Розвиток ідеї гуманістичної педагогіки ХУІІІ-ХХ ст
В Україні педагогічна думка на всіх етапах розвивалася на рівні світової. Ще в Київській Русі сформувалася система виховання на засадах любові до батьківщини, гуманного ставлення до людини, дисципліни, поваги до старших, сумлінності у праці, мужності, хоробрості й водночас терпимості та релігійності.
Гуманістична педагогіка ставить за мету виховання гуманіста, формування в особистості високих людських якостей, уміння встановлювати контакти, розуміти себе і інших людей. ЇЇ представники акцентують увагу на морально-психологічних аспектах міжособистісних стосунків, на показі можливостей соціального партнерства, тобто життя і співпраці людей різного соціального стану, якщо вони навчаться розуміти один одного, йтимуть на взаємні поступки.
63. Базовий навчальний план початкової школи.
Згідно з Законом України «Про загальну середню освіту» затверджений Державний стандарт початкової загальної освіти, в якому визначений розділ «Базовий навчальний план початкової школи».
Базовий навчальний план початкової школи є складовою частиною Державного стандарту початкової освіти. Він складається з таких освітніх галузей:
- мова і література;
- математика;
- здоров'я і фізична культура;
- технологія (трудове навчання);
- мистецтво (образотворче, музичне);
- людина і світ.
Кожна галузь побудована за змістовими лініями для всіх рівнів загальної середньої освіти.
Зміст освітніх галузей реалізується через окремі навчальні предмети та інтегровані курси.
Відповідно до мети і завдань середньої освіти зміст ґрунтується на принципах науковості, полі культурності, світського характеру освіти, інтегративності тощо.
До Базового навчального плану входять:
· Інваріантна частина;
· Варіативна частина.
Інваріантна формується на державному рівні і є обов’язковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форм власності. Зміст її подано через освітні галузі, сукупність яких необхідна і достатня для загальноосвітньої підготовки учнів молодшого шкільного віку.
Варіативна частина формується навчальним закладом самостійно з урахуванням особливостей навчального закладу та індивідуальних потреб учня. У початкових класах варіативна частина включає години, які використовують додатково для вивчення освітніх галузей, індивідуальні консультації, та групові заняття з учнями.
64. Підготовка учителя до уроку. Тематичне і поурочне планування навчального матеріалу.
Успішне проведення уроку залежить від постійної,безперервної, глибокої і всебічної підготовки учителя. Сухомлинський говорив: «Учитель готується до хорошого уроку все своє життя».
Урок-дзеркало загальної пед. культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства показник його кругозору та ерудиції. Попередня підготовка вчителя до уроку складається з таких частин:
-вчитель повинен знати,в якому класі і який предмет буде вести;
-ознайомитися з програмою, підручником,матеріальною базою школи;
-перевірити наявність навчальних наочних посібників, дидактичного матеріалу;
-ознайомитися з характеристикою учнів, індивідуальними особливостями, здібностями, інтересами, тощо.
Безпосередня підотовка передбачає:
-формування мети і завдань уроку;
-виначення обсягу і змісту навчального матеріалу;
-вибір форм орієнтації навчання;
-вибір методів і прийомів навчання;
-наочно-технічне оснащення уроку;
-визнач.змісту й методики викон.д/з;
-складання плану-конспекту уроку;
-перевірка готовності вчителя до уроку;
-перевірка готовності учнів до уроку.
Підгот.вч.до уроку передбачає тематичне і поурочне планування.
Тематичне-включає систему уроків по темах на півріччя, матеріал теми. Учитель ділить уроки на невеликі частини,намічає екскурсії,вказує матеріал підручника, що відноситься до теми,визначає календарні строки проведення уроків згідно розкладу занять. Послідовність вивчення теми і кількість год. визначає навчальна програма.
Поурочне планування кожного уроку з предмета вчитель визначає тему уроку,мету,обладнання, навчальний матеріал, який використовує вчитель на уроці, використовує літературу, підручники,методичні посібники,додаткову та періодичну л-ру. План і хід складає згідно типу і структури уроку. В результаті складається розгорнутий план-конспект уроку,форма якого довільна і залежить від творчості вчителя,але обов’язково вказується назва предмета, дата проведення, номер уроку.
65.Види та форми перевірки знань, умінь і навичок учнів початкової школи.
Залежно від дидактичної мети викор. різні види контролю(перевірки):
Попередній має діагностичний х-р. Напередодні вивч. певної теми, засвоєння якої має ґрунтуватися на раніше вивченому матеріалі, учитель має з'ясувати рівень розуміння опорних знань, актуалізувати їх.
Побіжний передбачає перевірку якості засвоєння знань у процесі вивчення конкретних тем.
Повторний створює умови для формування умінь і навичок. При цьому треба виходити з позиції, яку визначив Ушинський: хороші дидактики те й роблять, що без кінця повторюють і кожен раз додають щось нове.
Тематичний пов'язаний із перевіркою рівня знань, умінь та навичок учнів у межах певного розділу чи великої теми конкретної навчальної дисципліни.
Періодичний встановлює, яким обсягом знань володіють учні з тих або інших проблем, орієнтуючись на вимоги програми.
Підсумковий з'ясовує рівень засвоєння учнями навчального матеріалу в кінці навчального року або по завершенню вивчення навчальної дисципліни. Він проводиться у формі заліків, екзаменів.
Комплексний передбачає перевірку рівня засвоєних знань з кількох суміжних дисциплін, що забезпечує комплексний підхід до формування світогляду учнів.
Форми:
Усна перевірка полягає в тому, що учитель пропонує учням запитання, учні мають дати на них відповіді, використовуючи усне мовлення. Потрібно: грамотно сформулювати запит., спонукаючи учнів до активного мислення, будувати систему запитань у певній логічній послідовності, уважно слухати відповіді учнів, враховуючи індивідуальні, особливості школярів. Проте цей метод призводить до неефективного використання часу на уроці.
Письмова перевірка сприяє підвищенню самостійної пізнавальної діяльності учителя, формування культури письмового мовлення, ефективності використання навчального часу.
Графічна виявляє у учнів у процесі виконання різних видів графічних, робіт з різних дисциплін навчального плану. Це робота з контурними картами, побудова таблиць, схем, графіків, діаграм та ін. Практична тісно пов'язана із залученням учнів до конкретної практичної діяльності, під час якої перевіряються у учнів застосування знання на практиці, а також рівень сформованості учнів. Тестова швидко набуває поширення, полягає у визначенні завдань, до яких подані відповіді. Учень має обрати прав. в-дь.