Неповний робочий час може встановлюватися за угодою між працівником і власником.
Напр., на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 р. або дитину інваліда і потребує опікування, то власник зобов’язаний встановити їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.
У використанні робочого часу важливе значення має режим робочого дня, тобто від початку і закінчення щоденної роботи, визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку установи. На безперервних роботах (змінних) забороняється залишати роботу до приходу змінного працівника.
Ненормований робочий день можна встановити лише для певних категорій працівників:
- адміністративного, управлінського, технічного персоналу;
- осіб, праця яких не піддається обліку в часі (інструктори, консультанти).
Надурочні роботи – це такі роботи, які працівник виконує за розпорядженням власника та з дозволу профспілкового комітету і тривалість яких перевищує встановлену тривалість робочого дня. Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Роботодавець може застосувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначається законодавством, в разі проведення робіт для оборони країни, відвернення стихійного лиха, виробничої аварії. До надурочних робіт залучаються певні категорії осіб, ці роботи не повинні перевищувати 4-х год протягом двох днів поспіль і 120 год на рік.
Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України ). Це право забезпечується різними засобами, найголовніші з яких: а) надання днів щотижневого відпочинку; б) щорічна оплачувана відпустка; в) встановлення скороченого робочого дня.
Час відпочинку - частина календарного часу, коли працівник вільний від виконання трудової функції й має право використовувати його за власним розсудом. До видів часу відпочинку належать:
- перерви протягом робочого дня чи зміни;
- щоденний відпочинок між робочими днями (змінами);
- щотижневі вихідні дні;
- щорічні святкові та неробочі дні;
- щорічні відпустки.
Основна щорічна відпустка не може тривати менше 24 календарних днів. Надається вона працівникові за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Право на основну чи додаткову відпустку в перший рік роботи працівник має після шести місяців безперервної праці на даному підприємстві, а за другий і наступні роки щорічні відпустки надаються в будь-який час відповідно до графіка черговості надання відпусток. Виняток із цього правила становлять такі працівники: молодші 18 років; інваліди; жінки у зв'язку з вагітністю та пологами та ін.
Перерви протягом робочого дня надаються працівникам для відпочинку і харчування, перерва надається не більше 2 год через 4 год після початку роботи. Перерва не включається в робочий час. Для деяких категорій працівників крім обідньої надаються короткі перерви, які оплачуються (н-д, вантажникам, особам, що працюють в холодну пору для розігрівання…).
Щоденним відпочинком є перерва в роботі після закінчення робочого дня.
Щотижневий відпочинок. Вихідні дні надаються всім працівникам. При 5-денному робочому тижні – 2 вихідні, при 6-денному – 1 вихідний. На безперервно діючих підприємствах вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово.
Святковими неробочими днями в Україні є: 1 січня, 7 січня – Різдво; 8 березня; 1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня, 28 червня – День Конституції; 24 серпня – День незалежності України.
Неробочими днями є релігійні дні: Пасха (1 день неділя), один день (неділя) – Трійця). 7 січня – Різдво;
Основна щорічна відпустка не може тривати менше 24 календарних днів. Надається вона працівникові за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Право на основну чи додаткову відпустку в перший рік роботи працівник має після шести місяців безперервної праці на даному підприємстві, а за другий і наступні роки щорічні відпустки надаються в будь-який час відповідно до графіка черговості надання відпусток. Виняток із цього правила становлять такі працівники: молодші 18 років; інваліди; жінки у зв'язку з вагітністю та пологами та ін.
Працівник повинен бути попереджений про відпустку за 2 тижні письмово.
Для працівників з особливими умовами праці (вугільна пр-сть, підземні гірничі роботи) збільшується до 28 днів; а працівники освіти і наукові працівники мають відпустку 56 календарних днів.
Інвалідам І і ІІ груп надається відпустка 30 днів, інваліди ІІІ групи – 26 днів.
Особи до 18 р. – 31 день.
Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 р. – надається відпустка додаткова до 7 днів.
Працівники, які зайняті на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я – 35 днів.