Перегородки, які відокремлюють технічний коридор підвальних та цокольних поверхів від інших приміщень, повинні бути протипожежними 1–-го типу
ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ДО БУДИНКІВ ДЛЯ ПОСТІЙНОГО І ТИМЧАСОВОГО ПРОЖИВАННЯ ЛЮДЕЙ
НАПБ:
ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва
ДБН В.2.2-15-2005 Житловi будинки.Основнi положення
ДБН 363-92 Житлові будинки для осіб похилого віку сільської місцевості.
Правила пожежної безпеки в Україні.
До них відносяться: житлові будинки, дачні будиночки, будівлі готелів, гуртожитків, мотелів, кемпінгів, спальні корпуси шкіл-інтернатів, дитячих будинків, санаторіїв, будинків відпочинку, дитячих таборів і ін. об'єктів подібного призначення.
Загальні вимоги
Вважаючи на важливість і складну обстановку з пожежами в житловому секторі слід зазначити, що у відповідності зі ст.2 ЗУ про ПБ і п.2.2. ППБУ
“Забезпечення пожежної безпеки у житлових будинках державного, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) покладається на власників, а в житлових приміщеннях (квартирах) - також і на квартиронаймачів (членів ЖБК)”.
Забезпечення ПБ у житлових будинках (квартирах) приватного житлового фонду та інших приватних споруд (надвірних будівлях, гаражах і т.п.), а також на дачах, садових ділянках покладається на їхніх власників."
3.22. Обслуговуючий персонал готелів, кемпінгів, гуртожитків, лікувальних закладів зі стаціонаром, дитячих дошкільних закладів з цілодобовим перебуванням дітей, шкіл-інтернатів, будинків для громадян похилого віку, дитячих таборів, санаторіїв, будинків відпочинку та інших оздоровчих закладів повинен кожного року проходити курс навчання правилам пожежної безпеки за програмою, затвердженою адміністрацією, з урахуванням специфіки об'єкта. Практичні тренування з відпрацювання дій у разі пожежі слід проводити у строки, вказані у пункті 3.5. цих Правил.
3.25. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, житлові установи та організації зобов'язані за місцем проживання організовувати навчання населення правилам пожежної безпеки в побуті та громадських місцях.
Загальні вимоги щодо об`ємно–планувальних рішень конкретизуються в відповідних будівельних нормах.
Вимоги будівельних норм.
2.2.1. Вимоги будівельних норм щодо об`ємно–планувальних рішень в житлових будівлях та спорудах.
НАПБ.ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки.
Поверховість і довжина будівель визначаються проектом забудови (2.1).
Квартирні будинки для людей похилого віку і для родин з інвалідами – не вище п'яти.
В інших типах житлових будівель квартири для сімей з інвалідами варто розміщати на перших поверхах. (2.2)
Площа поверху між протипожежними стінами залежить від ступеня вогнестійкості і поверховості будівлі і приймається по табл. 2
| Ступінь вогнестійкості | Найбільша кількість поверхів | Найбільша площа поверху(в межах протипожежного відсіку), м2 |
| I | ||
| II | ||
| III | ||
| IV, IIIб | ||
| IV, IIIб | ||
| V, IIIа, IVа | ||
| V |
Висота житлових поверхів повинна бути від підлоги до підлоги не більше 2,8 м, висота приміщень від підлоги до стелі – не менш 2,5 м. Висота коридорів в середині квартир повинна бути не менше 2,1 м. (2.9)
Висоту приміщень громадського призначення, розміщених у житлових будівлях, допускається приймати рівній висоті житлових приміщень, крім приміщень, у яких за умовами розміщення устаткування необхідна висота не менш 3 м.
Висота підвальних і цокольних приміщень, а також технічних підпіль від рівня підлоги до низу плити перекриття повинна бути не менш 1,8 м, при розміщенні в них стоянок для автомашин і мотоциклів, що належать громадянам, – не менш 2 м, громадських приміщень - не менш 2,5 м, індивідуальних теплових пунктів – не менш 2,2 м.
Висота технічного поверху визначається в кожному окремому випадку в залежності від виду устаткування і комунікацій, розташовуваних в обсязі технічного поверху, з урахуванням умов їхньої експлуатації.
Висота приміщень технічного підпілля не повинна перевищувати 2 м.
Наскрізні проїзди в будинках слід влаштовувати шириною в світлі не менш 3,5 м, заввишки не менше 4,25 м (2.3).
Наскрізні проходи через сходові клітки мають бути розташовані на відстані один від одного не більше 100 м.
Огорожі балконів і лоджій в будинках заввишки 3 поверхи і більше повинно виконуватись з негорючих матеріалів (за виключенням конструкцій засклення). (4.15)
Не допускається влаштування грат і засклення балконів, лоджії і галерей, які використовуються як зовнішні повітряні зони при НСК типу Н1, і зовнішніх площадок, що використовуються як другий евакуаційний вихід з квартир.
У першому, другому і цокольному поверхах житлових будівель допускається розміщати приміщення :
· підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, відділень зв'язку загальною площею не більш 700 м2;
· ощадбанків, магазинів і кіосків по продажу друкованих видань, жіночих консультацій, роздавальних пунктів молочних кухонь, юридичних консультацій і нотаріальних контор, загсів, філій бібліотек, виставочних залів, контор житлово-експлуатаційних організацій, для фізкультурно-оздоровчих занять загальною площею до 150 м2;
· культурно-масової роботи з населенням, а також приміщень для груп короткочасного перебування дітей дошкільного віку (крім цокольного поверху),
· за винятком:
– підприємств громадського харчування з числом місць більш 50 (крім гуртожитків) і домових кухонь продуктивністю більш 500 обідів у день;
– пунктів прийому посуду, а також магазинів сумарною торговою площею більш 1000 м2;
– спеціалізованих магазинів будівельних і інших товарів, експлуатація яких може привести до забруднення території і повітря житлової забудови, магазинів з наявністю в них вибухонебезпечних речовин і матеріалів, спеціалізованих рибних і овочевих магазинів;
– підприємств побутового обслуговування, у яких застосовуються легкозаймисті речовини (за винятком перукарень, майстерень по ремонту годинників площею до 300 м2);
– майстерень ремонту побутових машин і приладів, ремонту взуття площею понад 100 м2;
– бань, саун, пралень (крім приймальних пунктів і пралень самообслуговування продуктивністю до 75 кг білизни в зміну);
– АТС, призначених для телефонізації житлових будівель загальною площею більше 100 м2. (2.50)
Припускається розташування на верхньому поверсі творчих майстерень художників і архітекторів за умови сполучення поверху зі сходовою кліткою через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу.(2.50)
Допускається влаштування в першому, цокольному і підвальному поверхах комор площею до 3 м2 жильців: господарських, для зберігання овочів, а також твердого палива.
Завантаження приміщень громадського призначення з боку двора житлового будинку, де розташовані вікна і входи до квартир, забороняється, і його слід виконувати: з торців житлових будинків без вікон; з підземних тунелів; з боку магістралей за умови наявності завантажувальних приміщень (крім вбудованих приміщень площею до 150 м2).
У підвальних, цокольних і на 1-му поверхах житлових будинків допускається влаштування вбудовано-прибудованих стоянок для машин і мотоциклів, що належать громадянам, з дотриманням вимог будівельних норм. (2.51)
Технічні, підвальні та цокольні поверхи слід розподіляти протипожежними перегородками 1–го типу на відсіки площею не більше 500 м2 в не секційних домах, а в секційних – по секціям.
Перегородки, які відокремлюють технічний коридор підвальних та цокольних поверхів від інших приміщень, повинні бути протипожежними 1–-го типу.
Приміщення громадського призначення в підвальних та цокольних поверхах, які розміщені в житлових будівлях, окрім одноквартирних та зблокованих домів, слід відділяти від приміщень житлової частини протипожежними перегородками 1–го типу та перекриттями 3–го типу без прорізів.
Інженерні комунікації приміщень громадського призначення, які проходять через житлову частину, або житлової частини, які проходять через вбудовані приміщення (крім водогону та опалення з металевих труб), повинні бути прокладені в самостійних шахтах, огороджених протипожежними перегородками.
Міжсекційні, міжквартирні ненесучі стіни та перегородки і перегородки, які відокремлюють загальні коридори від інших приміщень в житлових будинках І СВБ, повинні мати межу вогнестійкості не менше 60 хв, ІІ і ІІІ СВБ – 45 хв , групу за межею поширення вогню – М0 (4.2,4.3.)
В будівлях III СВБ допускається передбачати міжквартирні перегородки групи М1 за межею поширення вогню.
Вхідні двері до квартир повинні мати вогнестійкість не менше ЕІ 30 для будинків І, ІІ, ІІІ СВБ, не менше ЕІ 15 для будинків інших СВБ (крім V) (2.34).
В секційних домах допускається влаштовувати вихід із незадимлюваних сходових кліток типу Н1 через вестибуль, який відокремлений від коридорів протипожежними перегородками 1–го типу.
Вентиляційні установки підпору повітря та димовидалення повинні бути розміщені в окремих вентиляційних камерах, відгорожених протипожежними перегородками 1–го типу.
Виходи із підвалів та цокольних поверхів слід передбачати безпосередньо назовні.
В будівлях до п`яти поверхів включно ці виходи допускається влаштовувати через сходову клітку житлової частини відособленими, відокремленими в межах першого поверху від виходу із житлової частини протипожежними перегородками 1–го типу.
У кожнім відсіку або секції підвальних і цокольних поверхів повинно бути не менш двох вікон (люків) розміром 0,9х1,2 м. (4.20)
На дахах житлових будівель вище 10 м варто передбачати стандартне огородження. (2.18)
Машинне відділення ліфтів не допускається розміщати безпосередньо над житловими кімнатами, а також суміжно з ними.
Шахти ліфтів не повинні бути розміщені суміжно з житловими кімнатами.
Стовбур сміттєпроводу повинен бути негорючим, повітронепроникним і не примикати до житлових приміщень.
Сміттєзбиральну камеру варто розміщати безпосередньо під стовбуром сміттєпроводу, не допускається розміщати під житловими кімнатами або суміжно з ними.
Висота камер у світлі повинна бути не менш 1.95 м.
Сміттєзбиральна камера повинна мати самостійний вихід із дверима, що відкриваються назовні, ізольований від входу в будівлю глухою стіною (екраном), і виділятися протипожежними перегородками і перекриттям з межами вогнестійкості не менш 60 хв. і нульовою межею поширення вогню.
2.2.2 Конструктивні та об’ємно—планувальні рішення евакуаційних шляхів та виходів в житлових будівлях.
Загальні коридори повинні мати природне освітлення.
Протяжність загальних коридорів не повинна перевищувати при освітлені через віконні отвори в зовнішніх стінах з одного торця - 24 м, а з двох - 48 м.
При більшій довжині влаштовують світлові кармани на відстані не більше 24 м один від одного і не більше 30 м від торця з віконним прорізом. Ширина карманаповинна бути не менше ніж 1/2 його довжини.
Через світловий карман у вигляді сходової клітки дозволяється освітлювати коридори довжиною до 12 м з обох сторін.
Ширина коридору повинна бути не менше 1,4 м при його довжині до 40 м, 1,6 м - при довжині Бї
Є.енап79н.ільше ніж 40 м.
Коридори повинні розділятися перегородками на відстані не більше ніж через 30 м одна від одної та від торців.
Відстань від дверей квартир до сходової клітки залежить від ступеня вогнестійкості будинку: для будинків І і ІІ СВБ – 40 м (25 м в тупіковому коридорі), ІІІ СВБ – 30 м (20 м в тупіковому коридорі).
В житлових будинках секційного типу з умовною висотою не більше ніж 26,5 м квартири можуть мати вихід на одну сходову клітку типу СК1. З 3-го поверху і вище слід проектувати 2-й евакуаційний вихід, яким може бути:
а) вихід з балконів (лоджій) квартир або безпосередньо з квартир через двері на зовнішні металеві маршові сходи, які ведуть до позначки підлоги 3-го поверху і мають уклон не більший 80о, ширину маршів і площадок не менше 0,6 м, висоту огорожі не менше 1,2 м;
б) вихід з кожної квартири через двері на площадку (шириною не менше 1,2 м з огорожею висотою не менше 1,2 м) уздовж зовнішньої стіни будинку з глухим простінком шириною не менше 1,2 м між торцем площадки та прорізом, який виходить на площадку, або не менше 1,6 м між прорізами;
в) вихід на сходи типу С3, що влаштовуються в торці коридору або в будь-якій його частині і ведуть до позначки підлоги 2-го поверху, минаючи сходово-ліфтовий вузол; при цьому в секціях з кількістю квартир на поверсі більше 4-х необхідно влаштовувати у квартирах на три кімнати і більше вихід згідно підпункту б).
У житлових будинках коридорного і галерейного типу з умовною висотою до 26,5 м включно при загальній площі квартир на поверсі 500 м2 і більш загальні коридори (галереї) повинні мати виходи не менше ніж на дві звичайні сходові клітки типу СК1.
При загальній площі квартир на поверсі менше 500 м2 допускається вихід на одну звичну сходову клітку типу СК1. При цьому в торцях коридору (галереї) слід передбачати виходи на зовнішні драбини типу С3.
При розміщенні сходової клітки типа СК1 в торці будинку допускається, влаштування одних сходів типу С3 в протилежному торці коридору (галереї).
Кількість сходів в марші повинна бути не менше 3 і не більше 18.
Найменша ширина маршу в секційних, коридорних і галерейних будинках 1,05…1,2 м.
Найбільший уклон маршів 1:1,75.
У житлових будинках з умовною висотою до 26,5 м у сходових клітках типів СК1, СК2дозволяється передбачати сміттєпроводи та електропроводку для освітлення квартир.
В житлових будинках з умовною висотою понад 26,5 м при загальній площі квартир менше 500 м2 передбачається вихід на одну незадимлювану сходову клітку типу Н1.
При цьому в будинках секційного типу для усіх квартир і приміщень загального користування гуртожитків, розташованих на 3-му поверсі і вище, слід передбачати другий евакуаційний вихід як у будинках з умовною висотою до 26,5 м, а у будинках коридорного типу – додаткові виходи в торцях коридору на зовнішні сходи типу С3, що ведуть до позначки підлоги 2-го поверху.
Не менше 2-х незадимлюваних сходових кліток передбачається в будинках коридорного типу з умовною висотою більше 26,5 м та при загальній площі квартир на поверсі 500 м2 і більше.
З них не менше 50 % повинні бути типу Н1, решту сходових кліток допускається проектувати типів Н2 або Н4.