Соціально-педагогічний супровід та підтримка учнівського самоврядування
Соціальний педагог загальноосвітнього навчального закладу організовує й координує педагогічний супровід та підтримку діяльності учнівського самоврядування. Основними завданнями соціально-педагогічного супроводу учнівського самоврядуванням є:
– визначення системи органів учнівського самоврядування в класах, школі та уповноважених осіб з числа учнів;
– передання учням досвіду організаторської роботи та навчання їх організаторської майстерності;
– залучення учнів до самоуправлінської діяльності в класі та шкільному колективі;
– надання представникам учнівського активу щоденної консультативної допомоги.
Завдання соціального педагога – створити в школі такі умови, що сприятимуть ефективному функціонуванню учнівського самоврядування. До них відносяться:
– робота над формуванням усвідомлення адміністрацією школи та кожним членом учительського та батьківського колективу педагогічних можливостей дієвого учнівського самоврядування;
– чіткий розподіл обов’язків між членами педагогічного колективу щодо надання необхідної допомоги учням у процесі організації різних справ;
– організація системи роботи органів учнівського самоврядування у межах школи (вимоги, пам’ятки, графіки навчання активу та проведення навчання у Школі організаторської майстерності, лідерів, вожатих, ігротехніків, ведучих, волонтерів тощо);
– допомога в організації органами учнівського самоврядування системи змагання (визначення видів діяльності, з яких організовується змагання, розробка умов та критеріїв оцінювання діяльності, забезпечення гласності засобами стінної преси, випуску бюлетенів, радіогазет тощо);
– розробка системи стимулювання, заохочення та нагородження класних колективів, творчих груп, органів учнівського самоврядування, учнів-лідерів, вчителів-консультантів тощо;
– педагогічна допомога (а не контроль) за діяльністю суб’єктів учнівського самоврядування, що уможливлює забезпечення реальних прав і обов’язків учасників самоврядування;
– цілеспрямоване навчання організаторів шкільного життя необхідними для цієї справи уміннями та навичками, створення ситуацій спільного навчання педагогів та учнів.
За поданням соціально-психологічної служби та адміністрації школи рішенням педагогічної ради призначають за кожною підструктурною ланкою учнівського самоврядування (комісією, програмою, проектом, напрямом діяльності тощо) педагога-консультанта чи педагога-координатора, які:
– надають методичну, консультативну та практичну допомогу у вирішенні того чи іншого питання;
– контролюють дотримання учасниками учнівського самоврядування правил законності, субординації, реальності прийнятих рішень, у разі наявності серйозного зауваження щодо законності чи реальності прийнятого рішення виносять це питання на перегляд і обговорення загальними зборами чи вищим у структурі керівним органом учнівського самоврядування.
Соціальний педагог проводить:
– навчання активу;
– колективні та індивідуальні інструктажі для організаторів конкретних ділянок роботи;
– підбирає необхідну літературу, методичні матеріали для самоосвіти дітей з метою практичного застосування опрацьованого матеріалу в реалізації планів, проектів, заходів;
– допомагає у правильному оформленні необхідних документів, сценарних планів тощо;
– здійснює посередницьку роботу між органами дитячого самоврядування та керівниками державних, недержавних структур, адміністрацією навчального закладу.
В процесі організації учнівського самоврядування соціальний педагог стикається з певними труднощами. Найскладнішим у процесі організації співпраці дітей та дорослих є зміна психологічних установок, позицій, поглядів. Дорослим дуже важко позбутися опіки над дітьми, піднятися до рівня партнерських стосунків. А дітям потрібно допомогти навчитися не чекати підказок, нагадувань, виконання замість них певних ділянок роботи, а поступово ставати розумними господарями свого закладу, організації, власного життя. З метою допомоги педагогам і дітям в організації та координації роботи органів учнівського самоврядування доцільно створити Школу лідерів самоврядування дітей та учнівської молоді (додаток ).
Основним завданням роботи Школи лідерів є підготовка дітей з лідерськими здібностями, які організовуватимуть навколо себе своїх ровесників і координуватимуть їх діяльність під час реалізації будь-яких проектів та планів.
Школа лідерів самоврядування дітей та учнівської молоді може працювати як:
- щомісячні засідання школи;
- гурток у загальноосвітньому чи позашкільному навчальному закладі;
- форма проведення районного, міського або обласного збору лідерів учнівського самоврядування тощо.
Таким чином, аналізуючи здобутки педагогічної думки, можна умовно виокремити складові напрямки впливу шкільного самоврядування на соціалізацію особистості. Перш за все, шкільне самоврядування сприяє реалізації базової потреби особистості, що виникає в процесі вікового розвитку ( в даному випадку базовою потребою виступає природна активність та потребою в самовираженні та самореалізації). Участь у діяльності шкільного самоврядування допомагає трансформувати природну активність особистості у соціальну активність, що власне й формує соціальну систему інтересів
Шкільне самоврядування створює широкі можливості й для формування навичок організаторської діяльності як засобу якісного переходу природної активності старшокласника до становлення самостійності та самоорганізації власної життєдіяльності. Наявність навичок організаторської діяльності дозволяє йому орієнтуватися в системі життєвих ситуацій, планувати свої дії у вирішенні поставленої задачі, а по ходу дій контролювати та коригувати їх. Формування навичок організаторської діяльності сприяє якісному переходу особистості від задоволення потреби в самоствердженні й самостійності до самоорганізації власного життєвого простору й навколишнього середовища загалом, що також є актуальною потребою умов сучасного суспільного життя.
Література:
1.Чугаєвський В.Г. Учнівське самоврядування в національній школі. / В.Г.Чугаєвський. – К., ВПЦ «Київський університет», 2004. – 234 с.
2. Єрмаков I.Г. Учнівське самоврядування: структура, зміст i концепція розвитку. / І.Г.Ермаков, B.I.Кириченко. – X.: Вид. група «Основа», 2008. – 112 с.
3. Приходько M.I. Учнівське самоврядування в сучасному вимірі / М.I.Приходько – X.: Вид. група «Основа», 2008. – 176 с.
Питання для самоконтролю:
1. Охарактеризуйте учнівське самоврядування як форму соціалізації підростаючого покоління.
2. Назвіть основні нормативно-правові документи, які визначають юридичну можливість впровадження державно-громадського управління у загальноосвітньому навчальному закладі.
3. Проаналізуйте форми учнівського самоврядування в сучасній українській школі.
4. Виокреміть основні етапи технології організації учнівського самоврядування в школі.