Методи стимулювання навчальної діяльності
Як зазначалося вище (див. рис. 3.2), групу методів стимулювання і мотивації можна умовно поділити на дві великі підгрупи. До першої з них належать методи формування пізнавальних інтересів у студентів. До другої - методи, спрямовані переважно на формування почуття обов'язку та відповідальності в навчанні. Охарактеризуємо докладніше кожну з цих підгруп методів стимулювання і мотивації навчання.
До методів формування пізнавального інтересу належать:
1. Створення на занятті ситуації цікавості - введення в навчальний процес цікавих прикладів, експериментів, парадоксальних фактів. Багато викладачів використовують для підвищення інтересу до навчання аналіз уривків з художньої літератури, присвячених життю видатних учених і суспільних діячів. Успішно застосовуються й такі прийоми підвищення цікавості навчання, як розповіді про застосування в сучасних умовах тих чи інших пророкувань наукових фантастів, показ цікавих експериментів.
2. Використання цікавих аналогій. Дуже позитивно сприймаються студентами аналогії в курсі фізики, що ґрунтуються на принципах біоніки. Під час вивчення явищ локації проводяться аналогії зі способами орієнтування кажанів, а у розгляді піднімальної сили крила літака роблять аналогії з формою крил птаха.
3. Зіставлення наукових і побутових тлумачень окремих природних явищ. Наприклад, студентам пропонується порівняти побутове і наукове пояснення явища невагомості, законів падіння, законів плавання.
4. Створення ситуації новизни, актуальності, наближення змісту до найважливіших відкриттів у науці і техніці, до явищ суспільно-політичного внутрішнього і міжнародного життя.
5. Створення в навчальному процесі ігрових ситуацій. Гра вже давно використовується як засіб формування інтересу до навчання.
6. Навчальні дискусії.
7. Стимулювання за допомогою аналізу життєвих ситуацій. Цей метод навчання безпосередньо стимулює навчання за рахунок максимальної конкретизації знань.
8. Створення ситуації успіху в навчанні. Одним із дієвих прийомів стимулювання інтересу до навчання є створення ситуації успіху в тих студентів, котрі відчувають певні труднощі в навчанні. Відомо, що без переживання радості успіху неможливо по-справжньому розраховувати на подальші успіхи в подоланні навчальних труднощів. Такі ситуації створюються і шляхом диференціації допомоги студентам у виконанні навчальних завдань однієї й тієї самої складності. Ситуації успіху створюються викладачем шляхом підбадьорення, схвалення нових зусиль. Важливу роль при цьому відіграє забезпечення сприятливої морально-психологічної атмосфери в ході виконання навчальних завдань, що зменшує почуття непевності й страху. Стан тривожності при цьому змінюється станом упевненості.
Методи, спрямовані на формування почуття обов'язку і відповідальності в навчанні. Процес навчання базується не тільки на мотиві пізнавального інтересу, а й на інших мотивах, серед яких особливо значущими є мотиви обов'язку й відповідальності в навчанні. Вони дають змогу студентам переборювати ускладнення в навчанні, відчувати радість, почуття задоволення від подолання труднощів. Мотиви обов'язку й відповідальності формуються на підставі застосування такої групи методів та прийомів: висунення вимог; навчання виконанню вимог; заохочення успішного, сумлінного виконання своїх обов'язків; оперативного контролю за виконанням вимог і в необхідних випадках вказування на недоліки, засудження - для формування відповідального ставлення до навчання.
Висунення навчальних вимог. Треба мати на увазі, що відчуття обов'язку й відповідальності в навчанні має поєднуватися з методами навчання виконання навчальної роботи, навчальних вимог, тому що брак таких навичок може викликати відставання в засвоєнні знань, а відповідно, в порушенні дисципліни. Велику роль тут відіграє приклад інших студентів і самих викладачів.
Заохочення і засудження в навчанні. Метод заохочення застосовується з метою підтримки і розвитку хорошої поведінки, навчальної діяльності. Способи заохочення дуже різноманітні. У навчальному процесі це похвала викладача, підвищена оцінка тощо. Засудження та інші види покарання є винятком у формуванні мотивів навчання і здебільшого, застосовуються лише в особливих ситуаціях. Тільки вміле поєднання різноманітних методів стимулювання в єдності може забезпечити успішність навчання.