Вимоги до оформлення курсових, дипломних та магістерських робіт
Загальні вимоги. Набір тексту здійснюється у форматі Microsoft Word (*doc, rtf), на папері формату А4, шрифт Times New Roman, кегль 14, через 1,5 інтервали на якісному папері. Береги: зліва – 3 см, справа – 1,5 см, зверху, знизу – 2 см. Абзац – 1,25 см.
Обсяг основного тексту (без додатків та списку використаних джерел) курсової роботи має бути 25-30 аркушів, дипломної роботи – 50 аркушів, магістерської роботи – 80 аркушів.
Текст основної частини роботи поділяють на розділи та підрозділи.
Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки структурних частин, як і заголовки підрозділів та пунктів, наводять жирним шрифтом.
Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.
Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.
До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають суцільній нумерації.
Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знаку №.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних – номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.
Робота повинна містити наступні структурні елементи:
- титульний аркуш;
- зміст;
- вступ;
- основна частина;
- висновки;
- список використаних джерел;
- додатки (за необхідності).
Титульний аркуш роботи містить найменування міністерства, вищого навчального закладу та кафедри, де виконана робота; назву роботи; дані про виконавця (курс, відділення, факультет) та його прізвище, ім’я, по батькові; дані про наукового керівника та рецензента (науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові); місто і рік (Зразок 1).
Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, зокрема, вступу, висновків до розділів (у магістерській роботі), загальних висновків, списку використаних джерел, додатків та ін. (Зразок 2).
Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів. Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщується перед вступом.
Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання), її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.
Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність теми і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.
Крім того, у вступі визначаються об’єкт, предмет та гіпотеза дослідження, формулюються мета і завдання дослідження. Подаєтьсяперелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети.
Зазначається база проведення дослідницької роботи: назва, номер, місце знаходження освітньої установи. Визначається контингент учасників експериментальної та контрольної груп, які мають бути рівноцінними.
Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом обраного напрямку й обґрунтуванням застосованих методів дослідження. У кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити висновки від другорядних подробиць.
У розділах основної частини подають:
- огляд літератури за темою та вибір напрямків досліджень;
- виклад загальної методики й основних методів досліджень;
- експериментальну частину та методику дослідження;
- аналіз і узагальнення результатів досліджень.
Висновки викладають найважливіші наукові та практичні результати, отримані в дослідженні, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми (завдання), її значення для науки та практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового і практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (завдання), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями.
У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації та поради щодо їх використання.
При написанні магістерської роботи формулюються висновки до кожного з розділів та загальні висновки.
Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв тощо. Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».
Список використаних джерел розміщують в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.
Додатки підвищують рівень довіри до результатів дослідження, свідчать про їх достовірність. Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках (при цьому сторінки не нумеруються) або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. За формою це може бути текст, таблиця, схема, графік, карта тощо.
Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Всі додатки позначаються послідовно великими літерами українського алфавіту за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: «Додаток А», «Додаток Б» тощо. Ця позначка друкується у правому верхньому куті відносно тексту сторінки малими літерами з першої великої («Додаток»). Літера, що позначає номер додатку за порядком пишеться з великої («А»).
Для повноти сприйняття роботи до додатків за необхідності доцільно вносити допоміжний матеріал:
- вербальний та наочний стимульний матеріал для діагностування;
- зведені (узагальнені) таблиці з результатами дослідження;
- таблиці, графіки, діаграми з допоміжними цифровими даними;
- розроблені програми, збірники та системи роботи з досліджуваними;
- інші допоміжні матеріали.
Загальні правила цитування та посилання на використані джерела. При написанні роботи автор повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, завдання, питання, вивченню яких присвячена робота.
Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «…у працях [1-7]…» або «… у працях [5, 9, 34]…»
Коли в тексті роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, цитату, після номеру посилання у квадратних дужках ставлять номер сторінок у ньому. Наприклад, [6, с. 29].
Таблиці та ілюстрації. Подані у тексті таблиці нумеруються арабськими цифрами, що позначають номер розділу, в якому подається ця таблиця, та номер таблиці за порядком. Позначка «Таблиця» розміщується вгорі праворуч таблиці. Нижче посередині сторінки вписується тематичний заголовок таблиці. Наприклад:
Таблиця 2.2