Переломи. Перша допомога при переломах”. 2 страница

а) алергічна реакція на спазмолітики;

б) черепно-мозкова травма;

в) пригнічення дихання;

г) підозра на пошкодження органів черевної прожнини;

д) виражений біль;

е) поява симптомів травматичного шоку.

14. Основне правило іммобілізації кінцівки для проведення транспортування хворого?

а) фіксувати пошкоджений сегмент;

б) попередньо здійснити репозицію;

в) фіксувати найближчі до перелому суглоби;

г) обробити кінцівку повністю антисептиком;

д) іммобілізація здійснюється лише протягом 20 хв;

е) імобілізувати суміжну кінцівку.

15. Основними клінічними ознаками переломів є наступні:

а) патологічна рухомість в місці пошкодження;

б) поява припухлості та гематоми;

в) вимушене положення кінцівки;

г) поява болю при пасивних та активних рухах;

д) деформація кінцівки;

е) поява міхурів з серозним вмістом.

16. Хвора, 70 років, під час ожеледиці посковзнулася і впала на правий бік. Самостійно встати не змогла. Болі в паховій ділянці, рухи в суглобі різко обмежені, кінцівка в положенні зовнішньої ротації. Попередній діагноз?

а) перелом стегнової кістки;

б) вивих стегнової кістки;

в) перелом анатомічної шийки стегнової кістки;

г) забій м’яких тканин;

д) перелом наколінника.

17. Назвіть основну ознаку пошкодження стегнової артерії при переломі стегнової кістки в середній третині.

а) наявність гематоми;

б) відсутність пульсації підколінної артерії;

в) деформація стегна;

г) вкорочення кінцівки;

д) крепітація при пальпації.

18. Потерпілий причепом трактора був придавлений до стінки. Лице, шия, верхній відділ грудної клітки набряклі. Крововилив у кон’юнктиву, задишка. Різкі болі в грудній клітці. Ваш діагноз?

а) підшкірна емфізема;

б) розрив верхньої порожнистої вени;

в) забій серця;

г) закритий пневмоторакс;

д) множинний перелом ребер.

19. У хворого діагностовано перелом V-VI ребер справа по задній аксилярній лінії. Відчуває різку локальну болючість. Що потрібно зробити?

а) ввести знеболюючі;

б) накласти циркулярну пов’язку;

в) провести паравертебральну новокаїнову блокаду;

г) провести міжреберну новокаїнову блокаду;

20. Скільки часу триває 2-га стадія регенерації кісткової тканини:

а) 1,5-2 тижні;

б) 2 міс;

в) 3 дні;

г) 1 рік;

д) протягом всього життя.

21. Який з факторів є основним для регенерації кісткової тканини та загоєння первинним натягом:

а) оперативне лікування;

б) правильно надана перша допомога;

в) анатомічне співставлення;

г) накладання шини Дітеріхса;

д) накладання шини Крамера;

е) звернення пацієнта в лікувальний заклад протягом перших 0,5 години після травми.

22. Який термін часу триває остання стадія репарації кісткової тканини?

а) 2 дні;

б) місяці;

в) 1 тиждень;

г) 2 тижні;

д) протягом всього життя.

23. Чоловік одержав сильний удар в ділянку грудної клітки, результатом якого став перелом двох ребер. Який ймовірний механізм травми?

а) поєднаний;

б) непрямий;

в) прямий;

г) патологічний.

24. Жінка при падінні на пряму витягнуту руку одержала переломо-вивих в плечовому суглобі. Який механізм травми?

а) поєднаний;

б) непрямий;

в) прямий;

г) патологічний;

б) множинний;

в) безпосередній.

25. При падінні дитина одержала травму передпліччя. При огляді – вісь передпліччя змінена, м'які тканини пошкоджені. До якого виду можна віднести такий перелом?

а) закритий;

б) переломо-вивих;

в) відкритий;

г) комбінований;

д) множинний.

26. Пацієнтка лікується з приводу травми – площина зламу променевої кістки проходить більше як на половину її, але залишається ділянка непошкодженої кісткової тканини. Ваш діагноз:

а) тріщина радіуса;

б) переломо-вивих;

в) вивих променево-зап’ястного суглоба;

г) вколочений перелом;

д) відривний перелом.

27. Пацієнт старшого віку ненароком ударившись рукою до дверей одержав перелом кісток зап’ястя. Про який перелом необхідно подумати?

а) діафізарний;

б) відкритий;

в) травматичний;

г) патологічний.

28. На рентгенограмі в ділянці плечової кістки видно лінію перелому та виражене порушення по вісі кістки. Кінцівка вкорочена. Ваш діагноз?

а) перелом плечової кістки;

б) переломо-вивих;

в) тріщина плечової кістки;

г) перелом плечової кістки із зміщенням по ширині;

д) перелом плечової кістки із зміщення по довжині .

29. Який вид переломів найчастіше діагностується у дітей?

а) в ділянці прилягання росткового хряща до метафізарної ділянки кістки;

б) діафізарний;

в) переломо-вивих;

г) вколочений;

д) відривний.

30. Після важкої травми пацієнт у стані шоку. Чи є необхідність надавати першу допомогу, чи потрібно спершу транспортувати хворого до клініки?

а) спочатку надати першу допомогу;

б) спочатку транспортувати до клініки;

в) першої допомоги пацієнт не потребує.

Тема 5

“Лікування переломів. Вивихи”

1.Основними принципами лікування переломів є:

а) адекватне знеболення;

б) повноцінна фіксація;

в) зупинка кровотечі;

г) відновлення функції;

д) реабілітація.

2.Повноцінна репозиція досягається методами:

а) ручна одномоментна репозиція;

б) апаратна одномоментна репозиція;

в) поступова репозиція (скелетне витяжіння);

г) накладання гіпсових пов’язок.

3.Успіх репозиції зумовлюється такими чинниками:

а) знання характеру зміщення;

б) адекватним знеболенням;

в) наявністю супутньої патології;

г) розслабленням м’язів;

д) використанням для репозиції мануальних методів та апаратів (Соколовського, Ілізарова).

4.До консервативних методів лікування переломів відносяться:

а) фіксаційні методи;

б) скелетне витяжіння;

в) інтрамедулярний остеосинтез;

г) екстрамедулярний остеосинтез.

5.Які з наведених методик належить до оперативних методів лікування переломів?

а) скелетне витяжіння;

б) інтрамедулярний остеосинтез;

в) накісний металоостеосинтез;

г) позавогнищевий дистракційно-компресійний остеосинтез.

6.Показаннями до оперативного лікування переломів є:

а) неефективність консервативних методів лікування;

б) інтерпозиція м’язів;

в) загроза утворення вторинного відкритого перелому;

г) важкий загальний стан хворого;

д) запальні процеси шкіри.

7.Які вивихи відносяться до набутих:

а) природжені вивихи;

б) патологічні вивихи;

в) травматичні вивихи;

г) всі відповіді правильні.

8.Вірогідними симптомами вивиху є:

а) деформація суглобу;

б) крипітація в ділянці деформації;

в) відносне вкорочення чи подовження кінцівки;

г) пружна рухомість кінцівки.

9.Які методи використовуються для вправлення вивиху плеча?

а) метод Кохера;

б) метод Джанелідзе;

в) метод Альфельда;

г) метод Мотта;

д) метод Гіпократа.

10. Як поділяються вивихи стегна в залежності?

а) задньоверхній вивих;

б) задньонижній вивих;

в) серединний вивих;

г) передньоверхній вивих;

д) передньонижній вивих.

11. В залежності від терміну вивихи поділяються на:

а) свіжі;

б) не свіжі;

в) пізні;

г) застарілі.

12. Ускладненими називаються вивихи, які супроводжуються:

а) ушкодженням магістральних судин;

б) ушкодженням нервових стовбурів;

в) розривом зв’язкового апарату;

г) зміщенням суглобових поверхонь.

13. Етапами вправлення вивиху плеча по Кохеру є:

а) тракція за довжиною і приведення плеча;

б) ротація плеча назовні при зігнутому в лікті передпліччі;

в) підняття випрямленої кінцівки догори;

г) згинання ротованого плеча зі зміщенням передпліччя догори і вперед;

д) закидання вправленого плеча в бік здорового надпліччя.

14. До екстензійних методів лікування переломів належать:

а) скелетне витяжіння;

б) витяжіння за допомогою липкого пластиру;

в) інтрамедулярний остеосинтез;

г) витяжіння за допомогою клеолу;

д) витяжіння за допомогою манжетки.

15. Основними умовами під час вправлення вивиху є:

а) повноцінне знеболення;

б) повноцінна фіксація;

в) повне розслаблення м’язів;

г) відмова від використання грубої фізичної сили.

16. Вкажіть покази для оперативного лікування перелому анатомічної шийки плечової кістки.

а) зміщення уламків по ширині;

б) ротаційний характер зміщення уламків;

в) інтерпозиція тканин;

г) гемартроз плечового суглобу.

17. Коли необхідно проводити рентгенологічний контроль при переломо-вивихах типу Монтеджа і Галєацци?

а) через 2 тижні;

б) через 3 тижні;

в) через 4 тижні;

г) через 6 тижнів.

18. Як поділяються переломи променевої кістки в типовому місці в залежності від механізму пошкодження?

а) екстензійні;

б) абдукційні;

в) флексіонні;

г) аддукційні.

19. Який з факторів є основним для регенерації кісткової тканини та загоєння первинним натягом?

а) оперативне лікування;

б) правильно надана перша допомога;

в) анатомічне співставлення;

г) накладання шини Дітеріхса;

д) накладання шини Крамера;

е) звернення пацієнта в лікувальний заклад протягом перших 0,5 години після травми.

20. Які з методів оперативного лікування використовуються при переломах шийки стегнової кістки?

а) остеосинтез закритим способом без артротомії суглобу;

б) остеосинтез відкритим способом;

в) ендопротезування проксимального кінця стегнової кістки;

г) накладання стержневого апарату зовнішньої фіксації.

Тема 6

“Опіки. Опікова хвороба”

1. Що характерно для опіків, отриманих в приміщенні:

а) велика площа;

б) отруєння чадним газом;

в) опік дихальних шляхів;

г) обвуглення.

2. З чого починається лікування в стаціонарі хворого з ураженням опіків більше 50% поверхні тіла?

а) введення антибіотиків;

б) введення протиправцевої сироватки;

в) проведення місцевої анестезії;

г) проведення комплексу протишокових заходів;

3. Отриманий хімічний опік невідомою речовиною. Рану слід промити розчином:

а) оцтової кислоти;

б) соди;

в) проточною водою.

4. П’ята доба після отримання обмеженого (менше 10%) по площі опіку в результаті попадання на шкіру розпеченого металу. Хірургічна тактика?

а) відкритий метод лікування;

б) закритий метод лікування;

в) лікування в умовах керованого антибактеріального середовища;

г) некректомія;

д) пластична операція.

5. Опіки – це ушкодження тканин організму, які виникають внаслідок місцевої дії:

а) високої температури;

б) низької температури;

в) хімічних речовин;

г) електричного струму;

д) іонізуючого випромінювання.

6. Для профілактики больового шоку вводять:

а) анальгетики;

б) дезагреганти;

в) нейролептики;

г) седативні засоби.

7. Діагноз (опікова хвороба) встановлюється за умовами:

а) при поверхневих опіках більш ніж 15-25% поверхні тіла;

б) при глибоких опіках більше ніж 10% поверхні тіла;

в) при поверхневих опіках більш ніж 10% поверхні тіла;

г) при глибоких опіках більш ніж 25% поверхні тіла.

8. До основних ознак опікового шоку відносять:

а) плазмовтрату;

б) гемоліз;

в) порушення функції нирок;

г) тривалість до 72 год.

9. До основних ознак токсемії відносять:

а) пригнічення ЦНС;

б) галюцинації;

в) марення;

г) гіперпротеїнемія.

10. Для поліпшення органного кровообігу використовують:

а) антибіотики;

б) еуфілін;

в) дофамін;

г) сечогінні.

11. Для компенсації плазмовтрати застосовують:

а) плазму;

б) альбумін;

в) стабізол;

г) рефортан;

д) зволожений кисень.

12. До екстракорпоральних методів детоксикації відносять:

а) форсований діурез;

б) плазмоферез;

в) гемосорбція;

г) всі відповіді правильні.

13. Для опіків фосфором характерно:

а) ураження легень;

б) ураження печінки;

в) ураження нирок;

г) ураження опорно-рухового апарату.

14. Для опіків кислотами характерно:

а) коагуляція тканин;

б) дегідратація тканин;

в) розвиток сухого некрозу;

г) колікваційний некроз.

15. Для опіків лугами характерно:

а) вологий некроз тканин;

б) утворення ефіних альбумінатів;

в) омилення жирів;

г) коагуляційний некроз.

16. З чого починається надання першої допомоги при термічному опіці?

а) накладання асептичної пов’язки на рану;

б) дати потерпілому попити гарячого чаю;

в) введення знеболюючих;

г) припинення дії термічного агента;

д) обробки обпеченої поверхні олією.

17. Некректомія виконується при:

а) опіках на обличчі;

б) опіках на ступні;

в) опіках промежини;

г) циркулярних опіках циліндричних частинах тіла;

д) обширних опіках спини.

18. При очищенні опікової рани та появі в ній грануляцій необхідно:

а) використовувати пов’язки із гіпертонічним розчином;

б) здійснити аутодермопластику;

в) проводити щоденні перев’язки із мазями;

г) мазеві пов’язки змінювати через 3-4 дні;

д) хворого виписати додому.

19. Основним в лікуванні опікового шоку має бути:

а) призначення знеболюючих;

б) корекція серцевої діяльності;

в) ліквідація гіповолемії;

г) призначення антикоагулянтів та дезагрегантів;

д) оксигенотерапія.

20. Які ускладнення найчастіше виникають у ІІІ стадії опікової хвороби?

а) пролежні;

б) стоматити;

в) пневмонії;

г) ангіни;

д) тромбози і тромбофлебіти.

21. Втрата білка за добу у хворих з опіковою хворобою становить:

а) 20-40 г;

б) 50-200 г;

в) 300 г;

г) 400 г.

22. За першу добу після опіку об’єм інфузії повинен становити?

а) 3-6 л;

б) до 500 мл;

в) близько 1 л;

г) 7-9 л.

23. Медикаментозне лікування відмороження повинно бути спрямовано на:

а) зняття судинного спазму і відновлення кровообігу в кінцівці;

б) підвищення температури тіла;

в) поповнення ОЦК;

г) підвищення артеріального тиску.

24. Епітелізація раневої поверхні відбувається на:

а) 2-й день;

б) 5-й день;

в) 8-10-й день;

г) 14-16 день.

25. При зниженні температури тіла до яких показників наступає біологічна смерть:

а) 350С;

б) 300С;

в) 270С;

г) 220С.

26. Дефіцит ОЦК протягом першої доби після опіку становить:

а) 50%;

б) 40%;

в) 30%;

г) 20%.

27. Розвиток септичного стану у хворих з опіковою хворобою найчастіше виникає на:

а) 7-12 добу;

б) 5-6 добу;

в) 2-3 добу;

г) в першу добу.

28. При хімічному опіку білим фосфором нейтралізуючим агентом є:

а) розчин гліцерину;

б) розчин тіосульфату натрію;

в) розчин мідного купоросу;

г) розчин етилового спирту.

29. Основна мета використання інгаляцій кисню є:

а) боротьба гіпоксією;

б) профілактика ДВЗ-синдрому;

в) ліквідація гіпопротеїнемії;

г) підвищення артеріального тиску.

30. Одним із найчастіших ускладнень антибіотикотерапії, що виникає на 3 - 5 день після травми є:

а) кандидоз;

б) алергічні реакції;

в) гіпертермія;

г) всі відповіді правильні.

Тема 7

“Відмороження. Електротравма”

1. В умовах вологого середовища відмороження і загальне замерзання наступає швидше ніж в сухому середовищі. Чим це зумовлене?

а) тепловіддача у вологому середовищі нижча;

б) тепловіддача у вологому середовищі вища;

в) тепловіддача не має значення, до уваги береться тільки температура середовища;

г) всі відповіді неправильні.

2. Клінічні ознаки I ступеня відмороження кінцівки:

а) незначний набряк та почервоніння шкіри;

б) поява міхурів;

в) некроз шкіри;

г) некроз шкіри та глибше лежачих тканин.

3. Клінічні ознаки II ступеня відмороження кінцівки:

а) незначний набряк та почервоніння шкіри;

б) поява міхурів;

в) некроз шкіри;

г) некроз шкіри та глибше лежачих тканин.

4. Клінічні ознаки III ступеня відмороження кінцівки:

а) незначний набряк та почервоніння шкіри;

б) поява міхурів;

в) некроз шкіри;

г) некроз шкіри та глибше лежачих тканин.

5. Клінічні ознаки IV ступеня відмороження кінцівки:

а) незначний набряк та почервоніння шкіри;

б) поява міхурів;

в) некроз шкіри;

г) некроз шкіри та глибше лежачих тканин.

6. Основні принципи лікування потерпілих при загальному замерзанні:

а) проведення масажу.

б) розтерти пацієнта спиртом.

в) занурити у ванну з температурою води +350 С.

г) занурити потерпілого у ванну із температурою води +24° з наступним підігріванням води до +38° протягом 10-20 хв.

7. Коли наступають клінічні ознаки “траншейної” ступні?

а) при підвищеній вологості і періодичному впливі температур +3° +5°С;

б) періодичному впливі температур +3° +5°С;

в) при підвищеній вологості;

г) правильної відповіді немає.

8. Умови, які сприяють прискоренню загального замерзання:

а) вологе середовище;

б) тривала дія холоду;

в) нерухомість;

г) перевтома;

д) сп’яніння, анемія.

9. При наданні потерпілому від електротравми першої допомоги в першу чергу необхідно:

а) дерев’яним або гумовим предметом відштовхнути від потерпілого джерело струму;

б) відтягти потерпілого за одяг;

в) вимкнути рубильник;

г) викликати швидку допомогу і чекати її приїзду;

д) відтягнути потерпілого багром з протипожежного щита.

10. Потерпілому з електротравмою реанімаційні заходи необхідно проводити:

а) до появи самостійного серцебиття і дихання або прибуття лікаря;

б) протягом 5 хв;

в) протягом 20 хв;

г) протягом 5 хв., потім зробити паузу на 5 хв. і знову продовжити;

д) протягом 1 год.

11. Місцеве лікування зони відмороження полягає в:

а) підрізанні міхура, випусканні рідини, накладанні асептичної пов’язки;

б) видаленні відшарованого епідермісу;

в) накладанні пов’язки з гіпертонічним розчином;

г) пунктуванні міхура та промиванні його антисептиком;

д) накладанні асептичної пов’язки і зігріванні кінцівки.

12. Яким способом якнайшвидше можна зігріти хворого:

а) занурити потерпілого у ванну з водою, температуру якої протягом 20 хв. підвищити з +360С до +400С;

б) закутати хворого у теплу ковдру;

в) розтерти пацієнта спиртом;

г) дати хворому гарячий напій;

д) провести довенну інфузію підігрітого розчину глюкози.

13. Для визначення характеру больової чутливості відморожених ділянок застосовують спеціальні методи дослідження:

а) голкова проба;

б) теплова проба;

в) спиртова проба;

г) проба з навантаженням;

д) проба трьох стаканів.

14. Ознаками “траншейної ступні” є:

а) гіперчутливість ступні;

б) відсутність чутливості ступні;

в) гіперемія ступні;

г) блідість ступні;

д) симетричне ураження обох кінцівок.

15. Ускладнення відморожень бувають:

а) первинні;

б) вторинні;

в) третинні;

г) ранні;

д) пізні.

16. Потенційно небезпечним для життєдіяльності організму є струм напругою:

а) 20 В;

б) 40 В;

в) 60 В;

г) 80 В;

д) 100 В.

17. До місцевих ознак ураження блискавкою включають:

а) точкові плями;

б) білі плями;

в) опікові рани;

г) фігури блискавки;

д) червоні плями.

18. У першу добу після електротравми потерпілі мають лікуватися у:

а) опіковому відділенні;

б) хірургічному відділенні;

в) реанімаційному відділенні;

г) терапевтичному відділенні;

д) травматологічному відділенні.

19. Пізні кровотечі при ураженні електричним струмом найчастіше виникають:

а) у 1-3 добу;

б) у 3-5 добу;

в) у 5-7 добу;

г) у 7-10 добу;

д) у 10-14 добу.

20. Електротравма відзначається:

а) низькою смертністю;

б) високою смертністю;

в) низьким рівнем інвалідизації;

г) високим рівнем інвалідизації.



Тема 8

“Методика обстеження хірургічних хворих”

1. Частота пульсу у здорової людини в середньому рівна:

а) 90 ударів на хвилину;

б) 50 ударів на хвилину;

в) 70 ударів на хвилину;

г) 120 ударів на хвилину;

д) 140 ударів на хвилину.

2. Збільшення частоти серцевих скорочень більше нормальної називається:

а) брадикардія;

б) тахипное;

в) тахикардія;

г) брадипное;

д) гіпертонія.

3. Середній рівень артеріального тиску у здорових людей складає:

а) 100/60 мм.рт.ст.;

б) 120/80 мм.рт.ст.;

в) 140/100 мм.рт.ст.;

г) 120/100 мм.рт.ст.;

д) 80/60 мм.рт.ст..

4. Зниження рівня артеріального тиску менше нормального називається:

а) гіпертонія;

б) тахипное;

в) тахикардія;

г) брадипное;

д) гіпотонія.

5. Частота дихання у здорової людини в середньому складає:

а) 18 на хвилину;

б) 15 на хвилину;

в) 25 на хвилину;

г) 30 на хвилину;

д) 10 на хвилину.

6. У легеневих артеріях людини тече:

а) венозна кров;

б) артеріальна кров;

в) змішана кров;

г) лімфа;

д) синовіальна рідина.

7. Який з нижче названих етапів є зайвим при обстеженні хірургічного хворого?

а) паспортна частина;

б) заповнення листка тимчасової непрацездатності;

в) скарги хворого;

г) анамнез захворювання;

д) анамнез життя.

8. Що не входить до переліку даних, необхідних для заповнення паспортної частини історії хвороби?

а) прізвище, ім’я та по-батькові хворого;

б) вік хворого;

в) діагноз при направленні;

г) група крові, Rh-фактор;

д) температура тіла хворого.

9. Що таке «анамнез захворювання»?

а) всі дані про захворювання, з приводу якого хворий звернувся до лікаря;

б) короткий опис життя хворого, перенесені раніше захворювання;

в) інформація про наявність алергічних реакцій;

г) опис місця захворювання;

д) назва захворювання на латинській мові.

10. Що не відноситься до об’єктивного обстеження хворого?

а) загальне об’єктивне обстеження;

б) об’єктивне обстеження по системах;

в) об’єктивне обстеження місця захворювання;

г) скарги хворого;

д) огляд, пальпація, перкусія, аускультація;

11. Який етап є наступним після об’єктивного обстеження?

а) скарги хворого;

б) попередній діагноз;

в) паспортна частина;

г) кінцевий діагноз;

д) лікування хворого.

12. Який етап обстеження хірургічного хворого слід провести для підтвердження (заперечення) попереднього діагнозу та встановлення кінцевого клінічного діагнозу?

а) додаткові лабораторно-інструментальні методи обстеження;

б) об’єктивне обстеження місця захворювання;

в) загальне об’єктивне обстеження;

г) об’єктивне обстеження по системах;

д) вимірюваня пульсу та артеріального тиску.

13. Який етап обстеження хірургічного хворого слід виконати після встановлення кінцевого клінічного діагнозу?

а) проведення флюорографії органів грудної клітки;

б) вимірювання частоти дихання;

в) визначення загального аналізу сечі;

г) заповнення щоденника;

д) лікування хворого.

14. Що не входить до показників загального аналізу крові?

а) кількість еритроцитів;

б) кількість лейкоцитів;

в) кількість тромбоцитів;

г) ШОЕ;

д) кількість загального білку.

15. Які елементи є обов’язковими у щоденнику?

а) анамнез життя;

б) паспортна частина;

в) біохімічний аналіз крові;

г) показники пульсу, артеріального тиску, температури тіла;

д) електрокардіографія.

Тема 9-10

“Курація хірургічних хворих”

1. Як правильно повинен записуватися в документах Rh-фактор?:

а) Rh(+ /-) (позитивний/негативний);

б) Rh – (позитивний/негативний);

в) Rh(+ /-);

г) Rh;

д) всі відповіді правильні.

2. Які варіанти можливі при оцінюванні загального стану хворого?:

а) задовільний;

б) добрий;

в) середньої важкості;

г) важкий;

д) крайнє важкий;

е) всі відповіді правильні.

3. Які обов’язкові додаткові лабораторно-інструментальні обстеження необхідно призначити хворому під час курації?

а) загальний аналіз крові;

б) загальний аналіз сечі;

в) біохімічний аналіз крові;

г) елктрокардіографію;
д) флюорографію органів грудної клітки;

е) всі відповіді правильні.

4. При курації біля ліжка хворого лікар повинен стояти (сидіти)...:

а) спереду до обличчя хворого;

б) зі спини хворого;

в) справа від хворого до обличчя хворого;

г) зліва від хворого до обличчя хворого;

д) всі відповіді правильні.

5. До інвазивних додаткових інструментальних методів обстеження відносять:

а) електрокардіографію;

б) ультразвукову діагностику;

в) реовазографію;

г) контрастну ангіографію;

д) капіляроскопію.

6. Яка частота серцевих скорочень у здорової людини?:

а) 70 скорочень на хвилину;

б) 50 скорочень на хвилину;

в) 90 скорочень на хвилину;

г) 120 скорочень на хвилину;

д) 140 скорочень на хвилину.

7. Як називається збільшення частоти серцевих скорочень більше нормальної?:

а) брадикардія;

б) тахипное;

в) брадипное;

г) тахикардія;

д) гіпертонія.

8. Артеріальний тиск у нормі рівний:

а) 100/60 мм.рт.ст.;

б) 120/100 мм.рт.ст.;

в) 140/100 мм.рт.ст.;

г) 120/80 мм.рт.ст.;

д) 80/60 мм.рт.ст..

9. Як називається зниження рівня артеріального тиску нижче за нормального:

а) гіпертонія;

б) гіпотонія;

в) тахикардія;

г) брадипное;

д) тахипное.

10. Скільки складає частота дихання у здорової людини в нормі?:

а) 30 на хвилину;

б) 15 на хвилину;

в) 25 на хвилину;

г) 18 на хвилину;

д) 10 на хвилину.

11. У легеневих артеріях людини тече:

а) артеріальна кров;

б) венозна кров;

в) змішана кров;

г) лімфа;

д) синовіальна рідина.

12. Який з нижче названих етапів є зайвим при обстеженні хірургічного хворого?

а) паспортна частина;

б) заповнення листка тимчасової непрацездатності;

в) скарги хворого;

г) анамнез захворювання;

д) анамнез життя.

13. Що не входить до переліку даних, необхідних для заповнення паспортної частини історії хвороби?

а) прізвище, ім’я та по-батькові хворого;

б) вік хворого;

в) температура тіла хворого;

г) група крові, Rh-фактор;

д) діагноз при направленні.

14. «Анамнез захворювання» передбачає…:

а) назва захворювання на латинській мові;

б) короткий опис життя хворого, перенесені раніше захворювання;

в) інформація про наявність алергічних реакцій;

г) опис місця захворювання;

д) всі дані про захворювання, з приводу якого хворий звернувся до лікаря.

15. Що з нижче наведених етапів курації хворого не відноситься до об’єктивного обстеження ?

а) загальне об’єктивне обстеження;

б) об’єктивне обстеження по системах;

в) об’єктивне обстеження місця захворювання;

Наши рекомендации