Індикатор годинникового типу

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАТИКИ,

МЕДИЧНОЇ І БІОЛОГІЧНОЇ ФІЗИКИ

ЛАБОРАТОРНІ І МЕДИЧНІ

ПРИЛАДИ ТА АПАРАТИ

ТЕХНІЧНІ ОПИСИ ТА

ІНСТРУКЦІЇ ДО ВИКОРИСТАННЯ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

Мойсеєнко М.I., Яворський Б.I., Гамарник О.Т., Петрина Л.Г., Писклинець У.М., Клюка С.Я.

Лабораторні і медичні прилади та апарати. Технічні описи та інструкції до використання. Івано-Франківськ, 2011. – 54 с.

Під загальною редакцією доктора біологічних наук, професора, завідувача кафедри медичної інформатики, медичної і біологічної фізики Мойсеєнка М.І.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри медичної інформатики, медичної і біологічної фізики, протокол № 1 від 29.08. 2011 р.

Рецензенти:

кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри матеріалознавства і новітніх технологій Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, Кравець В.І.;

кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту матеріалознавства ім. Курдюмова НАН України, Яремій І.П.

ЗМІСТ

Штангенциркуль...................................................................................................................
Індикатор годинникового типу............................................................................................
Терези лабораторні аналітичні ВЛА–200г–М.....................................................................
Терези торсійні ВТ–500........................................................................................................
Аудіометр АП–2....................................................................................................................
Апарати для ультразвукової терапії УЗТ-1.02 і УЗТ-1.040.................................................
Вимірювач потужності ультразвукового випромінювання ІМУ–3....................................
Ехоенцефалограф..................................................................................................................
Віскозиметр ВК-4..................................................................................................................
Гідравлічний прес.................................................................................................................
Міст постійного струму МО–62...........................................................................................
Реограф РГ–4–01...................................................................................................................
Апарат для гальванізації і електрофорезу...........................................................................
Електрокардіограф…………................................................................................................
Електрокардіоскоп ЕКСП – 03.............................................................................................
Електронний імітатор електрокардіограм...........................................................................
Електростимулятор...............................................................................................................
Дефібрилятор ДИ – C – 04....................................................................................................
Прилад для місцевої дарсонвалізації ламповий “ИСКРА-1”..............................................
Апарат високочастотної хірургії ЭН 57М...........................................................................
Апарат УВЧ-терапії..............................................................................................................
Апарат “ЛУЧ-2”....................................................................................................................
Оптичний біологічний мікроскоп........................................................................................
Рефрактометри УРЛ та ІРФ-22.............................................................................................
Колориметр фотоелектричний концентраційний................................................................
Сахариметр універсальний СУ-3.........................................................................................
Гелій-неоновий лазер............................................................................................................
Люксметр Ю–116..................................................................................................................
Вимірювач потужності дози (рентгенметр) ДП-5В............................................................
Електробезпека при експлуатації електромедичних приладів...........................................

Вступ

Бурхливий розвиток електронної та обчислювальної техніки призвів до створення якісно нової медичної апаратури для терапії, функціональної діагностики, лабораторних досліджень і широкого застосування комп’ютерних технологій у практиці охорони здоров’я. Все це зумовлює зростання рівня вимог до фізико-математичної і технічної підготовки майбутнього лікаря, який повинен знати:

- призначення, будову і основні принципи дії лікувальної, діагностичної апаратури та вимірювальних приладів;

- фізичну характеристику інформації на виході медичного приладу;

- технічні характеристики апаратури, яка представлена в лабораторному практикумі;

- техніку безпеки при роботі з апаратурою.

Вміти:

- проводити основні механічні, теплофізичні, електричні, оптичні і радіологічні вимірювання;

- використовувати різноманітні засоби для обробки результатів вимірювань і обчислення похибок;

- працюватиз медичними апаратами і користуватися вимірювальними приладами.

Пропонована методична розробка відповідає вимогам програми з медичної та біологічної фізики для студентів медичних закладів освіти та призначена для полегшення самостійної роботи при вивченні лабораторних і медичних приладів та апаратів, передбачених навчальною програмою .

ШТАНГЕНЦИРКУЛЬ

І. ПРИЗНАЧЕННЯ

Штангенциркуль – вимірювальний інструмент, призначений для вимірювання зовнішніх і внутрішніх розмірів тіл та нанесення міток.

II. БУДОВА

Основними частинами штангенциркуля (рис.1) є: штанга (1) з нанесеною на ній вимірною шкалою (2); рухома рамка (4); ноніус (5); механізм мікрометричної подачі рамки і затискач рамки (6). Штанга і рухома рамка мають губку або губки (3) у випадку їх двобічного розташування.

Вимірюваний предмет розміщується між нерухомою і рухомою губками.

 
  індикатор годинникового типу - student2.ru

Ноніус – це маленька лінійка з поділками, що може ковзати вздовж великої лінійки, яка називається масштабною (рис.2).

індикатор годинникового типу - student2.ru

Рис.2. Масштабна лінійка.

Ноніус є додатком до масштабу, який дає можливість підвищити точність вимірювань, що виконуються за допомогою масштабу.

ІІІ. ПРИНЦИП ДІЇ

Позначимо ціну найменшої поділки масштабу через індикатор годинникового типу - student2.ru . Нехай індикатор годинникового типу - student2.ru – чиcлo поділок ноніуса. Поділки на ноніусі наносяться звичайно так, що відстань між двома штрихами ноніуса менша ніж між двома штрихами масштабу на індикатор годинникового типу - student2.ru частину індикатор годинникового типу - student2.ru . Позначимо через індикатор годинникового типу - student2.ru ціну поділки ноніуса. Тоді:

індикатор годинникового типу - student2.ru (1)

Різниця, між ціною поділки масштабу і величиною поділки ноніуса:

індикатор годинникового типу - student2.ru (2)

називається точністю ноніуса. Точність ноніуса на основі рівняння (1) рівна:

індикатор годинникового типу - student2.ru (3)

Нехай при вимірюванні відрізка індикатор годинникового типу - student2.ru кінець його опинився між індикатор годинникового типу - student2.ru і індикатор годинникового типу - student2.ru штрихами масштабу (рис.3).

індикатор годинникового типу - student2.ru

Рис.3. Вимірювання відрізка індикатор годинникового типу - student2.ru з допомогою масштабної лінійки.

Тодi довжину вiдрiзка індикатор годинникового типу - student2.ru можна записати у вигляді:

індикатор годинникового типу - student2.ru (4)

Таким чином, для того щоб виконати вимірювання, необхідно підрахувати число індикатор годинникового типу - student2.ru цілих поділок масштабу, що містяться між нульовими штрихами масштабу i ноніуса, визначити номер “k” штриха ноніуса, який співпадає з деяким штрихом масштабу, вимірювану довжину обчислити за формулою (4).

IV. ПОРЯДОК РОБОТИ

1. Розмістити предмет між губками штанги i рухомої рамки.

2. 3афiксувати положення рамки за допомогою затискача.

3. Підрахувати число індикатор годинникового типу - student2.ru цілих поділок масштабу, що містяться між нульовими штрихами масштабу i ноніуса.

4. Визначити номер "k" штриха ноніуса, який співпадає з деяким штрихом масштабу.

5. Вимірювану довжину розрахувати за формулою (4).

ІНДИКАТОР ГОДИННИКОВОГО ТИПУ

І. ПРИЗНАЧЕННЯ

Індикатор годинникового типу призначений для вимірювання переміщень з метою контролю лінійних розмірів, відхилень форми і розташування поверхонь.

Прилади, обладнані індикаторами годинникового типу, використовують основним чином для відносних вимірювань.

ІІ. БУДОВА

Індикатор годинникового типу (рис.4) складається із плоского циліндричного корпусу (1), вимірювального стержня (2), системи механічних передач, стрілок відліку (3), циферблату (4) і поворотного кільця (5).

індикатор годинникового типу - student2.ru

Рис.4. Індикатор годинникового типу.

ІІІ. ПРИНЦИП ДІЇ

Індикатори годинникового типу відносяться до важільно механічних приладів.

Система механічних передач призначена для передачі і перетворення переміщення вимірювального стержня, що фіксується за відхиленням стрілок відлікового пристрою.

Циферблат відлікового пристрою складається із двох кругових шкал, обладнаних своїми стрілками. Мала шкала – 6 проградуйована в міліметрах, тобто ціна поділки малої шкали – 1 мм. Велика шкала проградуйована в частках міліметра. Ціна поділки великої шкали – 0,01 мм. Велика шкала є подвійною: на одній зростання значень відбувається за годинниковою стрілкою, на другій – проти. Це дозволяє робити вимірювання при двох напрямах переміщення робочого стержня.

Циферблат за допомогою поворотного кільця може повертатись для суміщення початкового положення стрілки з нульовою поділкою.

IV. ПОРЯДОК РОБОТИ

1. Встановити індикатор так, щоб кінець вимірювального стержня контактував з об’єктом дослідження.

2. За допомогою поворотного кільця повернути циферблат до суміщення стрілки з нульовою поділкою.

3. Зчитування показів при вимірюванні переміщень виконується наступним чином:

Ціле число міліметрів підраховується за відхиленням стрілки за малою шкалою. Соті частки міліметра підраховуються за відхиленням стрілки згідно великої шкали. При підніманні вимірювального стержня (прямий хід) покази читають за зовнішніми цифрами великої шкали (збільшення за годинниковою стрілкою). При опусканні вимірювального стержня (зворотній хід) покази читають за внутрішніми цифрами великої шкали (збільшення проти годинникової стрілки).

Наши рекомендации