Отруєння звіробоєм звичайним

Найчастіше інтоксикації підлягають вівці і кози. Клінічні ознаки отруєння тварин подібні до ознак отруєння гречкою посівною. Слабка форма перебігу інтоксикації закінчується одужанням через 2-3 дні. Особливостями перебігу важчої форми токсикозу є сильніша сверблячка уражених ділянок шкіри. Тварини при цьому хвилюються, падають на землю, кусають шкіру, пошкоджуючи її. У коней під час інтоксикації звіробоєм відмічають сильне пригнічення. Тварини тривалий час стоять у дійниках, постійно без причини крутять головою. Спостерігається ослаблення слуху і зору. Тахіпное, посилення перистальтики шлунково-кишкового тракту. Кон’юнктива гіпермійована. Шкіра на носовому дзеркалі запалена, з виразками. Тяжкіше отруєння спостерігається у коней сірої масті [7].

Отруєння просом посівним

Як уже зазначалося найчастіше отруєння просом посівним спостерігається у овець, особливо схильні до отруєння ягнята тонкорунних порід з білою шерстю у віці до 1 року. Згідно спостережень захворілі тварини намагаються укритися у тіні і неохоче покидають затінені місця, слабо реагують на предмети і людей, що їх оточують, у деяких спостерігаються мимовільні рухи у вигляді похитувань, вимушені положення із запрокинутою головою і набряк суглобів. Відмічають занепокоєний стан тварин, швидко виникаюче і яскраво виражене почервоніння, набряк непокритих (губи, кути рота, ніздрі) або покритих короткою шерстю (вуха, повіки, міжщелеповий простір) ділянок шкіри голови. Наступає загальна слабкість, апатія, апетит знижений або відсутній, слизові оболонки кон’юнктиви, ротової і носової порожнин гіпермійовані, інколи жовтяничні, набряклі. Волосяний покрив на уражених ділянках шкіри випадає. В результаті розчісування набряклих ділянок шкіри з'являються тріщини, із яких витікає серозна рідина, часто із домішками крові. Пізніше на цих ділянках шкіри утворюються кірочки або різної форми і величини пустили, розвивається гнійний дерматит. Збільшується частота дихання, у деяких тварин воно утруднюється, стає поверхневим, черевного типу. При аускультації прослуховуються вологі, велико- і дрібнопухирцеві хрипи. Пульс прискорений. Перистальтика кишечника посилюється чи послаблюється, що виявляється у вигляді поносів чи запорів. Температура тіла у перші дні хвороби може бути нормальною, та частіше підвищена на 0,5- 1.0 °С і більше. Через набрякання губ і кутів рота прийом корму і води стає болючим і утрудненим. По мірі розвитку процесу з носових отворів виділяється слизово-гнійний секрет. Нерідко відмічають порушення і втрату зору (кератити, гнійні панофтальміти). При різко вираженій інтоксикації наступає ослаблення серцевої діяльності і набряк легень. Підгостре протікання хвороби триває 2-3 тижні, супроводжується схудненням тварини. Одужання настає протягом 1,5-3 місяців [2].

Отруєння конюшиною лучною

Отруєння конюшиною спостерігається у коней, великої рогатої худоби, овець, свиней. Максимальна токсичність конюшини проявляється у період цвітіння і інтенсивного росту. Тільки тривале випасання у сонячну погоду призводить до токсикозу тварин з непігментованою шкірою. Через тиждень від початку годівлі коней конюшиною з'являються зміни на шкірі у вигляді почервонінь, набряків, пустул і струпів, які у подальшому некротизуються. Всі ці зміни виявляються тільки на непігментованих ділянках шкіри. Спочатку уражається шкіра у ділянці рота, голови і нижньої частини живота, а пізніше - слизові оболонки ротової порожнини і язика. В тяжких випадках може наступити параліч задніх кінцівок. У великої рогатої худоби симптоми схожі проте мають свої особливості. Зміни у шкірі найчастіше локалізуються на внутрішній поверхні стегон, а також в області карпальних суглобів, вимені, калитки, нижньої частини черевної стінки. Тварини починають розчісувати уражені місця і через болючість майже не рухаються. У тяжких випадках уражається ротова порожнина. Кон’юнктива жовтянична. У лактуючих тварин настає гіполактія і агалактія. У овець шкірні ураження локалізовані на вухах, навколо рота і носа, у ділянці карпальних суглобів. Відмічають жовтяничність видимих слизових оболонок. Температура тіла підвищена. Дана клінічна картина характерна при отруєнні жовтозіллям [13].