Авер’янов Федір Іванович, старший викладач.

Відповідальний за випуск:

Сиза Ольга Іллівна, завідувач кафедри харчових технологій, хімії та безпеки життєдіяльності, доктор технічних наук, професор

Рецензент: Нехай Валентин Анатолійович, к.е.н., доцент кафедри «обліку і аудиту» Чернігівського державного технологічного університету

ВСТУП

Реформування економіки України обумовлює необхідність переорієнтації всіх сфер соціально-економічного життя. При цьому першочергового значення набувають економічна мотивація і заходи впливу на стан економіки та окремих її складових.

За таких умов державна політика щодо охорони праці має виходити з конституційного права кожного громадянина на належні безпечні і здорові умови праці та пріоритету життя і здоров'я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства. В реалізації цієї політики значну роль має відігравати постійне поліпшення умов і охорони праці. Разом з тим реформування власності, неминучість появи великої кількості малих підприємств, обмеженість коштів на їх оснащення, незадовільний технічний рівень діючих виробництв, втрата професійних навиків за період кризового стану економіки у значної кількості вивільненого працездатного населення є факторами, що можуть спричинити різке зростання рівня травматизму на виробництві і професійних захворювань вже у недалекому майбутньому, при виході економіки з кризи.

Для пом'якшення негативного впливу наведених факторів та реалізації державної політики у сфері охорони праці потрібно запровадити наукове управління процесом поліпшення умов і безпеки праці на підприємствах різних форм власності, опрацювати новий інструментарій для економічної оцінки впливу витрат з охорони праці на ефективність виробництва. Для цього необхідно опрацювати та запровадити у працеохоронну практику науково обґрунтовані сучасні рекомендації щодо економічного управління охороною праці на всіх рівнях.

До заходів щодо поліпшення умов і безпеки праці відносяться всі види діяльності, спрямовані на попередження, нейтралізацію або зменшення негативної дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на працівників.

Заходи щодо поліпшення умов і охорони праці здійснюються з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом:

· доведення до нормативного рівня показників виробничого середовища за елементами умов праці (технічні та технологічні рішення);

· захисту працівників від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Працеохоронні заходи на підприємствах плануються і запроваджуються у відповідності до спільних рекомендацій державних органів і профспілок щодо змісту розділу "Охорона праці" у колективному договорі (угоді, трудовому договорі).

1 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Методичні рекомендації розроблені відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 № 969/922/216 “Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2010 року за № 1057/18352. Зазначеним наказом впроваджені вимоги щодо окремого розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" в дипломних проектах (роботах) студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів "спеціаліст" і "магістр".

Методичні рекомендації враховують специфіку підготовки фахівців, як це і передбачено типовими навчальними програмами, для вищих навчальних закладів для всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями "спеціаліст" і "магістр".

Написання розділу з охорони праці спрямоване на систематизацію теоретичних знань з нормативних дисциплін „Безпека життєдіяльності”, „Основи охорони праці”, „Екологія”, „Охорона праці в галузі” і „Цивільний захист” та їх застосування під час розробки працеохоронних заходів щодо поліпшення умов праці для конкретних умов за темою дипломної роботи.

Мета розділу – обґрунтування та розробка комплексу заходів, спрямованих на досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадків виробничого травматизму, професійних захворювань та аварій.

Розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» є органічною складовою частиною дипломної роботи, його обсяг, як правило, складає 8…10 сторінок друкованого тексту.

Робота з виконання розділу починається із переддипломної практики. Перелік питань, які необхідно розглянути, міститься у структурі розділу, яку потрібно отримати у консультанта та ознайомитися перед від’їздом на практику.

Після завершення практики студент обробляє отриману інформацію, пише чернетку розділу і представляє консультантові розділу не пізніше, як за два тижні перед захистом. Дипломна робота допускається до захисту тільки в тому випадку, якщо вона підписана консультантом з охорони праці не пізніше як за десять днів до захисту.

У загальному вступі до дипломної роботи обґрунтовується зв’язок між питаннями, розглянутими в даному розділі, з темою дипломної роботи. У ньому в лаконічній формі викладаються мета та завдання охорони, безпеки праці та цивільного захисту в тій галузі, до якої належить виконувана дипломна робота, вказується соціальне значення безпеки життєдіяльності та практичне вирішення відповідних проблем, роль працюючих у галузі – керівних кадрів та професіоналів і фахівців (спеціалістів і магістрів) – у питаннях покращення умов праці на виробництві та зменшення впливу шкідливих і небезпечних чинників на життя та здоров’я працюючих.

Загальні висновки по роботі повинні містити одну – дві пропозиції, які розкривають значення запропонованих рішень для покращення умов праці та підвищення безпеки праці.

В переліку літератури наводяться літературні джерела, які використані автором роботи при розробці питань безпеки праці, техногенної безпеки .

2 Рекомендована СТРУКТУРА розділу

Структура розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” залежить від теми дипломної роботи.

Орієнтовна структура розділу (за попереднім уточненням консультанта з питань охорони праці):

1 Система управління охороною праці в організації (на підприємстві, в установі)

2 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів умов праці на робочих місцях організації (підприємства, установи)

3 Розробка комплексу заходів щодо поліпшення умов праці та розрахунок їх фінансування

4 Безпека в надзвичайних ситуаціях в організації (на підприємстві, в установі)

Висновки до розділу

3 Вказівки щодо виконання розділу

3.1 Система управління охороною праці в організації

У цьому підрозділі необхідно проаналізувати організацію роботи служби охорони праці в установі (організації, підприємстві) за такими напрямами:

1. Охарактеризувати штат служби охорони праці та існуючу систему управління охороною праці на підприємстві.

2. Необхідно провести аудит відповідності наявного переліку нормативно-правових актів існуючим вимогам.

3. Оцінити ефективність системи управління охороною праці на підприємстві.

Для дослідження діяльності служби охорони праці на підприємстві (установі, організації) необхідно визначити її чисельний склад та порівняти із фактичною кількістю. Розрахунки доцільно проводити відповідно до Типового положення про службу охорони праці.

На підставі проведеного студентом аудиту відповідності наявного переліку нормативно-правових актів існуючим вимогам пропонується заповнити таблицю 1. З огляду на великий обсяг даних таблиці, вона може бути винесена в додатки. Перелік нормативно-правових актів, що повинні бути на об’єкті, наведено в додатку А.

Таблиця 1 - Нормативно-правова база з питань охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємстві (за станом на … 201_ р.)

№ п.п.	Нормативно-правові акти (закони, накази, положення, інструкції тощо), що повинні бути на підприємстві (в установі, організації)	Відмітка про наявність	Відмітка про відповідність чинному законодавству	Відмітка про виконання

Відмітки слід ставити знаками „+” та „–”. Отримані результати аналізуються, інтерпретуються, робиться загальний висновок з відповідними пропозиціями щодо усунення недоліків та/або покращення стану питання.

Ефективність СУОП проводиться за двома напрямками - аналіз стану виробничого травматизму та професійних захворювань (аналіз причин нещасних випадків та профзахворювань) та оцінка витрат підприємства на охорону праці

Аналіз стану виробничого травматизму та професійних захворювань (аналіз причин нещасних випадків захворювань) проводиться на основі змісту актів про нещасний випадок (ф. Н-1), професійних захворювань на виробництві, звітності підприємства за ф. 7-Т та лікарняних листів за останні 3 роки. Вихідні та розрахункові дані заносяться в табл. 2.

Таблиця 2 - Показники стану виробничого травматизму та професійних захворювань

№ пор.	Показник	20__ р.	20__ р.	20__ р.
	Середньорічна кількість працюючих чол.
	Кількість нещасних випадків всього, у тому числі: з тимчасовою втратою працездатності; зі стійкою втратою працездатності; зі смертельним наслідком
	Втрати працездатності від травм, дн.
	Кількість захворювань
	Втрати працездатності через захворювання, дн.
	Коефіцієнт частоти (на 1 000 працюючих): нещасних випадків захворювань
	Коефіцієнт тяжкості: нещасних випадків захворювань
	Коефіцієнт втрати робочого часу

Оцінювання витрат на охорону праці рекомендовано оформити у вигляді таблиці 3. У тексті розділу наводиться загальний аналіз даних таблиці. Як альтернативу аналіз витрат можна провести за динамікою загальних показників витрат.

Таблиця 3 - Перелік витрат підприємства на охорону праці

№ пор.	Назва групи витрат	Назва різновиду витрат	Сума витрат
20__ р.	20__ р.	20__ р.
	Додаткові до страхових відшкодувань потерпілим унаслідок травм і професійних захворювань	тимчасова непрацездатність; одноразова допомога, включаючи членів родини і утриманців загиблих; відшкодування витрат лікувальним установам; санаторно-курортне обслуговування; витрати на соціальну допомогу інвалідам; інші доплати
	Пільги і компенсації працюючим у важких і шкідливих умовах	додаткові відпустки; скорочений робочий день; лікувально-профілактичне харчування; надання молока чи інших рівноцінних продуктів; підвищені тарифні ставки; доплати за умови та інтенсивність праці; пенсії на пільгових умовах
	Витрати на профілактику травматизму і професійних захворювань	витрати на працеохоронні заходи за колективним договором; витрати на додаткові до колективного договору працеохоронні заходи; витрати на працеохоронні заходи з інших джерел фінансування
	Витрати на ліквідацію аварій і нещасних випадків на виробництві	вартість зіпсованого обладнання, будівель, інструментів; витрати на порятунок потерпілих, розслідування нещасного випадку; виплати заробітної плати і доплати за час вимушених простоїв; вартість ремонту частково зіпсованого обладнання, будівель, інструментів; вартість підготовки та перепідготовки працівників замість вибулих унаслідок загибелі чи інвалідності
	Штрафи та інші відшкодування	штрафи підприємства, організації за недотримання нормативних вимог охорони праці; штрафи працівників за порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці; компенсації працівникам за зупинку робіт органами держгірпромнагляду; компенсаційні виплати населенню за пошкодження їх житлового фонду, частки майна і забруднення навколишнього середовища інші санкції

Таким чином, студент, спираючись на знання нормативно-правових актів і теоретичних положень, ознайомившись зі станом системи управління охороною праці на об’єкті, проведеним власним аудитом та аналізом витрат на охорону праці, надає висновок стосовно організації охорони праці та відповідності чинним нормам українського законодавства.

3.2 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці на робочих місцях організації (підприємства, установи)

У цьому підрозділі описується стан умов праці в організації на основі результатів атестації робочих місць (карт умов праці) за наступною послідовністю:

1) Організація робочого місця

Виявлення та аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів слід починати з аналізу дотримання вимог, встановлених санітарними правилами і нормами для виробничих приміщень та робочих місць.

Для цього необхідно вказати геометричні розміри приміщення та кількість робочих місць у ньому. Згідно з характером роботи, що виконується, вибрати норми за площею та об'ємом приміщення, що наведено для одного робочого місця, та порівняти їх з фактичними значеннями.

2) Мікроклімат виробничих приміщень

Визначаються категорія важкості робіт, що виконуються в приміщеннях та період року. Складається таблиця санітарних норм параметрів мікроклімату, які порівнюються з фактичними даними.

3) Шкідливі речовини в повітрі робочої зони

Вказуються джерела виділення шкідливих речовин у виробничому приміщенні. Проводиться санітарна характеристика кожної шкідливої речовини - клас небезпечності, МДК, біологічна дія на організм людини (можливо, у вигляді таблиці). Порівнюється фактичний вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони (дані інструментальних вимірювань, взяти на преддипломній практиці або обираються розрахункові) з допустимими концентраціями.

4) Освітлення

Вказуються види та системи освітлення, що використовуються в приміщеннях. Згідно з нормами вказуються норми освітлення робочих місць, які порівнюються з фактичними даними (або розрахунковими).

5) Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук

Вказуються джерела шуму у виробничому приміщенні, а також, якщо вони є, вібрації, ультразвуку (УЗК), інфразвуку (ІФЗ). Згідно з типом виробничого приміщення наводяться норми за спектральним та загальним рівнем шуму (вібрації, УЗК, ІФЗ). Наводяться їх фактичні (розрахункові) значення. Проводиться їх порівняння.

6) Виробничі випромінювання

До виробничих випромінювань відносяться:

випромінювання оптичного діапазону - ультрафіолетові (УФВ), лазерні (ЛВ), інфрачервоні (ІЧВ);

електромагнітні випромінювання (ЕМВ) НЧ, ВЧ, УВЧ, НВЧ діапазонів; іонізуючі випромінювання.

У даному параграфі слід вказати види та джерела виробничих випромінювань на робочому місці, згідно з нормативними документами. Навести норми по кожному виду випромінювань, які порівнюються з їх фактичними значеннями.

Для приміщень з відеотерміналами та ПЕОМ порівнюються фактичні і допустимі норми ЕМВ.

7) Небезпека ураження електричним струмом

Вказуються припустимі травмонебезпечні місця та можливі причини ушкодження людей електричним струмом (внаслідок дотику до відкритих струмоведучих частин, до струмопровідних неструмоведучих елементів обладнання, що опинилися під напругою в результаті порушення ізоляції, а також ураження кроковою напругою та через електричну дугу).

Наводиться характеристика електричної мережі живлення із зазначенням кількості фаз, проводів, роду струму, напруги, частоти струму, режиму нейтралі. При необхідності розраховується сила струму, що проходить через тіло людини при можливих включеннях в електричне поле: при однофазному і однополюсному, також при двохфазному і двохполюсному дотику до струмоведучих елементів обладнання, що знаходяться під напругою, при замиканні фази на корпус обладнання або на землю, при дотику до обірваного і лежачого на землі проводу повітряної лінії електропередачі.

Розрахункове значення струмів порівнюється з допустимим, робиться висновок про небезпеку експлуатації електроустановок.

Називаються речовини, матеріали, відходи виробництва, елементи обладнання, що електризуються в процесі виробництва; в окремих випадках (при інженерній розробці захисту від статичної електрики) необхідно розрахувати потенціали, струми та енергію розрядів статичної електрики.

Отже в цьому розділі необхідно виділити всі можливі небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що виникають на підприємстві (в установі, організації), а також визначити вплив цих небезпечних факторів на здоров’я, працездатність людини та навколишнє середовище.

3.3 Розробка комплексу заходів щодо поліпшення умов праці та розрахунок їх фінансування

У даному підрозділі розглядаються тільки ті заходи, які забезпечують здоров'я працівника на робочих місцях, умови праці на яких не відповідають нормативним значенням (згідно до п.2). Запропоновані заходи повинні бути економічно обґрунтованими (підтверджені розрахунками економічної ефективності), необхідно, також, вказати джерела їх фінансування.

1) Нормалізація повітря робочої зони. Здійснюються заходи щодо утворення мікроклімату та забезпечення чистоти повітря робочої зони. Необхідно повністю використовувати можливості вдосконалення технологічних процесів та їх апаратурного оформлення, а також вибору схем виробництва сировини, палива, транспорту з метою зниження тепловиділення і зведення до мінімуму надходження шкідливих речовин у повітря робочої зони.

При недостатності технологічних заходів для нормалізації повітря робочої зони слід використовувати спеціальні методи і засоби, включаючи вентиляцію, опалення, кондиціювання повітря, засоби індивідуального захисту, екранну ізоляцію теплових агрегатів тощо. В гарячих цехах потрібно передбачити особливий питний режим, кімнати відпочинку та повітряні оазиси. Підбираються засоби контролю мікроклімату та чистоти повітря робочої зони.

2) Виробниче освітлення. При проектуванні або реконструкції виробничих приміщень (підрозділів) здійснюються заходи щодо встановлення окремих видів і систем освітлення. Для систем електричного освітлення підбираються типи ламп, освітлювачів (вказується використання останніх), напруга освітлювальної мережі, джерела живлення.

Згідно галузевим нормам передбачається аварійне та ремонтне освітлення. При цьому називаються типи ламп, освітлювачів, їх виконання, номінальна напруга.

3) Захист від виробничого шуму та вібрацій. В проектах повинен бути розроблений комплекс заходів застереження, зниження та захисту від шуму й вібрацій. При необхідності передбачаються засоби індивідуального захисту, погоджується режим праці та відпочинку працюючих, а також засоби контролю параметрів шуму й вібрацій.

4) Захист від електромагнітних полів і лазерних випромінювань. Залежно від характеристики джерел електромагнітних і лазерних випромінювань обираються і розроблюються заходи захисту персоналу від цих небезпечних і шкідливих виробничих факторів (захист часом, відстанню, екранами, засобами індивідуального захисту). Виконується оцінка прийнятих заходів і вказуються засоби контролю ЕМВ і ЛВ.

5) Захист від іонізуючих випромінювань

З урахуванням виду і характеристики випромінювань розробляються заходи захисту персоналу, обмеженої частини населення краю, області, республіки. Оцінюються прийняті заходи і підбираються засоби контролю іонізуючих випромінювань.

6) Електробезпека. Безпека експлуатації електрообладнання досягається системою організаційних і технічних засобів і заходів, що забезпечують безпеку при нормальному режимі роботи електроустановок, а також в аварійному стані.

Вказати та описати заходи захисту під час роботи на електроустановках. Необхідно вказати величину, прилад і періодичність контролю опору робочої ізоляції, захисного заземлення (петлі "фаза-нуль"), передбачити заходи попередження електризації речовин і накопичення зарядів статичної електрики, а також прилади контролю параметрів статичної електрики.

7) Ергономіка, технічна естетика та організація робочого місця. Студентам, що розробляють теоретичні дипломні роботи, слід відобразити ергономічні вимоги до робіт, що виконувались в кабінетах дипломного проектування, в лабораторії, на ЕОМ або на дослідних установках. В розділі необхідно проаналізувати гігієну розумової праці і передбачити заходи, що попереджують нервові захворювання і підвищують працездатність персоналу, зайнятого розумовою працею.

8) Відповідно до Типових норм безплатної видачі спецодягу та засобів захисту встановити необхідний перелік засобів для працюючих за професіями. Оформлювати рекомендовано у вигляді таблиці 4.

Таблиця 4 – Перелік засобів індивідуального захисту працюючих

Професія	Кількість працюючих	Назва засобу захисту	Встановлена за нормами кількість на рік

На основі аналізу даних табл. 4 оцінити існуючу ситуацію та розрахувати витрати на придбання заходів захисту відповідно до норм.

3.4 Безпека в надзвичайних ситуаціях

Під час написання даного підрозділу необхідно стисло дати оцінку можливості виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження на об’єкті дослідження. Для цього студент повинен:

1. Охарактеризувати приміщення об’єкту з позицій пожежної безпеки. Для цього необхідно навести і обґрунтувати категорію з вибухопожежної та пожежної небезпеки (за стандартами безпеки визначаються категорії приміщень з вибухопожежонебезпеки (А, Б, В, Г, Д) і класи робочих зон з вибухо- та пожежонебезпечності (В-I, В-Iа, В-Iб, В-Iг, В-II, В-IIа, та П-I, П-II, П-IIа, П-III), належність приміщення чи робочої зони до відповідної категорії або класу пожежонебезпечності визначається на основі властивостей речовин і матеріалів, що застосовуються у технологічному процесі чи в оформленні приміщень, кількості цих речовин і матеріалів, особливостями виробництва). Звернути увагу на потенційні причини виникнення пожеж (виникнення струмів короткого замикання, іскріння, перегрів провідників, резисторів та інших радіодеталей, пересихання електроізоляційних матеріалів, наявність гарячого і вибухонебезпечного середовища, статичної та атмосферної електрики) та надзвичайних ситуацій (аварій, пожеж, вибухів тощо).

2. Описати заходи щодо попередження виникнення пожежі та обмеження поширення вогню. Відповідно до ГОСТ 12.1.004 -91 визначити засоби й заходи, що сприяють зниженню пожежної небезпеки (Система запобігання пожежі та система пожежного захисту). Вид, кількість, розміщення й утримання первинних засобів пожежогасіння – за НАПБ Б.03.001 - 2004 Необхідно також проаналізувати параметри аварійного освітлення, аварійної вентиляції, вибрані засоби автоматичного пожежогасіння, засоби повідомлення і сигналізації про пожежу.

Далі в підрозділі слід охарактеризувати розміщення дільниць і приміщень з урахуванням їх вибухо- і пожежонебезпеки (вибухонебезпечні – на верхніх поверхах і біля зовнішніх стін), розподіл будинку на відсіки і секції, відокремлення складських приміщень стінами з високою вогнестійкістю, ступінь обмеження горючих матеріалів, які використовуються у виробництві, обмеження вентиляційних комунікацій, можливість автоматичного відключення вентиляції на випадок пожежі.

3. Проаналізувати можливість виникнення надзвичайних ситуацій (НС). Виявити найбільш ймовірні за походженням надзвичайні ситуації для даного регіону. Проаналізувати наявність джерел виникнення НС природного та техногенного характеру на даному підприємстві і на прилеглої території. При їх наявності провести оцінку обстановки (визначити масштаби зон руйнування та зараження, оцінити можливі втрати персоналу, ступінь руйнування будинків та споруд) та визначити можливі збитки від виникнення НС. Розробити запобіжні заходи для зменшення ймовірності виникнення та мінімізації наслідків НС.

4. Заходи щодо успішної евакуації людей і матеріальних цінностей. Необхідно звернути увагу на розташування і взаємне компонування робочих місць і обладнання з урахуванням швидкої евакуації (зазначити конкретно габаритні відстані, ширину проходів і проїздів), з’ясувати, чи відповідають їх параметри вимогам ГОСТ 12.1.004-91 (обґрунтувати кількість евакуаційних виходів із приміщень і споруди, шляхи евакуації, визначити ширину дверей, коридорів, сходових площадок і маршів, проходів, напрямок відкривання дверей тощо), наявність спеціальних місць для збереження запасного устаткування, сировини, напівфабрикатів і готової продукції на виробничих ділянках, освітлення евакуаційних шляхів. Слід також вказати вибрані первинні засоби гасіння пожежі (стаціонарні установки (спринклерні, дренчерні, піногенераторні) чи ручні вогнегасники (пінні, вуглекислотні, порошкові), вказати їх кількість, характеристики та строки їх дії. Звернути увагу на наявність медичної аптечки першої допомоги та систему автоматичної пожежної сигналізації. За можливістю навести схему евакуації персоналу підприємства. “План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій” на досліджуваному об’єкті може наводитись в додатках до дипломної роботи.

Висновки до розділу

Підсумком при написанні розділу повинні стати висновки, ключові поняття, з яких, мають наводитися в загальних висновках до дипломної роботи. У них вказуються основні результати, отримані при виконанні розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях”, відповідність рівня безпеки основним вимогам нормативно-правових актів, а також пропозиції щодо покращення ситуації або подальших шляхів розвитку охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємстві (в установі, організації).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. НПАОП 0.00-7.11-12 Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників

2. НПАОП 0.00-4.09-07 Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства

3. НПАОП 0.00-4.11-07 Типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці

4. НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання з питань охорони праці

5. НПАОП 0.00-4.24-03 Положення про порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професіям, пов’язаним з роботами із шкідливими та важкими умовами праці, а також з роботами підвищеної небезпеки

6. НПАОП 0.00-4.21-04 Типове положення про службу охорони праці

7. НПАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охорони праці

8. НПАОП 0.00-6.03-93 Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві

9. НПАОП 0.00-6.23-92 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці

10. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (постанова КМУ від 30 листопада 2011 р. № 1232)

11. НПАОП 0.00-4.33-99 Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій

12. НПАОП 0.00-1.55-77 Правила безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування

13. НПАОП 0.00-2.01-05 Перелік робіт з підвищеною небезпекою

14. НПАОП 0.00-4.36-87 Про порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які зайняті на роботах з шкідливими умовами праці

15. НПАОП 0.00-3.06-22 Про видачу мила на підприємствах

16. НПАОП 0.00-3.07-09 Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості

17. НПАОП 0.00-4.01-08 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту

18. НПАОП 0.00-4.03-04 Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці

19. НПАОП 0.00-7.06-94 Єдина державна система показників обліку умов та безпеки праці

20. Державні санітарні норми: ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

21. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2001 р. № 528

22. Державні будівельні норми України: ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення

23. ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

24. ДСН 3.3.6.039-99.Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації1

25. ДСанПіН 3.3.2.007-98 Державні caнiтapнi правила i норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин

26. НПАОП 0.00-1.28-10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин

27. ГОСТ 12.1.006 – 84 Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контролю

28. ГОСТ 12.1.040-83 Лазерная безопасность. Общие положения; ГОСТ 12.1.031-81 Лазеры. Методы дозиметрического контроля лазерного излучения.

29. СНиП “Санитарные нормы и правила устройства и эксплуатации лазеров” № 5804-91

30. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54 зареєстровані у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832

31. НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”

32. НПАОП 40.1-1.01-97 Правила безпечної експлуатації електроустановок

33. НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

34. НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

35. ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва

36. НАПБ Б.06.004-2005 Перелік однотипних за призначенням об'єктів які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації

37. ДБН В.2.5-13- 98 Державних будівельних норм "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд"

38. НАПБ Б.03.001-2004 Типові норми належності вогнегасників

39. ГОСТ 12.1.006 – 84 «ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля»

40. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України", затверджені наказом МОЗ України № 54 від 02.02.2005

41. НРБУ-97 – Норми радіаційної безпеки України 1997 р., затверджені наказом МОЗ України № 62 від 01.12.1997

42. НРБУ-97/Д-2000 – Норми радіаційної безпеки України, доповнення: радіаційний захист від джерел потенційного опромінення; 2000 р., затверджені наказом МОЗ України № 116 від 12.07.2000

43. Закон “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” (№ 39/95-ВР, 08.02.1995)

44. Закон “Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання” (№ 15/98-ВР, 14.01.1998)

45. ОСП 72/87 “Основные санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений”.

46. ГОСТу 12.1.045 "ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля"

47. НПАОП 0.03-3-05-77 “Санітарно-гігієнічні норми допустимої напруженості електростатичного поля

48. НПАОП 40.1-1.07-01 Правила експлуатації електрозахисних засобів

49. НПАОП 0.00-6.19-98 Порядок проведення опосвідчення електроустановок споживачів

50. НПАОП 0.00-6.20-98 Порядок проведення експертизи електроустановок споживачів

51. ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования

52. ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд

53. Практикум із охорони праці: Навчальний посібник / В.Ц. Жидецький, В.С. Джигерей, В.М. Сторожук та ін.; За ред. В.Ц. Жидецького. – Львів: Афіша, 2000. – 352 с

54. Безопасность труда в промышленности / К.Н. Ткачук, П.Я. Галушко, Р.В. Сабарно и др. – К.: Техніка, 1982. – 231 с.

55. Средства защиты в машиностроении. Расчет и проектирование: Справочник / С.В. Белов, А.Ф. Козьяков,О.Ф. Партолин и др.; Под ред. С.В. Белова. – М.: Машиностроение, 1989. – 368 с.

56. Практикум з охорони праці для студентів напрямів підготовки 0502 – Менеджмент, 0501 – Економіка і підприємництво / Укладачі: Гуменюк О.Л., Челябієва В.М., Денисова Н.М. – Чернігів: ЧДТУ, 2009. – 112 с.

57. Охорона праці. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи для студентів напрямів підготовки 6.050102 – “Комп’ютерна інженерія”; 6.050802 – “Електроніка” / Укл.: Гуменюк О.Л., Бивойно Т.П. – Чернігів: ЧДТУ, 2011. – 66 с.

58. Охорона праці. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи для студентів напряму підготовки 6050701 – “Електротехніка” / Укл.: Гуменюк О.Л., Челябієва В.М. – Чернігів: ЧДТУ, 2010. – 49 с.

59. Охорона праці. Методичні вказівки до виконання розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" в дипломних проектах для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів "спеціаліст" і "магістр" галузі знань 0306 – менеджмент і адміністрування / Укл.: Гуменюк О.Л. – Чернігів: ЧДТУ, 2013. – 21 с.

60. Охорона праці. Методичні вказівки до проведення розрахунків з розділу "Охорона праці" в дипломних проектах для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", "спеціаліст", "магістр" галузей знань 0501 – інформатика та обчислювальна техніка; 0306 – менеджмент і адміністрування / Укл.: Гуменюк О.Л. – Чернігів: ЧДТУ, 2013.

61. Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій (наказ МОЗ від 21.05.2007 за № 246)

62. Закон України Про охорону праці (нова редакція № 229-IV від 21.11.2002)

63. Кодекс Законів про працю (КЗпП) України

64. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” № 4004-ХІІ. Постанова Верховної Ради від 24.02.1994 року.

65. Законодавство України про охорону працi. Збірник норм. док. в 3-х томах (станом на 01.01.07). – К.:Основа, 2007. – 1004 с.

66. Закон України “Про пожежну безпеку” (зі змінами та доповненнями станом на 01.01.07). – К.: Основа, 2007. – 56 с.

67. Закон “Про загальнообов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” № 2240-III від 18.01.2001

68. Закон “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”. Постанова Верховної Ради від 08.02.1995

69. Закон “Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання” Постанова Верховної Ради від 14.01.1998.

70. Режим доступу: http://normativ.com.ua/ot/book1.php

71. Режим доступуЖ http://www.stroyrec.com.ua/gost.php - stroyrec.com.ua

72. Режим доступу: http://document.ua

Додаток А