Дослідження стану «червоної» крові піддослідної тварини.

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

«Затверджено»

на методичній нараді
кафедри патофізіології

Завідувач кафедри
професор М.В.Кришталь
“___”__________2011р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	ПАТОФІЗІОЛОГІЯ
Модуль № 2	Патофізіологія органів і систем
Змістовий модуль №1/4	Патофізіологія системи крові
Тема заняття	Гемолітичні анемії та анемії, спричинені розладами еритропоезу.
Курс	3-й
Факультет	Медичний

Київ – 2011

1. Актуальність теми:

2. Конкретні цілі:

Визначати поняття, наводити класифікації гемолітичних анемій і анемій, спричинених розладами еритропоезу;

Аналізувати типи гемолізу, його ознаки й типові ускладнення;

Характеризувати причини виникнення, розвитку гемолітичних анемій і анемій, спричинених розладами еритропоезу;

Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки, при цьому відокремлювати зміни патологічні від пристосувально-компенсаторних в патогенезі гемолітичних анемій і анемій, спричинених розладами еритропоезу;

Характеризувати типові кількісні та якісні зміни «червоної» крові в патогенезі гемолітичних анемій (набутих, спадкових) та анемій, спричинених розладами еритропоезу (на прикладах залізодефіцитної, мегалобластичних/віт. В₁₂-, фолієво дефіцитних анемій);

Вміти, за результатами наданих гематологічних аналізів, визначати синдром анемії; застосовувати знання щодо принципів класифікації анемій для детальної характеристики гемолітичних анемій і анемій, спричинених розладами еритропоезу.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

Назви попередніх дисциплін

Отримані навички

Гістологія   Біологія Біохімія   Нормальна фізіологія

1. Знати стандартні методи виготовлення й фарбування мазків периферичної крові. 2. Вміти користуватися мікроскопом. 3. Мати загальні уявлення про структуру молекули гемоглобіну та фізіологічні варіанти гемоглобіну, їх презентацію в еритроцитах в постнатальному онтогенезі. 4. Вміти пояснювати метаболізм гемоглобіну при фізіологічній загибелі еритроцитів. 5. Знати основні етапи еритропоезу (за І.Л. Чортковим, А.І. Воробйовим); мати уявлення про регуляцію фізіологічного еритропоезу (гормональна регуляція, регуляція цитокінами і факторами росту). 6. Мати уявлення про особливості мегалобластичного еритропоезу.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

Анемія Принципи класифікації анемій Гематокрит Колірний показник крові Гемоглобін А (α2β2) Гемоглобін А2 (α2σ2) Гемоглобін F (α2γ2) Гемоглобін S Гемоглобін α4 Гемоглобін β4   Дегенеративні й патологічні форми еритроцитів (аномалії розмірів, форми, насиченості гемоглобіном)   Гемоліз інтра -, екстраваскулярний Гемоліз гострий, хронічний Гемолітична жовтяниця Спленомегалія Гемоглобінурія Гемолітичні анемії набуті: Імунні, токсичні/інфекційні, Механічні, Пароксизмальна гемоглобінурія Гемолітичні анемії спадкові: Таласемії Дрепаноцитоз Мембранопатії/мікросфероцитоз Ферментопатії Дисеритропоетичні анемії Залізодефіцитні анемії Залізорефрактерні анемії Мегалобластичні анемії Апластичні анемії

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Гемолітичні анемії: визначення поняття, принципи класифікації.

2. Види, механізми, причини гемолізу еритроцитів.

3. Типові ознаки та можливі ускладнення гемолізу (ретикулоцитоз, гемолітична жовтяниця, гепато-, спленомегалія, гемоглобінурія, тромбоз/ДВЗ, гемосидероз, холелітіаз).

4. Набуті гемолітичні анемії: етіологія, патогенез, типові зміни периферичної крові.

5. Спадкові гемолітичні анемії: етіологія, патогенез, типові зміни периферичної крові.

6. Класифікація анемій, спричинених розладами еритропоезу.

7. Залізодефіцитні анемії: етіологія, патогенез, типові зміни периферичної крові. Залізорефрактерні анемії.

8. Причини виникнення і механізми розвитку дефіциту вітаміну В₁₂ та фолієвої кислоти. Характеристика загальних порушень в організмі при дефіциті вітаміну В₁₂ та/або фолієвої кислоти.

9. Гематологічна характеристика вітамін В₁₂- і фолієводефіцитних анемій.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослідження стану «червоної» крові піддослідної тварини.

В щура після видалення коси розвинувся бартонельоз та гемоліз еритроцитів.

Хід роботи:

A.Визначте вміст гемоглобіну в крові піддослідної тварини.

Вміст гемоглобіну в крові визначити за Салі (див. методику в темі "Постгеморагічні анемії"); результати навести в одиницях Салі, г/л, ммоль/л. Оцініть результат.

B.Визначте типові зміни еритроцитів в крові піддослідної тварини.

Дослідіть зміни еритроцитів в мазках периферійної крові піддослідних щурів (фарб. за Папенгеймом; масляна імерсія). Зверніть увагу на дегенеративно змінені еритроцити, наявність юних/дозріваючих еритроцитів. Замалюйте типову картину крові.

C.Аналізуйте результати попередніх етапів дослідження (А, В).

D. Зробіть загальний висновок, в якому зазначте порушення «червоної» крові в піддослідної тварини; надайте йому детальну (за усіма класифікаціями/ознаками) характеристику.