходити з пріоритетної спрямованості організації позаурочної патріотичної діяльності.

Вона включає:

- відповідність виховної практики концептуальним засадам патріотичного виховання;

- стимулювання ініціативи всіх суб'єктів виховного процесу;

- створення необхідних умов для оптимізації позаурочної діяльності;

- забезпечення захищеності і підтримки старших підлітків у залучені їх до патріотичних цінностей ;

- створення ситуацій різноманітних позитивних емоційних переживань суб'єкта в предметній, комунікативній діяльності, спрямованих на суспільно значуще особистісне самовизначення та розвиток патріотичних якостей;

- моніторинг змін індивідуальних якостей вихованців;

- врахування у виховному процесі передового педагогічного досвіду;

- створення умов для громадської активності учнів та їх участі у самоврядуванні школи;

- утвердження позиції школяра як суб'єкта педагогічного процесу, що забезпечить атмосферу неформального, доброзичливого спілкування, почуття колективізму, відповідальності, приналежності до результатів діяльності, адаптації до життя;

- створення стимулюючого і розвивального середовища на основі визначення мети, цінностей, норм, принципів, завдань, напрямів виховних програм діяльності відповідно до потреб, інтересів учнів, а також використання культурно-духовних можливостей конкретного середовища;

- створення організаційно-діяльнісної структури, що забезпечує розв'язання цих завдань;

- відбір засобів, методів, способів організаційно-педагогічної діяльності;

- реалізація особистісно-орієнтованого процесу виховання;

- оцінювання діяльності та її впливу на виховний процес;

- планування перспектив особистісного розвитку учнів.

В основі виховання патріотизму підлітків у позаурочній діяльності лежать відповідні критерії, а саме: когнітивний,процесуально-діяльнісний, ціннісно-смисловий, рефлексивний, як міра сформованості відповідних знань, патріотичних переконань, інтересів і потреб, національної самоідентифікації, життєвої активності, що виражається через їх ставлення до Батьківщини, до суспільства, до праці, до самих себе.

Критерії і показники дають можливість не лише констатувати особливості процесу виховання, а й активно впливати на нього.

Виховання патріотизму у позаурочній діяльності спрямоване на формування ціннісних ставлень особистості та здійснюється засобами реалізації Основних орієнтирів виховання учнів 1 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки.

Особливу увагу потрібно зосередити на змісті заходів з національно-патріотичного виховання. Для цього слід враховувати, що на особистісному рівні патріотизм – найважливіша, стійка характеристика людини, що виражається у її світогляді, моральних ідеалах, нормах і проявах поведінки. Це високо смислова безумовна якість-цінність, що виражає ставлення людини до Батьківщини, народу, державу й до самої себе.

Метою заходів у сфері національно-патріотичного виховання дітей та молоді в навчальних закладах є сприяння набуттю дітьми та молоддю досвіду патріотичних дій, виховання їх у дусі патріотичного обов'язку.

Форми, методи та прийоми роботи з національно-патріотичного виховання повинні обиратися, враховуючи вікові особливості учнів, їх уподобання й інтереси, можливості спілкування в мережі Інтернет, традиції навчальних закладів й місцевих громад, можливості партнерів.

Однією із популярних форм національно-патріотичного виховання в області є продовження створення «Азбуки виховних форм та технологій національно-патріотичного виховання». Форми, методи, прийоми подані у Основних орієнтирах виховання учнів 1 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України та програмі національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки. У методичних рекомендаціях МОН України зазначено, що окремої уваги заслуговує волонтерська діяльність педагогів, учнів, батьків, яка сприяє встановленню соціальних зв’язків, опануванню дітьми новими вміннями шанобливого й відповідального ставлення, формуванню у них соціально значущої ініціативності, прагнення пожертвувати в ім’я України вільним часом, здійснити альтруїстичний вчинок.

Для більш ефективної виховної діяльності важливо розвивати мережу історичних клубів у школах, ліцеях, коледжах, позашкільних навчальних закладах, що дасть можливість учням глибше ознайомитися з історією рідного краю, держави, досліджувати маловідомі факти минулого українського народу та оновити експозиції шкільних музеїв та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів. На часі використання усіх можливостей музейної педагогіки, а саме проведення інтерактивних занять у музейних залах, світлицях.

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді передбачає комплексну, системну і цілеспрямовану діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої національно-патріотичної свідомості. Звідси ефективність процесу національно-патріотичного виховання дітей і молоді зростає за умови активного залучення сім’ї як ключового суб’єкта виховання. Доцільно проводити батьківські збори, всеобучі, консультації, бесіди індивідуального характеру з питань виховання громадянина-патріота.

В організації виховного процесу також необхідно врахувати такі знаменні дати як 100-річчя початку подій Української революції 1917-1921 років, 130 років від початку Пласту в Україні та 30 років з відновлення пластового руху в Україні, День Героїв Небесної Сотні.

Превентивне виховання

Превентивне виховання має бути цілеспрямованою системою заходів правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, освітнього, інформаційно-освітнього та організаційного характеру, спрямованих на формування позитивних соціальних установок, запобігання вживанню наркотичних речовин, відвернення суїцидів та формування навичок безпечних статевих стосунків у дітей та учнівської молоді.

Основні завдання превентивного виховання дітей і молоді:

- створення умов для формування позитивних якостей особистості в процесі різноманітних видів трудової, навчальної, позашкільної й іншої діяльності, що сприяють інтелектуальному, морально-етичному, естетичному розвитку, виробленню стійкості до негативних впливів;

- забезпечення соціально-психологічної діяльності, педагогічно зорієнтованої на протидію втягування дітей і молоді в негативні ситуації;

- надання комплексної психолого-педагогічної та медико-соціальної допомоги тим неповнолітнім, які її потребують;

- стимулювання неповнолітніх до здорового способу життя і позитивної соціальної орієнтації, сприяння валеологізації навчально-виховного процесу, навчанню з раннього віку навичкам охорони власного життя і здоров'я; сприяння виробленню інтегрованих міждисциплінарних підходів при підготовці спеціалістів (педагогів, психологів, медиків, соціологів, юристів, соціальних працівників), батьків та ін., об'єднанню зусиль різних суб'єктів превентивної роботи.

Превентивну роботу необхідно проводити з усіма дітьми, починаючи з дошкільного віку, з метою попередження відхилень у поведінці, особливо з тими, хто перебуває у складних життєвих обставинах, характеризується негативною поведінкою, а також з тими, хто став на шлях асоціальної і протиправної поведінки.

Одним із дієвих способів встановлення безпечного, комфортного середовища у навчальному закладі, вирішення учнівських конфліктів та примирення серед однолітків є створення у навчальних закладах шкільних служб порозуміння за допомогою медіаторів (посередників). Діяльність цих служб дозволяє формувати у школярів навички співпраці, будувати ефективну систему вирішення конфліктних ситуацій у закладі, забезпечувати психологічно здорове середовище в учнівському колективі. З цією метою рекомендуємо впроваджувати інтерактивні форми роботи за навчально-методичним посібником «Організація роботи з розв’язання проблем насильства в школі» (схвалений для використання у загальноосвітніх навчальних закладах на засіданні науково-методичної комісії з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти МОН України від 22 травня 2012 року, протокол № 2).

Проблеми нелегальної міграції і торгівлі людьми останнім часом набули надзвичайного поширення у країні, постійно змінюючись та ускладнюючись. Сьогодні здійснюється активізація профілактичної роботи, спрямованої на розвиток правосвідомості молодого покоління, формування його активного, адаптивного життєвого стилю, відповідальності за власне життя, умінь об’єктивної оцінки суспільних небезпек. Реалізація зазначених завдань забезпечується розробленими методичними рекомендаціями та посібниками щодо впровадження програми виховної роботи з учнями з питань протидії торгівлі людьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція», схваленими для використання у загальноосвітніх навчальних закладах на засіданні науково-методичної комісії з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти МОН України від 14 жовтня 2014 року /протокол № 3/. Під час обговорення тем учні матимуть змогу засвоїти й надалі вибудувати соціально очікувані моделі поведінки свідомого громадянина, а також прийнятні для них конструктивні стратегії поведінки у небезпечних ситуаціях.

Сучасний погляд на виховання дітей заснований на особистісно-орієнтованому підході, який вимагає від педагога знання інноваційних технологій. Дієвими є моделювання різноманітних ігрових форм і методів, які повинні виховувати в учнів переконання, формувати навички та вміння протистояти негативним явищам у суспільстві. Це рольові ігри, програвання ситуацій, використання малюнків, різноманітні тренінги, робота в малих групах тощо. Залишаються актуальними превентивні бесіди. Обов’язковим елементом є правоохоронна, правова та медико-оздоровча робота.

У профілактиці ризикованої та протиправної поведінки важливу роль відіграє просвітницько-профілактична діяльність, що спрямована на попередження негативних явищ через формування у дітей та підлітків знань, умінь та навичок, які сприяють відповідальній, адаптивній, безпечній поведінці.

Національна поліція України в тісному партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Проектом «Реформування системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні» (Агрітім Канада Консалтинг), Координатором проектів ОБСЄ в Україні, Міжнародним жіночим правозахисним центром «Ла Страда-Україна», Всеукраїнським громадським центром «Волонтер» та громадською організацією «VisionZero» підготувала профілактичну програму «Школа і поліція» для навчальних закладів, яка включає в себе тематичні заняття тривалістю по 45 хв. для попередження ризикованої та протиправної поведінки серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів; методичні рекомендації щодо підготовки та проведення цих занять працівникам поліції.

Реалізація профілактичної програми «Школа і поліція» спрямована на налагодження відкритого продуктивного діалогу учнів з працівниками поліції при обговоренні важливих правових проблем та формування їхньої правосвідомої поведінки як у школі, так і поза нею.

При такому партнерстві школа і правоохоронний орган — це одна команда, а роль працівника правоохоронного органу розширюється і включає профілактику та втручання на ранній стадії. Присутність правоохоронця у школі розглядається не як показник наявної небезпеки, а як показник гарантії безпеки та формування середовища, сприятливого для навчання. Для юних громадян наявність поліцейської машини перед школою має стати ознакою того, що відбувається щось позитивне, а не негативне.

На сучасному етапі цивілізації притаманні прояви агресивності, тероризму, економічної нестабільності, особливого значення набуває процес формування правової освіти та виховання, який реалізується через комплекс заходів виховного, навчального та інформаційного характеру, спрямованих на створення належних умов для набуття учнями правових знань та навичок.

Тому у 206-2017 навчальному році продовжуватиметься діяльність щодо:

- проведення щорічного обласного конкурсу на кращу організацію у навчальних закладах системи правопросвітницької роботи серед учнівської молоді;

- роботи гуртків, факультативів за програмою МОН України, ПРООН «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя»;

- тренінгового центру інституту «Рівний-рівному» у Рівному».