Некапсульоване невільне нервове закінченя у власній пластинці слизової оболонки язика.

Ім­пре­г­на­ція сріб­ло­м. Збі­ль­шен­ня × 400.

Зве­р­ніть ува­гу на розміщення термінальних розгалужень нервового волокна і ядер гліоциттів у ділянці терміналей.

Некапсульоване невільне нервове закінченя у власній пластинці слизової оболонки язика. - student2.ru Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­ Лу­цик, А.Й­.­ І­ва­но­ва, К.С. Ка­бак, Ю.Б.Чайковсь­кий. – Ки­їв: Кни­га плюс. 2003. – С. 483-487.

2. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.Д­.­ Лу­цик, А.Й­.­ І­ва­но­ва, К.С. Ка­бак. Львів: Мир, 1992. – С. 144-148.

3. Ги­с­то­ло­ги­я. Под ре­да­к­ци­ей Ю.И­.­ А­фа­на­сь­е­ва, Н.А­.­ Ю­ри­ной. М., 1989. – С. 283-297.

4. Ги­с­то­ло­ги­я. Под ре­да­к­ци­ей В.Г. Е­ли­се­е­ва и со­авт. М., 1983. – С. 268-270.

5. Уль­т­ра­стру­к­ту­ра клі­тин і тка­нин. На­вча­ль­ний по­сі­б­ник-ат­лас. К.С.Вол­ков, Н.В. Па­сє­ч­ка. Те­р­но­піль: Укр­ме­д­к­ни­га, 1997.

Б. До­да­т­ко­ві:

1. А. Хэм, Д. Ко­р­мак. Ги­с­то­ло­ги­я. М.: Мир, 1982, т. 3.

2. ­Го­ло­ва­ць­кий А.­С­., Па­ла­па В.Й. Аль­бом-по­сі­б­ник з гі­сто­ло­гії, цитології та ем­б­рі­о­ло­гії, ч. І. Ужго­род, 1997.

3. Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и. И.­В­.­ А­л­ма­зов, Л.С. Су­ту­лов. М.: 1978. С. 231-237.

4. Ги­с­то­ло­гия, ци­то­ло­гия и эм­б­ри­о­ло­ги­я. Ат­лас. Под ре­да­к­ци­ей О.В.Волко­вой, Ю.­ К­.­ Е­ле­ц­ко­го. М., 1996. – С. 119-123.

5. В.Л. Бы­ков. Ци­то­ло­гия и об­щая ги­с­то­ло­ги­я. СО­ТИС, Са­н­кт-Петербург, 1999. – С. 480-486.

6. Ги­с­то­ло­гия (вве­де­ние в па­то­ло­гию). Уче­б­ник для сту­де­н­тов вы­с­ших уче­б­ных за­ве­де­ний. Под ре­да­к­ци­ей Э.Г­.­ У­лу­м­бе­ко­ва, Ю.А­.­Челышева. ГЭ­О­ТАР, М., 1997. – С. 348-358.

Заняття 21

Те­ма: Нервова система. Чу­т­ли­ві нервові вузли. Автоном­на (вегетативна) не­р­во­ва си­с­те­ма. Морфофункціональ­на характери­с­ти­ка ве­ге­та­ти­в­них не­р­во­вих ву­з­лів, не­р­вів і рефлекто­р­них дуг.  
Ме­та: 1. Ви­вчи­ти бу­до­ву пе­ри­фе­рій­но­го не­р­ва. 2. На­вчи­ти­ся роз­пі­зна­ва­ти на гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах і диферентціюва­ти стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти не­р­ва. 3. Ви­вчи­ти бу­до­ву не­р­во­вих ву­з­лів. Умі­ти ди­фе­ре­н­ці­ю­ва­ти на гістологі­ч­них пре­па­ра­тах чу­т­ли­ві і ве­ге­та­ти­в­ні не­р­во­ві ву­з­ли. 4. Ви­вчи­ти від­мін­но­с­ті бу­до­ви со­ма­ти­ч­них і ве­ге­та­ти­в­них (симпатичних і па­ра­си­м­па­ти­ч­них) ре­ф­ле­к­то­р­них дуг. 5. Умі­ти від­тво­ри­ти про­с­ті і скла­д­ні ре­ф­ле­к­то­р­ні ду­ги, ти­по­ві для сома­ти­ч­ної і ве­ге­та­ти­в­ної не­р­во­вої си­с­те­ми на мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му рівні. 6. Умі­ти «чи­та­ти» еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії не­р­вів та ву­з­лів.

Про­фе­сійне орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Не­р­во­ва си­с­те­ма ві­ді­грає пер­шо­ря­д­ну роль у ре­гу­лю­ван­ні ро­бо­ти усіх ор­га­нів і си­с­тем ор­га­ні­з­му, за­без­пе­чує ко­ор­ди­ну­ван­ня їх фу­н­к­ції. Ва­ж­ли­ве значен­ня у за­без­пе­чен­ні цих про­це­сів на­ле­жить пе­ри­фе­рій­ним ор­га­нам сомати­ч­ної і ве­ге­та­ти­в­ної (ав­то­но­м­ної) не­р­во­вої си­с­те­ми – не­р­вам та не­р­во­вим ву­з­лам. Зо­к­ре­ма, ве­ге­та­ти­в­ні ву­з­ли ха­ра­к­те­ри­зу­ють­ся ви­со­ким ав­то­ма­ти­з­мом ро­бо­ти, осо­б­ли­во ін­тра­му­ра­ль­ні га­н­г­лії па­ра­си­м­па­ти­ч­но­го від­ді­лу не­р­во­вої сис­те­ми, які мо­жуть за­без­пе­чу­ва­ти ре­гу­лю­ван­ня фу­н­к­ції ор­га­нів від­но­с­но само­стій­но, не­за­ле­ж­но від впли­вів центра­ль­них від­ді­лів не­р­во­вої си­с­те­ми. Отже, не­р­во­вим ву­з­лам на­ле­жить ва­ж­ли­ва роль у ре­гу­лю­ван­ні мі­с­це­вих процесів у рі­з­них ор­га­нах і си­с­те­мах ор­га­ні­з­му.

То­му знан­ня цих стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів не­р­во­вої си­с­те­ми до­по­мо­же майбутньому лі­ка­рю ви­ро­би­ти ці­лі­с­не уяв­лен­ня про ор­га­нізм лю­ди­ни і цілісний під­хід до лі­ку­ван­ня хво­ро­го ор­га­ні­з­му, до­по­мо­же ви­ро­б­лен­ню клінічно­го ми­с­лен­ня, що не­об­хід­но ко­ж­но­му лі­ка­рю не­за­ле­ж­но від сфе­ри йо­го клі­ні­ч­ної ді­я­ль­но­с­ті.

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

1. Бу­до­ва стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів спинного мозку та гангліїв (ка­фе­д­ра анатомії людини).

2. Джерела розвитку спинного мозку та гангліїв (ембріологія).

Роз­по­діл ча­су

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 35 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 50 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пи­су­ван­ня ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ална стор. 480-483, 488-491 у під­ру­ч­ни­ку «Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни» під редак­ці­єю О.Д.Лу­ци­ка та ін., 2003 та у лек­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня

1. Бу­до­ва пе­ри­фе­рій­но­го не­р­ва.

2. Кла­си­фі­ка­ція не­р­во­вих ву­з­лів. Бу­до­ва і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня чу­т­ли­во­го не­р­во­во­го ву­з­ла (на при­кла­ді спин­но­мо­з­ко­во­го), по­ло­жен­ня йо­го у скла­ді ре­ф­ле­к­то­р­ної ду­ги.

3. Ав­то­но­м­на (ве­ге­та­ти­в­на) не­р­во­ва си­с­те­ма. Класифікація. Загальна морфофункціональна характеристика.

4. Симпатичний відділ автономної (вегетативної) нервовї системи. Локалізація центральних ядер і нервових вузлів (паравертебральних і превертебральних).

5. Парасимпатичний відділ автономної (вегетативної) нервовї системи локалізація центральних ядер і нервових вузлів (термінальних та інтрамуральних).

6. Бу­до­ва і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня ве­ге­та­ти­в­них не­р­во­вих ву­з­лів. Симпатичний і парасимпатичний нервові вузли; відмінності в бу­до­ві та функ­ці­о­ну­ван­ні; по­ло­жен­ня у скла­ді ре­ф­ле­к­то­р­ної ду­ги.

7. Осо­б­ли­во­с­ті бу­до­ви та фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня ін­тра­му­ра­ль­но­го па­ра­си­м­па­ти­ч­но­го не­р­во­во­го ву­з­ла.

8. Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка пре­га­н­г­лі­о­на­р­них і по­ст­га­н­г­лі­о­на­р­них не­р­во­вих во­ло­кон.

9. Бу­до­ва со­ма­ти­ч­ної і ве­ге­та­ти­в­них ре­ф­ле­к­то­р­них дуг; від­мін­но­с­ті між ни­ми.

ІІ­І. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах

Пе­ри­фе­рій­ний нерв:

· не­р­во­ві во­ло­к­на,

· ен­до­не­в­рій,

· пе­ри­не­в­рій,

· епі­не­в­рій;

Cпин­но­мо­з­ко­вий не­р­во­вий ву­зол:

· ка­п­су­ла,

· псе­в­до­уні­по­ля­р­ні ней­ро­ни,

· ма­н­тій­ні глі­о­ци­ти,

· не­р­во­ві во­ло­к­на.

Б. На еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фі­ях:

Спин­но­мо­з­ко­вий не­р­во­вий ву­зол:

· псе­в­до­уні­по­ля­р­ний ней­рон: яд­ро, яде­р­це, ней­ро­пла­з­ма,

· ма­н­тій­ний глі­о­цит: яд­ро, ци­то­пла­з­ма, від­ро­с­ток,

· не­р­во­ві во­ло­к­на.

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

· таб­ли­ці і схе­ми;

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти, слай­ди;

· еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ї.

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

І. За­ма­лю­ва­ти під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом:

Пре­па­рат № 39: по­пе­ре­чний зріз пе­ри­фе­рій­но­го не­р­ва.

Пре­па­рат № 40: спин­но­мо­з­ко­вий не­р­во­вий ву­зол.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. І)

ІІ. Роз­гля­ну­ти і ви­вчи­ти еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії

(но­ме­ри еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фій по­да­ні згі­д­но До­да­т­ків у Аль­бо­мі-посібникові, ч. І)

1. Структурні ком­по­не­н­ти спин­но­мо­з­ко­во­го ву­з­ла.

2. Мантійні глі­о­ци­ти на­вко­ло ті­ла псе­в­до­уні­по­ля­р­но­го ней­ро­на.

ІІ­І. Роз­гля­ну­ти де­мон­стра­цій­ні пре­па­ра­ти

Наши рекомендации