Педагогічне спостереження, як метод наукового дослідження.

Бріскін Ю.А.

Линець М.М.

Передерій А.В.

Строкатов В.В.

ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Лекція

з дисципліни „ Методи наукових досліджень у спорті”

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на засіданні кафедри теорії спорту

„29” серпня 2007 р. протокол № 1

Зав. каф _____________ Ю.Бріскін.

Педагогічне спостереження, як метод наукового дослідження.

Педагогічне спостереження - це планомірний аналіз і оцін­ка індивідуального методу організації навчально-виховного про­цесу без втручання дослідника в хід цього процесу.

Педагогічне спостереження відрізняється від побутового спостереження:

1. Планомірністю і конкретністю об'єкту спостереження.

2. Наявністю специфічних прийомів реєстрації явищ і фак­тів, які спостерігаються (спеціальні протоколи, запис умовними позначками і ін.).

3. Подальшою перевіркою результатів спостереження.

Як метод наукового дослідження педагогічне спостереження має, як позитивні, так і негативні риси.

Позитивні риси:

1. Спостереження надає можливість розглядати "живий" пе­дагогічний процес в його динаміці.

2. Спостереження дозволяє фіксувати педагогічні події безпосередньо в момент їх протікання.

3. Спостереження можна успішно використовувати для оцінки віддалених наслідків фізичного виховання.

4. В результаті спостереження дослідник отримує фактичні дані про події, а не думки інших осіб про ці події (наприк­лад, як анкетування).

5. Спостерігач не залежить від вміння досліджуємих оцінити свої дії, виказати свої думки (по відношенню до досвіду).

Негативні риси:

1. Наявність елементів суб'єктивізму під час проведення аналізу і оцінки педагогічних явищ та фактів з боку спостерігача.

2. Недоступність для спостереження окремих сторін діяль­ності осіб, які виконують фізичні вправи і викладача або тре­нера (мотивація, емоційний стан).

3. Можливість отримувати тільки порівняно малу вибірку, що робить отримані дані нерепрезентативними (наприклад, в по­рівнянні з анкетою).

4. Пасивність дослідника, що не дозволяє йому активізува­ти ті сторони діяльності учнів і педагогів, які є об'єктом вивчення (наприклад, в порівнянні з експериментом).

У зв'язку з цими рисами, педагогічне спостереження до­цільно застосовувати в наступних випадках:

· коли вимагається отримати дані про педагогічний процес у "чистому" виді, тобто без наявності в ньому зайвих елементів;

· коли необхідно зібрати первинну інформацію, яка не потребує великої вибірки;

· коли необхідно дати педагогічну оцінку фактам, які от­римані іншими методами (наприклад: методом хронометрування або анкетування);

· коли потрібно провести пошукове спостереження з метою уточнення гіпотези або методики дослідження;

· коли на заключному етапі дослідження потрібно переві- рити ефективність педагогічних рекомендацій, які розроблені на підставі застосування інших методів.

Найбільший ефект від педагогічних спостережень можна от­римати за умов застосування комплексу різних методів.

При зовнішній простоті педагогічне спостереження є одним з найбільш складних методів дослідження. Складність ця - бага­топланова.

По-перше, є сумнів в об'єктивності результатів досліджен­ня.

По-друге, педагогічна практика здатна оцінити тільки за­кінчене спостереження, тому перед дослідником постають два завдання: підготувати себе як спостерігача-дослідника та роз­робити методику спостереження. Дослідник повинен мати досвід педагогічної роботи в тій області педагогічної праці, яка є предметом його вивчення (тобто, тренеру - навчально-тренуваль­не заняття, вчителю - урок фізичної культури).

По-третє, дослідник повинен передбачити реакцію спортсме­нів і тренера на сам факт спостереження за їх діяльністю.

В-четверте, як метод дослідження, спостереження вимагає наявності побудови кодованих одиниць спостереження.

Реєстрація одиниць спостереження здійснюється двома спо­собами: частотним і оцінковим.

- частотний спосіб - характеризується реєстрацією лише самого факту виникнення в тренувальному або педагогічному про­цесі обраної одиниці (наприклад, кількість разів використання приладів або тренажерів);

- оцінковий спосіб - характеризується записом одиниць за розробленою шкалою. Цей спосіб більш ефективний.

Об'єктами педагогічних спостережень можуть бути:

а) завдання навчання і виховання;

б) засоби спортивного тренування і фізичного виховання, їх місце в занятті (наприклад, комплекс фізичних вправ);

в) методи навчання та виховання (наприклад, метод слова, показ, інтервальний, повторний і ін.);

г) поведінка спортсменів (учнів) та тренера (викладача);

д) характер та обсяг тренувального навантаження;

е) окремі елементи техніки виконання змагальної вправи;

ж) техніко-тактичні дії;

з) величини просторових переміщень або спортсмена, або приладу;

і) кількісна сторона процесу (наприклад, кількість кроків бігуна, число гребків плавця).

Основною умовою успішності будь-якого педагогічного спос­тереження є:

по-перше, вибір об'єкту спостереження;

по-друге, аналіз і оцінка навчально-виховного процесу.