Повторне читання тексту учнями. 2 страница

Будівля для свійської худоби та птиці. (Хлів)

Частина огорожі; місце, де перелазять або переступають, перескакують т. ін. через неї. (Перелаз)

3) Повторне читання оповідання учнями «ланцюжком».

— Де і коли відбувалися описані події?

— Чим особливий прочитаний тобою твір?

Фізкультхвилинка

4) Гра «Квіточка».

Читає учень, на парту якого впала квіточка.

5) Гра «Відшукай загадки».

Учні відшукують у тексті загадки і відгадують їх.

6) Робота в парі.

— Перегляньте прочитане оповідання Євгена Гуцала. Визначте тему твору.

— Чи згодні ви із думкою, що письменник уміє спостерігати за природою, описувати її? Доведіть свою відповідь прикладами з тексту.

7) Робота за ілюстрацією.

— Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.

— Можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?

— Що художник зобразив на картині?

— Що він намалював у центрі картини? Удалині?

— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?

— Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.

VI.Підсумок уроку

Всі ви, діти — молодці! Гарно працювали. Але дзвоник пролунав,

Він мені і вам сказав, Що урок вже час кінчати, Треба йти відпочивати.

VII.Домашнєзавдання

Намалювати ілюстрації до оповідання Євгенія Гуцала «Прелюдія весни» (с.143–145).

Урок № _____ Дата _______

Тема: Коли твір відкриває свої таємниці.Юрій Збанацький «Лелеки»

Мета:ознайомити учнів з творчістю Юрія Збанацького; розкрити красу і своєрідність його оповідань; удосконалювати навички свідомого виразного читання прозо­вих творів, уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

1. Прочитай виразно!

Мати просить в Саші: «Син!

Ти сходи у магазин!

Купиш сир, ситро, сирок,

І яєць один лоток,

М’яса, сухарів, редиски,

Сині сливи і іриски,

Ще насіння, сіль, сирок,

І смородину, синок,

Трохи сала й ковбасу!»

«Мамо, я ж не донесу!»

Робота над скоромовкою

Моркву, перець і гарбуз

Посадив старий дідусь.

Пестив їх та поливав —

Гарний урожай зібрав.

— Прочитайте скоромовку мовчки повільно; із захопленням; зі здиву­ванням, швидко.

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «У художньому музеї»

Учні презентують свої малюнки, які вони виконали, ілюструючи оповідання Євгена Гуцала «Прелюдія весни».

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми починаємо ознайомлення із творчістю українського пись­менника Юрія Збанацького.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка— Юрій Оліферович Збанацький народився в селі Борсуків на Чернігівщині. Зростав на берегах відомої «зачарованої Десни». Батько пись­менника — учасник першої світової війни — був поранений, довго хворів і рано помер. Мати за своє життя зазнала багато горя: поховала чотирьох ма­леньких дітей, у роки війни проводжала сина у партизанський загін і чекала, чекала...

Ріс Юрко здібним і цікавим хлопчиком, вирізнявся великою спостережливістю, надзвичайною пам’яттю та кмітливістю. З дитинства по­любив пресу. Запам’ятався йому той день, коли листоноша приніс до хати газету, на якій було написано: «Збанацькому Юрку». Це батько виконав обіцянку: передплатив для сина газету. Скільки-то було радості! До хати тепер часто сходилися сусіди, щоб послухати, про що читає малий Юрко.

У роки Вітчизняної війни Юрій Оліферович організував партизанський загін, а потім командував великим партизанським з’єднанням імені Щорса. Виданий зрадником, Ю. Збанацький потрапляє до рук німців. За період дев’ятимісячного ув’язнення він пройшов через Чернігівську тюрму, Яцевський концтабір, голод і тортури. Осінньої ночі 1942 р. Юрію Оліферовичу вдалося втекти з-за колючого дроту.

Восени 1942 р. німці схопили матір письменника Євгенію Вікторівну. Роз­шукуючи заарештованого сина-підпільника, вона потрапила в гітлерівську тюрму. Ні погрози, ні катування не змусили цю мужню жінку видати сина. Її було страчено. Згодом ці події ляжуть в основу повісті «Єдина». Від рук фашистів загинув також рідний брат Юрія Збанацького Василь, якому було лише чотирнадцять років.

Та особисте горе не зломало письменника. Він пише нариси, оповідання, повісті, а між боями читає їх солдатам. Таких творів налічувалося вже до двад­цяти, але в одному з боїв рукописи згоріли.

Після війни Ю. Збанацький працював старшим викладачем і деканом фа­культету мови та літератури Київського педінституту, кілька років керував літературною студією.

Одна за одною виходили книжки для дітей, яких налічується понад двад­цять. Справжнім початком письменницької біографії Ю. Збанацького стала повість «Таємниця Соколиного бору», а своєрідним її продовженням — повість «Літо Соколиного бору».

Фізкультхвилинка

2. Опрацювання статті проЮрія Збанацького (с. 145)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями

— Про яку «незриму ниточку» говорив письменник?

— Які твори письменника для юних читачів здобули широку популярність?

3. Опрацювання оповіданняЮрія Збанацького «Лелеки» (с. 146–147, до слів «... Ніяк не могло зважитися злетіти вгору...»)

1) Читання оповідання комбінованим способом (учитель, учні).

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Хто є його головними персонажами?

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парах одне одному.

Город	отава
снують	заздрісно
знічене	покартала
збентежене	клекотіння
суховерхому

— Доберіть синоніми до слова знічене (збентежене); картала (лаяла).

— До якого слова це тлумачення: поспішно рухаються у різних напрямках назад і вперед? (Снують)

— Яке слово складається з двох частин? (Суховерхий) Поясніть його зна­чення.

— Знайдіть тлумачення слова отава у підручнику (с.147).

3) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».

4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.

— Де жили лелеки?

— Як автор спостерігав над їхнім кружлянням?

— Яку пісню співав?

— Чому мусив її перервати?

— Що незвичного він помітив у гнізді?

— Як пташеня дивилось у небо? Чого воно чекало?

— Чому старі лелеки не принесли з собою сніданку?

— Як вони почали виховувати дитя?

— Хто приніс йому обід?

— Чи вдалося лелеченяті полетіти разом із сім’єю?

VІ. Підсумок уроку

— Чи сподобався вам урок?

— Чи хочете ви дізнатися про подальшу долю лелечати?

VІІ. Домашнєзавдання

Виразно читати оповідання (с.146–147, до слів «...Ніяк не могло зважиться злетіти вгору...»).

Урок № _____ Дата _____

Тема: Коли твір відкриває свої таємниці.Юрій Збанацький «Лелеки» (продовження)

Мета:продовжити ознайомлення учнів з творчістю Юрія Збанацького; розкрити красу і своєрідність його оповідань; удосконалювати навички свідомого виразного чи­тання прозових творів, уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; роз­вивати спостережливість, творчу уяву; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над чистомовкою

Ра-ра-ра: дуже рада дітвора.

Арк-арк-арк: ми поїдем в зоопарк.

Ро-ро-ро: доберемось на метро.

Ру-ру-ру: в зоопарку кенгуру.

Ру-ру-ру: риє кріт собі нору.

Ру-ру-ру: заєць обдира кору.

Ра-ра-ра: закінчилася в нас гра.

Робота над скоромовкою

Гра «Дощик»

Діти читають хором:

накрапає дощ (тихо);

дощ пускається сильніше (голосніше);

злива (голосно);

дощ слабшає (тихіше);

дощ припинився (читання припиняється).

Кукурудза на городі

Дивувалась своїй вроді:

Милувалась дуже-дуже

Наче в дзеркало в калюжу.

Білі зуби, коса довгенька,

Та сукня гарна, зелененька.

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще виразне читання оповідання Юрія Збанацького «Ле­леки» (с.146–147) (до слів «...Ніяк не могло зважиться злетіти вгору...»).

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Відгадайте загадку.

У червоних чобітках,

В білому халаті,

Він весною прилетів

І сидить на хаті. (Лелека)

— Чи хвилюєтеся ви за долю лелеченяти?

— Чи вдасться йому злетіти з гнізда?

— Про це ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання оповіданняЮрія Збанацького «Лелеки» (с. 147–149)

1) Гра «Передбачення». Робота в групах.

— Складіть продовження оповідання.

2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання учнями.

— Чи справдилися ваші передбачення?

— Чиє продовження є найближчим до авторського?

Словникова робота.

— Прочитайте у правому стовпчику тлумачення, доберіть до них відповідні слова із лівого стовпчика.

Притьмом	даремно, не досягнувши мети
Глитало	теплі, південні краї, куди відлітають на зиму перелітні птахи
Ірій	дуже швидко, поспіхом
Марно	жадібно, квапливо ковтало

Фізкультхвилинка

4) Повторне виразне читання оповідання учнями.

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Якими спостереженнями із життя лелек поділився з вами автор?

— Коли він розповідає про лелек із захопленням, а коли — з тривогою?

— Яке горе спіткало лелечу сім’ю?

— Які думки і почуття викликала у вас розповідь про це?

— Простежте, як змінювався настрій у лелеченяти.

— Якою була лелечиха?

— Що вас найбільше вразило в її поведінці?

6) Гра «Засічка-кидок»

За командою «кидок» усі діти починають читати напівголосно текст.

За командою «засічка» зупиняються й олівцем позначають останнє прочи­тане ними слово.

Цей текст таким саме чином читають ще раз, але не більше трьох разів.

Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багатора­зового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.

2.Гра «Живі картини»

— Опишіть картину останньої зустрічі лелечихи з лелеченям шляхом по­становки «живих картин».

3.Гра «Голосування ногами»

Діти встають у дві шеренги — права шеренга: «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга: «я вважаю, що твердження неправильне».

— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне, тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.

VI.Підсумок уроку

— Чого вчилися на сьогоднішньому уроці?

— Що нового і цікавого дізналися?

VII.Домашнєзавдання

Скласти розповідь про те, як склалася доля лелечати.

Виразно читати оповідання с. 147–149

Урок № ______ Дата ______

Тема: Коли твір відкриває свої таємниці.ГалинаДемченко «Лелеки» (скорочено)

Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити висловлювати своє ставлення до прочитаного; розвивати зв’язне мовлення; об­разне мислення; виховувати турботливе ставлення до птахів.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

1. Читай виразно і чітко!

ШКіДЛИВИЙ ЦАП

На городі цап, цап Капусточку хап, хап, Борідкою трусь, трусь Капусточку хрусь, хрусь, Ратичками туп, туп, Капусточка хруп, хруп, А за цапом дід, дід

З батурою хтось, хтось. Цап як скаче: брик, брик, На все село крик, крик, На синяки дме, дме, Вигукує: «Ме! Ме!» За ним Рябко: «Гав! Гав! Оце тобі, щоб не крав!»

Робота над скоромовкою

Гра «Дощик»

Діти читають хором:

накрапає дощ (тихо);

дощ пускається сильніше (голосніше);

злива (голосно);

дощ слабшає (тихіше);

дощ припинився (читання припиняється).

Їде Зоя в зоопарк,

Ось її зупинка.

Вийшла Зоя із таксі,

Засміялась дзвінко.

«Зебра, заєць, зубр, змія —

Тут їх всіх побачу я!»

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще?»

Конкурс на кращу складену розповідь про те, як склалася доля лелечати.

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми розширимо свої знання про життя лелек. Допоможе нам у цьому українська письменниця Галина Демченко.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання текстуГалиниДемченко «Лелеки» (с. 149–151)

1) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання тексту учнями.

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Які картини ви уявляли, читаючи оповідання?

— Коли найбільше хвилювалися за молодих лелек?

Словникова робота.

Робота в парі

— Прочитайте слова лівого стовпчика. Знайдіть тлумачення до них у пра­вому стовпчику.

Луговина	те що смугою оточує що-небудь, облямівка
Обабіч	бути ознакою, прикметою того, що буде, що наступить
Кайма	поросла травою і кущами лука
Копирсатися	з обох боків, на обидва боки
Віщувати	встромляти що-небудь гостре в середину чогось, відокрем­лювати шматки, частинки

Фізкультхвилинка

3) Повторне читання оповідання учнями «ланцюжком».

4) Аналіз тексту з елементами вибіркового читання.

— Де дівчинка побачила лелек?

— Знайди опис цих птахів.

— Чим відрізнялися молоді лелеки?

— Розкажіть, як лелеки збиралися в далеку дорогу і яке лихо спіткало ле­лечу зграю.

— У чому виявилася турбота і справжня дружба між птахами?

— Поміркуйте, що могло б статися з молодим лелекою, якби до нього по­ставилися байдуже?

2. Цікаво знати!

Цей великий красивий птах із сніжно-білим і чорним оперенням здавна живе біля житла людини. Довірливість, вірність тим самим місцям гніздування викликали у людей любов до лелек. З радістю зустрічають люди лелек навесні, коли ті повертаються до старих гнізд. Лелека білий прилітає на місце гніздування досить рано — починаючи з середини березня і до кінця квітня. Лелеки живуть парами. Великі, майже плоскі гнізда, мо­стять на дахах будівель, на старих деревах, іноді на електричних стовпах. У цих гніздах птахи живуть багато років.

Лелек часто можна бачити в гнізді, де вони сидять або стоять на довгих тонких ногах (а то й на одній), іноді видаючи тріскучі звуки, які виникають від ударів однієї частини дзьоба об другу. Дорослі лелеки голосу не мають.

Живляться лелеки не тільки жабами, як дехто вважає. Їхньою їжею є миші-полівки, ховрахи, багато різних комах, особливо водяних, саранових. Цим лелеки приносять велику користь рибному та сільському господарству. Підраховано, що протягом дня лелеки приносять їжу місячним пташенятам 9 разів.

З відкладених навесні 2–7 (найчастіше 4) білих яєць, які птахи насиджують по черзі, через місяць вилуплюються голі, безпорадні пташенята. На відміну від дорослих птахів вони мають голос — пищать.

Перед відльотом у теплі краї на зиму лелеки збираються у зграї. У вересні-жовтні вони залишають місця гніздувань і відлітають на південь, в Африку. Живе лелека близько 20 років.

3. Робота в парі

— Порівняйте оповідання Юрія Збанацького та Галини Демченко про лелек. Якою темою їх об’єднано? Що спільного й відмінного у поведінці птахів у цих творах?

— Поділіться одне з одним враженнями від оповідання Юрія Збанацького «Лелеки».

4. Гра «Буксир»

Створюється пара із «сильнішого» і «слабшого» учнів. «Сильніший» учень веде у читанні, а «слабший» намагається досягти темпу читання «сильнішого» учня.

VI.Підсумок уроку

— Чим сподобався вам сьогоднішній урок?

— Що нового на ньому дізналися?

— Який висновок для себе зробили?

VII.Домашнєзавдання

Стисло переказувати оповідання від імені Лелечича (с.149–151).

Урок № ____ Дата _____

Тема: Будь природі другом.ВасильЧухліб «Равлик»

Мета:ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Василя Чухліба; розкрити красу і своєрідність його творів; удосконалювати навички свідомого виразного чи­тання; вчити оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення учнів, об­разне мислення, інтуїцію читача; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Гра «Віднови вірш»

Хатка

Равлик-син прийшов до татка:	(Равлик-син прийшов до татка:
То не влізуть в неї ріжки.	— Затісна у мене хатка,
Якщо виросту ще трішки,	Якщо виросту ще трішки,
— Затісна у мене хатка,	То не влізуть в неї ріжки.
Глянув батько на хатинку:	Глянув батько на хатинку:
Підростає хатка теж.	— Не журися, любий синку,
Бо не тільки ти ростеш,	Бо не тільки ти ростеш,
— Не журися, любий синку,	Підростає хатка теж.)

П.Сорока

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парах повертаються одне до одного і переказують оповідання Галини Демченко «Лелеки» від імені Лелечича (с.149–151).

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми відкриємо ще одну сторінку української дитячої літератури. Ознайомимося з життєвим і творчим шляхом Василя Васильовича Чухліба.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

— Василь Чухліб народився в селі Лебедівка на благословенній землі древньої Чернігівщини, і мальовнича краса її природи з малих літ глибоко запала йому в серце, щоб вихлюпнутися схвильованими рядками в його поетичній прозі.

Районна газета «Правда Остерщини» опублікувала перший вірш Ва­силя Чухліба, коли він був ще учнем середньої школи. У 1970-ті роки новели В. Чухліба, надруковані в періодиці, привернули увагу редакції журналу «Ма­лятко», і тоді письменникові запропонували виступити з оповіданнями для дітей. Згодом з творів, надрукованих у «Малятку», склалася перша книжечка молодого літератора «Хто встає раніше». Відтоді письменник не полишає пра­цювати для дітей. Пише В. Чухліб короткі оповідання та казки — прозорі, як кришталь, тихі, як тепле літо. Більшість із них — про природу. Живе Ва­силь Чухліб у Києві. Василю Чухлібу присуджено премію імені Лесі Українки 1996 року.

2. Опрацювання статті проВасиляЧухліба у підручнику (с. 151)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями

— Якими мовами перекладені оповідання Василя Чухліба?

— До чого вони закликають?

— У яких книжках письменник розповів про різноманітні випадки із життя дітей?

3. Опрацювання оповіданняВ.Чухліба «Равлик» (с. 152–153)

1) Гра «Упізнай героя».

Лізе-лізе потихеньку,

Тягне гору помаленьку,

А коли лякається —

У горі ховається. (Равлик)

Робота над заголовком.

— Промовте заголовок: із захопленням; із радістю; зі здивуванням; з не­вдоволенням.

3) Читання оповідання учнями в парах одне одному.

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Який настрій воно у вас викликало?

— Хто є головними персонажами оповідання?

Фізкультхвилинка

Словникова робота.

— Доберіть синоніми до слів: вигулькнув (з’явився); упертюх (упертий, не­поступливий, настирливий); здолати (перемогти, підкорити).

5) Повторне читання оповідання учнями вголос.

— Про яку подію із життя Тетянки розповів автор?

— Що вас зацікавило у творі?

Цікаво знати!

Одними з найдавніших жителів планети є равлики. Учені стверджують, що ці крихітки з’явилися більше 500 мільйонів років тому. Вони можуть адап­туватися до будь-якого середовища, не вимагають багато їжі. Равлики жи­вуть у середньому близько 15 років. Їх життєздатність уражає: під час неспри­ятливих умов вони можуть впасти у сплячку навіть на півроку! З настанням холодного періоду року молюск утягує ногу і голову в раковину, сховавшись попередньо під листя або в землі. Вхід закривається слизом, який з часом твердне. Триває цей сон аж до настання весни. Таким чином, равлики можуть переносити сильний холод і спеку. Приміром, садові представники можуть ви­тримувати температури аж до –120 °С. З настанням теплої пори року равлики прокидаються і жадібно накидаються на їжу. Вони розмножуються шляхом відкладання яєць. Равлики не здатні жувати, вони перетирають їжу своїми 25 тисячами зубами, які розташовані у вигляді терки.

Їдять вони все: маленьких личинок, траву, листя, черв’яків. П’ють ці створіння не тільки ротом, але і за допомогою зовнішніх покривів шкіри. Висушені екземпляри за шість годин ввібрали через слизову оболонку таку кількість води, яка дорівнює половині всієї їхньої ваги. Цікавий факт! У Франції живе бургундський равлик, який узимку в мороз і влітку в посуху спить, але, коли йде теплий тихий дощ, він починає «співати» — видає такі звуки, які нагадують мелодійний спів.

Равлики володіють однією дуже неприємною для тварин і людини особливістю, яка виявляється в основному навесні: вони є переносниками паразитів: стрічкових черв’яків і глистів.

6) Робота в групах. Читання оповідання за особами.

— За допомогою інтонації передайте здивування, радість, невдоволення Тетянки та розсудливість тата.

— Як ви розумієте зміст виділених слів?

4. Робота за ілюстрацією

— Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.

— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?

— Що художник зобразив на картині?

— Що він намалював у центрі картини? Удалині?

— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?

— Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.

VI.Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Чого навчає нас це оповідання?

— Який висновок для себе зробили?

VII.Домашнєзавдання

Переказувати оповідання: 1-ша група — від імені Тетянки; 2-га група — від імені равлика.

Урок № _____ Дата _____

Тема: Все такцікавонавкруги.ДмитроЧередниченко «ХлопчикІвасик і дідусьТарасик»

Мета:ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом відомого українського письмен­ника і перекладача Дмитра Чередниченка; вдосконалювати навички свідомого ви­разного читання; навчати уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність мислити словесно художніми образами; виховувати допитливість, шанобливе ставлення до старших.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Зі сметаною в обід

Дерунів об’ївся дід.

Да-да-да, ді-ді-ді,

Дерунів об’ївся дід.

Робота над чистомовкою

Ці-ці-ці — вода бистра у ріці.

Ду-ду-ду — з дідом ловити рибу я іду.