Лекція 7. Лікарські засоби та особливості їх зберігання. Готові лікарські форми (ГЛФ). Організація зберігання фармацевтичних товарів в аптечних і лікувальних установах

План

Вивчення видів упаковки готових лікарських форм та загальних вимог до них. Організація зберігання фармацевтичних товарів в аптечних та лікувальних закладах.

Більшість лікарських засобів, що випускається промисловістю, доходить до споживача як товар — у готовому до застосування вигляді, або у вигляді так званого лікарського засобу. Виробництво готових лікарських форм (ГЛФ) у нашій країні здійснюється в суворій відповідності з НТД (ДФ, ФС, ТФС), в яких подано практично всі відомості про них: методи контролю якості, основні вимоги до пакування, маркування, транспортування, зберігання і застосування.

КЛАСИФІКАЦІЯ ГОТОВИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ

Лікарська форма— стан, зовнішній вигляд або структура лікарського препарату, що забезпечує спосіб його введення в організм людини або тварини, а також необхідний лікувальний, профілактичний або діагностичний ефект. Лікарська форма створюється шляхом механічної або фізико-хімічної переробки лікарських засобів із використанням допоміжних речовин. Готові лікарські форми класифікуються за фармакологічною дією, за лікарською формою, за способом застосування, за термінами придатності, за видами тари й упаковки, за умовами зберігання.

За лікарською формою ГЛФ поділяються на:

— тверді лікарські форми: таблетки, драже, гранули, мікрокапсули, збори, порошки, пудри, сухі екстракти, очні плівки й т. ін.;

— рідкі лікарські форми: настойки, екстракти, суспензії, емульсії, соки, сиропи, олії, розчини для ін’єкцій (в ампулах, флаконах, у шприц-тюбиках) та ін.;

— м’які лікарські форми: мазі, лініменти, пасти, супозиторії, медичні мила, капсули, ламели, фруктові кубики, пастилки, пластирі, гірчичники й т. п.;

— фармацевтичні аерозолі: суспензійні, пінні, плівкоутворюючі та ін.

ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ГОТОВИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ

Забезпечення належної якості ліків залежить від організації контролю і його ефективності, а також від рівня вимог, закладених у нормативно-технічній документації, та методів аналізу і стандартизації. Контроль якості ліків, що надходять від постачальників і зберігаються на складах, в аптеках, а також виготовлених на фармацевтичних фабриках, здійснюють контрольно-аналітичні лабораторії, аптеки, а також НДІ та лабораторії, що мають на це дозвіл Державної інспекції з якості МОЗ України. Споживчими показниками якості вважаються: лікарська форма, зовнішній вигляд, упаковка, маркіровка, умови зберігання і термін придатності.

До органолептичних належать колір, запах, смак.

Таблетки (як звичайні, так і покриті оболонкою) повинні мати правильну форму, гладку й однорідну поверхню, суцільні краї (без надщерблених місць), достатню міцність. Таблетки з діаметром більше 9 мм — риску (насічку), а таблетки з отруйними речовинами — спеціальне забарвлення.

Драже повинні мати правильну круглу форму. Поверхня має бути рівною і гладкою, однорідною за забарвленням. Вага драже не повинна перевищувати 1г.

Гранули мають бути однорідного забарвлення, із розмірами 0,2—3 мм, кількість дрібніших і крупніших за норму не повинна перевищувати в сумі 5 % від усієї кількості.

Порошки повинні бути сипкими й однорідними по всій масі.

Рідкі лікарські форми (настойки, екстракти, сиропи) повинні мати смак і запах, характерний для вихідної сировини. Вони мають бути прозорими, не повинні розшаровуватися; у них не допускається осад.

Очні краплі повинні бути стерильні, стабільні, без видимих неозброєним оком механічних домішок.

У розчинах для ін’єкцій не повинно бути ніяких механічних домішок. Забарвлення розчинів повинно відповідати еталону кольоровості.

Мазі й лініменти повинні бути однорідними і пластичними — такими, що намазуються на поверхню.

Супозиторії (свічки, кульки, овули, палички) повинні бути однорідними, мати правильну форму, однакову масу і достатню твердість, що забезпечує зручність у застосуванні.

Пластирі мають бути однорідними, липкий прошарок повинен мати необхідну адгезію (липкість).

Капсули повинні мати правильну форму, бути прозорими або забарвленими, не повинні мати повітряних пузирів і включень, ум’ятин і механічних забруднень.

Лікарські засоби в аерозольних упаковках повинні бути стійкими. Упаковка має забезпечувати герметичність, вихід вмісту через клапан у вигляді необхідного агрегатного стану (аерозольні частки, піна, пудра й т. ін.), найбільш раціональний шлях уведення, а для дозованих ліків — вихід необхідної дози.

УПАКОВКА ГОТОВИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ

Упаковка товару покликана виконувати ряд важливих функцій:

— забезпечувати якість вмісту на шляху від виготовлювача до споживача;

— захищати його від шкідливого впливу довкілля або навпаки — убезпечувати середовище;

— при груповому пакуванні — утворювати блок (пакет), зручний для маніпулювання (переміщення);

— забезпечувати раціональну підготовку речовин до транспортування, переміщення, складування і споживання.

Для кожного виду лікарської форми потрібні певний пакувальний матеріал, процес має бути максимально механізованим і високопродуктивним, а пакувальний матеріал — дешевим і недефіцитним.

Класифікація упаковки. У виробництві ГЛФ прийнято таку класифікацію упаковки:

Первинна — індивідуальна, або споживча, в якій є безпосередній контакт вмісту з матеріалом упаковки. Вона створює необхідні умови для тривалого захисту лікарської форми. Первинною упаковкою може бути флакон із закупорювальним засобом, ампула, туба з бушоном, контурна упаковка тощо.

Вторинна — упаковка, що призначається для захисту первинних упаковок від пошкодження і для докладнішого інформування споживача. Так, останнім часом на вторинних упаковках друкують текст листівки-вкладки про застосування ліків. Вторинна упаковка (картонні або полімерні пачки, коробки) полегшує облік і контроль продукції, а в ряді випадків створює додаткову герметизацію. Вторинна упаковка також є споживчою.

Групова упаковка (або блокова) являє собою групу первинних або вторинних упаковок і формується в машинах або автоматах при пакуванні продукції в термоусадочну плівку, папір, картонні коробки.

Транспортна упаковка — та, в якій продукція доставляється до місць розподілу й реалізації. Вона має бути єдиною для кожної серії лікарських засобів.

Загальні вимоги до упаковки ГЛФ. Як уже сказано вище, найважливішими якостями упаковки є: газо- і паронепроникність, хімічна індиферентність, міцність, стійкість до температурних впливів, бар’єрна стійкість до мікроорганізмів та ін.

Не менш важливим є також забезпечення необхідних споживчих властивостей упаковки. Вона повинна:

— створювати можливість відбору окремих порцій вмісту без його забруднення;

— бути зручною в застосуванні;

— містити необхідну інформацію про правила зберігання і застосування ГЛФ;

— мати привабливий зовнішній вигляд;

— задовольняти вимоги щодо чистоти поверхні та стерильності лікарських засобів;

— запобігати непомітному розкриттю упаковки до застосування ліків.

Контроль першого розкриття — це сучасна тенденція: при вкладанні таблеток, драже або капсул в упаковку, що не має пробки з амортизатором, туди поміщають ущільнювачі-амортизатори, виготовлені відповідно до вимог НТД. Дозволяється застосування медичної гігроскопічної вати. З метою підвищення якості продукції, що випускається, наказом МОЗ України введено більш жорсткі вимоги до нових ГЛФ, які подаються в МОЗ України для одержання дозволу на випуск.

Ось їх короткий зміст:

¢ Передбачати наявність відмітного знака або кольорового оформлення упаковки для кожної фармакотерапевтичної групи.

¢ Таблетки одного найменування випускати в однаковій для всіх підприємств упаковці з однотипною маркіровкою.

¢ Виробництво крапель здійснювати тільки у флаконах із крапельницями.

¢ Для очних крапель передбачати тюбик-крапельниці або флакони зі спеціальними крапельницями.

¢ Очні мазі запаковувати в туби з подовженим носиком.

¢ На упаковки дитячих ГЛФ наносити особливий відміт' ний знак. ¢ Унести в НТД на всі ГЛФ (що випускаються або пропонуються до випуску) до розділу «Упаковка» пункт про обов’язкове вкладання в кожну повторну упаковку листівки-вкладки, а в групову — інструкції із застосування в кількості 5—10 штук на нові ГЛФ і 3—5 штук на ГЛФ, що випускаються 5 років і більше (за кількістю первинних упаковок).

Маркування і транспортування. Кожний готовий лікарський засіб має затверджене зовнішнє оформлення: етикетки, наклеєні або нанесені безпосередньо на упаковку, вкладні аркуші, бандеролі, інструкції щодо застосування лікарських засобів. Їх графічне оформлення має відповідати вимогам галузевої НТД і художньому оригіналові. Зміст інструкцій і вкладок не повинен відрізнятися від текстів, затверджених МОЗ України. На етикетці первинної і вторинної упаковок подаються такі відомості:

— міністерство;

— підприємство-виготовлювач і його товарний знак;

— назва ГЛФ латинською і українською (російською) мовами;

— склад;

— кількість лікарського засобу (у грамах або міліграмах);

— умови зберігання;

— номер реєстраційного посвідчення;

— номер серії;

— термін придатності.

Для ін’єкційних препаратів, кровозамінників, антибіотиків, ендокринних ГЛФ і очних крапель обов’язкова позначка «Стерильно». Всі тексти виконуються чітким шрифтом. Латинська назва препарату повинна мати дрібніший шрифт, ніж його назва українською (російською) мовою. Тексти мають бути розміщені паралельно із назвою. Товарний знак, його місце і виконання повинні відповідати затвердженому оригіналу. Графічне оформлення упаковок лікарських засобів, однакових за найменуванням, лікарською формою і дозуванням, але випущених різними підприємствами-виготовлювачами, повинне бути однаковим.

Номер серії складається із цифр (чотири останні означають місяць і рік випуску продукції, а попередні — виробничий номер). Реєстраційне посвідчення прийнято позначати літерою Р, за нею йде цифра, що вказує рік затвердження наказом МОЗ України, далі через крапки — номер цього наказу і пункту, де йдеться про дану ГЛФ.

Термін придатності позначається так: римськими цифрами — місяць, арабськими — рік.

У ряді випадків на етикетці вказують спосіб застосування і дозу прийому, роблять попереджувальні написи різного змісту (наприклад: «Розпорошувати на відстані від вогню», «Зберігати в прохолодному місці», «Берегти від ударів» та ін.). Для стерильних лікарських засобів достатньо слова «Стерильно». На контурній упаковці повинні бути ті ж самі позначки, що й на пачці, в яку вони запаковані, за винятком назви препарату латинською мовою.

На поверхні шприц-тюбика, тюбик-крапельниці або ампули (через їх малі розміри) повинен бути нанесений стійкою фарбою напис, що містить:

— найменування лікарського засобу;

— концентрацію або активність;

— кількість.

На груповій упаковці (бандеролі) повинні бути ті ж самі позначення, що й на первинній або вторинній упаковці, з додаванням відомостей про кількість упаковок. У транспортну тару або упаковку слід вкладати пакувальний аркуш із зазначенням:

— найменування підприємства-виготовлювача;

— найменування ГЛФ;

— номера серії;

— кількості одиниць первинної або вторинної упаковки;

— прізвища і номера пакувальника;

— дати пакування.

При пакуванні ГЛФ, що є небезпечними, або вантажів, які швидко псуються, обов’язкові відповідні маркіровки на груповій і транспортній тарі чи упаковці. Вимагається транспортувати ГЛФ у закритих, сухих, чистих і без сторонніх запахів транспортних засобах. Допускається транспортування ГЛФ у груповій упаковці без ящиків, у контейнерах.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБЕРІГАННЯ ГОТОВИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ

До зберігання ГЛФ висуваються ті ж вимоги, що й до лікарських засобів. Першорядна увага приділяється фізико-хімічним властивостям вхідних інгредієнтів. Усі ГЛФ треба укладати і встановлювати в упаковці етикеткою (маркіровкою) назовні. На стелажах, полицях, шафах має бути прикріплена стелажна картка, в якій зазначені найменування ГЛФ, серія, термін придатності, кількість. Картки друкують на цупкому папері і заводять на кожну серію товару, що надійшла, для контролю за своєчасною реалізацією. Крім того, у відділі зберігання має бути картотека за термінами придатності ГЛФ. Предмети переконтролю і препарати з терміном придатності, що минув, зберігають окремо від інших до одержання результатів аналізу.

Таблетки і драже зберігають ізольовано від інших лікарських форм у заводській упаковці, що запобігає зовнішнім впливам і водночас полегшує відпускання окремим хворим і лікувальним закладам. Зберігання повинно здійснюватися в сухому і, якщо це необхідно, захищеному від світла місці.

Лікарські засоби для ін’єкцій та очні краплі необхідно зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці, в окремій шафі або ізольованому приміщенні та з урахуванням особливостей тари, якщо немає інших указівок на упаковці.

Рідкі лікарські засоби (сиропи, настойки, соки) повинні зберігатися в герметично закупореній, наповненій тарі, у прохолодному, захищеному від світла місці. Осад, що випадає при зберіганні, відфільтровують; якщо після перевірки якості ці засоби відповідають вимогам, їх вважають придатними до застосування.

Плазмозамінні та дезінтоксикаційні розчини зберігають ізольовано, при температурі в межах від 0 до 40 °С в захищеному від світла місці. У деяких випадках допускається замерзання розчину, якщо це не позначається на якості лікарського засобу.

Екстракти зберігають у захищеному від світла місці, у скляній тарі, закупореній кришкою, що нагвинчується, і пробкою з прокладкою. Рідкі й густі екстракти зберігають при температурі 12—15 °С. Осад, що згодом випадає в екстракті, відфільтровують; якщо екстракти після перевірки якості відповідають установленим вимогам, їх вважають придатними до застосування.

Мазі та лініменти зберігають у прохолодному, захищеному від світла місці, у щільно закупореній тарі. Іноді умови зберігання комбінують, виходячи з властивостей інгредієнтів. Наприклад, лікарські засоби, що містять леткі й термолабільні речовини, зберігають при температурі не вище 10 °С.

ГЛФ в аерозольних упаковках зберігають при температурі від –3 до +35 °С, у сухому, захищеному від світла місці, на відстані від вогню чи опалювальних приладів і оберігають від ударів та механічних пошкоджень.

ГЛФ треба зберігати в закритих приміщеннях, захищених від впливу атмосферних осадів, сонячного світла, у певному температурному режимі, як визначено Державною фармакопеєю і НТД на конкретні ГЛФ. Необхідно здійснювати періодичний огляд продукції, стежити за порядком її розміщення і придатністю, а також виконувати спеціальні вимоги до зберігання отруйної, вогне- і вибухонебезпечної продукції та продукції з обмеженим терміном зберігання. При виборі умов зберігання необхідно вивчати інструкції МОЗ України та наказ № 44 від 16.03.93 р.

ЛІТЕРАТУРА

1. Контроль качества лекарственных средств / Под ред. О. П. Щепина.— М.: Медицина, 1986.— 368 с.

2. Автоматы для изготовления лекарственных форм и фасовки / Е. Д. Новиков, Н. А. Тютенков, Н. А. Филипин, Ж. И. Яковлева.— М.: Медицина, 1983.— С. 180—195.

3. Тютенков О. Л., Филипин Н. А., Яковлева Ж. И. Тара и упаковка готовых лекарственных средств.— М.: Медицина, 1982.— С. 3—59.

4. Шостенко Ю. В. Деятельность государственного научного центра лекарственных средств в области контроля качества и стандартизации лекарств в Украине // Фармаком.— 1998.— № 1.

5. Наказ МОЗ України № 44 від 16.03.93 р. «Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп лікарських засобів та виробів медичного призначення».

6. Технология лекарственных аэрозольных форм / Г. С. Башура, Ю. А. Кошелев, А. А. Яремчук и др.— Бийск, 1997.— 35 с.

7. Лікарські засоби і готові лікарські форми. Організація зберігання фармацевтичних товарів на аптечних складах і в аптечних установах / В. І. Гридасов, Л. М. Оридорога, О. В. Винник та ін.— Х., 1999.— 72 с.

8. Государственная фармакопея СССР. Вып. 2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье.— 2'е изд., доп.— М.: Медицина, 1989.— 400 с.