Патологія системи крові та дихання

1. Порушення загального об'єму крові: класифікація, причини та механізми розвитку.

2. Еритроцитози: визначення поняття, види, їх етіологія, патогенез.

3. Порушення загального об'єму крові, класифікація. Етіологія та патогенез крововтрати, постгеморагічний шок.

4. Анемії: визначення поняття, принципи класифікації. Еритропоез в нормі. Регенеративні та дегенеративні форми еритроцитів.

5. Постгеморагічні анемії: види, причини, патогенез, картина крові у різні стадії.

6. Гемолітичні анемії. Класифікація, етіологія та патогенез набутих гемолітичних анемій. Механізми гемолізу еритроцитів.

7. Етіологія і патогенез вроджених гемолітичних анемій.

8. Залізодефіцитні анемії: причини і механізми розвитку, типові зміни периферичної крові, патогенез основних клінічних проявів. Залізорефрактерні анемії.

9. Причини виникнення і механізми розвитку недостатності вітаміну В₁₂ та/або фолієвої кислоти.

10. Мегалобластні анемії: етіологія, патогенез, картина крові, механізми розвитку основних клінічних проявів.

11. Лейкоцитози: види, причини та механізми розвитку. Зсув лейкоцитарної формули: види, гематологічна характеристика. Лейкемоїдні реакції.

12. Лейкопенії: види, причини та механізми розвитку. Агранулоцитоз.

13. Лейкози: визначення поняття, класифікація. Етіологія лейкозів: роль хімічних, фізичних та біологічних факторів. Докази вірусного походження лейкозів.

14. Патогенез лейкозів. Картина крові та лейкоцитарна формула при гострому та хронічному мієлолейкозі. Механізми розвитку клінічних проявів.

15. Картина крові та лейкоцитарна формула при гострому та хронічному лімфолейкозі. Механізм розвитку основних клінічних проявів.

16.Порушення судинно-тромбоцитарного гемостазу. Етіологія і патогенез вазопатій, тромбоцитопеній та тромбоцитопатій.

17. Порушення коагуляційного гемостазу. Причини та механізми порушень окремих фаз зсідання крові.

18. Синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові. Етіологія, патогенез. Основні прояви.

19. Недостатність зовнішнього дихання: визначення поняття, принципи класифікації. Патогенез основних клінічних проявів. Задишка: види, причини, механізми розвитку.

20. Дисрегуляторні порушення альвеолярної вентиляції. Причини і механізми патологічного дихання (порушення частоти, глибини, ритму). Патогенез періодичного дихання.

21. Порушення альвеолярної вентиляції. Обструктивні та рестриктивні механізми розвитку.

22. Причини і механізми порушень дифузії газів у легенях. Порушення легеневого кровообігу. Порушення загальних і регіональних вентиляційно-перфузійних взаємовідношень у легенях.

23. Асфіксія: визначення поняття, причини, патогенез. Термінальне дихання.

Зав. кафедрою патофізіології, професор Л.М.Заяць

Методичні вказівки для студентів

До практичного заняття № 31

Тема: Серцеві аритмії.

Актуальність теми. За даними ВООЗ захворювання серцево-судинної системи в даний час займають перше місце серед причин смертності та інвалідності населення. Багато з них нерідко супроводжуються змінами ритму серцевої діяльності, які приводять до суттєвих порушень гемодинаміки в організмі хворих, закінчуються інвалідністю, а часто мають смертельні наслідки. Лікар повинен знати етіологію і патогенез аритмій, електрокардіографічні зміни при них, принципи етіологічної та па­тогенетичної терапії. Моделювання аритмій у тварин дозволяє вивчити деякі етіологічні фактори, які викликають аритмії, і вияснити окремі сторони механізму їх розвитку.

Знати:

- класифікацію аритмій і найбільш поширені в клінічній практиці їх форми;

- механізми порушень автоматизму, збудливості та провідності серця;

- електрокардіографічні ознаки окремих видів аритмій.

Вміти:

- відтворити в експерименті на тваринах окремі види порушень серцевого ритму;

- пояснити зміни на ЕКГ при аритміях;

- проводити електрокардіографічне дослідження на тваринах (кролики, жаби).