Зуби.Їх ріст та розвиток у дітей

Зуби (dentés) — це важлива частина жувальномовного апарату, що є комплексом анатомічно й функціонально пов'язаних органів, які беруть участь у жуванні, голосоутворенні та артикуляції.

Спеціалізовані зуби людини розвиваються з епітелію ротової ямки й розташованої нижче мезенхіми. З епітелію формується емалевий орган, а з мезенхіми — дентин, пульпа, цемент, тверді та м'які тканини, які оточують зуб (пародонт).

Формування зубів починається з б — 7-го тижня ембріогенезу. Умовно в розвитку зубів розрізняють три періоди, або стадії: закладання й утворення зачатків зубів; диференціація зубних зачатків; процеси одонтогенезу, а також розвиток тканин, які оточують зуби.

У першому періоді ембріогенезу на поверхні щелеп стовщується епітелій — утворюється зубна пластинка (lam. dentalis), яка до 8-го тижня починає вростати в мезенхіму на всьому протязі щелепи. Незабаром ця пластинка ділиться на язикову та присінкову. З присінкової пластинки внаслідок її розщеплення формується борозна, що відокремлює губи та щоки від ясен і з якої утворюється присінок рота. На язиковій зубній пластинці незабаром з'являються зачатки зубів (germen dentis), яким передує колбоподібне вогнищеве розростання епітелію, що дає початок емалевим органам. У подальшому на нижній поверхні кожного органа формується заглиблення, в яке впинається мезенхіма, утворюючи сосочок зуба. Навколо емалевого органа внаслідок ущільнення навколишньої мезенхіми з'являється зубний мішечок. Емалевий орган набуває форми двостінного келиха або ковпачка; з'єднуючись із сосочком зуба, він утворює зубний зачаток. Під кінець 3-го місяця ембріогенезу емалеві органи відокремлюються від зубної пластинки вузьким епітеліальним тяжем — шийкою емалевого органа.

Першими виникають зачатки молочних зубів. Скупчення клітин, які утворюють зачатки постійних зубів, закладаються разом із зачатками молочних зубів.

Протягом другого періоду одонтогенезу відбувається диференціація однорідних клітин емалевого органа на окремі шари. В центрі утворюється емалева пульпа (зірчаста сіточка), а по її периферії — внутрішній емалевий епітелій, клітини якого диференціюють в амелобласти, що починають виробляти емаль, набувають циліндричної форми. Назовні від амелобластів утворюється шар клітин. Зовнішній шар емалевого органа складається із щільно притиснутих одна до одної клітин, які формують зовнішній емалевий епітелій. Емалева базальна пластинка (базальна мембрана) емалевого органа відокремлює емалеву сіточку від решти мезенхіми.

Одночасно відбувається диференціація сосочка зуба: амелобласти з'являються поблизу сосочка, а потім поширюються далі краями в напрямку до основи коронки зуба. У цей же час мезенхімні клітини сосочка, які прилягають безпосередньо до шару амелобластів, перетворюються на високі циліндричні одонтобласти, що починають виробляти дентин ще до того, як починається продукування амелобластами емалі. Із зубного сосочка внаслідок диференціації мезенхімних клітин утворюється дентин і пульпа зуба. Клітини зубного мішечка перетворюються на цемент, періодонт і кісткову зубну альвеолу.

Отже, зачаток зуба складається з трьох основних елементів: емалевого органа (ектодермального походження), сосочка зуба і зубного мішечка (мезенхімного походження). З 4-го місяця ембріогенезу, у третьому періоді онтогенезу виникають зубні тканини — дентин, емаль і пульпа зуба.

Після відокремлення зачатків зубів від зубної пластинки та епітелію порожнини рота вільний край і задні відділи зубної пластинки продовжують розвиватися, перетворюючись у подальшому на емалеві органи постійних зубів. Протягом 5-го місяця ембріогенезу за зачатками молочних зубів утворюються емалеві органи різців, ікол і малих кутніх зубів. Одночасно зубні пластинки ростуть назад і на їх краях закладаються емалеві органи великих кутніх зубів.

За хімічним складом і фізичними властивостями зуби наближаються до кісток, але будовою тканин вони відрізняються від них. Міцність і стійкість зубних тканин забезпечують тривале їх збереження у зовнішньому середовищі після смерті тварини чи людини, що дає змогу палеонтологам отримувати цінні відомості про будову тіла вимерлих попередників і його удосконалення в людини.

Правильна гігієна зубів і ротової порожнини - це певний режим чисток зубів за допомогою пасти і зубної щітки, і додаткових засобів гігієни порожнини рота. Зубну щітку необхідно вибирати, виходячи з особливостей зубів і ясен, так як, приміром, щітка з жорсткою щетиною підійде не кожному.

Проводити процедуру чищення зубів можна кілька разів на день по своєму бажанню і можливостям. Однак найбільш оптимальним режимом вважається триразова чистка зубів - відповідно, вранці, в обід і перед сном. Між тим, це, скоріше, не правили, а рекомендація, і кожна людина може сам вирішувати, скільки разів користуватися зубною щіткою з пастою.

Інший не менш важливе питання, що стосується профілактики в стоматології, - це вибір зубної пасти. Практично всі сучасні стоматологи вважають, що застосовувати однакову зубну пасту для чищення зубів всіх членів родини не можна. Для кожної людини, в оптимальному варіанті, паста повинна підбиратися, виходячи з особливостей стану зубів і ясен. Крім того, для дітей краще придбати спеціальні дитячі пасти.

Щоб зберегти зуби довгий час здоровими та міцними:

не варто чергування між собою дуже холодну та дуже гарячу їжу та напої (це, до речі, шкідливо і для Вашого шлунку);

солодкі страви ліпше їсти після вживання їжі, а не до;

не менше 2 разів на рік слід відвідувати стоматолога;

регулярне застосування зубних паст на лікувальних травах значно знижує кровоточивість ясен, сприяє загоєнню ранок;

для ретельнішого догляду за зубами знадобляться зубочистки та спеціальна зубна шовкова нитка – флос;

дотримуватися "дієти” для зубів. У вашому раціоні мають бути продукти, що містять: кальцій (молочні продукти) – захищає зуби від перепадів температури та ушкоджень, а за його нестачі зуби кришаться, сточуються. Фосфор (риба) – відповідає за міцність емалі й регулює правильний розподіл кальцію в організмі. Фтор (буряк, мед, гарбуз, морські продукти) – без нього емаль не може протистояти кислоті, яка є в слині, і карієсу. Залізо (печінка, яловичина, гречка, абрикоси) – за його нестачі порушується кровообіг у яснах і може розвинутися пародонтоз. Вітамін D (риб’ячий жир, оселедці, молоко, яйця, печінка) – допомагає організму засвоювати фосфор і кальцій, а при його нестачі на зубах можуть утворюватися камені. Вітамін В6 (печінка, пророщені зерна пшениці, волоські горіхи, банани, яловичина, гречані і пшеничні крупи) – відповідає за здоров’я зубів та ясен. Вітамін С (солодкий перець, цитрусові, чорна смородина, цибуля, часник, буряк, зелений горошок, капуста, картопля, помідори, яблука) – нестача його може спричинити цингу.

Гігієна органів дихання

Норматив повітряно-теплового режиму у навчальних закладах

Відповідно до „Санитарных правил устройства и содержания детских дошкольных учреждений» №3231-85 від 11.03.1985р. у дошкільних навчальних закладах температура повітря в приміщеннях нормується в залежності від їх призначення та віку дітей (п.42):

№п/п

Приміщення

Норматив температури повітря, оС

1.

Ігрова, приймальня першої групи раннього віку

2.

Ігрова, приймальня другої групи раннього віку та першої молодшої групи

3.

Групові, роздягальні дошкільних груп: другої молодшої, середньої, старшої та підготовч

4.

Спальні:

ясельних груп

дошкільних груп

5.

Туалетні:

ясельних груп

дошкільних груп

6.

Зали для музичних та гімнастичних занять

7.

Буфетні

8.

Веранди для прогулянок

-

9.

Приміщення басейну

10.

Медичні приміщення

11.

Службово-побутові приміщення

12.

Кухня

13.

Пральня

14.

Прасувальна

15.

Опалювальні переходи

У приміщеннях ігрових та групових, розташованих на першому поверсі, температура поверхні підлоги у зимовий період повинна бути не менше 22 оС. (п.44).

Відповідно до Державних санітарних правил і норм „Влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу” ДСанПіН 5.5.2.008-01 (п.5.5): у приміщеннях шкіл та шкіл-інтернатіввідносна вологість повітря має бути 40-60%; температура повітря в класах і кабінетах 17-20 град. C, в майстернях по обробці металу і дерева 16-18 град. C, в спортивному залі 15-17 C, в роздягальнях при спортивному залі 19-23 град. C, в актовому залі 17-20 C, в бібліотеці 16-18 град. C, в медичних кабінетах 21-23 град. C, в рекреаціях 16-18 град. C, в спальних приміщеннях 18-20 град. C; в умивальних 20-23 град. C; у вестибюлі, гардеробі 16-19 град. C; в туалетах 17-21 град. C; в душових не нижче 25 град. C.

За даними наукових досліджень, заняття фізичною культурою на вулиці в холодні періоди року можливо проводити з учнями 1-4 класів, при температурі повітря не нижче -8°С, 5-7 класів – не нижче -12°С, 8-12 класів – не нижче -15°С (лист МОЗ України від 18.01.2006р. №05.01.01-08/63).

Відповідно до „Санитарных правил устройства и содержания учебных заведений системы профтехобразования” №2149-80 від 28.01.1980р. (п.61) у приміщеннях закладів професійно-технічної освіти відносна вологість повинна бути у межах 30-45%. Температура повітря у класах, кабінетах, лабораторіях хімії та фізики, лекційних аудиторіях, актовому залі повинна бути у межах 17-20 °С; у майстернях по обробці металу, дерева та ін., де роботи пов’язані з підвищеними енерговитратами – не вище 16-18 °С; у спортивному залі та кімнатах для секційних занять: 15-17 °С; у роздягальні при спортзалі: 19-23 °С; у кабінеті лікаря: 21-23 °С; у рекреаціях: 16-18 °С; у бібліотеці, кабінетах адміністрації: 17-21 °С; у житлових кімнатах гуртожитку: 18-20 °С; в умивальних: 20-23 °С, душових : не нижче 25 °С; вестибюлі та гардеробі: 16-19 °С.

Температурні норми, за яких можна проводити заняття із зимових видів спорту

(згідно Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах)

Вік учнів

Температура повітря та сила вітру

без вітру

вітер до 5 м/с

вітер 6 - 10 м/с

сильний штормовий вітер

12 - 13 років

-12° C

-8° C

-5° C

Заняття не проводяться

14 - 15 років

-15° C

-12° C

-8° C

16 - 17 років

-16° C

-15° C

-10° C

Відповідальність за виконання санітарних правил і норм покладається на засновника (власника) та керівника навчального закладу. Щоденний контроль за виконанням чинних санітарних правил і норм здійснює керівник та медичний персонал навчального закладу, а також відповідальна особа, призначена наказом керівника закладу