Національний виховний ідеал Г. Ващенка

Григорій Ващенко народився в с.Богданівка на Полтавщині в козацькій родині. У 1898 р. закінчив Полтавську духовну семінарію, у 1903р. – Московську Духовну Академію. Проте священиком не став, а після 1917р. року активно включився в розбудову українського шкільництва. Працював викладачем Полтавського вчительського інституту, згодом – керівником кафедри педагогіки. У 1933 р. його було звільнено з інституту за “пропаганду буржуазного націоналізму”. Після війни емігрував до Мюнхена, де працював професором педагогіки Українського Вільного Університету, ректором Богословської Академії.

Г.Ващенко присвятив своє життя створенню української національної педагогіки на основі християнського ідеалу. Його повний курс педагогіки складався з кількох підручників: “Загальні методи навчання”, виданий у Полтаві і заборонений до використання у 1933 р., “Система освіти у самостійній Україні”, “Система навчання”, “Виховний ідеал”, “Виховна роль мистецтва”, “Засоби естетичного виховання”, “Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру”.

Г. Ващенко був переконаний, що українська національна система освіти може існувати тільки на підґрунті ідеалістичного світосприйняття та утвердження християнської моралі шляхом перетворення віри в Бога у внутрішнє переконання людини. Однак його християнський ідеал в сучасному розумінні досить абсолютизований, так само, як дещо переоціненим є розуміння ролі нації в історичному та політичному аспектах. У теоретичному обґрунтуванні педагогічної системи української держави Г.Ващенко виступив як педагог – ідеаліст, переконаний, що нового громадянина української держави можна створити навчально-виховними засобами, і тільки. Суттю його педагогічних і філософських поглядів став релігійний консерватизм, спроба обмеження розвитку нової української генерації християнською ідеологією.

педагогічні погляди І. Огієнка

Мета освіти й виховання: формування національної свідомісті, духовності, національного характеру, естетичних цінностей, утвердження здорового способу життя дітей
	Зміст освіти: національний компонент освіти (знання природних багатств та національних героїв, історії, культури, традицій свого народу)
	Принципи навчання: виховуючий характер навчання; наочність, науковість, систематичність, міцність знань; індивідуальний підхід; активність і творчість учнів
	Методи навчання: бесіда, розповідь, пояснення, вправи, робота з книгою, використання наочності, дискусія, проблемний виклад знань, навіювання

	Зміст виховання: прищеплення любові до свого народу, народної творчості, рідної мови і церкви
Засоби виховання: рідна мова, батьківський та материнський приклад, рідномовне оточення, етнічне середовище, усна народна творчість, читання Біблії, народний календар, рідна історія, література, традиції. обряди, свята, ігри, мистецтво, побут, одяг

Творчі завдання і реферати

1. Ідея рідномовного виховання І.Огієнка.

2. Гуманістичні засади виховання дітей С.Русової.

3. Ідея поєднання навчання з працею у школах УРСР (20-ті роки).

4. Характеристика виховного ідеалу Г.Ващенка.

Питання для роздумів і проблемні запитання

1. Обґрунтуйте спільність у плануванні змісту середньої освіти УНР і у сьогоденні.

2. Зміст освіти молодших школярів (за С.Русовою).

3. Виділіть методи виховання дітей (за І.Огієнком).

4. Спільне у вихованому ідеалі Г.Ващенка і сучасним його трактуванням.

Тест

1. Центральним органом управління освітою в уряді УНР був: а) Генеральний Секретаріат; б) Центральна Рада; в) Генеральна Директорія.

2. Міністерство освіти в уряді Директорії очолював: а) І. Стешенко; б) І. Огієнко; в) С. Русова.

3. Навчальний заклад для підвищення кваліфікації вчителів, створений І.Стешенком, називався: а) Педагогічна гімназія; б) Педагогічний Університет; в)Педагогічна Академія.

4. Педагогічний ідеал Г.Ващенка можна охарактеризувати як: а) професійно-інтелектуальний; б) національно-релігійний; в) соціально-культурний.

5. Педагогічні праці С.Русової в основному написані для організації: а) вищої освіти; б) дошкільної та позашкільної освіти; в) педагогічної освіти.

ТЕМА XVІІ