Кількісна та якісна характеристика здібностей

Поняття здібностей.

Г.Костюк визначав здібності як можливість людини успішно та продуктивно працювати в певній галузі.

С.Рубінштейн визначав, що здібності – це такі психологічні якості, які дають можливість набувати знань, умінь і навичок і успішно здійснювати загальні види дій.

Властивості здібностей:

1. Здібності виявляються та розвиваються в діяльності.

2. Здібності пов’язані зі знаннями, вміннями та навичками (але це не тотожні явища; здібності – це можливість для оволодіння знаннями, вміннями та навичками).

3. Здібності можуть виявлятися в різні вікові періоди (ранній вияв – Моцарт 3 р.; пізній вияв – Аксаков 56 р.).

4. Здібності завжди пов’язані з динамікою набуття знань, вмінь та навичок, а також з рівнем розвитку психічних процесів.

Структура здібностей.

Г.Костюк до структури здібностей відносить такі складові:

1. Чутливість аналізаторів.

2. Високий рівень розвитку пам’яті.

3. Спостережливість.

4. Уява та фантазія.

5. Мислення.

6. Воля.

7. Вербальний компонент.

8. Працьовитість.

9. Високий рівень розвитку уваги.

10. Знання.

11. Вміння.

12. Навички.

Висновок: показниками здібностей є :

Ø Характер результатів.

Ø Динаміка (швидкість)

Ø Якість.

Біологічне та соціальне в здібностях.

Здібності мають біологічні та соціальні передумови. В психології існує група вчених, які стверджують домінуючу роль біологічного фактора в розвитку здібностей.

Основні погляди біологізаторських теорій (Холл, Торндайк, Дьюі):

1. Дитина від народження одержує ліміт розвитку здібностей (межу), вище якого дитина стрибнути не може.

2. Ця межа розвитку залежить від межі рівня розвитку батьків дитини.

3. Навчання та виховання не можуть суттєво змінити межу розвитку дитини.

Інші вчені (Ж-Ж.Руссо, Дж.Лок, Гельвецій) дотримуються соціологізаторської теорії. Основні положення:

1. Здібності – це соціальне явище. Спадковість не має ніякого значення в розвитку здібностей.

2. Діти народжуються “чистою дошкою”. Якою стане дитина повністю залежить від навчання та виховання.

Сучасний погляд на співвідношення біологічного та соціального в здібностях:

1. Основою здібностей є задатки. Задатки – це анатомо-фізіологічні особливості, які генетично успадковує людина або набуває в процесі ембріонального розвитку. До задатків належать:

Ø Будова НС

Ø Будова мозку

Ø Будова аналізаторів

Ø ДНК.

Задатки перетворюються в здібності тільки за умови діяльності або активності людини. Отже, задатки є передумовою або основою для розвитку здібностей. Задатки багатозначні (на основі одного задатку можуть розвиватись різні здібності).

2. На розвиток здібностей впливає соціальний фактор. Соціальний фактор – це вплив соціуму, який включає вплив сім’ї дошкільних, шкільних закладів, телебачення, культура.

3. Навчання і виховання.

4. Активність дитини.

Здібності, обдарованість, талант і геніальність.

Існують наступні рівні розвитку здібностей:

1. Здібна людина (має можливості успішно виоконувати різноманітні види діяльності).

2. Обдпарована (досягає успіхів в певній діяльності)

3. Талановита (значні досягнення в одній або більше галузях, створює результати, які мають важливе значення для людей)

4. Геніальна (людина випереджає свою епоху, має найвищий рівень здібностей, результати її діяльності мають історичне значення).

Види здібностей

Здібності бувають:

1. Загальні

2. Спеціальні

Характеристика загальних здібностей.

Загальні здібності – це особливості психічних процесів, які дають можливість людині здійснювати пізнавальну діяльність.

Існує точка зору, що загальні здібності – це обдарованість (вітчизняні психологи), в зарубіжній психології ототожнюють обдарованість з інтелектом. Загальні здібності допомагають людині здійснювати багато видів діяльності (див. Пит. 1-2).

Обдарованість включає в себе:

Ø Здібності до розумової діяльності;

Ø Здібності в емоційно-вольовій сфері.

Штерн виділяв такі види обдарованості:

1. Спонтанна (теоретична)

2. Реактивна (практична)

Характеристика спеціальних здібностей.

Спеціальні здібності – набір психологічних компонентів, які дають можливість успішно діяти в певній діяльності. До видів спеціальних здібностей відносять педагогічні, спортивні, музичні та ін. здібності.

Структура педагогічних здібностей:

1. Конструктивний компонент (вміння вчителя планувати урок)

2. Організаційний компонент (вміння вчителя реалізувати план уроку). Він включає:

Ø Вміння організовувати власну діяльність на уроці

Ø Вміння організовувати клас

Ø Вміння організовувати позакласну діяльність

3. Комунікативний компонент:

Ø Вміння організувати сумісну діяльність

Ø Вміння орієнтуватися на аудиторію

Ø Педагогічний такт

Ø Вміння встановлювати дистанцію.

Кількісна та якісна характеристика здібностей.

Кількісна характеристика здібностей найчастіше пов’язана з рівнем ІQ. Дослідженням ІQ займався Дж.Кеттел, Айзенк. В результаті тесту визначали рівень ІQ за формулою: ІQ=розумовий вік/фактичний вік*100%.

Якісна характеристика здібностей дозволяє людині відповідати на запитання, в якій сфері вона може досягнути найбільших успіхів.

Наши рекомендации