Складання та розкладання редуктора
ПІДБІР І ПЕРЕВІРКА ШПОНКОВИХ З'ЄДНАНЬ
10.1. Вибір типа шпонки.
Вибираємо шпонку призматичну з зрізаними торцями по ГОСТу23360-78.
10.2. Вибираємо матеріал шпонки. Матеріал - сталь 45. МПа Ведений вал колеса.
10.3. Шпонка під зубчасте колесо.
10.4. Вихідні данні:
мм; Нм; мм.
10.4.1. Розміри шпонки по ГОСТу 23360-78.
в= мм; t1= мм;
h= мм; t2= мм.
10.4.2. Довжина шпонки по ГОСТу23360-78.
Приймаю: мм.
10.4.3. Перевірка шпонки на зминання.
[1] стр.159 ф.8.2
Вибрана шпонка підходить. Шпонка ГОСТ 23360-78.
Изм. |
Лист |
№ докум. |
Подпись |
Дата |
Лист |
Изм. |
Лист |
№ докум. |
Подпись |
Дата |
Лист |
Муфти пружні втулочно-пальцеві (МУВП) отримали велике поширення завдяки підносній простоті конструкції і зручності заміни пружних елементів. Муфти МУВП нормалізовані в діапазоні моментів від 32 Нм до 15 кНм.
11.1. Ведучий (ведений) вал.
Початкові дані:
d вм1(d)= мм; D= мм; [1] стр.193 табл.9.2
Т1(Т)= Нм; L= мм;
Муфта пружна втулочно-пальцева складається здвох напівмуфт з’єднаних пальцями з надягненими на них гумовими втулками.
11.2. Діаметр пальців.
d п=0,1 D; d п = мм.
11.3. Діаметр отвору під втулку.
d отв=2 dп; d отв= мм.
Матеріал пальців - сталь 45, кількість пальців - 6, муфта мас просту конструкцію: передає заданий обертальний момент. компенсує радіальне зміщення валів, виконує запобіжні функції, при великому моменті опору пальці зрізаються. Муфта пружна втулочна-пальцева -1.1 ГОСТ 21424-75.
ПІДБІР МАСТИЛА
12.1. Мастило зубчастого зачеплення.
Початкові данні:
Ртр.сл.дв = кВт; V = м/с; σв = МПа.
Змащення зубчастого зачеплення відбувається зануренням зубчастого колеса в мастило, що заливається в корпус до рівня, що забезпечує занурення колеса в мастило приблизно на 10 мм, але не менше висоти зуба.
12.1.1.Об'єм масляної ванни Vm визначається з розрахунку 0,8 л мастила на 1 кВт потужності; що передається.
Vm = 0,8 · Ртр.сл.дв =
Приймаю: Vm = л.
12.1.2.Вибір рекомендуємо в'язкості мастила.
γ = сСт. [3] стр.164 табл.8.8
12.1.3.Приймаємо мастило індустріальне. [3] стр.165 табл.8.10
12.2. Вибір мастила для підшипників.
Вихідні данні:
dвп1 = мм; n1ред = об/хв;
dвп2 = мм; n2ред = об/хв;
Приймаємо пластичне універсальне мастило-солідол жировий при
dвп ≤ 300000 мм об/хв ГОСТ 1033-73. [3] стр.132 табл.7.15
Изм. |
Лист |
№ докум. |
Подпись |
Дата |
Лист |
СКЛАДАННЯ ТА РОЗКЛАДАННЯ РЕДУКТОРА
Перед складанням внутрішню поверхню корпуса редуктора старанно вичищають та покривають мастило-стійкою фарбою. Складання проводять у відповідності з кресленням загального виду редуктора, починаючи з вузлів валів: на ведучий вал насаджують мастило-утримуючі кільця та шарикопідшипники, які попередньо нагрівають у мастилі до 80-100°С. У ведений вал закладають шпонку та запресовують зубчасте колесо до упора в бурт вала, після цього насаджують розпірну втулку, мастило-утримуючі кільця, та встановлюють шарикопідшипники. що попередньо нагріті в мастилі. Складені вали встановлюють в основу корпуса редуктора. та надягають кришку корпуса, попередньо змастивши поверхні етика кришки та корпуса спиртовим лаком. Для центрування встановлюють кришку на корпус за допомогою двох конічних штифтів. За допомогою болтів прикріпляють кришку до корпуса редуктора. На ведений вал надягають розпорне кільце, в підшипникові камери закладають пластичне мастило, ставлять кришки підшипників зкомплектом прокладок, які регулюють тепловий зазор. Перед встановленням наскрізних кришок у проточки закладають войлочні ущільнення, які просочені гарячим мастилом. Перевіряють обертання валів, відсутність заклинювання підшипників (вали мають прокручуватись від руки) та закрити кришки підшипників гвинтами. Вкручують пробку масло-зливного отвору з прокладкою та жезловий мастило-вказівник. Заливають в корпус мастило, та зачиняють оглядовий отвір кришкою з прокладкою, закріплюють кришку болтами. Зібраний редуктор обкатують та піддають випробуванню на стенді за програмою, що встановлена технічними умовами.
Изм. |
Лист |
№ докум. |
Подпись |
Дата |
Лист |
Изм. |
Лист |
№ докум. |
Подпись |
Дата |
Лист |
1. Д.В.Чернилевский. Детали машин и механизмов. Курсовое проектирование. „Вища школа”. 1987
2. С.А.Чернавский, К.М.Боков, И.М.Чернин, Г.М.Ицкович, В.П.Козинцов. Курсовое проектирование деталей машин. Москва „Машиностроение”. 1987
3. С.А.Чернавский, Г.М.Ицкович, К.Н.Боков, И.М.Чернин, Д.В.Чернилевский. Курсовое проектирование деталей машин. Москва „Машиностроение”. 1979
4. Я.А.Самохвалов, М.Я.Левицкий, В.Д.Григораш. Справочник техника-конструктора. Киев „Техніка”. 1978
5. Л.Я.Перель. Подшипники качения. Справочник. Москва „Машиностроение” 1983
6. А.И.Аркуша, М.И.Фролов. Техническая механика. Москва „Высшая школа”. 1983
7. Л.И.Цехнович, И.П.Петриченко. Атлас конструкцій редукторов. Киев „Вища школа”. 1990
8. А.М.Хаскин. Черченис. Киев „Вища школа”. 1985