Тема 3.4. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання.
Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
План
1. Багатозначні слова
2. Синонімічний вибір слова
3. Словники синонімів та паронімів: правила користування
4. Пароніми та омоніми у мові фаху
5. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціальні у тексті (граматичні форми)
Студенти повинні:
знати особливості використання багатозначних слів, паронімів та омонімів у професійному мовленні; правила написання та введення у текст складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень;
вміти знаходити в тексті синоніми, пароніми, омоніми та доречно використовувати їх у професійному мовленні; користуватися словниками, редагувати тексти.
1.Багатозна́чність сло́ва наявність у одного і того ж слова різних значень відповідно до різних контекстів, коли слово може переосмислюватись.
Багатозначність слова виникає у процесі розвитку мови. Напр., в укр. мові «вік» залежно від контексту може означати:
1) століття [«Ім'я Леніна, його діла і вчення переживуть віки й тисячоліття» (Біографія Леніна)];
2) життя кого-небудь [«Батько кінчає свій вік, а син починає» (Коцюбинський)];
3) період часу, епоху [«У дитячі любі роки Я любила вік лицарства» (Леся Українка)];
4) довгий час [«Тому сидіти доведеться, гляди — і цілий може вік» (Котляревський)];
5) ступінь у розвитку людини [«З того віку дитячого поперед усього пам'ятаю нашу хату білу» (Марко Вовчок)];
6) у сполученні з часткою «не» — в значенні «ніколи» [«Раз добром нагріте серце, вік не прохолоне» (Шевченко)];
7) ствердження «завжди» [«Потім хвилі морські голоситимуть вік надо мною» (Леся Українка)].
Якщо значення однакових слів втратили смисловий зв'язок, то вони стають омонімами, які вже не мають між собою нічого спільного, напр.: аспід (змія і мінерал), банка (посуд, обмілина і лава для гребців), коса (знаряддя і волосся), місяць (планета і час) тощо.
Конкретне значення слова найчастіше встановлюється в реченні, через зв'язок його з іншими словами.
Так, у реченні Земля обертається навкруги Сонця слово "сонце" означає "центральне небесне світило Сонячної системи"; у реченні Під променями сонця змінилася вся земля "сонце" - це вже "світло та тепло, яке випромінює це світило", а у реченні "Сонце моє" - прошепотіла Любаша під "сонцем", зрозуміло, мається на увазі коханий дівчини на ім'я Любашa.
Ця властивість слова - вживатися у різних значеннях - називається багатозначністю, або полісемією (від гр. poly - багато і sema - знак).
В українській мові більшість слів належить до багатозначних, тобто є полісемічними.
Однак, значна частина слів - однозначні, або моносемічні.
У період свого виникнення слово завжди має одне значення, тобто за походженням кожне слово - однозначне, а здатність виражати різні значення ним набувається з часом.
До однозначних слів належить більшість спеціальних наукових темінів (економічних - інвестиції, ціни; мовознавчих - підмет, присудок; літературознавських - метафора, ямб; медичних - грип, астма та ін.), назви тканин (вельвет, шовк), деталі та механізми (шайба, плейєр), власні назви (Київ, Європа).
Але й серед термінологічної лексики є багатозначні слова, напр.: швидкий потяг (поїзд) і потяг до Марфи; жовте коло і коло парку.
Полісемі́я (грец. Πολυσημίς — багатозначний) — багатозначність, наявність у мовній одиниці (слові, фраземі, граматичній формі, синтаксичній конструкції) кількох значень.
Наприклад, слово «драматургія» означає:
драматичне мистецтво;
сукупність драматичних творів письменника, літературного напряму, народу, епохи;
теорія побудови драматичного твору.
2.Існування в мові лексичної синонімії ставить перед перекладачем особливі завдання. Абсолютних синонімів дуже мало. Крім того, синоніми не завжди можуть заміняти один одного. Вони можуть бути придатними в одному контексті і виявитися непридатними в іншому. При аналізі та вибору одного із синонімів необхідно розрізняти синоніми:
смислові (ідеографічні), які відрізняються відтінками значення, ступенем
інтенсивності вираження поняття;
стилістичні, які відрізняються емоційною забарвленістю або відношенням
до різних стилів;
фразеологічні, які відрізняються своєю сполучуваністю з іншими словами.
У двомовному словнику звичайно синоніми, що представляють різні значення і відтінки значень слова, розділені арабськими цифрами, крапкою з комою, комою.
Як приклад диференціації смислових синонімів проаналізуємо статтю design в Англо-українському словнику М.І.Балла:
design 1. n 1) задум; намір, план; 2) часто pl злий намір (умисел); 3) рел. боже провидіння; 4) мета; 5) творчий задум, проект; 6) креслення. ескіз, конструкція; 7) малюнок, візерунок; 8) дизайн; композиція; 9)
твір мистецтва
Як бачимо, всередині синонімічного ряду 1) значення намір і план розділені комою, в той час як значення задум і намір - крапкою з комою. Перших два згаданих синоніми, очевидно, є ближчими за значеннями, ніж друга пара. У всіх інших синонімічних рядах (крім 8) подаються синоніми,
близькі за значеннями.
Для співставлення смислових та стилістичних синонімів розглянемо словникову статтю delay з того ж словника:
delay 1. n 1) затримка; припинення; 2) відкладання, відстрочення; 3) уповільнення; зволікання
Ці три ряди синонімів відрізняються як за смисловими відтінками (наприклад, затримка і припинення; уповільнення і зволікання), так і у стилістичному плані. Зволікання характеризується більш високим стилістичним забарвленням, а відстрочення - своїм книжно-офіційним забарвленням. Отже, ці синоніми стилістичні. Оскільки слово зволікання у сучасній українській мові вживається тільки у сталих зворотах (без зволікання, справа не терпить зволікання), його слід вважати фразеологічним синонімом слова відкладання.
У зв'язку з особливостями свого історичного розвитку англійська мова надзвичайно багата синонімами. Це синонімічне багатство англійської мови широко використовується у всіх стилях письмового мовлення. Синоніми вживаються для підсилення висловлювання, для уточнення поняття, для уникнення повтору тощо.
Покажемо на прикладах різне використання синонімів і можливий їх переклад українською мовою в залежності від їх функції в реченні.
Джон Голсуорсі, "Сага про Форсайтів". Описуючи одного з героїв, Босіні, яким його бачить інший герой, молодий Джоліон, автор використовує два синоніми, які відрізняються відтінком значення і ступенем інтенсивності:
The man was unusual, not accentric, but unusual.
Прикметник unusual має значення незвичайний, дивний. У даному контексті його слід було б передати українським словом незвичайний, але з ом незвичайний, але з міркувань милозвучності (невдале близьке співзвуччя слів незвичайний і ексцентричний) доводиться вдаватися до описового синоніма - не такий, як всі:
Ця людина не така як всі, у ньому не було нічого ексцентричного, просто він саме не такий, як всі.
Наступна послідовність синонімів явно має емфатичний характер:
This conscious, deliberate, calculated policy ...
Перекладач повинен зберегти у перекладі наростання інтенсивності значення, яке так явно відчувається в англійському реченні:
Ця свідома, умисна, наперед продумана/розрахована політика ...
Було б помилкою вважати, що в кожному окремому випадку синонім виконує тільки одну функцію. Часто синоніми вживаються одночасно і для уточнення, і для підсилення поняття:
In other words, for 110 French killed, over 5,000 Algerians have been massacred
Іншими словами, за 110 вбитих французів було знищено більше 5 тисяч алжирців.
Слово massacred вказує на масове кровопролиття, тому, протиставляючи число вбитих французів величезному числу витих алжирців, автор статті протиставляє синоніми killed і massacred. Але, крім того, слово massacred додатково виражає відношення автора статті до описуваних подій.
Синоніми в англійській мові вживаються настільки широко, що в ній утворилися традиційні синонімічні парні словосполучення. Такі парні словосполучення зустрічаються у всіх стилях мови.
Традиційні синонімічні пари часто не зберігаються у перекладі, деколи через відсутність відповідного синоніма в українській мові, інколи ж тому, що така пара може сприйматися в українській мові тільки як плеоназм.
The puкposes of Western nations in pouring arms into the Middle East
have been open and unconcealed.
Західні держави ніколи не приховували своїх цілей, поставляючи зброю на Близький Схід
Прислівник ніколи частково передає емфазу, яка створена в англійській мові синонімічною парою, котра не може бути збережена у перекладі
Парні синоніми не завжди зберігаються і при перекладі дипломатичних і юридичних документів, що вимагають максимальної точності:
just and equitable (peace) - справедливий (мир)
null and void - недійсний
The proposal was rejected and repudated.
Пропозиція була відхилена.
Звичайно слова романського походження є книжними, а слово германського - стилістично нейтральним. Перекладач повинен звертати увагу на приналежність слова до певного словникового пласту, оскільки це має велике значення при перекладі таких пар.
Слід відзначити так звані контекстуальні синоніми, тобто слова, які не є синонімами у власному значенні слова, але які сприймаються як такі у даному контексті. У контексті може виявитися потенційне значення слова. Цим фактом і пояснюється виникнення контекстуальних синонімів.
This stern, sordid and grinding policy
Словникове значення цих прикметників:
stern - суворий
sordid -відштовхуючий, підлий
grinding -важкий; той, що вимучує; виснажливий
Слово stern у цьому синонімічному ряду є стрижневим, і у сполученні з ним прикметники sordid і grinding стають його синонімами з більш інтенсивним значенням:
Ця сувора, жорстока і антигуманна політика
Було би помилково вважати, що вибір синонімів стосується лише лексики. Нерідко буває так, що знайдений смисловий відповідник слову оригінала не може бути використаний через невідповідність граматичної форми слова. У таких випадках треба знайти інший, відповідний даному контексту
граматичний синонім. У газеті Times в статті про розгром французької армії після седанського прориву (1940 р.) була така фраза:
An incompetent or treacherous officer failed to destroy the Rhine bridge.
Дослівний переклад цієї фрази із підстановкою словникових відповідників кожного слова неможливий, оскільки слово зрадницький в українській мові не сполучається з назвою виконавця дії:
*Неосвічений або зрадницький офіцер не підірвав міст через Рейн.
Прикметник зрадницький частіше вживається в ослабленому, переносному значенні (зрадницька посмішка). Але з цього не випливає, що потрібне у перекладі слово далеке від словарного відповідника слову treacherous в українській мові. Змінивши форму слова (синтаксична заміна), тобто використавши граматичний синонім, ми правильно вирішимо завдання:
Офіцер, який виявився неуком або зрадником, не підірвав міст через Рейн.
3.Словники синонімів, антонімів, паронімів значною мірою сприяють піднесенню мовної культури, розвивають навички стилістичної майстерності. Увага до синонімічних, антонімічних засобів допомагає збагачувати вираження думок і почуттів, досягати більшої точності, емоційності мовлення. Ставилась мета не лише дати тлумачення компонентів антонімічних пар та проілюструвати їх вживання, а й показати антонімічні слова в живих контекстуальних зв'язках, особливості сполучуваності антонімів, уживання їх у фразеологічних зворотах. У 1986 р. вийшов «Словник паронімів української мови». Словник є першою спробою в українській лексикографії опису паронімів — близьких за звучанням, але різних за значенням і написанням слів. Описано понад 1000 паронімів, які найчастіше зустрічаються в шкільних підручниках, у навчальних посібниках, науково-популярних книжках, публіцистиці, художній літературі, побутовому мовленні.
4.Омоніми (від гр. homos - однаковий і onyma - ім'я) - це слова, які мають однакове значення і написання, але зовсім різні значення.
Напр., потяг - "поїзд" у значенні "ряд з'єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються за допомогою локомотива" і потяг - "настійне прагнення до чогось чи когось".
Омоніми можуть бути повними та неповними.
Повні лексичні омоніми - це слова, що тотожні за звуковим складом і написанням у всіх граматичних формах:
коса - заплетене довге волосся;
коса - вузька намивна смуга суходолу в озері, морі чи річці;
коса - сільскогосподарське знаряддя.
Неповні лексичні омоніми розподіляються на омоформи, омофони і омографи.
Омоформи (граматичні омоніми) - це слова, які збігаються за звучанням та написанням лише в окремих граматичних формах :
діти - куди вас діти;
коса - іменник і коса (лінія) - прикметник жіночого роду;
три - наказовий спосіб дієслова і три - числівник.
Омофони (фонетичні омоніми) - це слова, які збігаються лише за звучанням, а пишуться неоднаково: мріяти і мрія ти; сонце - чи не сон це?
Омографи - це слова, що збігаються за написанням, але розрізняються за написанням і наголосом: мала дитина - не мала щастя; плачу і плачу; замок і замок.
Слова-омоніми в сучасній мові нічого спільного у значенні між собою не мають (напр., склад - як фонетична одиниця мови і склад - як приміщення).
Пароніми (від гр.para - поблизу, поруч і onyma - ім'я) - це слова, подібні між собою за звучанням і частково за будовою: абонент - абонемент; континент - контингент.
За допомогою паронімів нерідко створюються рими в авторських поетичних творах та в народних прислів'ях та приказках:
Говорили - балакали, сіли й заплакали; Ні слуху ні духу; Яке їхало, таке й здибало.
5.Абревіатура - скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових літер чи початкових слів, на основі яких твориться скорочення. Суттєвою ознакою абревіатур є стабільна вимова за назвами букв (рідше звуків) та - як результат її - лексикалізація графічних скорочень, якої з часом набувають частовживані й загальновживані довгоживучі абревіатури, напр.: Кабмін, ЖЕК, НАТО, ООН тощо. Основні умови їхнього функціонування - доцільність, зрозумілість, стандартність. їх ще деколи називають „лексичними скороченнями".
Класифікація абревіатур залежно від їхньої структури та вимови має такий вигляд:
1. Ініціальні абревіатури - утворені з початкових літер (звуків) слів, які входять у вихідне словосполучення:
а) буквені - їх вимовляють як букви: СНД - Співдружність Незалежних Держав; МЗС - Міністерство закордонних справ; СБУ - Служба безпеки України; МВФ - Міжнародний валютний фонд; ЛНУ – Львівський національний університет; ТзОВ—Товариство з обмеоісеною відповідальністю; СП — спільне підприємство; ТСН—Телевізійна служба новин;
б) звукові - їх вимовляють як звуки: ЄШКО — Європейська школа кореспондентської освіти; НАН - Національна академія наук; ЧАЕС— Чорнобильська атомна електрична станція; ВАТ — Відкрите акціонерне товариство; ДАІ — Державна автомобільна інспекція; ЗМІ - засоби масової інформації; ЦУМ — центральний універсальний магазин; СНІД - синдром набутого імунного дефіциту.
2. Абревіатури складового типу - утворені усіченням основ двох (або більше) слів, з початкових складів мотивуючого складного найменування: інтерпол (інтернаціональна поліція), Бенілюкс (об'єднувальна назва трьох європейських держав - Бельгії, Нідерландів і Люксембургу), військкомат (військовий комісаріат), торгпред (торговельний представник), міськком (міський комітет), держстрах (державне страхування), нардеп (народний депутат).
3. Абревіатури змішаного типу - утворені з початкової частини або частин слів і повного слова. Це дуже поширений тип абревіатур у сучасній українській мові: держмито, спецзамовлення, госпрозрахунок, дипкур'єр, генпрокурор, держсекретар, начштабу, техогляд, медсестра, турбюро, Донвугілля, Нацбанк, Галсервіс.
4. Комбіновані абревіатури - утворені одразу двома зазначеними вище способами: НДІБудшляхмаш, НДІторгмаш, ХарБТІ, АвтоЗаЗ.
Абревіатури широко використовують у засобах масової інформації, політичній, діловій сферах. Серед ініціальних абревіатур найбільшу групу становлять назви установ та організацій. З відновленням незалежності в Україні, виникло багато нових партій, громадсько-політичних організацій, що мають два найменування: одне - повне, яке є словосполученням, інше скорочене - абревіатура. Ознакою євроінтеграційної стратегії України є поява в українському політико-економічному дискурсі великої кількості абревіатур із компонентом євро, напр.: еврокредит, єврооблігація, європарламент. євроринок, єврочек, чи основою Європа, напр.: ЄВС— Європейська валютна ситема, ЄВБ— Європейський валютний банк, ЄБРР - Європейський банк реконструкції і розвитку, ЄС -Європейський Союз.
Творення складноскорочених слів мусить відповідати таким вимогам:
а) слово має легко "розгортатися" в повне найменування;
б) не має збігатися зі словом або скороченням, які вже є в мові; в
) відповідати нормам українського правопису.
Невдалими можна вважати немиозвучні абревіатури (СЄХЛ- Східноєвропейська хокейна ліга; СФУЖО - Світова федерація українських жіночих організацій; ЄФВС -Європейський фонд валютної співпраці; ТКЛТБ— Телекомпанія Львівського телебачення; ЗЗБВ —завод залізобетонних виробів), співзвучні з якимось звичайним словом {КІНО — Київський інститут народної освіти; УХО - Українська християнська організація; ЛАК—Ліга арабських країн), незрозумілі (молзавод, індпошив, промпродукти). Наслідком тривалої взаємодії української та російської мов є ненормативні сьогодні абревіатури, напр.: вуз, а треба - внз або виш, зво, ОМОН, а треба - ЗМОП, ін'яз, а треба — інфак. Як релікти сприймаємо запозичені з російської мови абревіатури самбо (самооборона без оружия), бомж (без определенного места жительства), спецназ (отряд спеціального назначения) та ін.
Окремі абревіатури, які активно функціонують у сучасному політичному житті українського суспільства, мова запозичила в готовому вигляді без перекладу з мов міжнаціонального спілкування, зокрема англійської: НАТО - Північноатлантичний блок; ЮНЕСКО — Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. Частина абревіатур - назв країн і міжнародних організацій, фондів виникла вже на основі перекладених номінацій: ООН (Організація Об'єднаних Націй); МВФ (Міжнародний валютний фонд).
Абревіатури є однослівним еквівалентом скорочення. Це самостійні слова-іменники, що мають граматичний рід, можуть бути незмінними або відмінюватися за відмінками. У невідмінюваних абревіатурах буквеного типу рід визначають за головним словом мотивуючого словосполучення, напр.: НТР (ж. р.) - науково-технічна революція. В інших абревіатурах рід визначається граматично, за фінальною частиною скорочення, напр.: Донбас, загс - чоловічого роду, бо закінчуються на приголосний.
Відмінюються абревіатури:
1) які утворюються з початкового складу прикметника і повної форми іменника, напр.: педінститут, медсестра, за зразком самостійних іменників, що входять до їхнього складу;
1) які утворюються з початкових звукосполучень або початкових звуків мотивуючого складного найменування, напр.: нардеп, жек, загс; за зразком тих іменників, з якими вони збігаються за зовнішньою формою, тобто як іменники чоловічого роду другої відміни твердої групи
Не відмінюються абревіатури:
1) у яких другий елемент має форму непрямого відмінка, напр.: завканцелярії, комроти, начштабу;
2) ініціально-буквені чи ініціально-звукові, які не сприймаються як іменники, що мають визначений рід і тип відміни, напр.: ПТУ, ЗАТ.
Правильність написання, точність граматичної форми можна перевірити за спеціальними словниками скорочень української мови.
Правила скорочування слів
Окрім скорочень, придатних до вживання в усній і писемній формі мовлення, у діловому спілкуванні існують скорочення, призначені для зорового сприйняття, - графічні, текстові. Ці скорочення не є словами, їх використовують лише на письмі. На відміну від лексичних скорочень, їх можна розшифрувати та прочитати повністю. Зазвичай, це скорочення, позначені малими буквами. За написанням графічні скорочення є декількох типів:
- крапкові (ім., див., с., м.);
- дефісні (ін-т, р-н, 6-ка, з-д);
- із скісною рискою ( а/с, в/с, в/ч);
- нульові - на позначення фізичних, метричних величин, грошових одиниць та ін. лише після цифр ( 20 хв,, 5 кг, 300 грн);
- комбіновані (пд.-зах., пн.-сх.) та ін.
Стандартними є такі типи скорочень:
а)поштові назви, назви адміністративних одиниць: м., смт, обл., р-н, ст., вул.;
б)назви посад і звань: асист., доц., проф., канд. техн. наук, зав.,зам., член-кор., акад.;
в)назви дат і календарних термінів: н. е., в., ст., м-ць, р., рр.;
г)грошові одиниці та числові назви: грн, коп., тис, млн, млрд;
д)форми звертання: п., гром.;
є) фізичні, метричні величини: т, га, г, кг, л, мл, км, хв, год.;
є) найменування документів: квит., накл.;
ж) текстові позначення: див., пор., напр., с, та ін., і т. ін., табл.,іл..
Усі скорочення слів мусять бути загальноприйнятими і зрозумілими, зафіксованими у державних стандартах і словниках. Не варто перевантажувати текст графічними скороченнями. Існують такі правила користування скороченнями:
- слово має закінчуватися на приголосну (за невеликими винятками - о. - острів, отець, А - ампер);
- слово має мати запас стійкості, щоб сприйматися однозначно (філол., філос);
- не можна скорочувати в тексті ключових слів;
- написання скорочення має бути уніфікованим у межах тексту.
Є багато окремих правил, що потрібні у процесі роботи з документами. Наприклад, варто запам'ятати правильні скорочення місяців року: січ., лют., берез., квіт,, трав., черв., лип., серп., верес, жовт., листоп., груд.; не розділяти крапкою подвоєння рр. - роки; не можна скорочувати імена та імена по батькові (/.—Іван, М. — Михайло, а не Ів., Мих.); не скорочувати стор., а лише правильно - с; писати правильно - напр., а не Н-д: чи Н: та ін.
Скорочення слів використовують і для стислого письма, під час конспектування. Скорочувати можна різні частини мови, намагаючись дотримуватися загальноприйнятих норм, а не власних правил.
Графічні скорочення вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі. Графічні скорочення (крім стандартних скорочень значень метричних мір: м —метр, мм — міліметр, см — сантиметр) пишуться з крапками на місці скорочення. Зберігається написання великих та малих літер, дефісів, наприклад: півн.-сх. (північно-східний), Півн.-Крим. канал (Швнічно-Кримський канал).
Не скорочуються слова на голосну, якщо вона не початкова в слові, і та ь. Наприклад: український може бути скорочене укр., україн., українок.
При збігу двох однакових приголосних скорочення робимо після першого приголосного: змін, робота; відмін, навчання.
За збігом двох і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: мід., мідн. (мідний); висот., висоти, (висотний).