Тлумачний словничок окремих ужитих термінів

Вáльниця[4, 5] – łożysko (польськ.), ložisko (чеськ.), подшипник (рос.), bearing (англ.),
lager (нім.), palier (франц.), cojinete (іспан.) – елемент опори обертової деталі машини, яка суттєво зменшує тертя. Зазвичай є елементом опори вала, звідси й назва – вальниця.

Вкладень вальниці– wkładka łożyska (польськ.), horni pánev ložisko (чеськ.), вкладыш подшипника (рос.), черупка лагерна (болг.), bearing bush (англ.), beilage (нім.), bague de palier (франц.), casquillo de cojinete (іспан.) – змінна частина вальниці ковзання, що виготовлена з матеріалу з хорошими ковзними властивостями.

Колінчатий вал– коленчатый вал (рос.), kurbelwelle (нім.), crancshaft (англ.), vilebrequin (франц.), ciqueñal (іспан.), вал колянов (болг.) – це елемент хитневого механізму, що складається з колін та має опорні шийки – співвісні та хитневі – осі котрих зміщені відносно осі обертання вала і розміщені у певній послідовності.

Прогонич [4–5]– śruba (польськ.), šroub (чеськ.), болт (рос.), bolt (англ.), bolzen (нім.), boulon (франц.), perno (іспан.) – кріпильна деталь у вигляді круглого стержня з гвинтовою нарізною частиною, що призначений для нерухомого з’єднання окремих деталей.

Режим марного ходу[2] – холостой ход (рос.), idle running (англ.), leerlauf (нім.) – це режим, що не призначений для продукування енергії назовні, а існує лише для покриття витрат енергії, що пов’язані з функціюванням механізмів двигуна як, наприклад, виконання насосних ходів, подолання тертя між вузлами, привод внутрішніх механізмів тощо.

Стоп [3]– stop (польськ.), сплав (рос.), alloy (англ.), legierung (нім.), l'alliage (франц.), aleación (іспан.) – матеріал, що утворений внаслідок розтоплення та подальшого змішування у рідкій фазі твердих речовин.

Хитневий механізм [2] – кривошипно-шатунный механизм (рос.), cranc mechanism (англ.), kurbelgetriebe (нім.) – механізм, що забезпечує перетворення поступального руху поршня в циліндрі у обертовий рух колінчатого вала.

Хитень [2] – мотовилка (болг.), шатун (рос.), connecting rod (англ.), pleuelstange (нім.), bielle (франц.), biela (іспан.) – рухома деталь двигуна, яка з’єднує поршень з колінчатим валом та здійснює складний плоско-паралельний рух, а у відносному русі – хитається.

Додаток IІ

Таблиця ІI.1 – Значення as і at для сталей з різними межами міцності

Границя міцності sв, МПа Згин as Розтяг-стиск asр Кручення at
350…450 0,06…0,10 0,06…0,08
450…600 0,08…0,13 0,07…0,010
600…800 0,12…0,18 0,09…0,14 0…0,08
800…1000 0,16…0,22 0,12…0,17 0,06…0,10
1000…1200 0,20…0,24 0,16…0,20 0,08…0,16
1200…1400 0,22…0,25 0,16…0,23 0,10…0,18
1400…1600 0,25…0,30 0,23…0,25 0,18…0,20

Таблиця ІI.2 – Механічні властивості легованих сталей

Марка сталі sв, МПа sТ, МПа s–1, МПа s–1р, МПа tТ, МПа t–1, МПа
20Х 650…850 400…600 310…380
30Х 700…900 600…800
30ХМА
35Х
35ХМА
38ХА
40Х 750…1050 650…950 320…480 240…340 210…260
40ХН 1000…1450 800…1300 460…600 320…420
45Х 850…1050 700…950 400…500
50ХН
12ХН3А 950…1400 700…1100 420…640 270…320 220…300
18ХН24А
18ХНВА 1150…1400 850…1200 540…620 360…400 300…360
25ХНМА
20ХНЗА 950…1450 850…1100 430…650 240…310
25ХНВА 1100…1150 950…1050 460…540 310…360 280…310
30ХНГСА 510…540 500…530 220…245
37ХНЗА 1150…1600 1000…1400 520…700 320…400
40ХНМА 1150…1700 850…1600 550…700 300…400

Таблиця ІI.3 – Механічні властивості вуглецевих сталей

Марка сталі sв, МПа sТ, МПа s–1, МПа s–1р, МПа tТ, МПа t–1, МПа
10, Ст. 1 320...420 120...150 80...120
15, Ст. 2 350...450 120...160 85...130
20, Ст. 3 400...500 170...220 120...160 100...130
20Г 480...580
25, Ст. 4 430...550
480...600 200...270 170...210 110...140
35, Ст. 5 520...650 220...300 170...220 130...180
35Г2 680...830
570...700 310...400 230...320 180...240 140...190
40Г 640...760
45, Ст. 6 600...750 250...340 190...250 150...200
45Г2 700...920 310...400 180...220
630...800 270...350 200...260 160...210
50Г 650...850 290...360
60Г 670...870 250...320
750...1000 270...360 220...260 170...210
65Г 820...920

Таблиця ІI.4 – Механічні властивості сірих чавунів

Марка чавуну sв+, МПа sв, МПа sв, МПа tв, МПа s–1, МПа t–1, МПа
СЧ15-32
СЧ21-40
СЧ24-44
СЧ28-48
СЧ32-52
СЧ35-56
СЧ38-60

Таблиця ІI.5 – Значення масштабного коефіцієнта eм для конструкційних сталей

Масштабні коефіцієнти Розміри деталі, мм
10* 10...15 15...20 20...30 30...40 40...50 50...100 100...200
eмs 1...0,95 0,95...0,9 0,9...0,85 0,85...0,8 0,8...0,75 0,75...0,65 0,65...0,55
eмt 1...0,94 0,94...0,88 0,88...0,83 0,83...0,78 0,78...0,72 0,72...0,6 0,6...0,5

* Для деталей розміром меншим ніж 10 мм, значення eмs і eмt можуть сягати 1,1...1,2 (eмs - масштабний коефіцієнт при розтягу-стиску і згині, eмt - при крученні).

Таблиця ІI.6 – Значення коефіцієнта концентрації напружень aкs для найбільш поширених концентраторів

Вид концентратора напружень aкs
Півкругла виточка за відношенням радіусу до діаметру стрижня: 0,1 0,5 1,0 2,0   2,0 1,6 1,2 1,1
Галтель за відношенням радіусу галтелі до діаметру стрижня: 0,0625 0,125 0,25 0,5   1,75 1,50 1,20 1,10
Перехід під прямим кутом 2,0
Гостра У-подібна виточка (різь) 3,0...4,5
Отвори за відношення отвору до діаметру стрижня від 0,1 до 0,33 2,0...3,0
Риски від різця на поверхні виробу 1,2...1,4

Таблиця ІI.7 – Значення коефіцієнта поверхневої чутливості eп для різних станів поверхні

Вид обробки поверхневого зміцнення eпs » eпt
Полірування без поверхневого зміцнення Шліфування без поверхневого зміцнення Чистове обточування без поверхневого зміцнення Грубе обточування без поверхневого зміцнення Без обробки і без поверхневого зміцнення Обдування дробом Обкочування роликом Цементація Гартування Азотування 1,0 0,97...0,85 0,94...0,80 0,88...0,60 0,76...0,50 1,1...2,0 1,1...2,2 1,2...2,5 1,2...2,8 1,2...3,0

Примітка: при поверхневому зміцненні деталі вид попередньої механічної обробки не впливає на величини eпs і eпt. Зі збільшенням коефіцієнта концентрації напружень ks і зі зменшенням розмірів деталі значення eпs і eпt збільшуються.

Додаток ІIІ

Наши рекомендации