Огнищева склеродермія, класифікація, клініка, перебіг, лікування.

торинні елементи висиспки.

Ліхеніфікація (lichenificatio)- потовщення,загрубіння шкіри з підкресленням шкірного малюнку і гіперпігментацією. ( атопічний дерматит, нейродерміт, хронічна екзема)

Тріщина: поверхнева (fissura), глибока (rhagas)- результат перерозтягування, втрати еластичності шкіри в результаті інфільтрації.

Виразка (ulcus)-глибоктй дефект шкіри в межах її сполучного відділу. (рак шкіри, сифілітичний шанкр, туберкульоз, хронічна виразкова піодермія)

Ерозія (erosio)- поверхневий дефект шкіри в межах її епітеліального відділу.

Пігментація (pigmentatio)- гіпер-, гіпо-, депігментовані плями, які виникають після ряду первинних і вторинних елементів, зникає безслідно. (псоріаз- депігм, червоний плескатий лишай- гіперпігм)

Лусочка (squama)- це рогові пластинки, які втратили звязок між собою.

Кірка (crusta)- засохший ексудат первинних порожнинних елементів або деяких вторинних.

Екскоріація (excoriatio)- механічне пошкодження шкіри обумовлене зудом. Має лінійну форму.

Рубець (cicatrix)- заміщення глибокого дефекту шкіри грубоволокнистою сполучною тканиною.

Вегетація (vegetatio)- розростання сосочкового шару дерми, має ворсинчасту поверхню, яка нагадує цвітну капусту або гребінь півня. Вологі вегетації (вегетуюча пухирчатка), сухі вегетації (гострокінцеві кондиломи)

огнищева склеродермія, класифікація, клініка, перебіг, лікування.

Склеродермія- аутоімунне захворювання, характеризується системним ураженням сполучної тканини з перевагою фіброзно-склеротичних і судинних порушень. Буває вогнищева і дифузна (системна).

Класифікація вогнищевої склеродермії:

-бляшечна

-лінійна

-каплевидна (хвороба білих плям)

-ідіопатична атрофодермія Пазіні- Пьєріні (поверхнева обмежена склеродермія)

Розрізняють такі стадії: щільного набряку, (ущільнення )склерозу, атрофії. На будь-якій ділянці шкіри може з'явитися нестійка еритема рожево-лілового кольору. Спочатку спостерігається незначна набряклість, далі наростає ущільнення, шкіра не береться в складку, її малюнок згладжується. Протягом тижнів, місяців центр бляшки блідне, набуває дерев'янистої щільності й кольору слонової кістки з блиском, а по периферії залишається бузкового кольору облямівка, забарвлення якої згодом стає буро-коричневим, і зрештою розвивається атрофія - стоншення шкіри з ділянками гіпо- і гіперпігментації. Це явище незворотне.

Патоморфологія:

На початку розвитку склеродермічно процесу виявляють набряк дерми, між пічками колагенових волокон – інфільтрат, утворений лімфоцитами. В цих ділянках еластична тканина гине. Інфільтрат може виникнути і в ПЖК. В епідермісі відбувається зменшення товщини шиповатого шару і вакуолізація клітин базального шару. В стдії щільнення відмічається склероз колагенових волокон, лімфоїдний інфільтрат, звуження просвіту судин, відсутність волосся, атрофія сальних і потових залоз, склероз гіподерми, зменшення товщини епідермісу, потовщення рогового шару.

Лікування:

- Хворі зі склеродермією повинні по можливості уникати стресових ситуацій і переохолоджень, оскільки поряд з цим відбувається спазм судин, і кровопостачання в уражених зонах ще більше погіршується. Потрібно щоб хворі носили вільну, теплий одяг і взуття, виготовлене з натуральних матеріалів.

-пеніцилін в/м (на курс до 20-30 млн Од). Курс лікування повторюють 2-3 рази з переривом 3 місяці, під час якого вводять лідазу (на курс 20-30 інєкцій з інтервалом 1-3 дні), бензалпеніциліну натрієва сіль 300т 3р/д в/м, -р-н.скловидне тіло 1,0 в/м через день

-р-н. Плазмолу в/м,-ксантинолу нікотинат

-системна ензимотерапія (Калюжна): Вобензим 5-10 драже 3 р/д. Тривалість лікування може сягати до 2-х років.

-Місцево:

стероїдні мазі в комбінації з димексидом, гепаринова мазь, ауробін, лідаза, парафінотерапія,

. -ФТЛ: ультразвук, діатермія, електро- і іонофорез, лазеро- і магнітотерапія.