Схема будови скронево-нижньощелепного суглобу.
 |
1 - капсула суглобу ;
2 - позадусуглобовий горбик ;
3 - нижньощелепна ямка ;
4 - суглобовий диск ;
5 - суглобовий горб ;
6 - верхня голівка латерального
крилоподібного м"язу ;
7 - нижня голівка латерального
крилоподібного м"язу ;
8 - підскроневий гребінь ;
9 - бугор верхньої щелепи ;
10 - вінцевий відросток ;
11 - гілка нижньої щелепи ;
12 - вирізка нижньої щелепи ;
13 - шилонижньощелепна зв"язка ;
14 - шиловидний відросток ;
15 - голівка нижньої щелепи ;
16 - зовнішній слуховий прохід.
СНЩС належить до суглобів "м’язевого" типу - це парний, комбінований, інконгруентний суглоб, артикулюючі поверхні якого утворені суглобовими головками нижньої щелепи та суглобовими поверхнями скроневих кісток. Артикулюючі поверхні скроневої кістки складаються із вігнутої суглобової ямки, випуклого суглобового горбка та зігнутої мезіальної стінки. Артикулюючі поверхні суглобових головок нижньої щелепи мають випуклу форму та злегка нахилені вперед по відношенню до шийок. Між двома артикулюючими поверхнями міститься суглобовий диск, що має волокнисту структуру.
Головка нижньої щелепи знаходиться під дією м’язів. Одні автори стверджують, що правильне положення головки в самому глибокому відділі суглобової ямки. Інші автори вважають, що вірне положення головки біля заднього скату суглобового горбика. Останні дослідження показали, що вірного положення головки не існує; більш того, правилом є відсутність будь-якої закономірності в її розміщенні. Положення головки під час фізіологічного спокою залежить від нейром’язевої діяльності (тонусу м’язів), а при центральній оклюзії - від міжщелепного співвідношення зубів.
СНЩС забезпечує дистальне фіксоване положення нижньої щелепи по відношенню до верхньої і створює направляючі площини для її рухів вперед, в сторони та вниз в межах границь її рухів.
СНЩС - це рухомий в трьох напрямках, рецепторний орган, що має зв'язок з пропріорецепторами пародонту, жувальних м'язів і передає інформацію в центральну нервову систему про положення нижньої щелепи для координації артикуляції.
Будова СНЩС дає нижній щелепі три ступені свободи рухів, тобто, вона може рухатися у всіх трьох площинах: горизонтальній, вертикальній та сагітальній. Будь-яке положення нижньої щелепи є комбінацією цих трьох головних видів рухів. Будь-який м’яз, що кріпиться до нижньої щелепи, може здійснити рух в суглобі. Обмеження об’єму рухів в суглобі значною мірою визначається м’язами та в меньшій мірі – формою суглобових поверхонь та зв’язок цього з’єнання.
СНЩС має певний механізм для стабілізації щелепи під час рухів. Нижня щелепа стабільна, коли зуби зімкненні або щелепа знаходиться в стані фізіологічного спокою.
В нормі при інтактних зубних рядах навантаження на скронево-нижньощелепний суглоб незначне і при вільному жуванні рівномірно розподіляється на обидва суглоби.
Іннервація СНЩС. В іннервації СНЩС приймають участь вухоскроневий, жувальний, лицьовий нерви, а також симпатичне сплетення скроневої артерії. Скронево-нижньощелепне з’єднання інервують самостійні нервові гілки, прилеглі м’язеві гілки, сусідні нервові гілочки від периваскулярних нервових закінчень. Основним джерелом інервації СНЩС є вушно-скроневий нерв. Самостійні 4-7 нервових гілочок постійно відходять від вушно-скроневого нерва і інервують капсулу суглоба. Зовнішню поверхню капсули суглоба інервує гілочка, що відходить від лицевого нерва. До капсули суглоба відходять м’язеві нервові гілочки від прилеглих жувального та зовнішнього крилоподібного м’язів. Від периваскулярних сплетінь, перш за все навкруги поверхневої скроневої артерії, відокремлюються нервові гілочки і також інервують капсулу суглоба. За своїм оходженням вони є частково гілками верхнього шийного симпатичного вузла.
Численність різних нервів в капсулі суглобу є морфологічною основою для рецепції і сигналізації в центральну нервову систему пропріорецептивних змін, що виникають в скронево-нижньощелепному комплексі під дією різних загальних та місцевих факторів. Це обумовлює також іррадіацію болей із скронево-нижньощелепного комплексу при ряді фізіологічних та патологічних станів в різні відділи обличчя, голови та шиї, плечового поясу, верхньої кінцівки, горло, язик та інші відділи. Або навпаки: із цих відділів біль іррадіює в область СНЩС.
СНЩС має складну і багату інервацію. Такі особливості іннервації при ураженнях СНЩС можуть призвести до розвитку складної клінічної картини больового синдрому. Складна інервація капсули та області розміщення СНЩС обумовлює труднощі диференційної діагностики, та, відповідно, чіткого розмежування больового синдрому дисфункції цього з’єднання та інших больових синдромів обличчя та шиї.
М’язи, що забезпечують рухи в СНЩС.
Рухи в СНЩС здійснюють: жувальний, скроневий, медіальний крилоподібний, латеральний крилоподібний, щелепно-під’язиковий, підборідно-під’язиковий, двобрю-шний м’язи.
Різноманітні рухи нижньої щелепи здійснюються завдяки висококоординованій діяльності жувальних м’язів, які регулює нервова система. Жувальні м'язи несуть основне функціональне навантаження при артикуляції нижньої щелепи, а СНЩС та оклюзійні поверхні зубів виконують переважно направляючу функцію. В нормі робота м’язів регулюється пропріорецепторами пародонту так, що СНЩС з обох боків виконує рівномірну опірну функцію з незначним навантаженням. Нейром’язева система запобігає тканини суглоба від надмірного стискання на стороні жування, забезпечує підвищення активності надпід’язичних м’язів, збільшення часу рефлекторного торможення активності жувальних м’язів ( суглобово-м’язевий рефлекс ).
Функціональна взаємодія компонентів жувальної системи.
Стабільне вертикальне та трансверзальне положення нижньої щелепи забезпечують оклюзійні контакти зубів, що запобігають зміщенню нижньої щелепи, здійснюючи " оклюзійний захист скронево-нижньощелепного суглобу".
Оклюзійні поверхні зубів впливають на характер рухів нижньої щелепи. Контакти зубних рядів, викликаючи напруження в пародонті при змиканні, через центральну нервову систему програмують роботу жувальних м'язів. У всіх випадках оклюзійного контакту жувальні поверхні зубів направляють рухи нижньої щелепи, а суглоби відіграють пасивну роль.
При змиканні зубів положення нижньої щелепи визначається результую-чою силою, що виникає при взаємодії поверхонь зубів верхньої та нижньої щелеп. Саме вона визначає положення елементів суглоба при змиканні зубів.
Такий процес функціонування зубо-щелепної системи відповідно з характером оклюзійних контактів, визначається як "оклюзійне програмування".
При відсутності контакту між зубами верхньої та нижньої щелепи рухи останньої направляються артикулюючими поверхнями суглобів та пропріо-рецепторними нервово-м'язевими механізмами.
Окрім зубної розрізняють альвеолярну та базальну дуги. Альвеолярну дугу утворює гребінь альвеолярної частини. Базальна дуга проходить на рівні верхівок коренів і часто називається апікальним базисом. Співвідношення дуг на верхній та нижній щелепах неоднакова. Воно продиктоване особливостями будови щелеп, положенням на них зубів та напрямком тиску, що розповсюджуються по щелепах. На верхній щелепі нахил коронок зубів в щічний бік робить зубну дугу найширшою в порівнянні з альвеолярною та базальною. На нижній щелепі нахил коронок в язикову сторону дає перевагу в ширині альвеолярної та базальної дуг. Остання є найширшою на нижній щелепі. На верхній щелепі жувальний тиск концентрується в звуженій базальній дузі і передається на череп по контрфорсам. Закономірність в розмірах зубних, альвеолярних та базальних дуг на верхній та нижній щелепах проявляється при повній втраті зубів. Домінування атрофії альвеолярної кістки верхньої щелепи з вестибулярного боку, а на нижній щелепі – з язичного посилює різницю в ширині базальних дуг і є причиною формування такого співвідношення щелеп як прогенії (старечої прогенії).
Стійкість верхньої тщелепи до жувального тиску пояснюється особливостями її анатомічної будови. Пірамідальна форма тіла верхньої щелепи, а також звуження її в ділянці верхівок коренів зубів, сприяє концентрації жувального тиску. Окрім того, завдяки наявності потовщень компактної пластинки, розташованих по ходу розподілу жувального тиску на інші кістки черепа, верхня щелепа набуває ще більшої стійкості. Стовщення компактної речовини називається контрофорсами. Розрізняють лобно-носовий, скуловий, крило-піднебінний та піднебінний контрофорси.
Положення зубного ряду в лицевому скелеті може бути охарактеризоване за допомогою поняття оклюзійної площини, котра може бути визначена при інтактному зубному ряді між слідуючими точками: серединна контактна точка ріжучих країв нижніх центральних різців і дистально- щічних горбків других нижніх молярів, паралельна камперівській горизонталі.
Оклюзійні криві
Сагітальна оклюзійна крива (Крива Шпеє) – проходить через верхівки горбків зубів нижньої щелепи, сама глибока точка знаходиться на першому молярі.
Трансверзальна оклюзійна крива (Крива Уілсона) – проходить через верхівки горбків нижньої щелепи в поперечному напрямку.
Крива Шпеє Крива Уілсона
Прикус
Співвідношення зубних рядів в центральній оклюзії називається прикусом. Всі види прикусів можна поділити на нормальні та аномальні. Існують певні форми прикусу, котрі вже не можна рахувати нормальними, але їх не можна віднести до аномальних. Це, так звані, перехідні форми прикусу (В.Н. Тризубов).
Нормальним є ортогнатичний (нормогнатичний) прикус. Він забезпечує повноцінну функцію жування, мовну функцію, ковтання та естетичний оптимум.
Аномальними називають такі відхилення в змиканні зубних рядів, при яких значно порушується функція жування, мови, ковтання та зовнішній вигляд. До них відносять дистальний, мезіальний, глибокий, відкритий та перехресний прикуси.
Морфологічні та функціональні зміни, що супроводжують перехідні форми прикусів, не приводять до помітних порушень життєдіяльності організму людини.
До перехідних форм відносять прямий, ортогнатичний з глибоким різцевим перекриттям, протрузією або ретрузією передніх зубів..
Цей поділ, в певній мірі, є уявним, так як нормальний прикус, наприклад при частковій втраті зубів, може стати з часом патологічним.
План та організаційна структура заняття
| Основні етапи заняття, їх функції та зміст | Цілі | Методи контролю та навчання | Матеріали методичного забезпечення (контролю, наочності, інструктивні) | Час | ||
| Підготовчий етап | 10% - 25% | |||||
| Організаційні заходи | ||||||
| Постановка навчальних цілей та мотивація | ||||||
| Контроль вихідного рівня знань, навиків, вмінь: дається короткий план змісту, що виноситься на контроль | II | Методи контролю теоретичних знань: -Індивід. теоретичне опитування, дискусія, навчальна конференція; -Вирішення типових задач; -Тестовий контроль; -Письмовий теоретичний контроль | Питання Проблеми Задачі Тести Письмові Теоретичні завдання | Таблиці, малюнки, структурно-логічні схеми, муляжі, аудіо – та відео матеріали | ||
| Основний етап | 60% - 90% | |||||
| Формування професійних вмінь та навичок: перелік основних практичних завдань, щодо їх формування, наприклад: Провести курацію хворого Оволодіти техніками депрограмування жувальних м´язів | IV III | Тренінг у вирішенні типових та нетипових ситуаційних задач (реальних клінічних, імітованих, текстових) в інтерактивних формах Практичний тренінг | Професійні алгоритми для формування професійних вмінь та практичних навиків; хворі, історії хвороби; обладнання; інструментарій; ситуаційні задачі; імітаційні, рольові ігри; протоколи, довідкові, нормативні матеріали; Аудіо – та відеоматеріали Обладнання, прилади, інструментарій, алгоритми | |||
| Підсумковий етап | 10% - 20% | |||||
| Контроль та корекція рівня професійних вмінь та практичних навиків. | IV III | Методи контролю професійних вмінь: Аналіз та оцінка результатів клінічної роботи студентів Рішення нетипових ситуаційних задач, завдань Методи контролю практичних навиків: індивідуальний контроль практичних навиків та їх результатів | Результати клінічної роботи Нетипові ситуаційні задачі, завдання тощо. Обладнання | |||
| Підведення підсумків заняття: теоретичного, практичного, організаційного | Підсумкове оцінювання студентів за критеріями знань, навиків, вмінь | |||||
| Домашнє завдання | Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою. Рекомендована література: 1. Хватова В.А. Функциональная окклюзия в норме и патологии. 2. Хватова В.А. Диагностика и лечение нарушений функциональной окклюзии. 3. Шварц А.Д. Биомеханика и окклюзия зубов. | |||||
7.1 Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття
1. Описати анатомію оклюзійної поверхні окремих зубів та зубних рядів.
2. Перерахувати мязи, що забезпечують рухи нижньої щелепи.
3. Перерахувати і описати рефлекторні механізми, що забезпечують функціонування та координацію діяльності зубощелепно-лицевої системи.
4. Назвати клінічні і додаткові методи обстеження пацієнтів,що потребують ортопедичного втручання.
Якому виду належить будова представлених на мал. 1 – 4 СНЩ суглобів, поясніть механізм філогенетичного розвитку суглобових поверхонь СНЩС та будову зубів у кожного виду представників:
1. 2. 3. 4.
Тестові завдання:
1.Які рухи здійснюються у СНЩС хижаків:
А) Трансверзальні
Б) Сагітальні
В) Діагональні
Д) Вертикальні
2. Які рухи здійснюються у СНЩС гризунів:
А) Трансверзальні
Б) Сагітальні
В) Діагональні
Д) Вертикальні
3. Які рухи здійснюються у СНЩС жуйних:
А) Трансверзальні
Б) Сагітальні
В) Діагональні
Д) Вертикальні
5. На коронковій частині зуба розрізняють такі поверхні:
А) Язикову, апроксимальні, жувальну
Б) Язикову, апроксимальні, жувальну, медіальну
В) Оральну, вестибулярну, апроксимальні, різальну
7.2. Матеріали контролю основного етапу заняття:
Оклюзійні поверхні яких зубів представлені на мал. 1 та мал. 2
поясніть в чому полягає різниця їх будови
Мал. 1 Мал. 2
7.3. Матеріали контролю для підсумкового етапу:
1. Вказати які фактори впливають на характер рухів нижньої щелепи.
2. Пояснити, чому зміни оклюзійної поверхні здатні спричиняти дисфункційні стани зубо-щелепної системи.
3. Пояснити термін “ оклюзійне програмування “.
Ситуаційні задачі:
7.4. Матеріали методичного забезпечення самостійної роботи студентів з літературою по темі заняття:
Основна література:
1. Бетельман А.І. Ортопедична стоматологія. 1965р.
2. Євдокимов А.І. Руководство по ортопедической стоматологии 1974г.
3. Гаврилов Є.І. Щербаков А.С. Ортопедична стоматологія 1984р.
4. Криштаб С.І. Ортопедична стоматологія. 1986р.
5. Бушан М.Г. Справочник стоматолога-ортопеда. 1990г.
6. Копейкін В.Н. Руководство по ортопедической стоматологии 1993 г.
7. Курляндский В.Ю. Зубное протезирование. Атлас, том І. Москва 1963 г.
Додаткова література:
1. Гросс М.Д., Мэтьюс Дж.Д. Нормализация окклюзии. Пер. с англ.- М.: Медицина, - 1986. - 287 с.
2. Хватова В.А. Функциональная окклюзия в норме и патологии. // М.: Поли- графсервис, - 1993.- 159 с.
3. Хватова В.А. Диагностика и лечение нарушений функциональной окклюзии. Н.Новгород Изд-во НГМА,- 1996.- 276с.
4. Шварц А.Д. Биомеханика и окклюзия зубов. // М.: Медицина, - 1994.
Методична література:
1. Мілерян В.Є. Методи основної підготовки та проведення навчальних занять в медичних ВУЗах (методичний посібник) – Хрещатик 2006. – 80 с.
Тестові завдання до теми:
«Компоненти жувальної системи; їх характеристика»
Варіант № 1:
1. Різноманітні положення і переміщення нижньої щелепи по відношенню до верхньої, які здійснюються за допомогою жувальної мускулатури це:
а) Оклюзія
b) Артикуляція
с) Прикус
d) Центральна оклюзія.
2. Яку форму має нижній зубний ряд?
а) Полуеліпса
b) Параболи
с) Півкола
d) Неправильну.
3. Яку форму має верхній зубний ряд?
а) Полуеліпса
b) Параболи
с) Півкола
d) Зигзагоподібну.
4. Які з перерахованих варіантів відносяться до фізіологічних видів прикусу:
а) Ортогнатичний, біпрогнатичний, опістогнатичний, прямий
b) Прогнатичний, прогенічний, перехресний, відкритий
с) Ортогнатичний, опістогнатичний, прогенічний, відкритий
d) Перехресний, опістогнатичний, прямий , відкритий.
5. У пацієнтки 45 років при огляді в клініці ортопедичної стоматології визначено, що фронтальні зуби і альвеолярні відростки верхньої і нижньої щелеп нахилені вперед. В бокових відділах ключ оклюзії збережений. Який прикус у пацієнтки?
а) Ортогнатичний
b) Біпрогнатичний
c) Опістогнатичний;
d) Прямий.
6. У пацієнтки 45 років при огляді в клініці ортопедичної стоматології визначено, що фронтальні зуби та альвеолярні відростки верхньої і нижньої щелеп нахилені назад. В бокових відділах ключ оклюзії збережений. Який прикус у пацієнтки?
а) Ортогнатичний
b) Біпрогнатичний
с) Опістогнатичний
d) Прямий.
7. Змикання зубних рядів в цілому або окремих груп зубів впродовж більшого або меншого відрізку часу це:
а) Стан відносного фізіологічного покою
b) Оклюзія
с) Артикуляція
d) Прикус.
8. У пацієнтки М., 25 років при змиканні зубів середня лінія обличчя співпадає з лінією, яка проходить між центральними різцями, головка нижньої щелепи знаходиться у ската суглобового бугорка, медіально щічні бугри верхніх перших молярів потрапляють в поперечну борозну нижніх перших молярів, різці верхньої щелепи перекривають нижні на 1/3 довжини коронки. В якому положенні знаходиться зубощелепний апарат пацієнтки?
а) Центральної оклюзії
b) Бічної оклюзії
с) Передньої оклюзії
d) Відносного фізіологічного спокою.
9. Переміщення нижньої щелепи в положення передньої оклюзії забезпечується
скороченням:
а) Латеральних крилоподібних м'язів
b) Медіальних крилоподібних м'язів
с) Скроневих м'язів
d) Кивальних м'язів.
10. До патологічних видів прикусу відносяться:
а) Прогнатичний, прогенічний, глибокий, відкритий, перехресний
b) Ортогнатичний, біпрогнатичний, опістогнатичний, прямий
с) Прогнатичний, прогенічний, ортогнатичний, прямий
d) Відкритий, глибокий, прямий, ортогнатичний.
Тестові завдання до теми:
«Компоненти жувальної системи; їх характеристика»
Варіант № 2:
1. У хворої М., прогенічний прикус, при цьому нижній перший постійний моляр зміщується відносно верхнього:
а) Дистально
b) Медіальний
с) Латеральний
d) Вертикально.
2. Які з перерахованих варіантів відносяться до фізіологічних видів прикусу:
а) Ортогнатичний, біпрогнатичний, опістогнатичний, прямий
b) Прогнатичний, прогенічний, перехресний, відкритий
с) Ортогнатичний, опістогнатичний, прогенічний, відкритий
d) Перехресний, опістогнатичний, прямий , відкритий.
3. Змикання зубних рядів в цілому або окремих груп зубів впродовж більшого або меншого відрізку часу це:
а) Стан відносного фізіологічного покою
b) Оклюзія
с) Артикуляція
d) Прикус.
4. При обстеженні хворого 60 років з контрактурою щелеп визначають ступінь відкриття рота. Який з приведених м'язів бере участь у відкриванні рота?
а) Щелепно-під'язиковий
b) Скроневий
с) Жувальний
d) Латеральний крилоподібний
е) Медіальний крилоподібний
5. Який нерв здійснює рухову інервацію жувальних м´язів?
а) Трійчастий
b) Язичний
с) Окоруховий
d) Лицевий
е) Під'язиковий
6.У хворого К. прогнатичний прикус. В яку сторону при цьому відбувається зміщення нижнього першого постійного мору відносно верхнього?
а) Мезіально
b) Дистально
с) Вправо
d) Вертикально.
7.З перерахованих варіантів оберіть м'язи за допомогою яких проводиться опускання нижньої щелепи:
а) Щелепнопід'язиковий
b) Скроневий
с) Криловидний медіальний
d) Коловий м'яз рота.
8.У хворого 50 років утруднене відкривання рота. Рот відкривається на 2-3 мм. На скільки в середньому має відкриватись рот в нормі?
а) 4,4см
b) 2см
с) 10см
d) 15см.
9. Пацієнт Р. при встановленні центральної оклюзії закриває рот. За допомогою яких м'язів це відбувається?
а) m. mаssеtеr, m. tеmроrаlіs, m. рtеrigоіdeus mеdіаlіs
b) m.оrbісиlаrіs oris, m.digastricus, m.mylohyoideus
с) m.gеnіоhуоіdeus, m. mаssеtеr, m.mylohyoideus
d) m.оrbісиlаrіs oris, m.buccalis, m. Tеmроrаlіs.
10. Для вивчення рухів нижньої щелепи в трьох площинах використовують:
а) Оклюдатор
b) Артbкулятор
с) Гнатодинамометр
d) Тонометр
Тестові завдання до теми:
«Компоненти жувальної системи; їх характеристика»
Варіант № 3:
1. Пацієнт виконує бокові рухи нижньої щелепи. За допомогою якого жувального м'яза це відбувається?
а) Латерального крилоподібного
b) Медіального крилоподібного
с) Жувального
d) Скроневого
е) Всіх перерахованих
2. Глибокий прикус діагностують при відсутності:
а) Фісурно бугоркового контакту
b) Режучого бугоркового контакту
с) Сагітального зазору
d) Вкртикального зазору
3. Хворий М., 18 років скаржиться на неможливість відкушування їжі. Об-но: при зміщенні зубів контакт визначається лише на молярах. Між різцями, іклами і премолярами визначається вертикальна щілина. Поставте діагноз:
а) Глибокий прикус
b ) Відкритий прикус
с) Перехресний прикус
d) Прямий прикус
4. Для відтворення рухів нижньої щелепи у вертикальній площині використовують:
а) Оклюдатор
b ) Артикулятор
с) Гнатодинамометр
d) Радіовізіограф
5. До фізіологічних прикусів відносяться:
а) Ортогнатичний, прямий, глибокий
b ) Відкритий, перехресний
с) Ортогнатичний, прямий, фізіологічна прогнатія, фізіологічна опістогнатія
d) Прикус, який знижується, відкритий прикус та косий прикус, що знижується
6. До патологічних прикусів відносяться:
а) Ортогнатичний, прямий, глибокий
b ) Відкритий, перехресний
с) Ортогнатичний, прямий, фізіологічна прогнатія, фізіологічна опистогнатія
d) Дистальний (верхня прогнатія), мезіальний (нижня прогнатія або прогенія), глибокий прикус, прикус, який знижується, відкритий прикус та косий прикус, що знижується
7. Ортогнатичний прикус характеризується морфологічними ознаками, які:
а) Відносяться до всієї зубної дуги
b ) Відносяться тільки до фронтальної групи зубів
с) Відносяться тільки до жувальної групи зубів
d) Відносяться до всієї зубної дуги, відносяться тільки до фронтальної групи зубів,
відносяться тільки до жувальної групи зубів
8. Оклюзійна площина зубного ряду це:
а) Площина, яка штучно утворена при протезуванні для постановки верхніх зубів,
проходить між зовнішнім краєм крила носа і серединою козілка вуха, нижче за
оклюзійну площину на велечину різцевого перекриття
b )Вертикальна площина, яка проходить через передню крапку, яка утворена
перетином піднебінного шву з другою поперечною піднебінною складкою (між
іклами), і через задню крапку, розташовану на межі твердого та м'якого піднебіння, яка
відповідає spina nasalis роsterior.
с) Площина, яка може бути визначений при інтактному зубному ряді між наступними
трьома крапками: серединна контактна точка ріжучих країв нижніх центральних різців
і дистально – щічних горбків других нижніх молярів, паралельно камперовської
горизонталі
d) Площина, яка починається від мезіального краю оклюзійної поверхні першого премоляру і включає всі оклюзійні поверхні бічних зубів та закінчується біля дистального краю оклюзійної поверхні другого чи третьго моляру
9. Фізіологічний поперечник жувальних м’язів, які піднімають нижню щелепу?
а) 20 см2
b ) 39 см2
с) 40 см2
d) 50 см2
10. Яка сила може розвинутись за умови максимального скорочення жувальних м’язів?
а) Відносна жувальна сила
b ) Жувальний тиск
с) Жувальна ефективність
d) Абсолютна жувальна сила
Тестові завдання до теми:
«Компоненти жувальної системи; їх характеристика»
Варіант № 4:
1. При зовнішньому огляді жінки 47 років, під час обстеження лиця було помічено великі розміри верхньої і нижньої щелеп зі значним розвитком жувальних м’язів. За відносної вузькості лобової частини, що нагадує форму трапеції. Якому типові обличчя характерні такі ознаки?
а) Церебральний
b) Дегестативний
с) Респіраторний
d) М’язовий
2. При об`єктивному обстеженні під час збору анамнезу, лікар визначив втрату функції ковтання, мовлення, жування. Визначте тип порушення.
а) Функціональний
b) Морфологічний
с) Естетичний
d) Патоморфологічний
3. При обстежені зубних рядів лікар завжди звертає увагу на зубні дуги. Яку форму має зубна дуга на верхній щелепі у нормі?
а) Еліпс
b) Парабола
с) Трапецевидна
d) Напівеліпс
4. Яка гілка трійчатого нерву є змішаною (містить чутливі та моторні гілочки)?
а) Очна
b) Верхньощелепна
с) Нижньощелепна
d) Жодна не є мішаною
5. З якою гілкою трійчатого нерву пов’язані піднижньощелепний, під’язиковий та вушний ганглії?
а) Очна
b) Верхньощелепна
с) Нижньощелепна
d) Не пов’язані з трійчатим нервом
6. Жувальні м’язи іннервуються наступною гілкою трійчатого нерву:
а) Очна
b) Верхньощелепна
с) Нижньощелепна
d) Не пов’язані з трійчатим нервом
7. Якою гілкою трійчатого нерву іннервуються елементи скронево-нижньощелепного суглобу?
а) Очна
b)Верхньощелепна
с) Нижньощелепна
d) Не пов’язані з трійчатим нервом
8. Якою гілкою трійчатого нерву іннервуються структурні елементи нижньої
щелепи?
а) Очна
b)Верхньощелепна
с) Нижньощелепна
d)Не пов’язані з трійчатим нервом
9. Якою гілкою трійчатого нерву іннервуються структурні елементи верхньої
щелепи?
а)Очна
b)Bерхньощелепна
с)Нижньощелепна
d)Не пов’язані з трійчатим нервом
10. Яка гілка трійчатого нерва містить у своєму складі сенсорні та моторні порції?
а ) Очна
b) Верхньощелепна
с) Нижньощелепна
d) Жодна з гілок не є змішаною
Тестові завдання до теми:
«Компоненти жувальної системи; їх характеристика»
Варіант № 5:
1. Різноманітні положення і переміщення нижньої щелепи по відношенню до верхньої, які здійснюються за допомогою жувальної мускулатури це:
а) Оклюзія
b) Артикуляція
с) Прикус
d) Центральна оклюзія.
2. При обстежені зубних рядів лікар завжди звертає увагу на зубні дуги. Яку форму має зубна дуга на верхній щелепі у нормі?
а) Еліпс
b) Парабола
с) Трапецевидна
d) Напівеліпс
3. Хворий М., 18 років скаржиться на неможливість відкушування їжі. Об-но: при зміщенні зубів контакт визначається лише на молярах. Між різцями, іклами і премолярами визначається вертикальна щілина. Поставте діагноз:
а) Глибокий прикус
b ) Відкритий прикус
с) Перехресний прикус
d) Прямий прикус
4. Пацієнт Н., яка гілка трійчатого нерву є змішаною (містить чутливі та моторні гілочки)?
а) Очна
b) Верхньощелепна
с) Нижньощелепна
d) Жодна не є мішаною
5. Яку форму має нижній зубний ряд?
а) Полуеліпса
b) Параболи
с) Півкола
d) Неправильну
6. Жувальні м’язи іннервуються наступною гілкою трійчатого нерву:
а) Очна
b) Верхньощелепна
с) Нижньощелепна
d) Не пов’язані з трійчатим нервом
7. До фізіологічних прикусів відносяться:
а) Ортогнатичний, прямий, глибокий
b ) Відкритий, перехресний
с) Ортогнатичний, прямий, фізіологічна прогнатія, фізіологічна опістогнатія
d) Прикус, який знижується, відкритий прикус та косий прикус, що знижується
8. Змикання зубних рядів в цілому або окремих груп зубів впродовж більшого або меншого відрізку часу це:
а) Стан відносного фізіологічного покою
b) Оклюзія
с) Артикуляція
d) Прикус
9. У хворого К. прогнатичний прикус. В яку сторону при цьому відбувається зміщення нижньої щелепи?
а) Мезіально
b) Дистально
с) Вправо
d) Вертикально
10. До патологічних видів прикусу відносяться:
а) Прогнатичний, прогенічний, глибокий, відкритий, перехресний
b) Ортогнатичний, біпрогнатичний, опістогнатичний, прямий
с) Прогнатичний, прогенічний, ортогнатичний, прямий
d) Відкритий, глибокий, прямий, ортогнатичний