Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Це хронічне захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки, яке пе­ребігає циклічно, характеризується сезонністю, морфологічно — утво­ренням виразок слизової оболонки шлунка в період загострення.

Зустрічається це захворювання у людей будь-якого віку, але часті­ше у віці 30 — 40 років, у 10 % осіб чоловічої статі. Причому міське населення хворіє на виразкову хворобу частіше, ніж сільське, чоловіки хворіють у 6 —7 разів частіше, ніж жінки.

Етіологія. Виразкова хвороба — це поліетіологічне захворювання. Описано понад 40 факторів ризику виникнення цієї патології.

— генетична схильність;

— нервово-психічні перенапруження;

— порушення режиму харчування;

— шкідливі звички (куріння , алкоголь)

— прийом медикаментів (НПЗЗ, ГКС, антибактеріальні препарати)

— інфекція Helicobacter pylori (ВХШ –70% , ВХ12п. кишки –100%)

— хронічний гастрит, дуоденіт

Клінічні особливості виразкової хвороби залежать від локалізації виразки

Виразкова хвороба шлунка. Біль в епігастральній ділянці., астеновегетативний синдром.

Характерна ритмічність болю та зв'язок з прийомом їжі для виразки шлунка

— ранній біль — через 15 — 20 хв після їди.

— пізній біль через 1, 5—2 год після вживання їжі. голодний біль, який виникає через 2 — 3 год після їди пізно вночі.

Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки. Зустрічається пере­важно в молодих чоловіків. У жінок її визначають у період клімаксу. Здебільшого виразковий дефект локалізується в цибулині дванадцяти­палої кишки на задній її стінці. Проте іноді знаходять так звані виразки, які «цілуються», тобто такі, що локалізуються на задній і на передній стінках цибулини дванадцятипалої кишки.

Ознакою виразки дванадцятипалої кишки є

1. біль у надче­ревній : --пізній, --голо­дний або нічний біль, який минає після приймання їжі або лугів. Біль локалізується у правому верхньому квадранті живота, характерним є сезонність болю із чітко вираженими періодами загострень весною та восени. Зміна характеру болю може бути ознакою розвитку ускладнень. При пенетрації в під­шлункову залозу біль з'являється в лівому верхньому квадранті живота й іррадіює у хребет. У разі пенетрації в жовчний міхур біль локалізуєть­ся у правому підребер'ї з іррадіацією в праву лопатку, спину.

2. Блювання — друга важлива ознака виразки дванадцятипалої киш­ки. настає, як правило, на висоті болю і приносить хворому явне поліпшення.

3. Печія —своєрідні відчуття печіння в ділянці нижньої третини груднини, що виникають періодично. Печія може бути еквівалентом болю, вона, як і біль, виникає через 2 — 3 год після їди, може посилюватись у разі зміни положення тіла, поворотах тулуба, нахилах донизу. Щоб усунути печію, хворі вживають харчову соду й швидко стають «содоманами». Виникнення печії зумовлено передусім рефлюксом,

4. нудота, відрижка кислим, здуття живота, впертий закреп з випорожнен­нями у вигляді калу вівці.

Особливі форми виразкової хвороби.

1. Виразка воротаря. Харак­теризується атиповим клінічним синдромом: нападами нудоти, швидкою втратою маси тіла, нетиповим болем у черевній порожнині втрачається періодичність, виникає постійний характер, ни­ючий, посилюється безпосередньо після їди. Характерні кровотечі (іноді це перша ознака хвороби!).

2 Гігантські виразки. Частіше виявляють в осіб літнього віку, мають розміри не менше ніж 3 см у діаметрі. Вони розташовуються на малій або великій кривині шлунка, у цибулині дванадцятипалої кишки і рідко бувають злоякісними. Характеризуються атиповою клінічною картиною: біль нагадує ниркову коліку або панкреатит, швидко настає схуднення, розвивається астенодепресивний синдром, тривалий час перебігає безсимптомно і проявляється такими ускладненнями, як кровотеча, пенетрашя

З Постбульбарні виразки. Це виразки, які локалізуються дистальніше від цибулини дванадцятипалої кишки.

Біль локалізується в правому вер­хньому квадранті живота або в спині, виникає здебільшого наприкінці дня, біль не носить періодич­ного характеру, ниючий, не залежить від приймання їжі. Зрідка біль нагадує ниркову коліку.

Діагностика :

1. ЗАК;

2. БАК;

3. ЕФГДС;

4. Тести на виявлення Н. руlori.

5. РН—метрія.

6. Рентгенографія шлунку у випадку ускладнень.

Диспансеризація : огляд 2 рази на рік осінь-весна з проведенням протирецедивного лікування.

Хронічний холецистит—це запалення жовчного міхура.

Причини:

— застій жовчі,

— зміна хімічних властивостей жовчі,

— умовно-патогеннна флора( стрептокок, стафілокок, ентерокок)

— паразитарні інвазії ( лямблії, аскариди)

Класифікація хронічного холециститу (В.А. Галкін, 1986)

За клінічними особливостями:

1. з переважанням запального процесу;

2. з переважанням дискінезій;

3. з наявністю каменів (калькульозний).

За перебігом

1 ) часто рецидивуючий;

2)постійний (монотонний перебіг);

3)переміжний( з періодами загострення)

Стадія захворювання

1)загострення; . .

2) ремісії (стійкої, нестійкої).

За ступенем важкості

1) легкий;

2) середньої важкості; -

3) важкий. ...

Клініка. Основною ознакою хронічного некалькульозного холециститу є біль у правому підребер'ї, рідше одночасно й під мечоподібним відростком груднини. Біль іррадіює в праву лопатку, ключицю, плече, плечовий суглоб, рідше — у ліве підребер'я, часто він ниючий, триває днями й тижнями. Загострення частіше пов'язані з порушенням дієти, фізичним навантаженням, пере­охолодженням тощо. Характерним є посилення болю після вживання смажених страв, яєць, холодних і газованих напоїв, вина, пива, гострих закусок, а також під впливом нервово-психічного перенапруження. По­силення болю супроводжується підвищенням температури тіла, нудо­тою, блюванням, відрижкою, проносом.

Для захворювання характерні гіркий присмак у роті, здуття кишеч­нику, закреп або пронос. Іноді при підвищенні температури тіла до субфебрильних (катаральне запалення) або і фебрильних (флегмо­нозне запалення) цифр. Проте в ослаблених хворих і осіб похилого віку внаслідок зниженої реактивності температура тіла навіть при гнійному холециститі залишається субфебрильною або й нормальною.

Типова пальпаторна ознака захворювання — болючість у ділянці жовчного міхура, особливо на вдиху — симптом Кера. Болючість визна­чається й під час постукування по правій підребровій ділянці на висоті вдиху — симптом Лепене. Позитивні також симптоми Мерфі,Грекова—Ортнера.

Діагностика:

1. ЗАК;

2. БАК;

3. Дуоденальне зондування;

4. УЗД органів черевної порожнини.

Лікування:

Дієта на період загострення голод, потім № 5.

Санаторно-курортне лікування : Моршин, Сатанів, Трускавець, Миргород, Березовські Мінеральні Води, Слав’янськ.

Диспансеризація: сімейний лікар або гастроентеролог 2 рази на рік або в залежності від стану здоров’я.

Хронічний панкреатит—це прогресуюче захворювання , яке характеризується дифузним або сегментарним фіброзом тканин підшлункової залози.

Причини:

— тривале вживання алкоголю (40—90%)

— генетична схильність;

— зловживання жирною їжею;

— прийом аспірину;

— захворювання жовчного міхура та жовчних шляхів. пенетруюча виразка .

Клініка: біль, переважно верхній половині;підребер’я –головка, епігастрії—тіло , ліве підребер’я—хвіст П/З., має оперізуючий характер , диспепсичні розлади , схуднення.

Діагностика:

1. ЗАК—гіпсохромна анемія, лейкоцитоз, прискорене ШОЕ;

2. БАК—диспротеїнемія, підвищення амінотрансфераз, амілази,

3. Копрологічне дослідження калу: ( нейтральний жир, м’язові волокна, крохмальні зерна)

4. УЗД підшлункової залози.

5. КТГ підшлункової залози.

Диспансеризація:

огляд сімейним лікарем та гастроентерологом 2—4 рази на рік в залежності від активності процесу.