Тема: Виявлення та оцінка обстановки в осередку ураження землетрусом
Навчальна та виховна мета:
1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на території об’єкту господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є землетрус.
2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності щодо забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.
Навчально-матеріальне забезпечення:
Література:
1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
2. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
4. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.
Наочні матеріали та технічні засоби:
· схема місцевості (за вказівками викладача);
· комплект слайдів з довідковою інформацією;
· креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
· калькулятор.
Короткі відомості про землетруси.
Найнебезпечнішими геологічними процесами є землетруси. Протягом року на Землі відбувається понад 100 000 таких природних явищ, в наслідок чого щорічно від дії їх факторів ураження гине до 10 000 людей.
Землетруси – це сильні коливання, струси або зсуви земної кори, породжені тектонічними або вулканічними процесами. Місце де вивільняється енергія і виникають підземні поштовхи називають осередком землетрусу, а його центр − гіпоцентром. Проекція гіпоцентру на поверхню літосфери є епіцентром землетрусу.
З гіпоцентру випромінюється сейсмічна енергія у формі сейсмічних хвиль − пружних подовжніх і поперечних коливань.
Основними характеристиками землетрусів є глибина осередку, магнітуда та інтенсивність енергії сейсмічних хвиль на поверхні літосфери.
Глибина осередку землетрусу(Н) – це відстань від епіцентру до гіпоцентру. Залежно від значення цього параметруземлетруси поділяються на поверхневі – Н = 0 – 70 км, проміжні – Н = 70 – 300 км та глибинні – Н > 300 км. Понад 75% енергії, що вивільняється при землетрусах, належить поверхневим землетрусам. Магнітуда є кількісним показником загальної енергії, що випромінюється при сейсмічному поштовху у формі пружних коливань. Це безрозмірна величина, яка представляє собою логарифм максимальної амплітуди (Zm) зсуву ґрунту (поверхневої хвилі), зміряної в мікрометрах (мкм) сейсмографом на відстані 100 км від епіцентру землетрусу, тобто:
M ~ lg Zm.
Значення магнітуди коливається від 0 до 9 і характеризує вихід сейсмічної енергії в епіцентрі землетрусу. Тому для більш об'єктивної оцінки сили коливання земної поверхні в районі, який видалений від епіцентру, введено поняття інтенсивності землетрусу.
Інтенсивність землетрусу – це величина, що характеризує енергетичний параметр коливання верхнього шару літосфери. Вона є функцією магнітуди (M), відстані до епіцентру (R), глибини осередку землетрусу (H) і розраховується за формулою:
, (2.1.1)
де К1, К2, К3, – константи, величина яких залежить від місця розташування зони землетрусу. Для сейсмонебезпечних районів України їх значення можна прийняти відповідно − 3; 1,5; 3,5.
Отже, інтенсивність оцінює силу землетрусу на поверхні літосфери і вимірюється в балах за такими шкалами:
· 9-ти бальною шкалою Ріхтера, яка використовує величину магнітуди ( 1<M<9 );
· 12-ти бальною шкалою Меркаллі, що характеризує інтенсивність землетрусу (модифіковані шкали: Меркаллі ММ – використовується в США; шкала Меркаллі КЗ – в деяких країнах Європи);
· 12-ти бальною шкалою MSK-64 (шкала Медведева, Шпонхойера, Карника), яка рекомендована ЮНЕСКО.
В країнах СНД застосовується 12-ти бальна шкала MSK-64.
Інтенсивність позначають римськими цифрами, а магнітуду – арабськими.
В залежності від інтенсивності землетруси поділяють на слабкі (I-III бала), помірні (IV бала), сильні (V-VI балів), дуже сильні (VII балів), руйнівні (VIII-X балів), катастрофічні (XI балів) і сильно катастрофічні (XII балів).Оцінка масштабів зруйнувань при землетрусах здійснюється з використанням в якості критерію інтенсивність землетрусу (J) в балах. При цьому J для конкретного об'єкту по 12-ти бальній шкалі знаходять по формулі (2.1.1) На практиці в розрахунках при оцінці стійкості об’єктів до землетрусів характер і ступінь зруйнувань визначають за допомогою, наприклад, табл. 2.1.1 − 2.1.5 для різних дискретних значень J.
Таблиця 2.1.1
Ознаки та характер дії землетрусів певної інтенсивності
за 12-бальною шкалою Меркаллі (MSK-64)
| Бали | Ознаки та характер прояви землетрусу |
| I | Фіксуються лише сейсмічними приладами |
| II | Відчувається окремими людьми, що знаходяться в повному спокої |
| III | Відчувається не значною кількістю населення |
| IV | Легке деренчання і коливання предметів, посуду і шибок |
| V | Загальний струс будівель, коливання меблів, утворення тріщин у шибках і штукатурці |
| VI | Падіння посуду і інших предметів із шаф, утворення тріщин у стиках стін і стелі |
| VII | Тріщини в стінах кам'яних будинків, антисейсмічні і дерев'яні споруди залишаються неушкодженими |
| VIII | Тріщини у ґрунті, зсув або перекидання пам'ятників, сильне ушкодження будинків, зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд |
| IX | Сильне зруйнування кам'яних будинків, перекоси дерев'яних споруд, зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд |
| X | Тріщини у ґрунті, іноді до метра завширшки, обвали схилів ярів, зруйнування кам'яних споруд, викривлення залізничних рейок, сильне зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд |
| XI | Більш широкі тріщини в поверхневих шарах землі, чисельні обвали, кам'яні будинки повністю руйнуються, випинання залізничних рейок, повне зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд |
| XII | Великі зміни ландшафту, чисельні тріщини, обвали, виникнення водоспадів, дамб на гірських річках, зміна їх перебігу, жодна споруда не витримує руйнівної дії землетрусу |
Таблиця 2.1.2
Співвідношення між шкалами Ріхтера і MSK-64
| Магнітуда по Ріхтеру | 4,0-4,9 | 5,0-5,9 | 6,0-6,9 | 7,0-7,9 | 8,0-8,9 |
| Інтенсивність за шкалою MSK-64 | IV-V | VI-VII | VIII-IX | IX-X | XI-XII |
Таблиця 2.1.3
Ступінь зруйнувань будівель і споруд при землетрусі
| № з/п | Характеристика будівель і споруд | Ступінь зруйнування, бали | |||
| низький | середній | сильний | повне зруйнування | ||
| Масивні промислові будівлі з металевим каркасом і обладнанням краном вантажопідйомністю 25-50 т | VII-VIII | VII-IX | IX-X | X-XII | |
| Будівлі з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції | VI-VII | VII-VIII | VIII-IX | IX-XII | |
| Промислові будівлі з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін і даху | VI-VII | VII-VIII | VIII-IX | IX-XI | |
| Будівлі із збірного залізобетону | VI-VII | VII-VIII | - | VIII-XI | |
| Цегляні без каркасні виробничі і допоміжні одно і багатоповерхові будівлі з перекриттям (покриттям) із залізобетонних збірних елементів | VI-VII | VII-VIII | VIII-IX | IX-XI | |
| Адміністративні багатоповерхові будівлі з металевим або залізобетонним каркасом | VII-VIII | VIII-IX | IX-X | X-XI | |
| Цегляні малоповерхові будівлі (один-два поверхи) | VI | VI-VII | VII-VIII | VIII-IX | |
| Цегляні багатоповерхові будівлі (три і більше поверхів) | VI | VI-VII | VII-VIII | VIII-IX | |
| Складські цегляні будівлі | V-VI | VI-VIII | VIII-IX | IX-X | |
| Трубопроводи на металевих або залізобетонних естакадах | VII-VIII | VIII-IX | IX-X | - |
Приклад. Очікувана інтенсивність землетрусу на території об'єкту – IX балів за шкалою MSK-64. На його території є виробничі і адміністративні будівлі з металевим каркасом і устаткуванням, складські цегляні будівлі, трубопроводи на металевих і залізобетонних естакадах. Визначити характер зруйнування елементів об'єкту при даному землетрусі.
Розв’язання завдання:
У табл. 2.1.3 знаходимо, що при IX балах промислові, адміністративні будівлі і трубопроводи отримають середні ушкодження, а складські будівлі – сильні зруйнування.
Практична частина заняття.
В наслідок стихійного лиха територія, що показана на схемі, опинилася в осередку ураження землетрусом (див. додаток 2.1.2).
Попередній аналіз обстановки в цій зоні може характеризуватися так: житлові будинки зруйновані практично повністю, залишилися лише підвали та перші поверхи багатоповерхових споруд, не діють мережі водо-, газо-, електропостачання. Понад 90 відсотків людей в будинках та будівлях отримали ураження не сумісні з життям. Зруйновані дорожні споруди, греблі та дамби, цехи та ємності з пожежа вибухонебезпечними та сильнодіючими отруйними речовинами, ядерні реактори АЕС. В наслідок цього у навколишнє середовище потрапили небезпечні хімічні та радіоактивні речовини. Існує загроза виникнення суцільних пожеж. Через проран у греблі водосховища витікає вода, утворюючи хвилю прориву.
Таблиця 2.1.4
Стійкість систем життєзабезпечення
| Система | Ступінь ушкодження, бали | ||||
| помірний (IV бали); | сильний (V − VI балів); | дуже сильний (VII балів); | руйнівний (VIII − X балів); | катастрофічний (XI балів) | |
| Водопостачання | 80/90 | 53/80 | 48/53 | 36/48 | 24/36 |
| Електропостачання | 85/95 | 75/85 | 60/75 | 43/60 | 32/43 |
| Газопостачання | 90/95 | 85/90 | 77/85 | 62/77 | 50/62 |
| Теплопостачання | 85/90 | 77/85 | 50/77 | 28/50 | 15/28 |
| Транспорт | 90/95 | 85/90 | 68/85 | 55/68 | 20/55 |
| Каналізація | 100/100 | 90/100 | 82/90 | 55/68 | 45/60 |
| Зв'язок | 100/100 | 90/100 | 82/90 | 55/82 | 30/55 |
Примітка: В чисельнику – відсотки систем життєзабезпечення, що здатні функціонувати негайно, а в знаменнику – після відновлювальних робіт протягом доби.
На південь від населених пунктів Гусенці та Яблунька штучні споруди та природні утворення отримали зруйнування середнього ступеня. У житлових будинків залишилися підвальні приміщення та перші 2 – 3 поверхи. Існує загроза виникнення суцільних пожеж. Підземні комунікації водо, газо, електропостачання неушкоджені. Дорожні споруди можуть бути використані за призначенням. Наведене свідчить про те, що на півдні від населених пунктів Гусенці та Яблунька утворилася третя зона осередку ураження землетрусом.
Таблиця 2.1.5
Безповоротні втрати населення в будівлях при землетрусі, відсотки
| Тип будівель | Інтенсивність землетрусу, бали | |||||||
| I−III | IV | V−VI | VII | VIII-IX | X | XI | XII | |
| Безповоротні втрати населення, % | ||||||||
| Дерев'яні будинки | ||||||||
| Цегляні малоповерхові (1-2 поверхи) будинки | ||||||||
| Цегляні багатоповерхові будинки | ||||||||
| Цегляні будинки з неповною каркасною стіною | ||||||||
| Каркасно-панельні будинки з розрахунковою сейсмостійкістю до: | Безповоротні втрати населення, % | |||||||
| VII балів | ||||||||
| VIII балів | ||||||||
| IX балів | ||||||||
| Промислові з каркасом середнього типа і розрахунковою сейсмостійкістю до: | Безповоротні втрати населення, % | |||||||
| VII балів | ||||||||
| VIII балів | ||||||||
| IX балів | ||||||||
| Промислові з каркасом важкого типа і розрахунковою сейсмостійкістю до | Безповоротні втрати населення, % | |||||||
| VII балів | ||||||||
| VIII балів | ||||||||
| IX балів |
З метою відображення обстановки на схемі (карті) місцевості на зруйновані об’єкти наносяться спеціальні позначки, що показані у додатку 2.1.4.
Доповідь
керівнику підприємства „Купон” щодо обстановки у підрозділах, які розташовані в районі населених пунктів Бельци, Сади та Дачі
О 18 годині 40 хвилин 21 вересня на території району: населені пункти Бельци, Сади, Дачі, Яблунька; утворився осередок ураження землетрусом. Смуга поділу осередку на ІІ та ІІІ зони проходить через південні околиці селищ Гусенці та Яблунька.
Об’єкти підприємництва знаходяться у спорудах, які зруйновано на 95 %. Мешканці населених пунктів Бельци, Сади, Дачі у багатоповерхових будинках отримали ураження не сумісні з життям. Персонал підприємства працездатний (в мить руйнування знаходився в офісах, що розташовані на перших поверхах будинків).
Внаслідок зруйнування потенційно небезпечних об’єктів може утворитися складна інженерна, гідродинамічна, хімічна та радіаційна обстановки.
Висновок: З метою збереження працездатності персоналу здійснити:
· виявлення можливої і фактичної обстановки в підрозділах фірми шляхом прогнозування та розвідки силами формування підприємства;
· розробити пропозиції щодо раціональних дій персоналу в умовах, що можуть скластися.
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
„КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”
КАФЕДРА РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
З В І Т