Склад робочої групи з розробки протоколів лікування дітей

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

ЖОВЧНОКАМ’ЯНОЇ ХВОРОБИ

У ДІТЕЙ

Склад робочої групи з розробки протоколів лікування дітей

по спеціальності “Дитяча гастроентерологія”

1. Денисова М.Ф. - д.м.н., проф., зав.відділенням хронічних хвороб печінки

і органів травлення Державної установи «Інституту ПАГ

АМН України».

2. Ципкун А.Г. - д.м.н., професор, зав.лабораторії патологічної фізіології

та експериментальної терапії Державної установи

«Інституту ПАГ АМН України».

3. Лапшин В.Ф. – д.м.н., зав.відділенням реабілітації дітей та вагітних

жінок Державної установи «Інституту ПАГ АМН

України».

4. Мороз О.Д. – д.м.н., головний науковий співробітник відділення

проблем здорової дитини Державної установи

«Інституту ПАГ АМН України».

5. Бережний В.В. – д.м.н., професор, зав. кафедрою педіатрії №2 КМАПО,

головний педіатр МОЗ України

6. Белоусов Ю.В. – д.м.н., професор, зав.кафедрою дитячої

гастроентерології Харківської медичної академії

післядипломної освіти.

7. Бабій І.Л. – д.м.н., професор, зав.кафедрою пропедевтики дитячих

хвороб Одеського державного медичного університету.

8. Чернега Н.В. – к.м.н., ведучій науковий співробітник відділення

хронічних хвороб печінки і органів травлення

Державної установи «Інституту ПАГ АМН України».

9. Березенко В.С. – к.м.н., науковий співробітник відділення

хронічних хвороб печінки і органів травлення

Державної установи «Інституту ПАГ АМН України».

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ЖОВЧНОКАМ’ЯНОЇ ХВОРОБИ

У ДІТЕЙ

Шифр К-80 – жовчнокам’яна хвороба (холелітіаз)

І. Визначення:

Жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ) – це захворювання гепато-біліарної системи зумовлене порушенням обміну холестерину та (або) білірубіну, яке характеризується утворенням конкрементів в жовчному міхурі та (або) в жовчних протоках.

ІІ. Критерії діагностики:

Анамнез, клінічні і параклінічні обстеження.

1. Безсимптомна форма - випадкова знахідка. Конкременти розташовані в “німій” зоні – дно жовчного міхура.

2. Жовчна коліка (пов΄язана з просуванням каменя, спазмом або обтурацією жовчних шляхів):

· Ведучий симптом – біль –

- в пілородуоденальній зоні

- в правому підребер’ї

- гострий або тупий

- ірадіація в праву лопатку , поперек

Диспептичні прояви –

- знижений апетит

- нудота

- блювота (можлива жовчю)

- нестабільні випорожнення, частіше закреп

· Астеновегетативний синдром -

- лабільність настрою

- головний біль

- неспокійний сон

- мраморність шкіри

- червоний дермографізм

· Об’єктивні дані:

- можлива іктеричність склер, шкіри

- помірна жовтяниця шкіри без свербіжа

- неокрашені випорожнення

· При пальпації –

- захистне напруження передньої брюшної стінки

- болючість в правому підребер’ї

- наявність симптомів: Ортнера-Грекова – болючість при постукуванні по реберному краю справа; Захар’їна-Геда – зони гіперестезії шкіри в правому підребер’ї; Кера – пальпаторна болючість в зоні жовчного міхура, особливо при вдосі; Мерфі – виражена болючість при пальпації жовчного міхура на глубокому вдосі

· Ускладнення:

- кальцифікація конкрементів

- холецистит – підвищення температури, біль в правому підребер’ї, блювота, яка не приносить полегшення

- реактивний гепатит – збільшення розмірів печінки, підвищені показники цитолізу, гамаглобулінемія

- стеноз загального жовчного протоку - виражена жовтяниця шкіри,блювота, виражена болючість

2. Лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові – лейкоцитоз, підвищена ШОЕ

- аналіз сечі – підвищений вміст уробіліну

- копрограма - без змін

- загальний білок – без змін

- загальний білірубін з фракціями – помірна гіпербілірубінемія

- АлАТ, АсАТ – можливе незначне підвищення

- холестерин і лужна фосфатаза – підвищені

- показники ліпідного обміну (тригліцериди, фосфоліпіди, неетерифіцировані жирні кислоти) підвищені.

· Інструментальні методи:

- УЗД – головний метод виявлення конкрементів в жовчному міхуру і протоках;

- рентгенологічні дослідження (пероральна внутрішньовенна холецистографія) - наявність рентгенконтрасних конкрементів в жовчному міхурі. Протипоказання до контрастних рентгенологічних досліджень біліарної системи: жовтяниця, важкі алергічні реакції (ідіосинкразія до йоду, ниркова недостатність);

- КТ органів черевної порожнини (більш точно виявляє щільність конкрементів);

- ЕРХПГ – при підозрі на камені жовчної протоки.

ІІІ. Основні принципи лікування (С):

Завдання терапії жовчнокам΄яної хвороби:

- попередження міграції каменів та пов΄язаних з цим ускладнень;

- зниження літогенності жовчі;

- ліквідація обмінних порушень.

Лікування латентної або малосимптомної форм жовчнокам΄яної хвороби:

- Дієтотерапія – стіл № 5 (по Певзнеру) з виключенням їжі богатої холестерином;

- Хенотерапія:

а) препарати урсодезоксихолевої кислоти (Урсофальк, Урсохол, Урсосан) з розрахунку 10 мг/кг маси тіла на добу, [добова доза розподіляється на 2 прийоми (в вечірній час слід давати 2/3 добової дози)] протягом 6 – 24 місяців);

в) препарати хенодезоксихолевої кислоти (Хенофальк) із розрахунку 15 мг/кг маси тіла на добу (у дітей старше 12 років) протягом 3-24 місяців. Препарат приймають одноразово, ввечері;

г) гепатопротектори (Сілібор, Ліолів, Хофітол, Дарсіл) при реактивному гепатиті після лікування жовчної коліки.

Протипоказання до консервативного лікування:

§ гострі запальні захворювання жовчного міхура та жовчних протоків;

§ розмір каменів більший 2,0 см і їх рентгенопозитивність;

§ нефункціонуючий жовчний міхур;

§ виразкова хвороба;

§ хронічний панкреатит;

§ супутній цукровий діабет.

Лікування жовчної коліки:

- спазмолітики – периферійні М-холінолітики:

0,1% розчин атропіну сульфату, 0,2 % розчин платифіліну гідротартрату. Для підсилення дії М-холинолітиків додатково застосовуються міотропні препарати – 2% розчин папаверіна гідрохлоріду, 4% розчин но-шпи;

- ненаркотичні анальгетики (50% розчин аналгіну, 5% розчин трамадолу) при сильному та постійному болі;

- антибактеріальні препарати (ампіцилін, оксацилін, дондоміцин, еритроміцин та ін.) при запаленні жовчного міхура, підвищенні температури тіла, лабораторних ознаках запалення (лейкоцитоз з порушенням вліво).

Хірургічне лікування (лапароскопічна холецистектомія) тільки по екстренним показанням – не функціонуючий жовчний міхур, конкремент загального жовчного протоку, гангрена жовчного міхура.

Диспансерний нагляд гастроентеролога 4 рази на рік. Після ліквідації конкрементів 2 рази на рік.

Перелік посилань:

  1. Міжнародна статистична классифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я, 10-й перегляд. – Всесвітня організація охорони здоров’я., 1998. – 685с.

Наши рекомендации