Аналіз навчально-методичного забезпечення досліджуваної проблеми

Згідно з Державним стандартом загальної і повної середньої базової освіти метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Наскрізними змістовими лініями мовного компонента є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

Мовленнєва лінія забезпечує формування мовленнєвої компетентності шляхом формування та удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), а також готовності розв’язувати проблеми особистісного і суспільного характеру.

Мовна лінія передбачає формування мовної компетентності шляхом засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів.

Соціокультурна змістова лінія є засобом опанування національних, загальнолюдських культурних і духовних цінностей, нормами, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному й морально-етичному розвиткові особистості, органічному входженню її в соціум. Змістове наповнення цієї змістової лінії здійснюється на основі відбору соціокультурних відомостей освітніх галузей «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», а також інших освітніх галузей. Ця змістова лінія передбачає добір, опрацювання й конструювання тематично й стилістично орієнтованих текстів, що забезпечать розвиток комунікативних умінь і навичок.

Діяльнісна (стратегічної) змістова лінія виявляється у формуванні мотивації навчання, здатності організовувати свою працю для досягнення результату, дає змогу вибудувати цілеспрямовану лінію поведінки для успішного виконання певного завдання; удосконаленні загальнонавчальних умінь, оволодінні творчими, естетико-етичними вміннями, які визначають успішність мовленнєвої діяльності. Загальнонавчальними вміннями передбачено: загальнопізнавальні вміння (зокрема інтелектуальні, інформаційні), наприклад, виділення в об’єктах ознак і властивостей, знаходження серед них основних, другорядних; порівняння й зіставлення, аналіз, синтез, узагальнення, оцінювання, класифікація; здійснення бібліографічного пошуку, уміння здобувати інформацію з різноманітних джерел, робота з текстом тощо; організаційно-контрольні (володіння способами організації навчальної діяльності (планування, розподіл роботи над певним завданням на етапи, оцінювання проміжних і кінцевих результатів, здійснення відповідних корективів тощо)[ Шелехов Г. Програма з української мови с 3-4]

На основі Закону України «Про загальну й середню освіту» та Державного стандарту розроблено Програму з української мови для 5-9 класів. Програмою є затверджений Міністерством освіти і науки документ, що визначає зміст і обсяг предмета, коло знань і вмінь, що мають бути обов’язково засвоєні учнями кожного класу.

Відповідно до Програми словникова робота окремо не здійснюється, але повинна відбуватись на кожному уроці згідно з вище зазначеними змістовими лініями)[ Шелехов Г. Програма з української мови с 3-4].

Задля вирішення лінгводидактичного забезпечення змісту і форм словникової роботи на засадах етнопедагогіки було проаналізовано три чинні підручники з української мови для 5 класу: «Українська мова» (О.В. Заболотний, В. В. Заболотний, 2013 р.), «Українська мова» (С. Я. Єрмоленко, В.Т. Сичова, 2013 р.), «Українська мова» (О. П. Глазова, 2013 р.)

У підручнику для 5 класу «Українська мова» (О.В. Заболотний, В. В. Заболотний, 2013 р.) для словникової роботи окремих вправ автори не наводять. У підручнику наведені тексти та речення на засадах етнопедагогіки, але тлумачення слів не подається. Лише в розділі Лексикологія подані деякі вправи направленні на словникову роботу.

У підручнику для 5 класу «Українська мова» « (С. Я. Єрмоленко, В.Т. Сичова, 2013 р.) порівняно із попереднім розроблено більшу кількість вправ спрямованих на словникову роботу, але спостерігається помітно менша кількість текстів заснованих саме на етнопедагогічному підході. Також у підручнику розміщенні короткі словнички задля покращення культури мовлення учнів. В основному представлені вправи такого змісту: «Прочитайте текст, з’ясуйте значення виділених слів».

Подібним чином в іншому підручнику для 5 класу «Українська мова» (О. П. Глазова, 2013 р.) не подається систематичних вправ зорієнтованих на словникову роботу, лише у розділі «Лексикологія», де знаходимо вправи типу «Прочитайте текст, з’ясуйте значення виділених слів», «Яке лексичне значення має у кожному реченні слово …», «Перепишіть тескт, підкресліть слова у переносному значенні».

Автори підручників не розглядають словникову роботу як обов’язковий вид діяльності на кожному уроці української мови, в основному подають вправи такого типу лише в розділі «Лексикологія». Також варто зазначити, що наявні в підручнику вправи такого типу загалом характеризуються однотипністю, восновному спрямовані лише на тлумачення слів.

Беремо до уваги й автореферати дисертацій Раїси Дружененко «Етнопедагогічні засади формування мовленнєвих умінь і навичок учнів основної школи» та Левченко Т. М. «Збагачення мовлення учнів 5–7 класів етнокультурознавчою лексикою». [Левченко Т.]. У своїй праці Р. С. Дружиненко було створено й експериментально перевірено методичну систему формування мовленнєвих умінь і навичок учнів основної школи на засадах етнопедагогіки з урахуванням народнодидактичної навчально-виховної системи та особливостей етнічної психології індивіда; уточнено поняття «етнопедагогічні засади» навчання рідної мови.

Інша дослідниця Тетяни Левченко у своїй праці «Збагачення мовлення учнів 5-7 класів етнокультурознавчою лексикою» [Левченко Т.] уточнила поняття «етнокультурознавча лексика»; сформулювала теоретичні засади вивчення етнокультурознавчої лексики; створила ефективну систему роботи над збагаченням мовлення учнів 5–7 класів національно маркованою лексикою, до якої входять: комплекс завдань і вправ, а також форми, методи і прийоми засвоєння етнокультурознавчої лексики.

Таким чином, варто зазаначити, що словникова робота повинна відбуватись на кожному уроці української мови, але в підручниках не має розгалудженої системи вправ з досліджуваної теми, хоч і подані тексти побудовані на етнопедагогічних засадах, їх не пов’язують з словниковою роботою, отже потрібно розробити певну систему вправ у цьому напрямку, яка була б дієвою та систематичною, а не поодиноким вкрапленням у навчально-виховний процес.