Прокладення теплових мереж
Зовнішні теплові мережі є одним з найбільш трудоємних та багато вартових елементів систем централізованого теплопостачання, тому правильний вибір траси, спосіб прокладення та конструкції теплопроводів визначають основну вартість робіт. Проектне рішення приймається на основі матеріалів гідрогеологічних ізисканій та зйомки місцевості, перспективного розвитку систем теплопостачання та черговості будівництва теплових мереж, а також техніко-економічного порівняння окремих можливих рішень з урахуванням останніх досягнень досягнень в даній області техніки.
В містах та селищах, виходячи з архітектурних вимог, застосовуються підземна прокладка теплових мереж: безканальна; в непрохідних, напівпрохідних, та прохідних каналах; в загальних колекторах сумісно з іншими комунікаціями та в технічних коридорах підвалів, підпілья будівль.
Рис ТИТАР 221-227
Найбільше поширення отримали конструкції непрохідних каналів.
Рис122-2 справа. Щекин 580
Таблиця 3
Основні характеристики приведених каналів
| Нймену-вання | Умовні позна-чення | Діаметр умовного проходу | |||||||||
| Канал Труби Опорні подушки | L H a C l1 l2 h1 h bxb1 | ||||||||||
| 200х200 | 200х300 | 400х400 |
Траса теплових мереж вибирається паралельно лініям забудованності або вісі шляхів згідно з вимогами. Не рекомендується прокладати теплові мережі паралельним трамвайним шляхам та полосам відчуження залізних доріг. Перетинання теплових мереж з залізнодорожними трамвайними шляхами та автомобільними шляхами повинно бути під прямим кутом.
В межах проїздів траса теплових мереж звичайно прокладується під тротуарами або полосами зелених посадок, а при неможливості такого розміщення – під проїзною частиною дороги або на території кварталів.
Особлива увага при виборі траси та заглиблення теплопроводу повинно місцям з паралельною прокладкою та перетинанням з електричними кабелями. При паралельній прокладці температура гранта в місці прокладки електричного кабелю в будь яку пору року для кабельних ліній напруги до 10 кВ не повинна перевищувати більш ніж на 10 °С, для ліній напруги 35-220 кВ – на 5 °С.
Глибина закладення теплових мереж від денної поверхні в свету приймається не менш:
- до верху перекрить каналів та тонне лей – 0,5 м;
- до верху перекрить камер – 0,3 м;
- до верху оболонки безканальної прокладки – 0,7 м.
В проїзних частинах допускається будувати камери що здіймаються над поверхнею землі на висоту не менш 0,4 м. При прокладці теплових мереж на низьких опорах расстояние в свету від поверхні землі до низу ізоляції рекомендується приймати 0,35-0,5 м.
Ухил теплових мереж незалежно від способу прокладки повинен бути не менш ніж 0,002.
Для дренажу трубопроводів передбачається у нижчих точках для випуску води, а у вищих точках – для випуску повітря.
Опори трубопроводів.
Рухомі опори в залежності від засобу прокладки та діаметрів трубопроводу можуть бути скользящі, каткові, подвісні та інш. (РИСУНОК МЕТОДА стр 381). При підземній прокладці трубопроводів та непрохідних каналах застосовуються тільки скользящі опори на бетонних подушках, при надземній прокладці – каткові.
Основні розміри та вага скользящих та каткових опор та рекомендуємі прольоти між рухомими опорами наведені у табл 3.1.-3.3.
Таблиця 3.1.
Прольоти між рухомими опорами трубопроводів, м.
| Діаметр уловного проходу, мм | Прокладка надземна та в прохідних каналах при компенсаторах | Прокладка в непрохідних каналах на бетонних подушках. | |||||
| П - подібні | Сальникові | ||||||
| Параметри теплоносія (тиск в кгс/см2; температура в °С | |||||||
| Р=8...16 t=100...150 | Р=8...13 t=250...300 | Р=8...16 t=100...150 | Р=8...13 t=250...300 | ||||
| - 2,5 3,5 | 2,5 3,5 | - 2,5 3,5 | 2,5 3,5 | 1,7 2,5 3,5 4,5 5,5 8,5 | |||
Таблиця 3.2.
Скользящі опори та опорні подушки
| Зовнішній діаметр труби, мм | Розміри опори, мм | Вага опори, кг | Розміри подушки, мм | |||
| H | L | B | А | Б | ||
| 1,21 1,21 1,57 1,6 1,9 2,59 2,76 2,95 3,14 7,62 7,95 11,6 12,2 13,9 |
Таблиця 3.3.
Каткові опори
| Зовнішній діаметр труби, мм | Розміри опори, мм | Маса опори, кг | |||||
| dP | H | L | B | А | Б | ||
| 12,2 16,8 19,4 |
Вертикальні навантаження на рухомі опори визначають за формулою
P=ql
де q – маса 1 м трубопровода (труби, ізоляції та води), кг
l - проліт між опорами, м.
Горизонтальні навантаження, що виникають за рахунок реакції тертя опори при тепловому подовжені визначають за формулою
NTP=μql
де μ – коефіцієнт тертя рухомих опор, дорівнює для скользящих опор 0,3 для каткових – 0,1.
Нерухомі опори закріпляють окремі точки трубопроводів, розділяючи його на незалежні у відношенні температурних подовжень дільниці та сприймаючи зусилля, що виникають в трубопроводах цих дільниць при різних схемах компенсації теплових подовжень. Основні дані по нерухомим опорам наведені у табл. З.4., 3.5.
Таблиця 3.4.
Найбільше росстояніє між нерухомими опорами для транзитних магістралей, м.
| Тип ком- пенса-тору | Вид проклад-ки | Діаметр умовного проходу, мм | |||||||||||||
| П-подібний | Канальна Безка-нальна | ||||||||||||||
| Сальни-ковий | Канальна Безка-нальна | - - | - - | - - | - - | - - |
Таблиця 3.5.
Основні параметри нерухомих параметрів.
| Dу, мм | Розміри опори, мм | Осьове зусилля, т | Dу, мм | Розміри опори, мм | Осьове зусилля, т | ||||
| А | Б | В | А | Б | В | ||||