Розповіді вихователя як метод ознайомлення дітей з природою. Види розповідей та загальні вимоги до них.
ЛЕКЦІЯ № 5
ТЕМА: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЛОВЕСНИХ МЕТОДІВ
ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ
План
Значення словесних методів для ознайомлення дошкільників з природою.
Розповіді вихователя як метод ознайомлення дітей з природою. Види розповідей та загальні вимоги до них.
Бесіда як метод ознайомлення дітей з природою. Види бесід та вимоги до їх проведення.
Використання книги в ознайомленні з природою.
Література
1. Веретенникова С.О. Ознайомлення дошкільників з природою /С.О. Веретенникова. – К.: Радянська школа, 1968. – 280 с.
2. Електронний посібник з «Методики ознайомлення дітей з природою». Автори: Приступ В.В., Штефан Л.Ю. http://krempeddoshk.at.ua/load
3. Методика ознайомлення дітей з природою: Хрестоматія / Укладач Н.М. Горопаха. − К.: Видавничий Дім «Слово», 2012. − 432 с.
4. Методика ознайомлення дітей з природою. Хрестоматія. Перша частина / Укладач Н.М. Горопаха. − Рівне: Волинські обереги, 2007. − 408 с.
5. Методика ознайомлення дітей з природою. Хрестоматія. Друга частина. / Укладач Н.М. Горопаха. − Рівне: Волинські обереги, 2007. − 464 с.
6. Методика ознайомлення дітей з природою в схемах та таблицях. Автори: Штефан Л.Ю., Приступ В.В. http://krempeddoshk.at.ua/load
7. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. Навч. посібник/ Н.Ф. Яришева. - К.: Вища школа, 1993. – 255 с.
Значення словесних методів для ознайомлення дошкільників з природою.
Даючи загальну характеристику методам ознайомлення дошкільників з природою, ми відзначали, що першорядне значення мають методи, які забезпечують наочне сприймання, що зумовлене характером пізнавальної діяльності дітей, а саме тим, що основною формою мислення дошкільників є наочно-образне. Однак слід завжди пам'ятати про те, що в процесі пізнання чуттєве і раціональне взаємодіють. Звідси ‒ важливе значення використання словесних методів, пошуки оптимальної взаємодії їх з наочними методами, дослідження останніх років (М. М. Подьяков) вказують на те, що в дошкільній педагогіці існує деяка недооцінка словесних методів, яка може призвести до того, що не повною мірою будуть використані можливості розумового виховання дошкільників.
Недооцінка словесних методів у роботі по ознайомленню дошкільників з природою негативно позначається на формуванні пізнавальних інтересів, адже відсутність цікавої розповіді, в якій розкриваються зв'язки, збіднення інформативності спостережень, розгляду ілюстрацій та ін. не забезпечують активного функціонування мозку дитини, гальмують бажання спілкуватися з природою, пізнавати її. Недооцінка використання словесних методів знижує естетичну насиченість зустрічей з природою, а це не сприяє формуванню у дітей емоційно-позитивного ставлення до природних об'єктів. Не можна без достатнього використання словесних методів розвинути мову і мислення дітей.
До словесних методів відносяться розповідь вихователя, читання дитячої природознавчої літератури, бесіди про природу.
Розповіді вихователя як метод ознайомлення дітей з природою. Види розповідей та загальні вимоги до них.
Ф. Фребель, високо оцінюючи значення розповіді вихователя, зазначав, що хороший розповідач ‒ неоціненний скарб. Добре тим дітям, які його мають. Вітчизняні педагоги К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський вважали, що володіння мистецтвом розповідача ‒ неодмінне професійне вміння вихователя, вчителя.
Чим же цінна розповідь як метод ознайомлення з природою?
По-перше, оперативністю. Володіючи знаннями про різні явища, об'єкти природи, вихователь може негайно задовольнити дитячу допитливість, сформувати ставлення до об'єктів природи.
По-друге, цінність розповіді полягає у тому, що вихователь може використовувати її у найбільш оптимальних педагогічних ситуаціях, коли у самих дітей виникає інтерес до будь-якого об'єкта природи. А це надзвичайно важливо з точки зору гуманізації процесу навчання.
По-третє, позитивною стороною розповіді є те, що потреба у її використанні виникає найчастіше при наочному сприйманні об'ктів природи або його зображенні на картинці, що забезпечує тісний взаємозв'язок між наочністю і словом.
По-четверте, вихователь завжди може побудувати розповідь з врахуванням віку дітей і їх підготовленості до сприймання тих чи інших явищ у природі.
Розповідь вихователя, який є авторитетом для дітей, глибоко западає у пам'ять і є також важливим позитивним моментом для широкого застосування її в роботі з дошкільниками.
Розповідь вихователя про природу повинна відповідати ряду вимог:
· вона має сприяти формуванню вірогідних знань про природу;
· в ній повинні у доступній формі розкриватися зв'язки і залежності у природі;
· розповідь повинна бути образною, емоційною, цікавою, спрямованою на формування у дітей розумного, доброго ставлення до природи.
Розрізняють сюжетні іописові розповіді.
В основі сюжетної розповіді завжди якась подія, випадок. Наприклад, після вихідного дня, коли діти отримали нові враження, вихователь спонукає їх до розповідей, сам починає з цікавого випадку, який трапився з ним або який він спостерігав. Наприклад: «У неділю я пішла на ставок покупатися. Лежу я на березі і раптом бачу, як на мою сумочку виповзла комаха — це була личинка бабки. Мабуть, настав час їй перетворитися на дорослу бабку, а сумочка моя нагрілася на сонечку і привабила комаху. Я вирішила не турбувати її і подивитися, що ж буде далі. А відбулося ось що. Спочатку шкірка на її спинці луснула і через тріщинку бабка стала поступово виповзати. Мабуть, їй було це важко і часом вона відпочивала. Вона ще не була схожа на красуню з блискучими крильцями, бо вони були зім'ятими, нерозправленими. Поступово бабка розправляла крильця. Цілий день я пробула на ставку і побачила, що лише надвечір, коли крила у бабки розправилися і затверділи, вона вирушила у свій перший політ. Я простежила за нею очима і побажала, щоб їй добре жилося і щоб усе літо вона прикрашала нашу природу, ловила комарів і мошок».
До сюжетних розповідей належать і словесні логічні завдання ‒ різновид розповіді, в якій перед дітьми ставиться проблемне питання, яке їм пропонується вирішити. Цінність словесних логічних завдань полягає в тому, що:
· проблемне питання, яке ставить вихователь, викликає у дітей активне пізнавальне ставлення, внутрішню зацікавленість, що створює сприятливі умови для засвоєння знань;
· розкриття причинних зв'язків сприяє формуванню доказовості, критичності мислення;
· моральні ситуації, що лежать в основі словесних логічних завдань, викликають у дітей гуманні почуття доброти, співчуття, які слід формувати у дошкільників;
· у процесі розв'язання словесних логічних завдань діти стверджуються у знаннях про природокористування, ставленні до природи.
·
Словесні логічні завдання використовуються переважно тоді, коли у дітей вже склалися певні знання про об'єкти природи. Доцільно частіше використовувати словесні логічні завдання, в процесі розв'язання яких закріплюються знання про природокористування. В дошкільному віці діти повинні засвоїти такі правила:
1. Треба оберігати рослини, тварин, не брати їх з місць існування.
2. Треба дбайливо ставитися до землі, води, повітря, бо це середовище, де живуть живі істоти. Про землю треба турбуватися, підживлювати її. Воду треба використовувати економно, бо вона дуже потрібна всім: рослинам, тваринам, людям. Не можна забруднювати водойми, кидати туди різні предмети. Не можна палити вогнища, оскільки дим забруднює повітря.
3. Перебуваючи у лісі, на луці, річці, треба знати, що там постійно живуть комахи, птахи, риби, звірі, для яких це рідна домівка. Тому треба поводити себе пристойно, як в гостях: не псувати рослини, не смітити, не кричати.