Загальні дані нормативної бази охорони праці

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Інститут енергозбереження та енергоменеджменту

Кафедра охорони праці, промислової та цивільної безпеки

«“ЗАТВЕРДЖУЮ” Заступник директора ІЕЕ з навчальної роботи _____________ В. В. Прокопенко   ““___________________2012 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЗМІСТУ І ОФОРМЛЕННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» В ДИПЛОМНИХ роботах

галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво»

напряму підготовки 6.030601 – «менеджмент»

для підготовки магістрів за спеціальностями:

8.03060102 – менеджмент інноваційної діяльності»

8.03060104 – «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

8.03060104 – «менеджмент організацій»;

Напряму підготовки «специфічні категорії»

8.18010012 – «Управління інноваційною діяльністю»

Методичні рекомендації затверджені кафедрою „Охорони праці, промислової та цивільної безпеки” протокол № ___ від “__ ” ____ 2012 р.   Завідувач кафедри   ___________________ О. Г. Левченко

Київ - 2012

Відповідно до Наказу МОН України від 22.04.09 № 1/9-227 «Щодо підвищення якості з вивчення питань охорони праці у ви­щих навчальних закладах» при виконанні дипломних ро­біт (проектів) до них необхідно включати окремий розділ «Охорона праці». Цей розділ повинен відповідати темі дипломної роботи і бути погодженим з консультантом-викладачем кафедри охорони праці або визначений керівником проекту.

Загальні дані нормативної бази охорони праці

Відповідно до статті 3 Закону України «Про охорону праці» (далі – Закону) законодавство про охорону праці складається з цьо­го Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від не­щасного випадку на виробництві та професійного захворю­вання, які спричинили до втрати працездатності» та прийнятих відпо­відно до них нормативно-правових актів.

Природно, що в основі всіх цих документів лежить Консти­туція України.

На сьогодні при створенні національного законодавства про охорону праці широко використовуються Конвенції і Рекомендації МОТ, директиви Євро­пейської Ради, досвід нормотворення Росії, Німеччини, Великобританії та інших країн світу.

Останнім часом представники нашої країни беруть участь у різ­номанітних міжнародних проектах. Тому статтею 3 Закону передба­чено – «якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору».

Порядок опрацювання і затвердження власних нормативних актів з охорони праці, тобто тих, що діють на підприємстві, визначений НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання та затвердження власни­ком нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві». Слід зазначити, що з прийняттям в 1992 році Закону було ви­рішено три основних завдання:

1. По-перше, з прийняттям Закону державні функції нагляду за охороною праці в народному господарстві, які в СРСР виконува­лись профспілками – громадськими організаціями, вперше були передані Держнаглядохоронпраці – державному комітету, який вхо­див до структури Кабінету Міністрів України (на сьогодні – Держгірпромнагляд), тобто визначена державна структура, яка від­повідає за стан охорони праці в Україні.

2. По-друге, вперше були чітко визначені обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці (ст. 14) та відповідальність робітників всіх категорій за пору­шення вимог щодо охорони праці (ст. 44).

Вперше на законодавчому рівні було визначено, що кожен працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазна­чених Законом, нормами і правилами вимог.

3. Законом (ст. 4) визначені пріоритетні напрямки реалізації конституційного права громадян на їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, серед яких основними є:

· пріоритет життя і здоров’я працівників по відношенню до ре­зультатів виробничої діяльності підприємства;

· повна відповідальність роботодавця за створення належних – безпечних і здорових умов праці;

· соціальний захист працівників, повне відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

· комплексне розв’язання завдань охорони праці;

· підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечен­ня суцільного технічного контролю за станом виробництв, техно­логій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

· соціальний захист працівників, повне відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

· використання економічних методів управління охороною праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

· використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнарод­ної співпраці.

Трудові відносини між працівниками і роботодавцями в Украї­ні регулюються Кодексом законів про працю (КЗпП) України, від­повідно до якого права працюючої людини на охорону праці охо­роняються всебічно.

КЗпП містить розділ ХI «Охорона праці» (ст. 153–173) та роз­діл ХVIII «Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю» (ст. 259–265).

Норми охорони праці повинні органічно входити до правил внутрішнього розпорядку організацій і підприємств.

Сьогодні на території України діє широкий спектр норматив­них документів з охорони праці – від міждержавних (наприклад, ГОСТ 12. – документи системи стандартів безпеки праці – ССБТ) до нормативних документів конкретних організацій (підприємств).

До нормативно-правових актів з охорони праці відносяться, згідно зі ст. 27 Закону, правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов’язкові до виконання.

Слід зазначити, що ці нормативні акти повинні регулярно пе­реглядатися – не рідше одного разу на десять років.

Нормативно-правові акти, що діють в сфері менеджменту, включають:

· нормативно-правові акти, що поширюються на декілька видів економічної діяльності (код КВЕД 0.00);

· нормативно-правові акти, що поширюються на вироблення електроенергії, газу, тепла (код КВЕД 40);

· охорона надр.

Система стандартів безпеки праці – комплекс взаємопов’яза­них стандартів, які містять вимоги, норми і правила, що направлені на забезпечення безпеки праці, збереження життя, здоров’я і пра­цездатності людини у процесі трудової діяльності. Діючі ГОСТи ССБТ мають шифр 12 і поділяються на 6 підсистем:

0 – організаційно-методичні стандарти;

1 – стандарти вимог і норм за видами небезпечних та шкідли­вих виробничих факторів;

2 – стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання;

3 – стандарти вимог безпеки до виробничих процесів;

4 – стандарти вимог безпеки до засобів захисту працівників;

5 – стандарти вимог безпеки до будинків і споруд. (Підсистеми 6–9 – резерв.) В Україні розробляються державні стандарти України – ДСТУ, які повинні частково замінити діючі ГОСТи ССБТ. Так, напри­клад, у галузі охорони праці вже діють:

ДСТУ 2293-99. Охорона праці. Терміни та визначення основ­них понять.

ДСТУ 2272-93. Пожежна безпека. Терміни та визначення.

ДСТУ 4050-2001. Спецодяг сигнальний. Жилети. Технічні умови.

Згідно з положенням про «Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України Держгірпромнагляд України»(Затверджено Указом Прези­дента України від 6 квітня 2011 року №408/2011) Держгірпромнагляд опрацьовує і затверджує правила, норми, інші нормативно-пра­вові акти з промислової безпеки, охорони праці», тобто НПАОПи (раніше ДНАОПи).

Нормативно-правові акти з охорони праці кодуються згідно з класифікатором (КВЕД) із галузей і підгалузей промислового ви­робництва.

Приклад кодування нормативно-правового акта, дія якого по­ширюється на всі види економічної діяльності – «Правила будо­ви і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» – НПАОП 0.00-1.01-07.

Скорочена назва нормативного акта

Державний орган, який затвердив нормативний акт

Вид державних нормативних актів

Порядковий номер нормативного акта (в межах цього виду)

Рік затвердження

НПАОП 0.00 1 01 07

Шифр державного органу	Вид державних нормативних актів
0.00 – Держгірпромнагляд	1 – Правила
0.01 – Пожежна безпека (МНС)	2 – Стандарти
0.02 – Безпека руху (МВС)	3 – Норми
0.03 – Міністерство охорони здоров’я	4 – Положення, статути
0.04 – Держатомнагляд	5 – Інструкції керівництва, вказівки
0.05 – Міністерство праці України	6 – Рекомендації, вимоги
0.06 – Держстандарт	7 – Технічні умови
0.07 – Мінрегіонбуд	8 – Переліки, інше

В Україні видаються Державні реєстри нормативно-правових актів з охорони праці, які постійно оновлюються і поповнюються.

Питання з виробничої санітарії на сьогодні містять не тільки ГОСТи ССБТ, але і державні санітарні норми. Так, наприклад, вимоги до наступних виробничих факторів – шум (1), вібрація (2), мікроклімат виробничих приміщень (3) нормуються:

1. ГОСТ 12.1.003-83. Шум. Общие требования безопасности. ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультра­звуку та інфразвуку.

2. ГОСТ 12.1.012-90. Вибрация. Общие требования безопасности. ДСН 3.3.6.039-99. Санітарні норми виробничої загальної та ло­кальної вібрації.

3. ГОСТ 12.1.005-88. Общие санитарно-гигиенические требова­ния к воздуху рабочей зонû.

ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

Протипожежна безпека забезпечується виконанням вимог «Правил пожежної безпеки в Україні» (НАПБ А.01.001-2004) та нор­мативно-правових актів з пожежної безпеки – НАПБ. /Державний реєстр цих актів – «Реєстр НАПБ», виданий в Україні у 2001 році./

Крім зазначеного вище НАПБ А.01.001-2004 основними, з точ­ки зору забезпечення пожежної безпеки у будівництві, слід вважати:

НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

ДБН В.1.1-7-2002. Пожежна безпека об’єктів будівництва.

ДБН В.1.2-7-2008. Основні вимоги до будівель і споруд. По­жежна безпека.

Склад і зміст завдань з охорони праці, які повинні бути вирі­шені в проектно-технологічній документації (ПОБ, ПВР), визна­чені в ДБН А.3.2-2-2009, ДБН В.1.2-12-2008, ДБН А.3.1-5-2009, ДБН В.1.1-7-2002, ДБН В.1.2-7-2008.

Окремі рішення з охорони праці містять інші розділи диплом­ного проекту. Так, наприклад, можуть бути вирішені питання забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями.

1.2. Зміст завдання розділу «Охорона праці»

Зміст завдання розділу «Охорона праці» повинен повністю відповідати темі дипломного проекту і бути його складовою части­ною. Це завдання передбачає у кінцевому результаті розробку декіль­кох конкретних питань з безпеки праці, виробничої санітарії та по­жежної безпеки. При цьому дипломник повинен врахувати дотри­мання всіх діючих нормативно-правових актів, які обмежують вплив на працівників шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Розділ «Охорона праці» містить дві частини – розрахунково-пояс­нювальну записку (обсягом 10 –12 с.) та графічний матеріал у разі потреби.

У разі потреби у графічну частину дипломного проекту виносяться креслення (обсягом 0,5–1,0 стандартного аркуша формату А1) з прийнятих ін­женерних рішень.

Логіка розробки цього розділу полягає у наступному. Будь-яка виробнича діяльність пов’язана з наявністю певної кількості небез­печних та/або шкідливих виробничих факторів. Тому у першій час­тині цього розділу за результатами аналізу по­винні бути визначені ці фактори. Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів виконується у табличній формі (табл. 1).

Таблиця 1