Форми та методи взаємодії педагога з сім′єю
Форми роботи педагога з сім′єю різноманітні. Їх вибір залежить від структури сім′ї, її потреб, наявних проблем, взаємозв′язків, які склалися у сім′ї та її оточенні. Тому важливо проаналізувати, як розподіляються в сім′ї ролі, як вона адаптується до умов, що змінюються. При виявленні сімей, які потребують допомоги, необхідно враховувати комплексну характеристику – статус сім′ї.
Виділяють такі форми допомоги сім′ї: кризоінтервентна і проблемно зорієнтована модель, довготривалі форми роботи [59].
Надання допомоги безпосередньо у кризовій ситуації передбачає кризоінтервентна модель. Завдання педагога – шляхом надання безпосередньої емоційної підтримки зменшити вплив стресової події і мобілізувати сили сім′ї на подолання конфлікту, допомогти подолати першу реакцію пригніченості і розсіяності, спрямувати на початок вирішення проблеми.
Проблемно зорієнтована модель взаємодії педагога з сім′єю спрямована на розв’язання конкретних проблем, заявлених і визнаних сім′єю. Це короткотривала форма роботи, яка може тривати не більше 4-х місяців. Педагог звертає увагу не стільки на внутрішні особливості сім′ї, скільки на ситуацію, яка спричинила проблему. Спільними зусиллями долаються проблеми.
Довготривалі форми роботи розраховані на взаємодію педагога і сім′ї від 4-х місяців і більше. Найбільш поширеною формою роботи є патронаж, який передбачає відвідування сім′ї вдома з метою діагностики (знайомство з умовами життя, вивчення можливих факторів ризику, вивчення проблемних ситуацій), контрольними (оцінка стану сім’ї і дитини, динаміка проблеми, аналіз ходу реабілітаційних заходів, виконання батьками рекомендацій і т.ін.), адаптаційно-реабілітаційними цілями (надання конкретної освітньої, психологічної, посередницької допомоги), надання господарсько-побутових послуг, що дозволяє встановити і підтримувати тривалі зв’язки з сім’єю, своєчасно виявляючи її проблемні ситуації, надаючи термінову допомогу.
Патронаж дає можливість спостерігати за сім’єю в її звичних умовах, що дає можливість виявити більше інформації. Проведення патронажу вимагає дотримання низки етичних принципів: принципу самовизначення сім’ї, добровільності прийняття допомоги, конфіденційності.
Патронаж може бути поодиноким і регулярним у залежності від вибраної стратегії роботи (довготривалої чи короткочасної) з даною сім’єю.
Виділяють також універсальні форми соціально-педагогічної допомоги сім′ї, які можуть використовуватися в коротко- і довготривалих формах роботи. Найбільш поширені – консультаційна бесіда і тренінги.
Консультування використовується для надання допомоги практично здоровим людям, які відчувають труднощі при вирішенні життєвих завдань. Використовуються такі прийоми консультування: емоційне “зараження”, переконання, навіювання, художні аналогії, міні-тренінг. При цьому консультативна бесіда може бути наповнена різним змістом і виконувати різні завдання – освітні, психологічні, психолого-педагогічні.
Соціально-психологічний тренінг визначається як сфера практичної психології, орієнтована на використання активних методів групової психологічної роботи з метою розвитку компетентності у спілкуванні. Тренінг – поєднання різних прийомів індивідуальної та групової роботи. Освітні тренінги спрямовуються на розвиток умінь і навичок, які допомагатимуть сім’ї вчитися керувати своїм мікросередовищем, ведуть до вибору конструктивних життєвих цілей і конструктивної взаємодії.
Групові методи роботи дають можливість батькам обмінюватися досвідом, ставити запитання і прагнути отримати підтримку і схвалення групи. Крім того, можливість брати на себе роль лідера при обміні інформацією розвиває активність і впевненість батьків.
Методи соціально-педагогічної діяльності з сім′єю поділяють на теоретичні та практичні. Теоретичні методи – порівняння, аналіз, ідеалізація, узагальнення, індукція, дедукція. Серед практичних найбільш використовуються: метод обробки документів (біографії, щоденників, мемуарів), інтерв’ю, консультування, метод соціального моделювання, групові методи.
Форми соціально-педагогічної роботи із сім’єю [5, с.64]