Законодавча та нормативна база україни про охорону праці

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємопов’язаних нормативних актів, що регулюють відносини в галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заході та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Законодавство України про охорону праці складається із загальних законів: - Конституції України,

- Кодексу законів про працю

- Закон “Про охорону праці”

- Закон “Про пожежну безпеку”

- Закон “Про охорону здоров’я”

- Закон “Про охорону навколишнього природного середовища”

- Закон “Про колективні договори і угоди”

- Закон “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”

- Закон “Про дорожній рух”

- Закон “Про поводження з радіоактивними відходами”

- Кримінальний кодекс України

Основним законом, що гарантує право громадян на безпечні та нешкідливі умови праці, є Конституція України. У Конституції проголошено, що громадяни України мають право на працю, яку вони вільно вибирають або на яку погоджуються.

Роботодавець (власник підприємства) забов׳язаний забезпечити нешкідливі умови праці відповідно до вимог безпеки і гігієни праці.

Держава створює умови для повної зайнятості працездатного населення, рівні можливості для громадян у виборі професії та роду трудової діяльності, здійснює програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки робітників.

Закон України “Про охорону праці” - є одним із найважливіших законодавчих актів. Він являється самостійною гілкою в законодавстві України про працю. Закон визначає основні положення конституційного права громадян на охорону життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між власником і працівником з питань безпеки, гігієни праці, а також встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Дія Закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також на залучені до праці на цих підприємствах (працівників).

Закон дозволив:

- створити органи управління охороною праці та систему органів нагляду за охороною праці;

- створити власну нормативну базу з охорони праці;

- забезпечити гласність з питань охорони праці;

- ввести економічні важелі управління охороною праці;

- визначити роль колективних договорів;

- ввести нові інститути управління і нагляду за охороною праці на підприємстві (уповноважені трудових колективів та комісії з питань охорони праці підприємств);

- розпочати підготовку дипломованих спеціалістів з охорони праці.

Основні принципи держаної політики в галузі охорони праці:

- пріоритет життя і здоров’я працюючих, відповідальність власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

- соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди потерпілим від нещасних випадків, профзахворювань;

- встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств;

- організація навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працюючих з питань охорони праці.

(Більш детально цей закон розглянемо на практичній роботі №1).

Закон України «Про освіту»Стаття 26. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у закладах освіти покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника закладу освіти.