Розрахунок середнього коефіцієнта виконання норми виробітку основними робітниками підприємства
Норма виробітку – визначає кількість продукції в натуральному виразі, яку повинен виготовити робітник за одиницю часу (годину, зміну) при певних організаційно-технічних умовах виробництва.
Приклад 4
На підставі даних таблиці 2.3 розрахуйте середній відсоток виконання норми виробітку.
Таблиця 2.3
Норма виробітку за видами продукції
Види продукції | Установлена норма виробітку, одиниці | Передбачена планом норма виробітку, одиниці |
1. деталь АМ 2. деталь АР 3. деталь АС | 1,5 1,8 2,0 | 1,7 1,8 2,1 |
Рішення
1. Відсоток виконання норми виробітку за номенклатурою становить:
1) деталь АМ (1,7 : 1,5) х 100 = 113,3%;
2) деталь АР (1,8 : 1,8) х 100 = 100,0%;
3) деталь АС (2,1 : 2,0) х 100 = 105,0%.
2. Середній відсоток виконання норми виробітку за планом:
Середній відсоток виконання норми виробітку у плановому році переведемо у коефіцієнт.
Середній коефіцієнт виконання норми виробітку за планом підприємства дорівнює 1,061.
Приклад 5
На підставі розрахунків, зроблених у прикладах 2,3,4 визначаємо чисельність основних робітників.
Примітка: чисельність робітників розраховується з точність до цілих.
Чисельність основних робітників у плановому році буде становити:
= чол.)
Чисельність допоміжних робітників розраховується за формулами 2.3 і 2.4.
, (2.3)
де Чд.р. – чисельність допоміжних робітників;
Соб. – кількість обладнання, яке обслуговується допоміжними робітниками;
Но – норма обслуговування обладнання одним допоміжним робітником;
S – кількість робочих змін на добу;
kнев. – коефіцієнт невиходів на роботу в середньому одним робітником протягом року.
Приклад 6
У механічному цеху підприємства встановлено 58 одиниць обладнання, режим роботи підприємства двозмінний. Заплановані невиходи одного робітника становлять 10% номінального фонду часу. Норма обслуговування обладнання одним робітником 11 одиниць. Визначте чисельність допоміжних робітників.
Рішення
1. Чисельність допоміжних робітників розраховуємо за формулою 2.3 і дорівнює:
= (чол.)
Розрахунок чисельності допоміжних робітників за формулою2.4.
, (2.4)
де Чдр – чисельність допоміжних робітників;
Соб – кількість обладнання, яке обслуговується допоміжними робітниками;
S – кількість робочих змін на добу;
Но – норма обслуговування обладнання одним допоміжним робітником;
kпер. – коефіцієнт переводу явочної чисельності у спискову.
Коефіцієнт переводу явочної чисельності допоміжних робітників у спискову розраховується як відношення номінального фонду часу до явочного фонду одного робітника за рік.
Приклад 7
У механічному цеху підприємства встановлено 58 одиниць обладнання, режим роботи підприємства двозмінний. Номінальний фонд робочого часу становить 255 днів, явочний робочий час одного робітника в середньому дорівнює 220 днів. Норма обслуговування обладнання одним робітником 15 одиниць. Визначте чисельність допоміжних робітників.
Рішення
1. Коефіцієнт переводу явочної чисельності у спискову дорівнює:
255 : 220 =1,159
2 Чисельність допоміжних робітників розраховуємо за формулою 2.4 і вона повинна складати:
= чол.)
Ефективність використання персоналу підприємства характеризує рівень продуктивності праці.
Рівень продуктивності праці характеризується показниками виробітку і трудомісткості.
Виробіток – це показник рівня продуктивності праці, характеризується обсягом продукції, виробленою одним працівником (робітником) за одиницю робочого часу (годину, зміну, місяць, квартал, рік).
Трудомісткість – це обернений показник до рівня виробітку і характеризується кількістю робочого часу витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг).
Виробіток може розраховуватися у натуральних, трудових і вартісних показниках.
Якщо обсяг продукції вимірюється натуральними показниками то і відповідно показники виробітку можуть бути визначені у натуральних показниках. Вони найбільш точно відображають динаміку продуктивності праці, проте мають суттєвий недолік –їх неможливо застосовувати для різнорідної продукції.
Найбільш поширеним є розрахунок виробітку у вартісних показниках. Розраховується виробіток одного працівника або робітника.
Для розрахунку виробітку одного працівника (робітника) у вартісному виразі може бути використана валова, товарна, чиста продукція.
Для забезпечення точності визначення показника продуктивності праці – виробнику слід ураховувати вплив на його рівень передусім цінового чинника.