Агротехнічні заходи боротьби з багаторічними кореневищними бур`янами.

Основними є агротехнічні заходи, зокрема

основний обробіток ґрунту за типом напівпару. Проводять також

пожнивне лущення дисковими або лемішними знаряддями. Че-

рез 8 – 10 днів з появою сходів пирію у фазі шилець заорюють їх

на глибину до 30 см. Через 10 – 12 днів з появою сходів пирію

проводять культивацію поля з пружинними, роторними та шта-

нговими робочими органами. Треба дотримувати сівозміни, висі-

вати затінюючі культури (озимі, гречку, багаторічні трави),

очищати посівне зерно.

Система зяблевого обробітку в боротьбі з багаторічними коренепаростковими бур`янами.

Коренепаросткові бур’яни найефективніше знищуються при застосуванні систе-

матичного підрізання їх кореневої системи з появою сходів у вигляді розеток листків.

Така можливість з’являється при застосуванні системи парового обробітку ґрунту, і

особливо в чистих парах. Це також стає можливим при застосуванні системи зябле-

вого обробітку ґрунту. При цьому після рано зібраних культур у разі засмічення ко-

ренепаростковими бур’янами проводять два-три лущення, кожного разу збільшуючи

глибину, а потім глибоку оранку. Багаторазове підрізування березки польової або ж

осоту з наступною оранкою на 28–30 см сприяє майже повній загибелі життєздатних

бруньок бур’янів. Цей метод називають «методом виснаження». Тому при застосу-

ванні його дуже важливим є своєчасність наступних поверхневих обробітків з під-

різуванням проростків.

Специфічні заходи боротьби з мало річними бур`янами окремих біологічних груп.

Специфічним заходом боротьби з бур’янами цієї біологічної групи є частий поверхневий обробіток для підтримання грунту в розпушеному стані, особливо у дуже вологих місцях.

Наукові основи сівозмін.

Усі ці теорії обґрунтовували необхідність чергування культур, але однобоко, тоді

як науковий метод потребує врахування взаємодії всіх факторів, що зумовлюють

ефективність чергування культур у сівозміні. Саме з таких позицій до цього питання

підійшов академік Д. М. Прянішніков, об’єднавши в чотири групи всі причини, які

зумовлюють необхідність чергування культур у сівозміні:

1) хімічні основи сівозміни, або вплив правильного чергування культур на умови живлення рослин. Хімічні причини пов`язані з відмінностями в хімічному складі рослин та особливостей їх живлення: різні рослини виносять з грунту різні поживні речовини в неоднаковому співвідношенні; різні рослини характеризуються неоднаковою здатністю засвоювати поживні речовини в малорозчинних сполуках грунту; різні рослини виносять поживні речовини не з однакових шарів грунту.

2) фізичні основи сівозміни, або вплив правильного чергування культур на агрофізичні властивості та вологість ґрунту. Фізичні причини пов`язані з різним впливом рослин і заходів вирощування на фізичний стан і вологість грунту після збирання. Поліпшення фізичних властивостей грунту залежить від залишків коренів і стерньових решток у сівозміні. По порядку зменшення структурності грунту всі с/г культури можна поставити у такий ряд: багаторічні бобові трави, однорічні бобові і злаково-бобові, озимі зернові, ярі зернові, просапні культури.

3) біологічні основи сівозміни, або вплив правильного чергування культур на зменшення забур’яненості сільськогосподарських культур, кількість шкідників та збудників хвороб. Біологічні причини пов`язані з неоднаковою стійкістю культурних рослин в протидії бур`янам, хворобам і шкідникам. При правильному чергуванні с/г культур значно зменшується кількість шкідливих організмів. Сівозміна не лише регулює водно-повітряний і поживний режим, а й відіграє фіто санітарну роль.

4) економічні основи сівозмін, або організаційно-господарське їхнє значення.Організаційно-економічні причини виходять з того, що у сівозміні, порівняно з монокультурою краще використовується протягом весняно-осіннього періоду машино-тракторний парк, значно зменшується напруженість з виконання окремих робіт, збільшується можливість їх проведення в оптимальні строки. Це дозволяє отримувати високі врожаї при найменших витратах.

Подальші дослідження з питань сівозмін дали можливість зробити два надзви-

чайно важливих висновки.

1. У міру інтенсифікації землеробства (хімізація, меліорація та ін.) і застосуван-

ня високої агротехніки науково обґрунтоване чергування культур забезпечує краще

використання добрив, зрошувальної води, дає змогу розширити склад попередників

для багатьох культур. Одночасно зростає значення біологічних причин чергування

культур.

2. В умовах інтенсифікації землеробства є можливість спеціалізувати сівозміни,

тобто насичувати їх головними культурами і застосовувати повторні посіви однієї й

тієї самої культури.

Класифікація сівозмін.

В основу сучасної класифікації покладено кілька ознак,проте головними з них є дві:

основний вид рослинницької продукції, що виробляється всівозміні (зерно, технічні культури, корми, овочі тощо);

співвідношення груп культур, що відрізняються за біологіч-ними особливостями, технологією вирощування та за впливомна родючість ґрунту (зернові та технічні культури суцільної сівби,зернові, бобові, багаторічні трави, просапні, чисті пари).

За першою ознакою сівозміни поділяють на три типи: польові,кормові та спеціальні.

Польовою називається сівозміна, понад половину всієї площіякої відведено для вирощування зернових і технічних польовихкультур.

Кормовими називаються сівозміни, в яких понад половинувсієї площі відведено для вирощування кормових культур. Залеж-но від розміщення і складу кормових культур кормові сівозміниподіляють на два підтипи: прифермські та сінокісно-пасовищні.

Спеціальні сівозміни впроваджують для вирощування культур,що потребують спеціальних умов та агротехніки. Вирощувати такікультури у польових сівозмінах недоцільно. За призначенням такісівозміни бувають овочеві, коноплярські, махоркові, рисові та ін.

Залежно від співвідношення груп культур, різних за біологіч-ними особливостями, технології вирощування і впливу на ро-дючість ґрунту (зернові, просапні, багаторічні трави, чисті пари)польові сівозміни поділяють на такі види: зернопаропросапні;зернопросапні; зернотрав'яні; зернотрав'янопросапні (пло-дозмінні); травопільні; травопільнопросапні; сидеральні та ін.

Тип сівозмін	Види сівозмін
Польові	Зернопарові
	Зернопаропросапні
	Зернопросапні
	Зернотрав'яні
	Зернотрав'яно-просапні
	(плодозмінні)
	Просапні
	Трав'яно-просапні
	Сидеральні
	Травопільні
Кормові:	Просапні
- прифермські	Трав'яно-просапні
	Плодозмінні
- лукопасовищні	Травопільні
Спеціальні	Зернопросапні
	Просапні
	Трав'яно-просапні
	Зернотрав'яні