Фізіологічна дія розминання

При розминанні більш, ніж при розтиранні, підвищується тонус м'язів, посилюється їх скорочувальна функція. Цей прийом є пасивною гімнастикою для м'язів у зв’язку з чим він широко застосовується при функціональній недостатності м'язів, якщо тонус їх знижений. При розминанні підвищується кровопостачання масуємої ділянки, посилюється гіперемія, що сприяє більш енергійному розсмоктуванню патологічних відкладень у тканинах, а також, спорожнюванню лімфатичних, кровоносних судин.

Методичні вказівки

1. При виконанні розминання необхідно стежити за тим, щоб м'язи масуємої кінцівки були максимально розслаблені, сама ж кінцівка достатньо фіксована. Недостатня фіксація масуємих частин тіла буде заважати розслабленню м'язів і посилювати больовий синдром.

2. Розминання може проводитись як у висхідному, так і в спадному напрямках.

3. При виконанні розминання варто пам'ятати про підвищену чутливість тканин (шкіра, м'язи) на ділянці задньої поверхні шиї, внутрішньої поверхні плеча і стегна. Підвищена хворобливість черевних покровів часто спостерігається у людей, що страждають на хронічні запори, тому розминання черевних м'язів у перші процедури масажу не повинно бути енергійним. При повторних процедурах чутливість під впливом масажу знижується.

4. Починати процедуру необхідно з легких і поверхневих розминань і тільки після декількох масажних процедур (після адаптації тканин) переходити до більш енергійного і глибокого розминання.

5. Розминання повинно виконуватись плавно, ритмічно, без ривків, різких рухів, перекручування м'язів.

6. Розминання варто робити повільно: чим повільніше воно виконується, тим сильніше його вплив.

7. Після розминання повинно виконуватись погладжування.

Види разминання

Розрізняють: непереривчасте і переривчасте разминаня.

Непереривчасте разминання:	Переривчасте розминання
1. поперечне; 2. напівкружне; 3. накатування; 4. валяння; 5. щипцеподібне.	1. перемежоване натискання; 2. посмикування (пощипування).

Техніка виконання

Поперечне

Кисті кладуть так, щоб великі пальці розташовувались на одній стороні, а інші на протилежному боці м’язового вала. М’яз спочатку захвачують однією рукою, а потім не випускаючи підхвачують іншою рукою, повільно просуваючись в проксимальному напрямку.

Напівкружне

Великий палець стоїть на місці, а інші описують напівколо, захвачуючи тканини, притягують до великого і плавно відпускають (кист пересувається повільно опираючись на великий палець).

Накатування

Пальці ближньої руки стиснуті в кулак, а дальня захвачує овально-круговими рухами тканини спереду кулака і накатують на нього. При ожирінні – з перетиранням.

Помилки: якщо захопити багато тканини – ефект буде невисокий, якщо мало – виникне больовий синдром і можуть утворитись гематоми.

Варіанти накатування: на великий палець, мізинець, вказівний палець.

Валяння

Прийом виконується тільки на кінцівках. Для виконання цього прийому масажист повинен скласти кисті і пальці обох рук “човником”.

Пальці повинні бути випрямлені і щільно стиснуті. Помістивши одну руку з однієї, а іншу з іншої сторони м'язового вала так, щоб пальці були б рівнобіжні подовжньої осі плеча, починають перевалювати м'яз з руки в руку і м'яко перетирати її між долонями, одночасно повільно просуваючи руки в проксимальному напрямку.

Це самий ніжний вид разминания. Його доцільно застосовувати, коли інші прийоми разминания хворобливі. Такий прийом виконують тільки на тих м'язах, які легко можна захопити руками. Валяння можна робити поставивши кисті і пальці обох рук поперек м'язових пучків.

Щипцеподібне

Виконується великим і вказівним пальцями. Тканини захвачують двома пальцями, відтягують, віджимають і відпускають. Використовують на невеликих м’язах (тенар, гіпотенар, пальці, вал трапецієподібного м’яза).

Перемежоване натискання

Виконується кінцями великих пальців. Пальці пересуваються щільно один за одним і вижимають з глибоколежачих тканин патологічні відкладення. Виконується повільно і глибоко в основному по паравертебралям.

Посмикування (пощипування)

Тканини захоплюють великим і вказівним пальцями однієї чи обох рук і ритмічно рухаючись відтягають нагору. Масажні рухи при виконанні цього прийому нагадують посмикування струн.

Завдання для самостійного (домашнього) опрацювання

Закріплення техніки масажних прийомів на власних моделях з застосуванням анатомічних, фізіологічних та біомеханічних особливостей обраної моделі.

Контрольні питання

1. Дати характеристику фізіологічної дії розминання на організм людини в залежності від статі та віку.

2. Як відрізняються прийоми розминання від розтирання та погладжування?

3. Обгрунтувати характер дії різних видів розминання.

4. Залежність ефективності виконання прийомів розминання від їх інтенсивності.

5. Напрямок виконання різних прийомів розминання.

6. Перерахувати поверхневі та глибокі прийоми розминання.

7. Які прийоми необхідно виконувати після розминання?

Практичне заняття № 4

Тема заняття:Вібрація. Фiзiологiчний вплив на організм, загальнi методичнi вказiвки. Техніка виконання.

Мета заняття:Оволодіти методикою та технікою виконання вібрації, особливості застосування при різних захворюваннях.

Наочність:масажний стіл, модель.

Загальні відомості

Сутність вібрації складається в передачі масажуємій частини тіла коливальних рухів різної глибини та тривалості. Дія вібрації не обмежується тільки місцем застосування подразнення. Воно може поширюватися далеко по периферії, а також усередину, викликаючи різноманітні відповідні реакції організму.

Фізіологічна дія вібрації

Вібрація завдає глибокий і різнобічний вплив на тканині, особливо на нервову систему. У залежності від місця застосування і характеру подразнення вібрація викликає віддалені реакції типу шкірно-висцеральних, моторно-висцеральних і в деяких випадках висцеро-висцеральних рефлексів. Володіючи вираженою рефлекторною дією, вібрація, особливо механічна, викликає посилення, а іноді і відновлення згаслих рефлексів. При визначеній частоті вібрація може завдавати виражену знеболюючу і навіть анестезуючу дію. Вібрація покращує скорочувальну функцію м'язів та трофіку тканин. Глибокий вплив вібрація завдає на судинну систему, викликаючи інтенсивне розширення або звуження судин, у залежності від частоти й амплітуди коливань.

Під впливом вібрації може знижуватися збуджуваність нервово-м'язового апарату серця, а також тонус судин, знижуватися артеріальний тиск, частішати ритм серцевої діяльності, посилюватися моторна і секреторна діяльність шлунка, а також перистальтика кишечника, активізуватися регенеративні процеси, значно скорочуючи, наприклад, термін утворення кісткової мозолі при переломах. Вібраційний масаж ділянки попереку стимулююче впливає на функцію кори наднирок.

Методичні вказівки

1. Виконання непреривної вібрації потребує навичок й уміння. При неправильному виконанні цього прийому, особливо при тривалому його застосуванні, з'являються болі і судорожне стягування пальців, спазм судин, порушення чутливості й інші розлади. Біль може поширюватися по всій руці і з часом призвести до вібраційної хвороби.

Для правильного освоєння прийому непреривної вібрації рекомендується така вправа: поклавши кінці пальців на поверхню невеличкого столика, у центрі якого стоїть стакан, наповнений водою, роблять непреривчасті коливальні рухи. Якщо вібрація виконується правильно, то поверхня води в стакані майже нерухома, лише в центрі спостерігається слабке коливання. Якщо вібрація виконується неправильно, то вся маса води починає рухатися, переливаючись через край стакана.

2. Тиск на тканині під час вібраційних рухів не повинно бути хворобливим.

3. При виконанні непереривної вібрації сила коливальних рухів залежить від куту нахилу пальців кисті до масажуємої поверхні. Чим більше кут нахилу пальців до масажуємої поверхні наближається до 90°, тим вплив на тканині глибше і енергічніше, і, навпаки, чим кут менше, тим дія вібрації м‘ягше.

4. При виконанні переривчастої вібрації (рубління, похлопування) сила, м'якість і еластичність удару залежать від таких моментів:

а) кількості кісткових важелів (сегментів кінцівок), що беруть участь під час виконання даного масажного прийому - чим більше кісткових важелів, тим більше м'язових груп, що оточують ці важелі, приймають участь у рухах. При необхідності зробити легкий удар варто застосовувати один малий кістковий важіль – кисть, при більш енергійному ударі вводять два кісткових важелі - кисть і передпліччя, при ще більш сильному ударі - усі три важелі руки: кисть, передпліччя, плече, тобто прийом виконується всією рукою;

б) ступеня напруги променевозап‘ястного суглобу.Чим більш напружений променевозап‘ястный суглоб масажуючої руки, тим грубіше і жорсткіше відбувається удар при переривчастій вібрації. Чим більш розслаблений кистьовий суглоб - тим удар м’ягше, ніжніше;

в) ступеня змикання пальців.При зімкнутих пальцях удар різкий, сильний, жорсткий, при розімкнутих пальцях удар робиться легким, еластичним. Пом'якшення удару відбувається за рахунок пружності розімкнутих пальців і повітряної подушки, що утвориться між розімкнутими пальцями під час удару;

г) ступеня флексії пальців кисті.Чим більш зігнуті і розімкнуті пальці кисті, тим удар м’ягше, ніжніше , і навпаки, чим менше флексовані і більш зімкнуті пальці кисті, тим твердіше і сильніше удар. При зімкнутих і розімкнутих пальцях утворюється повітряна подушка, що пом'якшує удар;

д) напрямок удару по відношенню до масажуємої поверхні стрімким або вертикальним, косим або похилим.

Стрімкий або вертикальний напрямок удару застосовується для впливу на глибоко лежачі тканини, при цьому на ділянці, де мало м'яких тканин (ділянки обличчя), вертикальні удари завдають долонною стороною кінців пальців, там же, де більше м'яких тканин, удари виконують тильною стороною пальців або, ще краще, ліктьовою стороною долоні. На місцях, де є потужний м'язовий прошарок (спина, сідниця) удар можна робити кулаком.

Косий або похилий напрямок удару застосовується до поверхово лежачих тканин. Косі удари, подразнюючи шкіру, викликають швидке виникнення капілярної гіперемії шкіри. Переривчаста вібрація у формі рубління, похлопування не повинна бути енергійною в місцях, де тканини близько прилягають до кісток при масуванні тканин у людей похилого віку, що страждають на ожиріння, тому що тканини їх відрізняються підвищеною чутливістю. Підвищена чутливість спостерігається й у жінок, а також в осіб із недостатньо тренованою мускулатурою.

Види вібрації

Варто розрізняти два види вібрації: непереривчаста, переривчаста.

Непереривчаста вібрація:

1. струс;

2. струшування;

3. підштовхування.

Сутність прийомів полягає в тім, що рука масажиста, не відриваючись від масуємої частини тіла, виконує різні суворо ритмічні коливальні рухи. Вібрацію може виконуватись стабільно - на одному місці, лабильно - уздовж усієї масуємої поверхні.

При виконанні непереривчастої вібрації рука масажиста і масуєма частина тіла складають як би одне ціле.

Непереривчаста вібрація може виконуватися у формі площинного або обхоплюючого погладжування, а також розтирання.

Переривчаста вібрація:

1. пунктування;

2. рубління;

3. поплескування;

4. постукування

При виконанні переривчастої вібрації рука масажиста, стикаючись з масуємою частиною тіла, щораз відходить від неї, у результаті чого вібраційні рухи стають переривчастими і приймають характер окремих, слідуючих один за одним поштовхів.

При такому способі масажного впливу вібрація в залежності від техніки виконання може застосовуватися у вигляді рубління, поплескування, постукування.

Техніка виконання

Непереривчаста вібрація

Струс

При виконанні прийому рука знаходячись на масуємій поверхні виконує ковзаючи поступальні рухи швидко рухаючись з боку в бік.

На кінцівках може виконуватись у такій спосіб: розташовуючи кінці великого і вказівного, або пальців долоні по обидва боки масуємого сегмента, масажист робить у горизонтальному чи вертикальному напрямку швидкі коливальні ритмічні рухи. При струсі в горизонтальному напрямку масуємі тканини зміщаються вправо і вліво. Рухи рук при виконанні цього прийому нагадують рухи решета при просіванні борошна.

Струшування

При виконанні цього прийому, наприклад на верхній кінцівці, беруть обома руками кисть хворого і швидко, поступовими рухами струшують руку, при цьому м'язи кінцівки повинні бути максимально розслаблені.

Підштовхування

Виконується долонною поверхнею чотирьох пальців або долонею поставлених під Ð45°. Рука виконує ритмічні поступальні рухи вперед. Застосовується при масажі черевних органів: шлунка, кишечника тощо.

Переривчаста вібрація

Пунктування

Прийом виконується долонною поверхнею кінців вказівного і середнього пальців, подібно тому, як вибивається дріб барабанною паличкою.

Рубління

Прийом виконується ліктьовим краєм кисті, яка знаходиться в середнім положенні між пронацією і супінацією. Під час виконання масажного руху ліктьовий суглоб зігнуть під прямим чи тупим кутом. Руки повинні рухатися швидко, а головне, ритмічно. Прийом виконується обома руками, при цьому долоні звернені одна до одної.

Поплескування

Прийом виконується долонною поверхнею кисті при злегка зігнутих пальцях або кулаком.

Постукування

Прийом виконується кулаком - його ліктьовим чи краєм тильною поверхнею пальців, стиснутих у кулак.

Завдання для самостійного (домашнього) опрацювання

Закріплення техніки масажних прийомів на власних моделях з застосуванням анатомічних, фізіологічних та біомеханічних особливостей обраної моделі.

Контрольні питання

1. Дати характеристику фізіологічної дії вібраці на організм людини в залежності від статі та віку.

2. Як відрізняються прийоми вібрації від розминання, розтирання та погладжування?

3. Обгрунтувати характер дії різних видів вібрації.

4. Залежність ефективності виконання прийомів вібрації від їх інтенсивності та частоти виконання.

5. Напрямок виконання різних прийомів вібрації.

6. Перерахувати переривчасті та непереривчасті прийоми.

7. Оптимальні частоти механічної вибрації.