Класифікація педагогічного програмного забезпечення. Основні психолого-педагогічні вимоги щодо використання ППЗ

Педагогічний програмний засіб (ППЗ) являє собою новий дидактичний засіб, призначений для часткової або повної автоматизації процесу навчання за допомогою застосування комп'ютерної техніки.

До складу програмно-педагогічного засобу входять:

1. Програма(сукупність програм) для ЕОМ, спрямована на досягнення заданих дидактичних цілей при навчанні тієї або іншої навчальної дисципліни;

2. Комплект технічної і методичної документаціїз використання даної програми в навчальному процесі;

3. Набір допоміжних засобівдля використання в навчальному процесі (навчальні посібники, слайди і т.д.);

Програму для ЕОМ, що входить до складу ППЗ, часто називають навчальною програмою, хоча вона може реалізовувати різноманітні види навчальної діяльності: подання нового навчального матеріалу, контроль засвоєння знань, закріплення отриманих знань і т.д.

Технічна документація містить опис внутрішньої структури навчальної програми, знання якої необхідно, наприклад, при внесенні яких-небудь змін у програму; інструкції з її експлуатації; відомості про необхідний склад технічних засобів та ін.

Методична документація містить рекомендації викладачу для застосування навчальної програми і допоміжних засобів у навчальному процесі.

Навчальна програма реалізує ту методику навчання, що закладена при її створенні. Визначити дидактичну ефективність розробленої навчальної програми можна лише на етапі її досвідченої експлуатації (педагогічне налагодження), коли ППЗ застосовується в навчальному процесі.

Існують визначені вимоги, запропоновані до програмно-педагогічних засобів, серед яких виділяють такі:

1. Стійкість. Система повинна виявляти і коректувати помилки введення, які людині здаються очевидними.

2. Корисність. Система повинна вміти надавати допомогу користувачеві, подаючи на дисплеї документацію, що описує її власну структуру і засіб дії.

3. Простота. Система повинна звести до мінімуму введення з клавіатури команд, які необхідні для досягнення визначеної мети (тобто рішення стандартних або простих задач повинно досягатися натисканням декількох ключових клавіш).

4. Зрозумілість. Система не повинна ускладнювати роботу користувачу необхідністю вибору з декількох кнопок.

5. Керованість. При роботі з системою користувач завжди повинен мати можливість визначити своє місце на шляху до досягнення навчальної мети.

6. Узгодженість. З погляду користувача система повинна діяти зрозуміло і послідовно (логічно). Повідомлення про помилки повинні бути старанно спроектовані для того, щоб відповідати уявленням користувача про спосіб дії системи.

7. Очевидність. Результати дій користувача завжди повинні демонструватися.

8. Гнучкість. Досвідчені користувачі повинні знати всі можливості системи. Всі користувачі, навіть середнього рівня і початківці, повинні мати можливість відхилятися від стандартних способів рішення.

9. Надмірність. Викладачі з різними поглядами на проектування (наприклад, один розглядає імітацію як особливий випадок гри, а інший вважає інакше) повинні мати можливість використовувати систему, не змінюючи своїх поглядів, і досягати одного результату різними шляхами.

10. Чутливість. Система повинна підпорядковувати свої відповіді відомим їй (навіть на загальному рівні) потребам користувача.

11. Слухняність. Система повинна завжди знаходитися під керуванням користувача.

Таким чином, дидактична доцільність використання ПЗ навчального призначення різних типів ґрунтується на наступних висновках:

• використання в практиці навчання ПЗ навчального призначення доцільно орієнтувати на тренування засвоюваних умінь, навичок, на контроль результатів навчання, на використання ігрової компоненти;

• застосування програмних засобів і систем у навчальному процесі значно підвищує мотивацію навчання за рахунок надання можливості самостійного вибору режиму роботи з ПЗ, забезпечення різноманітних видів самостійної роботи, комп'ютерної візуалізації, використання ігрових ситуацій;

• реалізація в ПЗ навчального призначення можливостей сучасної комп'ютерної графіки, різноманітних засобів наочності формує і розвиває наочно-образний, наочно-діючий вид мислення;

• виконання учнем експериментально-дослідницької діяльності, організованої за допомогою ПЗ, формує дослідницькі вміння, ініціює самостійне отримання знань;

• реалізація ідей алгоритмізації навчання в ПЗ навчального призначення ініціює навчання оптимальному пошуку стратегії вирішення завдань певного класу, розвиває алгоритмічний, логічний стиль мислення;

• використання навчальних баз даних, електронних таблиць, застосування системи підготовки текстів, включення в навчальні програми діяльності з класифікації навчальної інформації формує інформаційну культуру учня.

Таким чином, варто констатувати необхідність висування на перший план (при розробці перспективних ПЗ навчального призначення) концептуальних психолого-дидактичних аспектів проблеми створення і використання ПЗ з метою навчання і розвитку інтелектуального потенціалу індивіда, у тому числі визначення умов реалізації унікальних (з погляду методичних застосувань) можливостей сучасних інформаційних технологій.