Нирки, будова паренхiми, нефрон. Особливости кровопостачання

32. Шляхи виведення сечi. Сечовiд, сечовий мiхур. Їх будова, функція.

33. Яєчники: будова, топографія, функцiї.

34. Матка: будова, топографія, функція.

35. Маткова труба, відділи, будова, топографiя, функція.

36. Пiхва. Зовнiшнi жiночi статевi органи: будова, функція.

37. Яєчко, його топографія, будова, функція. Оболонки яєчка. Придаток яєчка.

38. Сiм’яний канатик. Сiм’явиносна протока. Шляхи виведення сперми.

39. Передмiхурова залоза, сiм’янi мiхурцi, цибулино-сечiвниковi залози. Будова, топографiя, вiдношення до сечiв-ника.

40. Зовнішні чоловічі статеві ограни. Будова, функція.

41. Чоловічий та жіночий сечівник. Топографія, будова, функція.

42. Промежина: межi, м’язи, фасції, функція.

11.2. ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ У 2-МУ МОДУЛІ

Тема 34. Серце. Кола кровообігу. Аорта.

Студент повинен знати:

- філо - і онтогенез серця та судин;

- топографію органів середостіння;

- судини великого й малого кіл кровообігу, їх функції;

- відмінності артеріальних і венозних судин;

- ланки мікроциркуляторного русла, їх функцію;

- етапи препаровки судин;

- топографію серця та його зовнішню будову;

- будову порожнин та клапанів серця;

- будову стінки серця;

- рентгеноанатомичні відділи серця;

- функцію провідної системи серця;

- елементи провідної системи серця;

- розташування вінцевих артерій серця, називати їх гілки;

- вени, що належать до системи вінцевої пазухи;

- будову перикарда;

- особливості великого й малого кіл кровообігу;

- частини аорти.

Студент повинен назвати та показати:

- перикард, порожнини, клапани серця;

- топографо-анатомічні взаємини серця та великих судин;

- на рентгенограмах органів грудної клітки в різних проекціях всі відділи серця;

- проекцію серця, його клапанів і великих судин на передню стінку грудної порожнини;

- розташування окремих елементів провідної системи серця;

- вічко вінцевих артерій, їх розташування, великі гілки, ділянки кровопостачання;

- венозну пазуху, вени серця, ділянки, з яких вони збирають кров;

- судини малого й великого кіл кровообігу, частини аорти.

Тема 35. Загальна, зовнішня та внутрішня сонні артерії.

Студент повинен знати:

- гілки дуги аорти;

- топографію та гілки зовнішніх і внутрішньої сонної артерій;

- кровопостачання верхньої й нижньої щелеп;

Студент повинен назвати та показати:

- гілки дуги аорти, гілки зовнішньої сонної артерії;

- на черепі канали, де проходить внутрішня сонна артерія та її гілки, судини артеріального кола основи мозку;

Тема 36. Підключичні артерії та їх гілки.

Студент повинен знати:

- топографію й гілки підключичної артерії;

- кровопостачання головного й спинного мозку, Вілізієве коло;

- артеріальні анастомози та їх практичне значення.

Студент повинен назвати та показати:

- підключичну артерію та її гілки.

Узагальнити дані й визначити джерела кровопостачання органів голови, шиї, грудної клітки, плечового пояса.

Тема 37. Пахвова артерія. Артерії верхньої кінцівки.

Студент повинен знати:

- гілки дуги аорти;

- топографію й гілки пахвової артерії;

- топографію й гілки плечової артерії;

- топографію й гілки променевої й ліктьової артерій;

- судини долоні й тилу кисті;

- артеріальні анастомози та їх практичне значення.

Студент повинен назвати та показати:

- дугу аорти та її гілки;

- пахвову, плечову артерії та їх гілки;

- ліктьову та променеву артерії та їх гілки;

- судини на долонній поверхні кисті та місця їх анастомозів з тильними артеріями.

Узагальнити дані й визначити джерела кровопостачання органів голови, шиї, грудної клітки, плечового пояса.

Тема 38. Грудна і черевна аорта та їх гілки.

Студент повинен знати:

- топографію пристінкових та вісцеральних гілок грудної аорти, їх ділянки кровопостачання;

- топографію непарних та парних вісцеральних та парієтальних гілок черевної аорти, їх ділянки кровопостачання;

- анастомози між суміжними за ділянками артеріями та їх практичне значення.

Студент повинен назвати та показати:

- відділи аорти, гілки грудної й черевної аорти;

- узагальнити й визначити джерела кровопостачання органів та стінок грудної й черевної порожнин.

Тема 39. Клубові артерії. Артерії нижньої кінцівки.

Студент повинен знати:

- топографію та гілки загальної та зовнішньої клубових артерій;

- топографію та пристінкові й вісцеральні гілки внутрішньої клубової артерії, їх ділянки кровопостачання;

- топографію та гілки стегнових, підколінної артерій, артерій гомілки й стопи, зони їх кровопостачання;

- артеріальні анастомози та їх практичне значення.

Студент повинен назвати та показати:

- місце відходження загальної клубової артерії від аорти;

- місця розподілу загальної клубової артерії на внутрішню й зовнішню;

- гілки зовнішньої й внутрішньої клубових артерій;

- місце виходу стегнової артерії на стегно; стегнову й підколінну артерії, артерії гомілки й стопи, їх гілки.

Узагальнити дані й визначити джерела кровопостачання стінок і органів малого таза.

Узагальнити дані й визначити джерела кровопостачання м'язів і суглобів нижньої кінцівки.

Тема 40. Система верхньої порожнистої вени.

Студент повинен знати:

- утворення верхньої порожнистої вени, її топографію, притоки;

- позачерепні та внутрічерепні притоки внутрішньої яремної вени;

- де розташоване місце злиття усіх венозних пазух голови;

- яка вена служить для внутрішньовенних вливань;

- шляхи відтоку венозної крові з порожнини черепа;

- поверхневі й глибокі вени лицевої частини голови;

- зовнішні й передню яремні вени, їх притоки та місця впадання;

- вени грудної клітки й хребетного стовпа, притоки, місця впадання;

-- вени верхньої кінцівки, притоки, місця впадання.

Студент повинен назвати та показати:

- венозні пазухи голови, сонний трикутник і що в ньому проходить, крилоподібне сплетення й звідки притікає до нього кров;

- борозни верхньої кінцівки та глибокі вени, які у них лежать;

- вену верхньої кінцівки, яка служить для внутрішньовенного введення лікарських речовин, переливання крові та узяття її для лабораторних досліджень;

- з яких вен складається верхня порожниста вена й куди вона впадає.

Тема 41. Система нижньої порожнистої вени. Ворітна вена. Порто- та кава-кавальні анастомози. Кровообіг плода.

Студент повинен знати:

- утворення нижньої порожнистої вени, топографію, притоки та місце впадання;

- вени таза, притоки, місця впадання;

- вени нижньої кінцівки, притоки, місця впадання;

- утворення ворітної вени, топографію, притоки;

- джерела порто-кавальних та кава-кавальних анастомозів;

- місця розташування та впадіння венозної та артеріальної проток, їх значення.

Студент повинен назвати та показати:

- нижню порожнисту вену, гілки зовнішньої й внутрішньої клубових вен та місце їхнього злиття;

- велику та малу підшкірні вени й куди вони впадають;

- ворітну вену й джерела її утворення;

- кава-кавальні або порто-кавальні анастомози черевної порожнини;

- особливості кровообігу плода;

- розташування овального вікна.

Узагальнити дані по відтоку крові від нижніх кінцівок, таза та нижньої частини тулуба.

Тема 42. Анатомія лімфатичної системи. Органи кровотворення та імунного захисту.

Студент повинен знати:

- загальний план розвитку лімфатичної системи (лс);

- розподіл лс на лімфосудинну та лімфоутворюючу;

- функції лс;

- структурно-функціональні одиниці лс – «лімфангіон»;

- фактори лімфовідтока;

- латинські найменування усіх складових лс;

- будову стінки лімфатичної судини;

- закономірності розташування та ходу лімфосудин;

- закономірності розташування лімфовузлів;

- локалізацію основних груп лімфовузлів;

- центральні органи иммуногенеза (анатомічна та гістологічна будова);

- топографію й гістологічну будову селезінки;

- регіонарні лімфовузли: голови, грудної й черевної порожнин, малого таза, верхніх і нижніх кінцівок;

- поверхневі й глибокі лімфатичні судини цих ділянок;

- шляхи відтоку лімфи по поверхневих та глибоких лімфатичних судинах у регіонарні лімфовузли;

- шляхи відтоку лімфи від внутрішніх органів.

Студент повинен назвати та показати:

- ланки лімфатичного русла;

- на таблицях, муляжах та трупі локалізацію головних лімфатичних проток;

- поверхневі й глибокі, соматичні й вісцеральні групи лімфовузлів;

- локалізацію вічка грудних і правого лімфатичних проток;

- на розрізах лімфовузлів капсулу, пазухи, коркову й мозкову речовини;

- афферентні та ефферентні лімфосудини;

- центральні органи іммуногенеза й селезінку;

- усі регіонарні лімфовузли відповідно до шляхів відтоку лімфи від органів і тканин:

· голови;

· шиї;

· стінок та органів грудної порожнини та грудної залози;

· черевної порожнини та таза;

· верхньої кінцівки;

· нижньої кінцівки.

Тема 43. Закріплення практичних навичок з ССС. Тестовий контроль з ССС.

Студент повинен знати:

- основні етапи фило- і онтогенезу сердечно і судинної систем.

- функції серцево-судинної системи.

- латинську термінологію даної теми.

- анатомію серця.

- великий і малий круги кровообігу.

- частини аорти, гілки кожного відділу, їх хід, області кровопостачання.

- верхню, нижнюю і комірні вени, їх притоки, області відтоку венозної крові.

- кровопостачання, венозний і лімфатичний відтік від областей, органів і систем.

- артеріальні анастомози, їх практичне значення.

- аномалії і пороки розвитку серцево-судинної системи.

- етапи розвитку венозної, лімфатичної й імунної систем;

- характерні ознаки кожної системи;

- питання загальної ангіології й імунології;

- латинську термінологію й будову венозної, лімфатичної й імунної систем;

- будову кожної із цих систем людини. обов'язкові й допоміжні елементи кожної з досліджуваних систем;

- особливості будови цих систем у дітей;

- рентгенологічне зображення цих систем;

Студент повинен назвати та показати:

- відділи серця, клапанний апарат, артерії та вени серця;

- судини великого й малого кіл кровообігу;

- гілки різних відділів аорти, простежити їх хід;

- утворення кісткової й м'язової систем (отвори та канали черепа, міжм’язові борозни, трикутники, простори, де проходять артерії).

- оволодіти навичками препарування артерій, серця.

- венозні, лімфатичні судини й органи імунної системи;

- верхню та нижню порожнисти вени, ворітну вену та їх притоки;

- правий і лівий венозні кути – місця впадання правого й лівого лімфатичного стовбура;

- узагальнити дані по крово-, лімфовідтоку від органів.

Читати рентгенограми цих систем.

Вміти препарувати судини.

Тема 44. Огляд будови ЦНС, класифікація нервової системи, нейрон. Зовнішня й внутрішня будова спинного мозку, його оболони.

Студент повинен знати:

- анатомічну будову нейрона та його зв'язки з іншими нейроцитами;

- основні нейрони трьохчленної нейронної дуги (рецептор, кондуктор, аффектор), рецепторні поля та три ланки самоврядування;

- класифікація нервової системи та її опорний (нейроглія) і функціональний (сіра й біла речовина) апарати;

- три стадії філогенезу нервової системи;

- філогенез головного мозку;

- ембріогенез нервової системи;

- анатомічну будову спинного мозку, де він розташовується, де починається й на якому рівні закінчується;

- будову нейрона, функцію відростків нейрона, класифікацію нейронів за кількістю відростків;

- гістологічну будову спинного мозку, будову білої та сірої речовини, сегмента, будову простої рефлекторної дуги;

- ядра та їх функцію;

- оболони спинного мозку, простори між ними та їх значення.

Студент повинен назвати та показати:

- всі відділи нейрона;

- основні елементи рефлекторної дуги;

- основни частини нервової системи;

- нейроглію, сіру та білу речовину нервової системи;

- на препаратах етапи філогенетичного розвитку нервової системи;

- в ембріогенезі основні відділи нервової трубки;

- в ембріогенезі відділи головного мозку;

- поверхні, борозни, корінці й вузли спинного мозку;

- на поперечному розрізі роги спинного мозку (сіра речовина) та канатики (біла речовина), пояснити їх функцію;

- оболони спинного мозку;

- потовщення спинного мозку, кінський хвіст, кінцеву нитку.

Тема 45. Огляд будови головного мозку. Довгастий мозок. Міст. Мозочок.

Студент повинен знати:

- ембріогенез головного мозку; стадію 3-х та 5-ти мозкових міхурів;

- відділи, що розвиваються з мозкових міхурів;

- які центри в них закладені й які функції вони виконують;

- поверхні стовбурової частини та півкуль головного мозку, частки мозку, місця виходу 12-ти пар чмн, особливості анатомічної й гістологічної будови довгастого мозку, центри, розташовані в ньому та їх функції;

- анатомічне розташування Варолієвого моста й мозочка, їх внутрішню й зовнішню будову.

Описати функцію цих відділів стовбурової частини головного мозку.

Студент повинен назвати та показати:

- відділи стовбурової частини, поверхні й частки півкуль,

- місця виходів чмн,

- місце з'єднання півкуль (мозолисте тіло і його частини),

- анатомічну будову довгастого мозку (вентральна й дорсальна поверхня, піраміди та його межі);

- похідні заднього мозку на препаратах;

- на гістологічних препаратах будову сірої й білої речовини Варолієвого моста й мозочка;

- функцію даних структур головного мозку.

Тема 46. Ромбоподібна ямка. IV шлуночок. Перешийок ромбоподібного мозку.

Студент повинен знати:

- анатомічну будову четвертого шлуночка, чим він заповнений;

- латинську назву 12 пар чмн, їх характер, наявність ядер, їх функцію, проекцію на дно 4-го шлуночка;

- місце виходів 12 пар чмн на основі мозку;

- латинську назву отворів, через які здійснюється приток та відтік смР в 4-й шлуночок і з нього.

Студент повинен назвати та показати:

- порожнину 4-го шлуночка (його складові частини), межі;

- проекції ядер 12 пар чмн на дно 4-го шлуночка.

Тема 47. Середній мозок. Проміжний мозок. III шлуночок.

Студент повинен знати:

- межі й похідні середнього мозку, Сильвіїв водопровід та його сполучення;

- внутрішню будову середнього мозку на фронтальному розрізі: сіра й біла речовина (ядра, їх назву, локалізацію й функцію);

- межі й похідні від межей мозку;

- структуру сірої й білої речовини (на фронтальному зрізі проміжного мозку: центри, їх локалізацію, назву й функцію);

- стінки 3 шлуночка, його сполучення і шляхи відтоку смР.

Студент повинен назвати та показати:

- порожнини даних структур головного мозку та їх сполучення.

Тема 48. Кінцевий мозок. Півкулі великого мозку. Рельєф кори. Динамічна локалізація функцій у корі великих півкуль.

Студент повинен знати:

- похідні кінцевого мозку,

- зовнішню будову півкуль: частки, межі між ними;

- звивини всіх поверхонь півкуль;

- структуру кори головного мозку (6 шарів);

- порожнини півкуль, де виробляється цереброспинальна рідина;

- складові частини нюхового мозку.

Студент повинен назвати та показати:

- на вологих препаратах, муляжах похідні кінцевого мозку;

- межі між частками півкуль;

- борозни й звивини кожної частки з урахуванням їх поверхонь;

- центральні й периферичні відділи нюхового мозку;

- кіркові кінці аналізаторів i та ii сигнальних систем.

Тема 49. Базальні ядра півкуль головного мозку. Біла речовина півкуль. Бічні шлуночки. Нюховий мозок. Оболони головного мозку.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію даних тем;

- назви базальних ядер, їх класифікацію й функції;

- будову й вміст бічних шлуночків кінцевого мозку;

- циркуляцію спинно мозкової рідини: де й чим виробляється, етапи проходження порожнин головного мозку, де, чим і куди всмоктується;

- філогенетичні утворення нюхового мозку, його топографічний підрозділ і анатомічні частини;

- визначення поняття лімбічної системи;

- склад оболон головного мозку.

Студент повинен назвати та показати:

- базальні ядра та їх частини на вологих препаратах головного мозку, таблицях і муляжах;

- частини бічних шлуночків на вологих препаратах головного мозку, таблицях і муляжах;

- сполучення порожнин головного мозку на вологих препаратах головного мозку, таблицях і муляжах;

- частини нюхового мозку;

- частини лімбичної системи;

- оболони головного мозку та їх анатомічні утворення;

- міжоболонні простори, їх сполучення між собою й з шлуночками мозку.

Тема 50. Висхідні та низхідні провідні шляхи головного й спинного мозку.

Студент повинен знати:

- класифікацію провідних шляхів головного й спинного мозку;

- характеристику цих шляхів;

- місця їх проходження й локалізацію;

- висхідні провідні шляхи, їх класифікацію й характеристику;

- низхідні провідні шляхи, їх класифікацію й характеристику.

Студент повинен назвати та показати:

- хід досліджуваних шляхів;

- локалізацію коркових центрів різних аналізаторів;

- висхідні шляхи, їх проекцію на внутрішню капсулу, локалізацію в канатиках спинного мозку;

- низхідні шляхи, їх проекцію на внутрішню капсулу, локалізацію в канатиках спинного мозку.

Тема 51. Закріплення практичних навичок по ЦНС.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію даної теми;

- класифікацію нервової системи;

- етапи фило- і онтогенезу; похідні мозкових міхурів;

- гістологічну будову нервової тканини;

- будову рефлекторної дуги;

- анатомічну будову спинного мозку, відділів стовбурової частини мозку й мозочка;

- характеристику сірої речовини спинного мозку, стовбурової частини мозку й мозочка;

- характеристику білої речовини спинного мозку, стовбурової частини мозку й мозочка.

- складові частини кінцевого мозку, рельєф кори;

- динамічну локалізацію функцій у корі півкуль головного мозку;

- класифікацію й анатомічну будову базальних ядер кінцевого мозку;

- будову, вміст та сполучення бічних шлуночків;

- функції й циркуляцію ліквору;

- функції й будову лімбічної системи;

- будову оболон головного мозку;

- класифікацію й будову провідних шляхів головного й спинного мозку;

- топографію провідних шляхів у внутрішній капсулі й білій речовині (канатиках) спинного мозку;

Студент повинен назвати та показати:

- анатомічні утворення спинного мозку, стовбурової частини мозку й мозочка;

- проекцію ядер сірої речовини спинного мозку, стовбурової частини мозку й мозочка, їх функцію;

- основні провідні шляхи спинного мозку, стовбурової частини мозку й мозочка, їх взаємозв'язок.

- морфологічну будову спинного й головного мозку;

- всі відділи спинного й головного мозку;

- локалізацію коркових кінців різних аналізаторів (центри першої й другої сигнальної системи);

- проекцію провідних шляхів на внутрішній капсулі;

- локалізацію провідних шляхів у канатиках спинного мозку.

Відповісти на контрольні питання й вирішити ситуаційні завдання по даній темі.

Тема 52. Спинномозкові нерви. Шийне нервове сплетення.

Студент повинен знати:

- принцип утворення спинномозкових нервів, їх гілки;

- характеристику волокон, що входять у їх склад;

- принцип утворення сплетень;

- топографічно зв'язані зі сплетеннями простори в ділянці шиї й пахвової ямки (стінки);

- характеристику шийного сплетення: назва, джерела утворення, локалізація, класифікація гілок, зони іннервації його гілок.

Студент повинен назвати та показати:

- принципи утворення спинномозкових нервів;

- локалізацію шийного сплетення;

- зони іннервації гілок шийного сплетення;

- гілки шийного сплетення.

Тема 53. Плечове нервове сплетення. Грудні спинномозкові нерви.

Студент повинен знати:

- принцип утворення спинномозкових нервів;

- характеристику волокон, що входять у їхній склад;

- принцип утворення сплетень;

- топографічно зв'язані зі сплетеннями простори в ділянці шиї й пахвової ямки (стінки);

- основні борозни й канали на верхній кінцівці для проходження судинно-нервових пучків;

- дати характеристики плечового нервового сплетення: назва, джерела утворення, локалізація, класифікацію гілок, зони іннервації.

Студент повинен назвати та показати:

- принцип утворення спинномозкових нервів;

- міждрабинний простір та його вміст;

- стінки пахвової ямки, трьох- та чотирьохбічний отвори (чим утворені);

- борозни, канали верхньої кінцівки (чим утворені) для проходження судинно-нервових пучків;

- гілки плечового сплетення.

Тема 54. Поперекове й крижово-куприкове нервові сплетення.

Студент повинен знати:

- принципи утворення спинномозкових нервів і сплетень;

- знати топографічні ділянки, у яких проходять нерви поперекового сплетення (м'язова лакуна, Гюнтеров та затульний канали, велике й мале сідничні отвори);

- знати топографічні ділянки, у яких проходять нерви крижово-куприкового сплетення (над- та підгрушоподібні отвори, малий сідничний отвір, гомілково-підколінний канал);

- гілки поперекового сплетення й зони іннервації;

- гілки крижового сплетення й зони іннервації.

Студент повинен назвати та показати:

- топографічні ділянки, у яких проходять нерви поперекового сплетення (чим утворенаі м'язова й судинна лакуни, Гюнтеров канал), стегновий нерв;

- затульний нерв і місце його виходу на стегно, зони іннервації;

- топографічні ділянки, у яких проходять нерви крижового сплетення (великі й мале сідничні отвори, підколінна ямка, гомілково-підколінний канал, підошовні борозни);

- зони іннервації крижово-куприкового сплетення, сідничний нерв.

Тема 55. Огляд вегетативної нервової системи.

Студент повинен знати:

- розподіл нервової системи на соматичну та вегетативну й сфери їхньої іннервації;

- розподіл вегетативної нервової системи на симпатичну та парасимпатичну частини;

- диференціювання в симпатичній та парасимпатичній системах центрального й периферичного відділів;

- центри симпатичної й парасимпатичної нервової систем;

- надсегментарні центри вегетативної нервової системи;

Студент повинен назвати та показати:

- на препаратах головного й спинного мозку центри симпатичної й парасимпатичної нервових систем;

Тема 56. Вегетативна іннервація органів. Вегетативні узли голови.

Студент повинен знати:

- вузли i і ii порядків (симпатичні) і вузли iii порядку (парасимпатичні);

- вегетативні узли голови (парасимпатичні) - крилопіднебінний, вушний, піднижньощелепний та під'язиковий вузли

- загальні принципи подвійної іннервації органів (симпатичний і парасимпатичній);

- особливості іннервації ока;

- особливості іннервації сльозової та слинної залоз;

- особливості іннервації серця;

- іннервацію легенів і бронхів;

- іннервацію шлунково-кишкового тракту (до сигмоподібної кишки), підшлункової залози, печінки;

- іннервацію сигмоподібної, прямої кишки й сечового міхура;

- іннервацію кровоносних судин.

Студент повинен назвати та показати:

- відділи й вузли симпатичного стовбура;

- війковий вузол, ядро Якубовича;

- верхнє й нижнє слиновидільні ядра, крилопіднебінний, вушний, піднижньощелепний та під'язиковий вузли

- дорсальне й вегетативне ядро блукаючого нерва, його роль в іннервації серця, симпатичну складову частину іннервації серцевого м'яза;

- легеневе сплетення;

- великий і малий нутрощеві нерви, черевне, верхнє й нижнє брижові сплетення;

- відпрепарувати на трупі вузли 1, 2, 3 порядку (вегетативні).

Тема 57. Черепні нерви. I, II, III, IV і VI пари.

Студент повинен знати:

- ембріональне джерело розвитку ЧМН;

- принципи формування нервів;

- будову стінок носової порожнини та очної ямки;

- отвори, через які ці нерви входять (виходять) у череп;

- борозни й звивини мозку, місця входа (виходу) даних нервів у мозок;

- описаня кожного нерва за прийнятою схемою;

- ядра окорухового, відвідного і блокового нервів та їх топографо-анатомічну характеристику;

- хід перерахованих нервів, кіркові кінці нюхового й зорового аналізаторів;

- схему іннервації м'язів очного яблука;

- нюховий та зоровий шляхи;

- шлях зіничного рефлекса.

Студент повинен назвати та показати:

- стінки носової порожнини та очної ямки

- отвори, через які ці нерви входять (виходять) у череп;

- частини, борозни й звивини мозку, місця входу (виходу) даних нервів у мозок;

- проекцію ядер iii, iv і vi пара черепно-мозкових нервів;

- підкіркові центри зору й нюху, кіркові кінці даних аналізаторів.

Тема 58. Загальна характеристика трійчастого нерва. 1-а гілка трійчастого нерва.

Студент повинен знати:

- топографію черепних ямок;

- характеристику ядер трійчастого нерва, принципи формування його гілок;

- місце виходів на основі мозку й характеристику внутрічерепного відділу;

- місце виходів з порожнини черепа очного нерва, склад волокон, ділянки іннервації;

- характеристику війкового вузла;

- характеристику волокон, що відходять від вузла, і перелічити зони іннервації;

- описання V пари ЧМН за схемою.

Студент повинен назвати та показати:

- трійчасте втиснення скроневої кістки;

- місця входу й виходу гілок трійчастого нерва, місце розташування війкового вузла, його характеристика;

- Гассеров вузол, його характеристика.

Накреслити схему іннервації очного яблука.

Тема 59. 2-а та 3-я гілки трійчастого нерва.

Студент повинен знати:

- топографію черепних ямок;

- характеристику ядер трійчастого нерва;

- місце виходів на основі мозку й характеристику внутрічерепного відділу;

- місце виходів з порожнини черепа, топографію, склад і зони іннервації верхньощелепного нерва, зв'язок його гілок з vii парою чмн;

- принципи формування гілок ЧМН;

- місце виходів з порожнини черепа, топографію, склад волокон та ділянки іннервації нижньощелепного нерва, його зв'язок з ix парою чмн;

- дати характеристики парасимпатичних вузлів при кожній гілки трійчастого нерва (війковий, крилопіднебінний та вушний вузли);

- дати характеристики волокон, що відходять від кожного вузла та перелічити зони іннервації.

Студент повинен назвати та показати:

- трійчасте втиснення;

- місця входу й виходів гілок трійчастого нерва, місця розташування вузлів при кожній з гілок, їх характеристика;

- Гассеров вузол, його характеристики;

Накреслити схему іннервації очного яблука.

Тема 60. VII, VIII, IX пари черепних нервів.

Студент повинен знати:

- будову основи черепа;

- ембріологічне джерело розвитку та принципи формування ЧМН;

- поверхні, борозни й звивини кори мозку;

- проекцію ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку;

- загальні характеристики даних чмн;

- місця входу (виходів) цих нервів у череп;

- ядра даних нервів та їх характеристики;

- описаня пар ЧМН за схемою;

- шлях смакового аналізатора;

- слуховий аналізатор та аналізатор рівноваги.

Студент повинен назвати та показати:

- місця входу й виходів нервів із черепа;

- місця входу (виходу) нервів з мозку;

- локалізацію коркових кінців слухового та присінкового аналізаторів.

Тема 61. X, XI, XII пари черепних нервів.

Студент повинен знати:

- ембріологічне джерело розвитку та принципи формування Х, ХІ, ХІІ пар ЧМН;

- будову основи черепа, отвори, через які проходять дані черепно-мозкові нерви;

- на вологих препаратах мозку – поверхні, борозни й звивини кори мозку;

- проекцію ядер цих нервів на ромбоподібну ямку;

- описати пари ЧМН за схемою.

Студент повинен назвати та показати:

- отвори, через які блукаючий, додатковий і під'язиковий нерви залишають череп;

- місця виходу цих нервів з мозку;

- проекцію ядер на дно ромбоподібної ямки.

Тема 62. Органи чуття. Шкіра. Органи нюху, смаку, зору.

Студент повинен знати:

- провідні шляхи тактильної чутливості;

- провідні шляхи почуття стереогноза (просторова шкірна чутливість);

- провідні шляхи болючої й температурної чутливості;

- хід нюхового аналізатора;

- хід смакового аналізатора;

- будову й особливості оболонок очного яблука;

- детально вивчити будову сітківки ока;

- характеристику ядра очного яблука;

- утворення камер ока, продукцію й відтік внутріочної рідини;

- характеристика допоміжного апарата ока;

- детальні характеристики сльозового апарата.

Студент повинен назвати та показати:

- розташування нейронів кожного шляху шкірної чутливості в спинномозкових вузлах, спинному й довгастому мозку, таламусі;

- кіркові кінці всіх видів шкірної чутливості;

- часточки грудної залози, їх вивідні протоки, молочний хід;

- рецепторний, провідниковий і кірковий відділи нюхового аналізатора;

- рецепторний, провідниковий і кірковий відділи смакового аналізатора;

- оболонки очного яблука;

- допоміжний апарат ока;

- на препаратах очного яблука великої рогатої худоби оболонки (їх частини), ядро очного яблука, камери ока;

- підкіркові центри зору.

Тема 63. Орган слуху й рівноваги. Провідні шляхи спеціальної чутливості.

Студент повинен знати:

- будову скроневої кістки, її канали й отвори, що мають відношення до досліджуваного нерва;

- характеристику й топографію ядер viii пари чмн;

- місця входу (виходу) слухового нерва на черепі й мозку;

- місця входу (виходу) присінкового нерва на черепі й мозку;

- характеристику слухового аналізатора;

- характеристику присінкового аналізатора;

Студент повинен назвати та показати:

- на черепі кам'янисту частину скроневої кістки, отвір внутрішнього слухового проходу, лицевий канал, дах барабанної порожнини;

- локалізацію ядра слухового та присінкового аналізаторів;

- на черепі й мозку місця входу (виходу) присінково-слухового нерва;

- локалізацію підкіркового центра та коркового кінця слухового аналізатора.

Тема 64. Закріплення практичних навичок з периферичної нервової системи і органів чуття.

Студент повинен знати:

- латинську термінологію пройдених тем;

- принципи утворення спинномозкових нервів;

- принципи утворення нервових сплетень;

- характеристики топографічних ділянок: як місця утворення нервового сплетення, так і по ходу розташування його гілок;

- анатомічні характеристики гілок кожного сплетення (шийного, плечового, поперекового й крижового) та зони іннервації.

- ембріологічне джерело розвитку та принципи формування ЧМН;

- характеристику чмн за схемою описання;

- чіткий поділ нервів на чутливі, рухові, вегетативні (симпатичні та парасимпатичні), нерви спеціальної чутливості та змішані;

- анатомічні характеристики ядер, внутрічерепного та позачерепного відділів кожного нерва;

- хід кожного нерва, його характеристики й зони іннервації;

- відповісти на контрольні питання й вирішити ситуаційні завдання по даній темі.

- принципи іннервації органів різними відділами внс (симпатичної й парасимпатичної);

- особливості іннервації окремих органів і систем з боку симпатичної й парасимпатичної частини;

- характеристику зорового, слухового й смакового аналізаторів;

- підкіркові й кіркові центри цих аналізаторів;

- кіркові кінці нюхових, зорових, смакового аналізаторів, а також центр загальної шкірної чутливості;

Студент повинен назвати та показати:

- хід окремих спинномозкових нервів і зони іннервації.

- місця входу й виходів черепних нервів на основі мозку;

- місця входу й виходів черепних нервів на основі черепа;

- хід окремих черепних нервів і зони іннервації.

- на трупному матеріалі центральний і периферичний відділи ВНС (импатической, парасимпатической);

- рецепторний, провідниковий і кірковий відділи аналізаторів загальної й спеціальної чутливості;

Тема 65. Інтеграційне заняття по кровопостачанню, венозному, лімфатичному відтоку та іннервації органів та тканин порожнини рота.

Студент повинен знати:

- Будову органів органів та тканин порожнини рота.

- Кровопостачання і іннервацію органів та тканин порожнини рота..

- Клінічні методи дослідження.

- Вікові особливості, варіанти і аномалії розвитку органів та тканин порожнини рота..

Студент повинен вміти:

- Володіти методами препаровки судин і нервів.

Відповісти усно на поставлені питання з демонстрацією на натуральних препаратах, муляжах, таблицях:

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація стінок ротової порожнини.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація язика.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація піднебіння.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація під'язиковою і піднижнєщелепною слинних залоз.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація зубів.

Тема 66. Інтеграційне заняття по кровопостачанню, венозному, лімфатичному відтоку та іннервації органів та тканин голови, шиї.

Студент повинен знати:

- Будову органів голови і шиї.

- Кровопостачання і іннервацію тканин і органів голови і шиї.

- Клінічні методи дослідження.

- Вікові особливості, варіанти і аномалії розвитку органів голови і шиї.

Студент повинен вміти:

- Володіти методами препаровки судин і нервів.

- Знаходити і показувати на препаратах судини і нерви голови і шиї.

Відповісти усно на поставлені питання з демонстрацією на натуральних препаратах, муляжах, таблицях:

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація стінок ротової порожнини.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація язика.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація піднебіння.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація під'язиковою і піднижнєщелепною слинних залоз.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація привушної слинної залози.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація зубів.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація глотки.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація гортані.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація щитоподібної і паращитоаодібних залоз.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація слизистої оболонки носової порожнини.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація жувальних м'язів і шкіри обличчя.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація мімічних м'язів і шкіри обличчя.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація м'язів і шкіри шиї.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація скронєво-нижнєщелепного суглоба.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація твердої оболонки головного мозку.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація очного яблука.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація м'язів очного яблука.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація сльозної залози.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація зовнішнього вуха.

- Кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік і іннервація середнього і внутрішнього вуха.

Тема 67. Підсумковий контроль засвоєння модуля №2 «Анатомія інтегративних систем».

Студент повинен знати:

Теоретичний і практичний матерал, викладений в методичних вказівках до занять 1-28 і представлений в переліку питань до контролю смислових модулів з анатомії серцево-судинної системи, анатомії нервової системи і органів чуття.

Студент повинен вміти:

1. Відповісти на контрольні питання з анатомії серцево-судинної системи, нервової системи і органів чуття, анатомо-топографічним принципам кровопостачання, венозного, лімфатичного відтоку і іннервації органів і тканин порожнини рота, органів і тканин голови і шії.

2. Представити і доповісти результати препаровки і вивчення питань за пройденному матеріалом.

3. Уміти читати рентгенограми, томограми і розпізнавати наявність патологічних змін, інтерпретувати дані основних методів клінічних досліджень.

ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНИХ НАВИКІВ 2-ГО МОДУЛЯ «АНАТОМІЯ ІНТЕГРАТИВНИХ СИСТЕМ».

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

1. Філо- та онтогенез серцево-судинної системи. Аномалії (вади) розвитку серця.